З 01.01.2015 р. шлях до податкових витрат не відображеного у складі податкового кредиту ПДВ відкритий.
Пригадайте, згідно з п.п. 139.1.6 ПКУ (у редакції, що діяла до 01.01.2015 р.) не враховувалися у податкових витратах суми ПДВ, уключені до ціни товару (робіт, послуг). Виняток становили:
1) неплатники ПДВ. У них «вхідний» ПДВ, що міститься в ціні товару (робіт, послуг), ішов до податкових витрат, але за умови, що вартість самих товарів (робіт, послуг) платник відносив до податкових витрат (абзац другий п.п. 139.1.6 ПКУ);
2) платники ПДВ, які одночасно здійснювали оподатковувані, звільнені від оподаткування і неоподатковувані ПДВ операції;
3) платники ПДВ, які визначали базу для нарахування ПЗ з ПДВ виходячи з винагороди (абзац четвертий п.п. 139.1.6 ПКУ).
Неправильно заповнена постачальником податкова накладна не була приводом для передислокації «вхідного» ПДВ за нею до податкових витрат покупця.
Але з 01.01.2015 р. це обмеження зняте. Як на об’єкт обкладення в податковому обліку орієнтуємося на фінрезультат, визначений за правилами бухобліку.
А бухоблікові правила такі: сума ПДВ, що не потрапила до ПК, у будь-якому разі потрапить до первісної вартості куплених товарів як сума податків, що не відшкодовуються підприємству (п. 9 П(С)БО 9). А звідси шлях такого ПДВ лежить прямо у витрати. І причина, з якої ПДВ не буде відшкодовано, тут може бути якою завгодно, у тому числі й неналежне оформлення ПН, нарахування ПЗ при умовних постачаннях або донарахування до рівня мінімальної бази при дешевих продажах.
