(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 55
  • № 54
  • № 53
  • № 52
  • № 51
  • № 50
  • № 49
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Липень , 2015/№ 56

Ліміт часу для ліміту каси: як встановлювати і коли переглядати?

«Как стемнеет — кассу будем брать»*
Пам’ятаєте, як Доцент разом зі спільниками розгріб цілу кімнату з металевими радіаторами, аби «взяти» касу, в якій виявилося двадцять заздалегідь підготованих «дерев’яних» рублів? Так от, катавасія зі встановленням і подальшим переглядом ліміту каси подекуди нагадує цю «працю» відомого кіногероя Євгена Леонова. В тому сенсі, що доводиться докладати надзусиль, а кінцевий результат змушує сумніватися у доцільності зробленої справи. Але нехай у вас цих сумнівів не буде — бо дзвінки з «Гарячої лініїї» свідчать, що податківці ставляться до ліміту каси доволі прискіпливо. І найбільший камінь спотикання полягає в тому, як часто слід переглядати встановлений одного разу ліміт каси. Тож давайте поговоримо, як нам із цією проблемою бути!

* Із к/ф «Джентльмени удачі».

Почнемо з того, що коротко нагадаємо суть термінів, якими будемо оперувати. Отже, каса — це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів. А ліміт залишку готівки в касі (далі — ліміт каси або ще коротше — ЛК) — це граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час (п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637).

Встановлювати ЛК повинні всі підприємства, які так чи інакше працюють з готівкою (приймають у касу готівкові кошти або ж виплачують їх з каси). Виняток із цього правила становлять тільки:

— банки (п. 2.7 Положення № 637);

— фізособи-підприємці (п. 2.7 Положення № 637);

— релігійні організації (релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничої або іншого виду підприємницької діяльності (п. 5.6 Положення № 637).

Які надходження готівки не вважаються понадлімітними?

Перш за все давайте згадаємо, що не всі суми готівки, які потрапляють до каси, обмежуються встановленим ЛК. Зокрема, обмеження ЛК не розповсюджуються на готівку (п. 2.10 Положення № 637):

а) одержану в касу з банку і призначену для виплат, які належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів;

б) одержану в касу як виручка і призначену для виплат, які належать до фонду оплати праці у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей.

Готівка, призначена на ці потреби, за визначенням не вважається понадлімітною. Проте це не означає, що таку готівку можна тримати у касі завжди. Передбачено обмеження:

готівку на вищезазначені виплати можна зберігати в касі протягом трьох робочих днів**

** У деяких випадках (зокрема, для працівників віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка на зазначені потреби може зберігатися в їх касах протягом п’яти робочих днів).

Це три дні уключаючи день одержання готівки в банку (якщо готівку знято з рахунка) або ж (якщо це готівкова виручка) три дні з дня настання строків зазначених виплат.

Готівка, яка перебуває в касі для будь-яких інших цілей, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день.

Які ж можливі виходи з ситуації, коли готівка, передбачена на цілі, інші, ніж зазначено у п. 2.10 Положення № 637, не була видана працівникам? Тут принаймні два варіанти того, що робити із понадлімітною готівкою (п. 5.9 Положення № 637):

здати її до банку не пізніше наступного робочого дня банку;

видати її на господарські потреби наступного робочого дня.

Також ви можете не перейматися, якщо понадлімітна готівка надійшла до вашої каси у вихідні та святкові дні і ви здали її наступного робочого дня банку або того ж дня видали для використання підприємством на господарські потреби.

Ну, а тепер власне про те, як визначити ЛК.

Методи визначення ЛК

Підприємство самостійно визначає ліміт каси на підставі Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8 до Положення № 637). Цей документ підписують головний бухгалтер та керівник підприємства (або уповноважена ним особа).

Здійснюють розрахунок ЛК в порядку, який описано у гл. 5 Положення № 637. Для цього п. 5.3 Положення № 637 пропонує підприємству на вибір два варіанти:

1) виходячи із середньоденного надходження готівки до каси;

2) виходячи із середньоденної видачі готівки з каси.

Зведену інформацію щодо нюансів застосування обох варіантів наведемо у таблиці.

Порядок розрахунку ЛК

Метод визначення ліміту каси

Сутність методу

Порядок розрахунку ЛК

хто застосовує

розмір ліміту

суми, що беруть участь у розрахунку

1

2

3

4

5

Виходячи із середньоденного надходження готівки до каси

ЛК розраховують як відношення готівкових надходжень готівки за будь-які 3 місяці поспіль з останніх 12 місяців до кількості робочих днів підприємства за цей тримісячний період

(1) підприємства, що здають готівкову виручку щодня або наступного дня після її надходження до каси або ж (2) підприємства, які здають готівкову виручку раз на п’ять робочих днів (у зв’язку з відсутністю банків)

Встановлюється в розмірі, необхідному для забезпечення роботи підприємства на початок робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси або в розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки та її суми, але не більше 5-кратного розміру середньоденних надходжень готівки

У розрахунку бере участь готівкова виручка (надходження до кас, окрім сум, отриманих з банків).

Надходження, які входять до готівкової виручки, включають (п. 1.2 Положення № 637):

1) суму фактично отриманих готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

2) позареалізаційні надходження

Виходячи із середньоденної видачі готівки з каси

ЛК визначають як відношення сум, виплачених із каси на різні потреби, у тому числі на відрядження, до кількості робочих днів підприємства в такому періоді

ЛК встановлюють у розмірі не більшому, ніж розмір середньоденної видачі готівки (за будь-які 3 місяці поспіль з останніх 12 місяців)

До розрахунку включають виплати готівки на господарські потреби, за винятком виплат:

— пов’язаних з оплатою праці*;

— пенсій;

— стипендій;

— дивідендів

* Під виплатами, пов’язаними з оплатою праці, п. 1.2 Положення № 637 розуміє виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також інші виплати, що не стосуються фонду оплати праці, відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Є ще одне правило, прописане в абзаці п’ятому п. 5.4 Положення № 637. Згідно з ним, підприємства, у яких відповідний середньоденний показник (обчислений на підставі касових оборотів) дорівнює нулю або не перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто не більше 170 грн.), можуть установити собі «мінімальний» ЛК. У розмірі, що перевищує розрахований середньоденний показник, але не більше 170 грн.

Отже, будь-яке підприємство з невеликими (або нульовими) оборотами (яке не здійснює готівкових розрахунків, а тільки отримує грошові кошти в банку для виплати заробітної плати або видачі під звіт на господарські потреби та відрядження) може встановити собі ЛК на рівні 170 грн.

А що буде, якщо взагалі не встановлювати ЛК? У такому випадку ЛК вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог Положення № 637, вважається понадлімітною (п. 5.8 Положення № 637).

Як бачите, розрахувати ЛК легко. Треба лише:

— по-перше, оцінити режим та специфіку роботи підприємства, віддаленість його від банку, обсяг касових оборотів, установлені строки здавання готівки, тривалість операційного часу банку, наявність домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо;

— по-друге, обрати спосіб розрахунку ЛК з двох пропонованих п. 5.3 Положення № 637. Орієнтуйтеся на те, за рахунок чого у вашій касі формується готівковий оборот. Якщо переважно за рахунок грошових надходжень — вибирайте перший спосіб, якщо більше готівки видаєте — другий;

— по-третє, власне розрахувати ЛК. Для цього візьміть показники (або суми надходжень, або суми виплат) за будь-які 3 місяці поспіль з останніх 12 місяців, що передують даті встановлення ЛК, і поділіть їх на кількість робочих днів підприємства цього тримісячного періоду.

Перегляд ЛК: право чи обов’язок?

Це, мабуть, найцікавіше для вас питання. Тому що, як показує практика, саме у питанні перегляду ЛК податківці проявляють найбільше «ініціативи». Тому на практиці перегляд ЛК часто-густо відбувається у добровільно-примусовому порядку. Але чого власне вимагає від підприємства чинне законодавство?

Положення № 637 говорить про перегляд ЛК буквально одним пунктом. Згідно з п. 5.11 цього Положення ЛК може переглядатися у зв’язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних факторів об’єктивного характеру.

Серед «факторів об’єктивного характеру» законодавець називає такі фактори, як зміни в надходженнях чи витрачанні готівки, зміни внутрішнього трудового розпорядку і графіків змінності тощо. Але зауважте:

Положення № 637 говорить про те, що встановлений ЛК може бути переглянутий, але не ставить цей перегляд в обов’язок суб’єктам господарювання

Це вельми важливо пам’ятати, бо податківці схильні вимагати перегляду встановленого ЛК, наприклад, у зв’язку зі зменшенням надходжень у касу. Воно й зрозуміло для чого — аби побачити у касі «понадлімітну» готівку і накласти на вас штрафні санкції. Однак судові органи вже зауважували: у разі зменшення готівкових надходжень/витрачань ЛК переглядається підприємством самостійно, а не на чиюсь вимогу, зокрема й податкових органів (див. ухвалу ВАСУ від 10.11.2014 р. у справі № К/9991/33605/11)*.

* Див. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41990513.

В свою чергу НБУ вже давно роз’яснив: Положенням № 637 не визначено обов’язкової вимоги переглядати встановлений ЛК при скороченні за останній рік оборотів по надходженнях або витрачаннях готівки (див. лист НБУ від 19.05.2006 р. № 11-113/1903-5427). Згодом Нацбанк ще раз підтвердив: скорочення оборотів готівки — підстава переглядати ЛК, але користатися цим правом чи ні — прерогатива підприємства, ніхто не може його примусити переглядати цей ліміт (див. лист НБУ від 01.12.2009 р. № 11-113/5438-22292).

Більше того: у питанні, що ми його розглядаємо, у нас є і пряма підтримка судових органів. Так, ВАСУ в одному із своїх нещодавніх рішень погодився, що переглядати ЛК — це право, а не обов’язок підприємства. На підставі цього суд ухвалив рішення на користь підприємства і відмовив податківцям у їхній вимозі визнати перевищення підприємством ЛК (див. постанову ВАСУ від 15.09.2014 р. у справі № К/9991/53976/12)**.

** Див. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40747417.

Перегляд ЛК може вважатись обов’язковим, лише якщо він викликаний необхідністю дотримуватися нових вимог нормативно-правових актів. На це також раніше вказував і Національний банк (див. листи НБУ від 17.03.2005 р. № 11-113/843-2597 і від 16.11.2005 р. № 11-113/3913-11389).

Відповідальність за порушення ЛК

Положення № 637 акцентує увагу на тому, що відповідальність за дотримання його вимог щодо встановлення і розрахунку ЛК несуть керівники підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку (пп. 5.12, 7.3 Положення № 637).

У нашому випадку йдеться про штрафні санкції, передбачені ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95 (далі — Указ № 436). У випадку, якщо ваше підприємство перевищить встановлений ЛК, на вас буде накладено штраф у двократному розмірі сум від виявленої понадлімітної готівки. За кожний день, протягом якого понадлімітна готівка перебувала в касі.

Також пам’ятайте: штраф за порушення ЛК відноситься до адміністративно-господарських санкцій у розумінні ст. 238, 239 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі — ГКУ) (див. Оглядовий лист ВГСУ від 24.10.2008 р. № 1776/100/13-08). А це означає, що такий штраф може бути застосований до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення (ст. 250 ГКУ).

Таку саму позицію щодо штрафів за порушення обігу готівки висловив раніше Мін’юст (див. лист від 02.12.2009 р. № 870-0-2-09-22). Погоджуються з такими строками для штрафів за порушення обігу готівки також і судові органи (див. ухвалу ВАСУ від 24.04.2014 р. у справі № К/9991/89648/11)***.

*** Див. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38746899.

До речі, у цьому рішенні ВАСУ виклав протилежний висновок тому, що ми навели раніше. Тут вже вища касаційна інстанція заявляє, буцім-то зменшення надходжень до каси зумовлювало необхідність перегляду ліміту, оскільки ця обставина призвела до такого наслідку, як розбіжності між граничним розміром ліміту, затвердженим підприємством і сумою, яка надходила до каси. Отже, як бачимо, боротьба за ліміт з податківцями йде зі змінним успіхом.

Що ж, на цьому мабуть усе! Нехай вашу касу завжди «беруть» тільки у зв’язку з інкасацією ☺.

ліміт каси додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті