Таких «податкових» баталій, які відбуваються з середнім заробітком мобілізованих працівників, не знала ще жодна виплата. Основна причина — ДФСУ, а саме її несамовита завзятість у формальному прочитанні Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).
Історія питання
Зберігати середній заробіток за мобілізованими працівниками роботодавців зобов’язали з 18.03.2014 р. При цьому оновлена редакція ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) обіцяла їм, що такі виплати компенсують з бюджету. Проте обіцяного довелося чекати не менше, ніж у відомій приказці — цілий рік (радує, що не відмовили зовсім).
Доки чекали, роботодавцям довелося виплачувати середній заробіток «солдатам підприємства» за рахунок своїх коштів. Та ще й оподатковувати таку виплату, незважаючи на те, що законодавці начебто подбали про її неоподаткування. Як так вийшло?
З 18.03.2014 р. компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників виключили з числа оподатковуваних доходів (див. п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ), а також із числа виплат, з яких справляється ЄСВ (див. ч. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI; далі — Закон № 2464).
Проте податківці зайняли жорстку позицію: доки немає Порядку компенсації з бюджету, середній заробіток мобілізованих працівників — це звичайна зарплата. Тому роботодавець зобов’язаний був нараховувати ЄСВ, утримувати ПДФО, ВЗ та ЄСВ.
Безумовно, залишалося сподіватися на появу такого порядку, який повинен врятувати від оподаткування середній заробіток мобілізованих.
Позиція ДФСУ
З появою Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105 (далі — Порядок № 105), проблема з оподаткуванням багатостраждальної виплати не зникла. Річ у тім, що відповідно до Порядку № 105 роботодавець нараховує виплати мобілізованим працівникам у розмірі середнього заробітку, виплачує їх у строки, установлені ст. 115 КЗпП, а потім отримує з бюджету компенсацію фактично понесених витрат. Фахівці Мінсоцполітики в усних консультаціях підтверджують, що саме так потрібно робити.
На думку податківців, цей порядок не узгоджується з п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ, згідно з яким не включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Тобто вони вважають, що відповідно до зазначеної норми ПКУ не оподатковується тільки компенсація середнього заробітку з бюджету, яка виплачується працівнику після надходження на рахунок роботодавцю. Тому роботодавці не повинні за рахунок власних коштів виплачувати середній заробіток, а зобов’язані чекати надходження компенсації з бюджету, щоб потім її виплатити.
А якщо роботодавець нараховує та виплачує за рахунок власних коштів середній заробіток мобілізованим, як того вимагає Порядок № 105, не чекаючи надходження компенсації з бюджету? У такій ситуації ДФСУ вважає, що цей роботодавець виплачує середній заробіток «а-ля» звичайна зарплата. Отже, його треба обкласти ПДФО і ВЗ і сплатити суми податку та збору до бюджету при його виплаті. І тільки коли на рахунок підприємства «зайде» компенсація, оподатковуваний середній заробіток трансформується в неоподатковувану компенсацію з бюджету. А отже, можете відсторнувати в обліку раніше утриманий ПДФО і ВЗ.
Абсурд, скажете ви. Мобілізований працівник отримує тільки одну виплату в розмірі свого середнього заробітку. І те, що така виплата здійснюється через роботодавця з подальшою компенсацією, не означає її розділення на два доходи. Згодні, але така офіційна позиція ДФСУ, викладена чорним по білому в листі від 24.04.2015 р. № 8720/6/99-99-17-03-03-15.
Що з цим робити?
Сподіватися, що податківці одумаються. Зазначимо, що Незалежна асоціація банків України звернулася в офіційних листах до керівництва Мінфіну та Мінсоцполітики з проханням сприяти скасуванню роз’яснень ДФСУ, зокрема, наданих у листі від 24.04.2015 р. № 8720/6/99-99-17-03-03-15. Не факт, що це допоможе, але надія вмирає останньою.
А поки що тим, хто вирішить виконувати вимоги ДФСУ, доведеться при нарахуванні середнього заробітку мобілізованому працівнику утримувати, а при його виплаті сплачувати ПДФО і ВЗ. Після отримання компенсації з бюджету сторнувати ПДФО і ВЗ. Так в усних консультаціях рекомендують робити податківці. Дуже клопітно та безглуздо, однак у податківців не буде претензій і спроб покарати роботодавця.
Зауважте, що чекати компенсації з бюджету і тільки потім виплачувати середній заробіток — не вихід. У такому разі підприємству загрожує штраф згідно зі ст. 265 КЗпП, а його посадовим особам — згідно зі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (див. листи Мін’юсту від 24.09.2014 р. № 486-0-2-14/7.2 і Мінсоцполітики від 18.09.2014 р. № 1301/13/84-14).
Що буде, якщо «забити» на дивні роз’яснення податківців? Якщо найближчим часом вони не відмовляться від таких роз’яснень, тобто є небезпека штрафу за ст. 127 ПКУ з пенею. Хоча, на наш погляд, якщо перевіряючих не буде, то при кожному отриманні компенсації оподатковуваний, на думку податківців, середній заробіток мобілізованих перетворюватиметься на неоподатковувану компенсаційну виплату, і з роботодавця не візьмеш нічого.
Зазначимо, що з ЄСВ таких глобальних проблем немає. Коректне формулювання ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 дозволяє стверджувати, що роботодавець, який спочатку виплачує середній заробіток ЄСВ, а потім отримує компенсацію з бюджету, однозначно не нараховує та не утримує ЄСВ. Це підтверджують фахівці ДФСУ в усних консультаціях.
Увага! Якщо роботодавець з будь-яких причин не отримує компенсацію з бюджету, то на середній заробіток мобілізованих працівників потрібно нараховувати ЄСВ, утримувати з нього ПДФО, ВЗ і ЄСВ.
Залишається тільки додати: зате не нудно!
