Про те, в яких випадках здійснюють таке урегулювання і як це зробити правильно, ви можете дізнатися з «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 33, № 80, с. 39; 2014, № 41, с. 35.
Нагадаємо, що правила врегулювання сумнівної заборгованості в податковому обліку до 01.01.2015 р. встановлював п. 159.1 ПКУ. І хоча цей пункт називається «Порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості», у ньому описано механізм урегулювання виключно сумнівної заборгованості. Ось нормами цього пункту і слід керуватися при заповненні додатка СБ до декларації з податку на прибуток за 2014 рік.
Цей додаток містить одну таблицю, що включає три умовні «розділи».
У першому «розділі» додатка (графи 1 — 4) платники податків фіксують:
— дані договору (номер і дату), доходи/витрати за яким вони коригують (графи 1 і 2);
— найменування контрагента-юрособи (а для фізособи — прізвище, ім’я, по батькові та податковий номер) (графа 3). Якщо договір укладено з нерезидентом, сюди вписують код такого нерезидента у країні резиденції. Про це свідчить виноска 4 до графи 3;
— інформацію про те, ким є платник податків за договором — продавцем або покупцем (графа 4). Продавець вписує у цю графу слово «продавець», а покупець — відповідно «покупець». Так вимагає виноска 5 до графи 4.
У другому «розділі» додатка СБ підприємства зазначають, на підставі чого вони здійснили коригування доходів/витрат:
— до графи 5 вписують конкретний підпункт/пункт ПКУ (пп. 159.1.1, 159.1.2 або п. 5 підрозд. 4 розд. XX ПКУ);
— у графі 6 наводять перелік документів (наприклад, договір купівлі-продажу, накладна, акт виконаних робіт, рішення суду тощо).
У третьому «розділі» додатка (графи 7 — 11) наводять дані про:
— коригування суми доходів (код ряд. 03.11) — у графі 7. Цю графу заповнює тільки продавець;
— коригування суми витрат (код ряд. 06.4.24) — у графі 8. Цю графу заповнюють як покупець, так і продавець. Ви, звичайно, розумієте, чому ця умова не обходить стороною продавця? Тому що в нього витрати у вигляді собівартості реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) слідують за доходами від такої реалізації, як нитка за голкою (п. 138.4 ПКУ). Отже, зменшивши суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів (робіт, послуг), продавець зобов’язаний тут же зменшити і суму витрат на собівартість таких товарів (робіт, послуг);
— суму пені, яку нараховано у зв’язку з коригуванням доходів/витрат (графи 9, 10, 11). Ці графи заповнює тільки продавець. Пов’язано це з тим, що тільки він зобов’язаний нарахувати пеню згідно з п.п. 159.1.2 ПКУ. Але це тільки в разі, якщо довелося здійснити зворотне коригування доходів/витрат. А потрібно воно від продавця в разі, якщо суд не на його боці. Дані, наведені в цих графах, відображають за особовим рахунком платника податків.
Увага! У додатку СБ кожну операцію (кожен договір) вписуємо до окремого рядка,, благо кількість цих рядків не обмежена.
Тобто разом з декларацією подаємо один-єдиний додаток СБ на всі операції (усі договори) з урегулювання сумнівної заборгованості
Значення рядків за кожною графою третього «розділу» підсумовуємо, підсумкові значення записуємо до рядка «Всього за укладеними договорами».
Після цього переносимо сумарне значення:
— графи 7 (код ряд. 03.11) — в ряд. 03.11 додатка ІД до ряд. 03 декларації з податку на прибуток;
— графи 8 (код ряд. 06.4.24) — в ряд. 06.4.24 додатка ІВ до ряд. 06 декларації.
От і все — додаток СБ готовий.
Зазирніть до п.п. 159.1.3 ПКУ. Він вимагає, щоб і продавець, і покупець, які провели процедуру врегулювання сумнівної заборгованості, подали до контролюючого органу разом з декларацією з податку на прибуток за звітний період повідомлення про зменшення доходу або витрат з посиланням на відповідні «регулювальні» норми ПКУ. Так-от, додаток СБ якраз і є таким повідомленням.
Коли подаватимете його податківцям, не забудьте додати до нього копії документів, які підтверджують наявність заборгованості (договори купівлі-продажу, накладні, акти виконаних робіт, рішення суду тощо).
Зрозуміло, що платники, які звітують з податку на прибуток у паперовій формі, подадуть до податкового органу декларацію з додатком СБ і всіма необхідними копіями підтвердних документів одразу єдиним комплектом.
А що робити тим, хто подає декларацію в електронному вигляді? Їм копії підтвердних документів потрібно подати окремо в порядку, передбаченому для подання податкової звітності в паперовому вигляді.
Цікаво, коли підприємству, що обрало електронний спосіб подання звітності, потрібно подати паперові додатки до неї? Чи треба поспішати робити це одразу в день відправки електронної декларації? Вважаємо, що ні.
Такі документи важливо подати контролерам з дотриманням граничних строків подання податкової звітності. Тому, на наш погляд, ви маєте право віднести їх до своєї податкової інспекції в будь-який день починаючи з дня подання електронної декларації аж до останнього дня граничного строку її подання (включно).
Більше того, якщо дозволяють строки (є запас у 10 днів до закінчення граничного строку подання звітності), то ви можете надіслати всі доповнення навіть поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення.
І на «десерт» хороша новина. У новій редакції розд. III ПКУ вже немає норм, які б установлювали порядок відображення в податковому обліку сумнівної та безнадійної заборгованості.
Але для тих, хто вплутався в «сумнівну» історію до 01.01.2015 р., є правила обліку перехідних операцій за такою заборгованістю. Їх прописав п. 17 підрозд. 4 розд. XX ПКУ.
Згідно з цими правилами платники, які до 1 січня 2015 року зменшили доходи або збільшили витрати на суму сумнівної заборгованості за п. 159.1 ПКУ, але яким після цієї дати доводиться доурегулювати таку заборгованість, повинні відповідно збільшити або зменшити фінрезультат до оподаткування. Це замість зворотного коригування доходів або витрат, що діяло раніше.
