Право іноземного громадянина, працевлаштованого в Україні, на ПСП залежить від його резидентного статусу. Якщо він резидент України, то нарівні з іншими працівниками підприємства матиме право на ПСП на підставах та в розмірах, зазначених у п. 169.1 ПКУ.
А ось до заробітної плати працівника-нерезидента, незалежно від її розміру, ПСП застосувати не можна. Такий висновок випливає з положень п.п. 169.3.4 ПКУ, згідно з яким ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податків, зокрема, втрачає статус резидента. Тобто особи, які втратили статус резидента України, а також працівники-нерезиденти права на ПСП не мають.
Тому, якщо іноземний працівник бажає скористатися правом на ПСП, йому слід підтвердити свій статус резидента України, який визначається за правилами, установленими в п.п. «в» п.п. 14.1.213 ПКУ. При цьому за результатами звітного податкового року, в якому він набув такого статусу, доведеться подати річну податкову декларацію, в якій зазначити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи ( п.п. 170.10.4 ПКУ). У цьому випадку йому доведеться сплатити ПДФО з усіх задекларованих доходів незалежно від країни їх походження. Зауважте: якщо ж іноземець є нерезидентом України, то обов’язок зі сплати ПДФО в нього виникає тільки щодо доходів з джерелом їх походження в Україні. Отже справа за іноземцем і його рішенням: мати право на ПСП чи не мати.
