Колективний договір. 2 . Правила внутрішнього трудового розпорядку

В обраному У обране
Друк
Редактор Наталія Вороная, експерти з питань оплати праці Катерина Скрипкіна, Яна Клиженко і Лілія Ушакова
Податки та бухгалтерський облік Січень, 2015/№ 7
Правила внутрішнього трудового розпорядку розробляє роботодавець спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). При цьому враховують вимоги КЗпП, Типових правил № 213 (у частині, що не суперечить законодавству України) і типових правил, затверджених окремими міністерствами та відомствами. На підприємстві Правила затверджують загальні збори трудового колективу.

Навіщо потрібні Правила внутрішнього трудового розпорядку? Щоб зафіксувати домовленості сторін з кадрових та інших питань, що стосуються організації праці на підприємстві, підвищення її продуктивності, зміцнення трудової дисципліни.

Детально про те, які положення включають до Правил внутрішнього трудового розпорядку, ким вирішуються питання, пов’язані з їх застосуванням, і багато іншого ви можете прочитати у спецвипуску «Трудові відносини на підприємстві» // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 77, с. 14.

Тут же наведемо приклад Правил внутрішнього трудового розпорядку.

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Протокол загальних зборів

трудового колективу ТОВ «Міст»

від 29.12.2014 № 5

ПРАВИЛА
внутрішнього трудового розпорядку
для працівників ТОВ «Міст»
 

Ці Правила визначають внутрішній трудовий розпорядок у ТОВ «Міст», регламентують порядок приймання та звільнення працівників, установлюють основні права та обов’язки працівників і роботодавця, режим робочого часу і його використання, а також заходи заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за порушення трудової дисципліни.  

1. Загальні положення  

1.1. Ці Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників ТОВ «Міст» (далі — Правила) розроблено відповідно до Кодексу законів про працю України від 10.12.71 (далі — КЗпП), Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР та інших нормативно-правових актів, що регулюють трудові відносини в Україні.

1.2. Правила визначають трудовий розпорядок у ТОВ «Міст» (далі — підприємство) і запроваджуються з метою зміцнення трудової дисципліни, сприяння раціональному використанню робочого часу, досягнення високої якості роботи, підвищення продуктивності праці та виховання у працівників відповідальності за результати роботи підприємства.

1.3. Усі питання, пов’язані із застосуванням цих Правил, вирішує керівник підприємства в межах наданих йому повноважень, а у випадках, передбачених законодавством, — спільно або за погодженням з профспілковим комітетом підприємства.

1.4. Усі трудові спори між працівниками і роботодавцем вирішуються в порядку, визначеному законодавством України.

1.5. Ці Правила обов’язкові до виконання всіма працівниками підприємства.

1.6. Ці Правила доводяться до відома всіх працівників підприємства.  

2. Порядок прийняття на роботу, переведення та звільнення  

2.1. Прийняття на роботу на підприємство здійснюється шляхом укладення трудового договору. Право підписання трудового договору від імені роботодавця належить директору підприємства.

2.2. При укладенні трудового договору та оформленні на роботу працівник зобов’язаний надати такі документи:

— паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

— документ, що посвідчує його реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, в якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), крім осіб, які мають в паспорті відмітку про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;

— трудову книжку (якщо підприємство є основним місцем роботи), крім випадків, коли фізична особа приймається на роботу вперше;

— військово-обліковий документ (призовники — посвідчення про приписку до призовної дільниці, військовозобов’язані — військовий квиток або тимчасове посвідчення);

— документ про спеціальну освіту (спеціальність, кваліфікацію), якщо робота, на яку претендує працівник, вимагає наявність спеціальних знань;

— документ про стан здоров’я (висновок попереднього медичного огляду) у випадках, визначених законодавством.

З метою повнішої оцінки професійних і ділових якостей потенційного працівника адміністрація підприємства може вимагати від нього надання короткої письмової характеристики (резюме) виконуваної раніше роботи, володіння навичками користування комп’ютерною та оргтехнікою тощо.

Забороняється вимагати від осіб, які приходять на роботу, відомості про їх партійну та національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання, а також документи, надання яких не передбачене законодавством.

Фізична особа, з якою укладається трудовий договір, дає письмову згоду на обробку та використання своїх персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI.

2.3. З метою перевірки відповідності працівника роботі, що йому доручається, при укладенні трудового договору встановлюється строк випробування. Виняток — особи, перелічені в ч. 3 ст. 26, ст. 184 і 1861 КЗпП.

Тривалість строку випробування:

— для працівників робочих спеціальностей — 1 місяць;

— для працівників, які приймаються на керівні посади (керівники, їх заступники, головні бухгалтери та їх заступники), — 6 місяців (за погодженням з профспілковим комітетом підприємства);

— для працівників інших категорій — 3 місяці.

Умова про строк випробування зазначається в наказі про прийняття на роботу.

Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що пройшов випробування, і подальше розірвання трудового договору допускається на загальних підставах.

2.4. Укладення трудового договору оформляється наказом керівника про прийняття на роботу.

З наказом про прийняття на роботу працівник ознайомлюється під підпис.

До видання наказу працівник до роботи не допускається.

2.5. До початку роботи прийнятого за трудовим договором працівника або при переведенні його в установленому порядку на іншу роботу (посаду) керівник підприємства (інша посадова особа за його дорученням) зобов’язаний:

— роз’яснити працівнику його права та обов’язки, проінформувати про умови праці на робочому місці, про наявність небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, про права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах, а також ознайомити з порядком оплати праці на підприємстві;

— ознайомити працівника під підпис із цими Правилами;

— ознайомити працівника з дорученою йому роботою і посадовою (робочою) інструкцією (другий примірник видається на руки працівнику);

— визначити працівнику робоче місце і забезпечити його необхідними для роботи засобами;

— провести інструктаж працівника з техніки безпеки та виробничої санітарії, з питань гігієни праці та правил протипожежної безпеки на робочому місці;

— повідомити працівника про вимоги зі збереження відомостей, що становлять комерційну або службову таємницю, і відповідальність за їх розголошування або передачу іншим особам та ознайомити з Положенням про комерційну таємницю.

2.6. Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Ніхто не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (крім випадків, передбачених законодавством).

2.7. На осіб, які пропрацювали більше п’яти днів, ведуться трудові книжки відповідно до постанови КМУ «Про трудові книжки працівників» від 27.04.93 № 301 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту України від 29.07.93 № 58.

2.8. Переведення на іншу роботу, переміщення працівників, а також відсторонення від роботи здійснюються відповідно до законодавства.

2.9. Припинення трудового договору можливе тільки з підстав, передбачених трудовим законодавством України.

2.10. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця не допускається без попередньої згоди профспілкового комітету, крім випадків, коли працівник не є членом профспілки, та в інших випадках, передбачених законодавством.

2.11. При звільненні працівника керівник структурного підрозділу повинен забезпечити передачу цим працівником усіх службових документів і матеріальних цінностей іншому працівнику, визначеному керівником.

2.12. Припинення трудового договору оформляється наказом керівника, з яким працівник має бути ознайомлений під підпис. У день звільнення працівнику видається належним чином оформлена трудова книжка і здійснюється остаточний розрахунок у строки, установлені ст. 116 КЗпП.

У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця в день звільнення йому видається копія наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.  

3. Основні обов’язки працівників  

3.1. Працівники підприємства зобов’язані:

— сумлінно виконувати свої трудові обов’язки, покладені на них трудовим договором; дотримуватися трудової дисципліни та цих Правил, своєчасно і точно виконувати розпорядження адміністрації та безпосереднього керівника;

— своєчасно приходити на роботу, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їх трудові обов’язки;

— якісно та у строк виконувати виробничі завдання і доручення, систематично працювати над підвищенням свого професійного рівня та майстерності;

— підтримувати чистоту і порядок на своєму робочому місці, у службових та інших приміщеннях, дотримуватися встановленого порядку зберігання документів і матеріальних цінностей;

— дбайливо ставитися до майна підприємства, ефективно використовувати персональні комп’ютери, оргтехніку та інше обладнання, економно та раціонально витрачати матеріали, енергію та інші матеріальні ресурси;

— дбайливо ставитися до ввіреної документації;

— не розголошувати відомості, що стали відомими у зв’язку з роботою на підприємстві, які належать до його комерційної таємниці;

— дотримуватися вимог протипожежної безпеки, норм, правил та інструкцій з охорони та гігієни праці, виробничої санітарії;

— співпрацювати з адміністрацією підприємства у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, вживати заходів з попередження виробничих ситуацій, що створюють загрозу життю або здоров’ю людей і довкіллю, повідомляти про виникнення таких ситуацій свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

3.2. Коло обов’язків, які виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією, посадою, визначається посадовою (робочою) інструкцією.  

4. Основні обов’язки адміністрації  

4.1. Адміністрація підприємства зобов’язана:

— дотримуватися вимог КЗпП, надавати всі пільги та гарантії, передбачені законодавством про працю;

— раціонально здійснювати постановку цілей і завдань, забезпечити кожного працівника постійним робочим місцем, що відповідає санітарним нормам, нормам охорони праці та техніки безпеки, а також інформаційними матеріалами, документацією, обладнанням, засобами зв’язку та іншим допоміжним приладдям, необхідним для вирішення поставлених завдань;

— створювати для працівників підприємства умови, необхідні для ефективного виконання функціональних обов’язків, підвищення продуктивності праці;

— забезпечувати суворе дотримання трудової дисципліни;

— дотримуватися застережених у трудовому договорі умов оплати праці, видавати заробітну плату в установлені законодавством та колективним договором строки;

— сприяти працівникам у підвищенні ними своєї кваліфікації, удосконаленні професійних навичок, проводити професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації працівників;

— своєчасно реагувати на обґрунтовані скарги та пропозиції працівників, не допускати обмеження їх особистих і трудових прав.  

5. Основні права працівників  

5.1. Працівники підприємства користуються правами і свободами, що гарантуються громадянам України Конституцією і законами України. Вони мають право на:

— повагу особистої гідності, справедливе та шанобливе ставлення до себе з боку керівництва підприємства та інших осіб;

— укладення, зміну та розірвання трудового договору в порядку та на умовах, передбачених нормами трудового законодавства України;

— надання роботи, обумовленої трудовим договором;

— робоче місце, що відповідає вимогам нормативних актів з охорони праці;

— своєчасну та в повному обсязі оплату праці залежно від займаної посади, кваліфікації, складності праці, якості виконаної роботи;

— відпочинок, що забезпечується встановленням нормальної тривалості робочого часу, скороченого робочого часу для окремих професій і категорій працівників, наданням щотижневих вихідних днів, святкових і неробочих днів, оплачуваних щорічних відпусток;

— повну і достовірну інформацію про умови праці та вимоги охорони праці на робочому місці;

— просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, добросовісного виконання обов’язків;

— створення професійних спілок і вступ до них для захисту своїх трудових прав, свобод і законних інтересів;

— ведення колективних переговорів та укладення колективних договорів через своїх представників, а також на інформацію про виконання колективних договорів;

— захист своїх трудових прав, свобод і законних інтересів;

— відшкодування шкоди, заподіяної у зв’язку з виконанням трудових обов’язків, і компенсацію моральної шкоди в порядку, установленому чинним законодавством України.  

6. Основні права адміністрації  

6.1. Адміністрація підприємства має право:

— укладати, змінювати та розривати трудові договори з працівниками в порядку і на умовах, передбачених КЗпП та іншими актами трудового законодавства України;

— вести колективні переговори та укладати колективні договори;

— заохочувати працівників за добросовісну ефективну працю;

— вимагати від працівників виконання ними трудових обов’язків і дбайливого ставлення до майна роботодавця та інших працівників, дотримання цих Правил;

— притягувати працівників до дисциплінарної та матеріальної відповідальності в порядку, установленому КЗпП та іншими актами трудового законодавства України.  

7. Робочий час і час відпочинку  

7.1. Для працівників підприємства встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями — суботою та неділею. Тривалість робочого часу працівників становить 40 годин на тиждень (за винятком випадків, передбачених законодавством).

7.2. Тривалість робочого дня становить 8 годин. Початок робочого дня — 9:00, закінчення — 18:00. Тривалість перерви для відпочинку та харчування — 1 година (з 13:00 до 14:00). Напередодні святкових і неробочих днів, перелічених у ст. 73 КЗпП, тривалість роботи скорочується на 1 годину для всіх працівників (крім тих, для яких установлено скорочений робочий час).

У разі збігу вихідного та святкового днів вихідний день переноситься на наступний після святкового робочий день.

З метою створення сприятливих умов для використання святкових і неробочих днів, а також використання робочого часу, за наявності рекомендації Кабінету Міністрів України, може видаватися відповідний наказ про перенесення вихідних і робочих днів, який погоджується з профспілковим комітетом підприємства. Наказ видається не пізніше ніж за два місяці до такого перенесення.

Залучення працівників до виконання невідкладної та непередбаченої роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, а також у наднормовий час здійснюється у випадках і в порядку, передбачених законодавством.

7.3. Окремим працівникам на їх прохання може встановлюватися неповний робочий час (неповний робочий день та/або тиждень) з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу.

7.4. У робочий час заборонено:

— відволікати працівників від їх безпосередньої роботи, викликати або знімати їх з роботи для участі в заходах, не пов’язаних з виробничою діяльністю;

— організовувати збори, засідання та наради з питань, що не пов’язані з виробничим процесом.

7.5. Працівникам надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 24 календарні дні. Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів. Тривалість щорічної основної відпустки осіб віком до 18 років становить 31 календарний день.

7.6. Графік надання відпусток затверджується керівником після погодження з профспілковим комітетом виходячи з необхідності забезпечення нормальної роботи підприємства і сприятливих умов для відпочинку працівників. Категоріям працівників, переліченим у ч. 13 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), щорічна відпустка надається за їх бажанням у зручний для них час.

Графік складається на кожен календарний рік не пізніше 5 січня поточного року і доводиться до відома всіх працівників підприємства. Про час початку відпустки працівник повідомляється не пізніше ніж за два тижні до її початку.

7.7. Право працівника на щорічні основну і додаткову відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві. Окремим категоріям працівників, переліченим у ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки, щорічна відпустка повної тривалості в перший рік роботи надається за їх бажанням до закінчення шестимісячного строку.  

8. Заохочення за успіхи в роботі  

8.1. За добросовісне виконання трудових обов’язків, підвищення продуктивності та поліпшення якості праці, за тривалу і бездоганну роботу, новаторство та інші успіхи у праці застосовуються такі заходи заохочення працівників:

а) оголошення подяки;

б) видача грошової премії;

в) нагородження цінним подарунком;

г) нагородження почесною грамотою.

Заохочення, передбачені підпунктами «а», «б» і «в», застосовуються адміністрацією за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, а передбачені підпунктом «г» — спільно з ним. При застосуванні заохочень враховується думка трудового колективу.

Заохочення оформляються наказом, доводяться до відома колективу і заносяться до трудової книжки працівника.

8.2. За високі показники та значний особистий внесок у розвиток підприємства, проявлені ділові, професійні якості та здібності працівники заохочуються персональним підвищенням посадових окладів, висуненням на посади вищого рівня та іншими видами заохочень, що підвищують соціальну забезпеченість і захищеність працівників та членів їх сімей.

8.3. Працівникам, які успішно та сумлінно виконують трудові обов’язки, надаються переваги і пільги в соціально-культурному і житлово-побутовому обслуговуванні.  

9. Відповідальність за порушення трудової дисципліни  

9.1. Порушення працівником трудової дисципліни, невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових обов’язків зумовлюють застосування заходів дисциплінарного стягнення. За порушення трудової дисципліни до працівника можуть застосовуватися такі дисциплінарні стягнення:

— догана;

— звільнення.

Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців із дня вчинення проступку.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване тільки одне дисциплінарне стягнення. При накладенні дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких він здійснений, попередня робота та поведінка працівника.

9.2. До накладення стягнення від порушника трудової дисципліни мають вимагатися письмові пояснення. Якщо він відмовляється дати пояснення з приводу вчиненого проступку, про це складається відповідний акт.

Відмова працівника дати пояснення не є перешкодою для застосування стягнення.

9.3. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником підприємства. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівнику під підпис у триденний строк. Якщо працівник відмовляється від підпису, складається відповідний акт.

9.4. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення до працівника не буде застосовано нове дисциплінарне стягнення, то вважається, що дисциплінарне стягнення до нього не застосовувалося. Крім того, дисциплінарне стягнення може бути зняте з працівника і до закінчення одного року, якщо він не допускатиме нових проступків і проявить себе як сумлінний працівник.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

9.5. Залежно від тяжкості вчиненого проступку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до інших видів відповідальності — матеріальної, адміністративної, кримінальної.

9.6. Замість накладення дисциплінарного стягнення адміністрація має право передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити