Теми статей
Обрати теми

Компенсація додаткових витрат комісіонера

Адамович Наталія, податковий експерт
Продаючи або купуючи товар за дорученням, комісіонер може нести деякі витрати, щоб виконати договір і догодити комітенту. Це і витрати на транспортування товару, і на його рекламу, а також на пошук контрагентів, організацію діяльності самого комісіонера тощо. Є й не зовсім передбачувані — штрафні санкції, і низка інших витрат такого роду. Які з них комісіонер має право вимагати до відшкодування? Читайте про це в нашій статті.

Комісіонер має право претендувати на відшкодування фактичних витрат, які він поніс у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за договором комісії. Це чітко прописано у ст. 1024 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ). Причому таке право буде в нього навіть у тому випадку, якщо його не зафіксувати в договорі.

Що ж це за право і як ним користуватися комісіонеру? Давайте спершу розглянемо, як таке право зазвичай реалізується між сторонами договору.

Перше правило: відшкодування здійснюється понад комісійну винагороду

Адже відшкодування витрат комісіонера не є формою оплати послуг комісії, що надаються, а є тільки формою компенсації сум, фактично витрачених на виконання даного комісіонеру доручення. Такої думки дотримуються і суди, розмежовуючи відшкодування витрат комісіонера і плату за комісійну послугу (див., наприклад, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2006 р. у справі № 4/329-05).

По-друге, сторони договору комісії, звичайно ж, можуть уключити до нього умову, згідно з якою комітент не відшкодовує комісіонеру понесені ним витрати. Але цю умову краще завуалювати під вказівки комітента з виконання договору. Тобто прописати в договорі, які саме дії доручено комісіонеру і що жодних додаткових послуг/робіт комітент не вимагає (інакше комісіонер несе їх за свій рахунок).

По-третє, комісіонер має право на відшкодування витрат навіть у тому випадку, якщо ним не було виконано дане комітентом доручення. Головне, щоб було достатньо доказів, що (1) комісіонер зробив все від нього залежне з метою виконання договору і (2) доручення не виконане з не залежних від нього причин.

По-четверте, за загальним правилом, компенсація таких витрат може здійснюватися не тільки шляхом перерахування відповідних сум комітентом, а й шляхом їх утримання комісіонером з коштів, що надходять йому на користь комітента (ч. 1 ст. 1020 ЦКУ). Щоправда, такий варіант розрахунків нерідко призводить до спорів (зокрема, через незгоду комітента щодо здійснення тих чи інших витрат).

Тобто при реалізації права на відшкодування витрат (у тому числі й у разі виникнення спору з комітентом щодо питання, чи повинні відшкодовуватися ті чи інші витрати комісіонера) визначальними будуть такі фактори:

1) обґрунтування комісіонером зв’язку понесених витрат з виконанням договору комісії (наскільки ті чи інші витрати були необхідні для виконання комісійного доручення);

2) чи застерігали сторони договору перелік можливих витрат та обмеження їх розміру, а також необхідність узгодження їх з комісіонером;

3) чи діяв комісіонер відповідно до вказівок комітента або ж відхилився від них;

4) чи було виконано комісійне доручення;

5) чи було зумовлено невиконання комісійного доручення (якщо воно не виконане) обставинами, не залежними від комісіонера;

6) чи є документальне підтвердження факту здійснення комісіонером відповідних витрат (див. постанову ВГСУ від 05.10.2010 р. у справі № 2-27/11133.1-2008).

Найоптимальніший варіант, це

прописати в договорі спеціальний пункт з переліком додаткових витрат, які комісіонеру належить понести при виконанні комісійного доручення

Причому тут же повинно бути чітко зазначено, що ці витрати комітент зобов’язався відшкодувати, а всі інші витрати (крім перелічених) комісіонер несе за свій рахунок без відшкодування. Крім того, у договорі є сенс прописати граничну суму такої компенсації, оскільки сама по собі ст. 1024 ЦКУ її не обмежує (див. постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 р. у справі № 910/23175/13).

Якщо ж на момент укладення договору «список» таких витрат не визначено, то можливість їх виникнення та компенсації, принаймні, можна передбачити «наперед». Наприклад, до договору можна включити умову, що у разі виникнення необхідності комісіонером понести витрати, не передбачені прямо договором, комісіонер запрошує у комітента його згоду на таких витрати, а комітент має підтвердити готовність їх відшкодувати (також є сенс застерегти строк для надсилання такого підтвердження).

Природа додаткових витрат, що відшкодовуються

Договір, який передбачає відшкодування додаткових витрат комісіонера, класифікується як договір комісії на купівлю послуг. Відповідно в такому ж ключі ці суми враховуються в обліку як комісіонера, так і комітента. Детальніше про облік за договором комісії див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 51, с. 4.

Тут же тільки попередимо, що досить довго податківці суму відшкодування витрат комісіонеру, у тому числі не оподатковуваних ПДВ, вимагали включати до бази обкладення ПДВ (див. консультацію з підкатегорії 101.06 БЗ, яку зараз переведено в не чинні). На наш погляд, висновки про включення до бази оподаткуванняння сум відшкодування вартості не оподатковуваних ПДВ операцій позбавлені правових підстав. Адже такі операції комісіонер фактично здійснює за дорученням, за рахунок і на користь комітента, а отже, при компенсації їх вартості повинні застосовуватися загальні комісійні правила обкладення ПДВ. Тобто, якщо комісіонер на виконання договору комісії придбаває не оподатковувані ПДВ послуги, то при подальшому відшкодуванні їх вартості комітентом нараховувати на цю операцію ПДВ підстав немає.

Тепер детальніше зупинимося на самих витратах і з’ясуємо, які ж витрати комісіонер може вимагати до відшкодування, а які ні.

Витрати на транспортування, навантаження/розвантаження товару

Від комітента до комісіонера (від комісіонера до комітента — якщо договір на купівлю). Найчастіше такі послуги одразу оплачуються комітентом. Якщо ж їх оплатив комісіонер, його витрати підлягають відшкодуванню комітентом.

Це справедливо і в тому випадку, якщо таке відшкодування договором не передбачено. Комісіонер також матиме право на відшкодування понесених ним витрат, оскільки в цій ситуації вони є абсолютно виправданими і були необхідні для виконання певного комісійного доручення.

Від комісіонера до третьої особи (від третьої особи до комісіонера). Чи будуть такі витрати відшкодовуватися комітентом, залежить від конкретної ситуації (у тому числі від наявності вказівок комітента з приводу території виконання договору комісії).

Наприклад, комісіонер з метою найбільш вигідної реалізації товару перевіз його в торговельні точки, розташовані в іншому регіоні, при цьому в договорі комісії не було застереження щодо території виконання договору. Такі витрати комісіонера підлягатимуть відшкодуванню комітентом як спрямовані на належне виконання комісійного доручення, якщо комісіонер зможе обґрунтувати, що без такого транспортування товар не міг бути реалізований на тих умовах, які передбачено договором комісії.

Інша справа, якщо комісіонер відступив від вказівок комітента, поніс значні витрати і реалізував товар на невигідних умовах (або взагалі не реалізував). Тоді, якщо дії комісіонера, який виконав договір на невигідних умовах, нічим не виправдані, про відшкодування цих витрат можна забути.

Витрати на вчинення правочинів з третіми особами

Комісіонер при виконанні доручення повинен дотримуватися вказівок комітента, а якщо їх немає в договорі, то — відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 1014 ЦКУ).

Комісіонер повинен вчиняти тільки ті правочини, які зазначено в договорі

Якщо в договорі чітко не прописано всі правочини, які має право здійснювати комісіонер, це дає йому свободу дій. Але водночас, комісіонер завжди повинен перш за все виходити з необхідності та доцільності такого правочину і чітко уявляти, чи зможе він надалі обґрунтувати це в разі заперечень з боку комітента.

Якщо, наприклад, комісіонер укладає правочин тільки для своєї особистої зручності і, в принципі, не було гострої необхідності в його укладенні, то й витрати за цим правочином він повинен нести «зі своєї кишені». Майте на увазі! Поняття необхідності того чи іншого правочину (додаткових витрат за ним) суто оціночне. Тому, щоб уникнути спорів, потрібно спочатку ретельно врегулювати ці питання в договорі. А якщо вже так склалося, що витрати понесено, обзавестися документальним обґрунтуванням необхідності таких витрат.

Витрати на субкомісію

Якщо отримано дозвіл від комітента, то комісіонер може укласти договір субкомісії з третьою особою (ч. 1 ст. 1015 ЦКУ).

Як правило, такий дозвіл дається ще на стадії укладення договору комісії і може бути закріплений у самому договорі (водночас, його можна оформити й окремим документом). Давши добро комісіонеру на укладення договору субкомісії, комітент автоматично всі витрати, пов’язані з його укладенням та виконанням, покладає на свої плечі. У такому разі комісіонер має право вимагати їх відшкодування за першим договором комісії.

Якщо ж таких вказівок у договорі комісії немає і комісіонер на свій розсуд укладає договір субкомісії, просто повідомивши про це комітента, то комітент може й не схвалити цей правочин.

І тут якщо довести, що договір субкомісії укладено в інтересах комітента, хоч і без його згоди (див. ч. 2 ст. 1015 ЦКУ), то можна відстояти й право на відшкодування витрат. Щоправда, уже в суді.

Крім того, не забувайте! Виконання доручення комітент вимагатиме від комісіонера, а не від субкомісіонера. Комісіонер є відповідальним за дії субкомісіонера.

Витрати на зберігання

Комісіонер зобов’язаний забезпечити збереження майна комітента. У разі втрати, недостачі, пошкодження майна комісіонер відповідає за це перед комітентом (ч. 1 ст. 1021 ЦКУ). Тобто збереження взятого на комісію товару — прямий обов’язок комісіонера.

Нести витрати зі зберігання майна — доля комісіонера

Хоча договором чи спеціальними нормативними актами може бути передбачено й інше.

Приклад тому — п. 5.7 Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом МЗЕЗ України від 13.03.95 р. № 37. У ньому чітко зазначено, що при поверненні комітенту нереалізованих товарів витрати на їх зберігання відшкодовуються комісіонеру. Витрати на зберігання «дорогих» речей (антикваріату, витворів мистецтва та унікальних речей), які не були реалізовані комісіонером, визначаються за погодженням сторін.

А ось за втрату, недостачу та пошкодження товару, якщо такий не був застрахований за дорученням і за рахунок комітента, комісіонеру доведеться ще й відповісти гривнею (ч. 3 ст. 1021 ЦКУ). Причому при поверненні такого «зіпсованого» товару сподіватися на відшкодування витрат з його зберігання вже точно не доводиться.

Витрати на просування/маркетингові штучки

Комісіонер, узявши товар на продаж, може витратитися на його просування та різноманітні маркетингові штучки — провести рекламну кампанію. Чи можна вимагати відшкодування таких витрат?

Усе залежить від змісту договору. Якщо в договорі комітент сам благословив вас на ці дії (прямо чи побічно) — будьте спокійні. Витрати на проведення таких заходів підлягають відшкодуванню.

Коли ж в договорі цей момент не врегульований, то відшкодування залежатиме від аргументів комісіонера. Тут доведеться (1) обґрунтувати необхідність таких витрат, (2) довести їх ефективність і, звичайно ж, кінцевий результат (виконання або неналежне виконання доручення). Повторимо: важливий результат.

Якщо комісіонер витратив гроші на рекламу/маркетингові штучки і у результаті продав товар на вигідніших умовах, то він, звичайно ж, може з повною впевненістю пред’явити комітенту вимоги з відшкодування витрат.

Якщо результат плачевний і не приніс очікуваного результату, або ж іще гірше — очевидне неналежне виконання доручення, то в такому разі комітент не зобов’язаний відшкодовувати понесені витрати, оскільки й сам в «мінусах».

Хоча якщо комісіонер обґрунтує, що продати товар за нормальною ціною не було можливості і витрати на просування запобігли ще більшим збиткам, то можна вимагати відшкодування. Підставу див. у ч. 3 ст. 1017 і ст. 1024 ЦКУ.

Компенсація додатково сплаченого податку

У числі витрат, що компенсуються комітентом, можуть бути й витрати, понесені комісіонером на оплату податків. Наочним прикладом тому є ситуація з ПДВ: комісіонер, будучи платником ПДВ, при постачанні товару в межах договору комісії зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, але компенсуватися податковим кредитом вони можуть не завжди.

А точніше, уже точно не вийде це в таких ситуаціях:

1) за договором комісії на продаж товару комітент є неплатником ПДВ;

2) комітент — платник ПДВ, дав доручення купити товар у третьої особи — неплатника ПДВ.

І в першому і в другому випадку в комісіонера податкового кредиту не буде, але він змушений буде нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, тобто сплатити до бюджету «зайвий» ПДВ.

Вважаємо, що цю ситуацію можна виправити. І комітент може відшкодувати комісіонеру ПДВшні «незручності». Головне — знову ж таки, застерегти ці витрати заздалегідь та отримати згоду комітента на їх компенсацію.

Витрати, пов’язані з організацією діяльності комісіонера

Організовуючи свою діяльність, комісіонер неодмінно несе витрати на виплату заробітної плати працівникам, на оренду офісних приміщень, комунальні платежі, придбання канцелярського приладдя, отримання дозвільної документації тощо.

Така категорія витрат не належить до витрат, пов’язаних з виконанням певного доручення комітента

Це «особисті» витрати комісіонера, спрямовані на забезпечення його «життєдіяльності». Тому зазначені витрати лягають тільки на плечі комісіонера.

Спірне питання про відшкодування вартості телефонних переговорів комісіонера з контрагентами в межах договору комісії. Є думка, що оскільки телефонні переговори ведуться на виконання конкретного комісійного доручення, то їх вартість має відшкодовуватися комітентом. Але, вважаємо, якщо умови щодо відшкодування зазначених витрат не визначені в договорі, цей вид витрат також має бути віднесений на витрати комісіонера із забезпечення його «життєдіяльності».

Витрати на штрафи/неустойки

Трапляється, комісіонер при виконанні договору комісії порушує вимоги законодавства. У результаті змушений сплачувати штрафні санкції, передбачені законом або договорами з третіми особами.

Якщо комісіонер зможе обґрунтувати, що порушення ним вимог законодавства або зобов’язань за договором з третьою особою сталося у зв’язку з виконанням договору комісії та з вини комітента (він несвоєчасно подав необхідну документацію, прострочив передачу товару тощо), такі витрати мають бути відшкодовані комісіонеру комітентом.

Якщо ж порушення сталося з вини комісіонера, то штрафні санкції, сплачені ним, не підлягають відшкодуванню.

Підстави для відшкодування

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер зобов’язаний надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ч. 1 ст. 1022 ЦКУ).

У звіті мають бути детально розписані дії, які комісіонер здійснював на виконання комісійного доручення, і понесені ним витрати.

Такий звіт і буде підставою для відшкодування витрат комісіонеру

Якщо в комітента раптом виникнуть заперечення з приводу додаткових витрат, він повинен повідомити про це комісіонера протягом 30 днів з дати отримання звіту. Якщо заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ч. 2 ст. 1022 ЦКУ). Відповідно комітент згоден з понесеними комісіонером витратами і готовий їх відшкодувати.

На завершення єдине, що хочеться побажати — уважно ставитися до складання договору комісії. Сподіваємося, ця стаття стане додатковою підмогою в цьому.

висновки

  • Додаткові витрати, які поніс комісіонер за погодженням з комітентом, за умови успішного виконання договору відшкодовуються комісіонеру.

  • Не відшкодовуються тільки ті додаткові витрати, здійснення яких є прямим обов’язком комісіонера.

  • У комітента підставою для відшкодування витрат комісіонеру є отриманий звіт.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі