Теми статей
Обрати теми

РК при поверненні пільгового товару: не все так просто

Солошенко Людмила, податковий експерт
Уявімо ситуацію: продавець продав пільговий (звільнений від ПДВ) товар. Проте незабаром покупець захотів його повернути (товар не підійшов за якісними характеристиками). Тут продавець, як належить, вирішив оформити на повернення розрахунок коригування (РК). Але виявилось, що не все так просто в цьому випадку…

Здавалося б, ну які з пільговими поверненнями можуть виникнути труднощі? Бери та гладесенько-рівнесенько застосовуй сталі правила, що регулюють повернення. Однак тут неждано-негадано питання підкинула сама СЕА. Але про все по черзі.

«Пільгові» обсяги підлягають коригуванню

Якщо трапляється повернення, то за традицією орієнтуються на правила «коригувальної» ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). Вона вимагає від сторін провести ПДВ-перерахунок. Для цього продавець складає до податкової накладної (ПН) розрахунок коригування і коригує (зменшує) податкові зобов’язання, а покупець відповідно — податковий кредит.

Що цікаво: в «пільговому» випадку вартість товарів не містить суму ПДВ. Адже в «пільговій» ПН у розділі III за графою 12 записано «Без ПДВ» (див. п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957; далі — Порядок № 957). Проте повернення «пільгових» товарів підпорядковується загальним правилам і також підлягає коригуванню.

Чому? Усе дуже просто!

При поверненні «пільгових» товарів потрібно відкоригувати обсяги операцій

З цим погоджуються і податківці. Вони неодноразово висловлювалися «за» проведення коригування в «пільговому» випадку. Так, контролери роз’яснювали: якщо після постачання звільнених товарів змінюється (у тому числі через повернення) сума компенсації, то продавець до раніше складеної «пільгової» ПН має виписати РК. З його допомогою сторони відкоригують обсяги операцій (див. консультації в підкатегорії 101.07 БЗ*).

* Через новорічні оновлення форми декларації такі роз’яснення сьогодні поміщено до категорії «не чинні», однак думка контролерів, зважаючи на це, навряд чи якось зміниться.

І більше того, зауважте: для такого коригування в декларації відведено спеціальні (!)«коригувальні» рядки 8.1.3, 8.2.3 і 16.1.4. Сама за себе говорить їх назва. Вони потрібні для коригування обсягів продаж/купівель, «за якими не нараховувався податок на додану вартість». Саме в них за безПДВшними операціями коригують обсяг (п.п. 9 п. 3 і п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 23.09.2014 р. № 966). До речі, про те, що до безПДВшних відносять «необ’єктні» операції, «нульові» операції (за ставкою 0 %) і «пільгові» операції, що наразі цікавлять нас, уточнювалося в листі ДФСУ від 06.03.2015 р. № 7796/7/99-99-19-03-02-17.

Тож візьміть до відома (висновок 1): тоді як пільгові товари не мають ПДВ, «пільгові» обсяги за ними слід відкоригувати.

Тим більше, це коригування вкрай важливе продавцю, якщо він розподіляє ПДВ за  ст. 199 ПКУ при проведенні оподатковуваних та пільгових операцій. Адже коригування в ряд. 8 (у тому числі повернення) впливають (!) на підрахунок обсягів та розрахунок ЧВ (див. розрахунок ЧВ у табл. 1 додатка Д7). Детальніше про розподіл ще скажемо дещо пізніше.

«Пільгові» РК: проблеми з реєстрацією

Нагадаємо, з 1 лютого 2015 року всі ПН/РК (уключаючи «пільгові») реєструють в ЄРПН ( п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Нюанси реєстрації РК прописано в п. 16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569 і п. 22 Порядку № 957. Там передбачено, що:

зменшуючий РК (який зменшує суму компенсації) повинен зареєструвати покупець**

** Виняток: (1) РК до ПН, складених до 01.02.2015 р., (2) РК до ПН, що не видаються покупцям, — такі РК (і ті, що збільшують, і ті, що зменшують) реєструє продавець (п. 22 Порядку № 957); (3) РК до ПН, що не підлягають реєстрації (складені до 01.01.2015 р.), — ці РК узагалі не реєструють (лист ДФСУ від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17).

Для цього продавець складає за всіма правилами РК і надсилає його покупцю для реєстрації. Проте далі на шляху постають технічні складнощі — уся біда в тому, що «пільгові» РК ніяк не виходить зареєструвати в ЄРПН. Вкотре всьому виною — недопрацьоване програмне забезпечення. І з цим нічого не поробиш. Хочеться вірити, що з часом контролери усунуть цей недолік.

Утім, утішає те, що штрафи зі ст. 1201 ПКУ за нереєстрацію «пільгового» РК покупцю не загрожують. Адже ці санкції прямо залежать від суми ПДВ у ПН/РК. А в «пільгових» ПН/РК їх не відшукаєш удень з каганцем — у них суми податку просто немає. У цьому-то вся сіль! А отже, штраф обчислити не удасться. Тому (висновок 2): ситуація нештрафонебезпечна.

Навздогін, мабуть, ще один заспокійливий момент. З цієї ж причини (при пільзі немає суми ПДВ) нереєстрація «пільгового» РК не позначиться і на ліміті реєстрації. Тобто на «диво»-формулу з  п. 2001.3 ПКУ ані у продавця, ані у покупця ніяк не вплине. Її доданки, так чи інакше — зав’язані на сумах ПДВ. Виходить, пільгові безПДВшні обсяги не враховуються. Отже (висновок 3): нереєстрація РК ліміт в СЕА не перекрутить.

Ну а поки що важливо вирішити запитання: якщо не виходить зареєструвати РК, то як же провести коригування?

Як провести коригування

У такому разі щось незвичайне винаходити не потрібно. Вважаємо, що для проведення коригування добру службу може послужити той самий (нехай і незареєстрований) РК. Судіть самі: РК направлено покупцю для реєстрації. Тому (висновок 4):
для продавця і покупця такий «пільговий» незареєстрований з вини СЕА) РК стане документом, що підтверджує коригування.

Само-собою, у періоді повернення «пільгового» товару коригування відображають у декларації. При цьому:

— продавець заповнить (зі знаком «-») ряд. 8.1.3 (якщо товар було продано в «доспецрахункові» часи — тобто до 1 лютого 2015 року) або ряд. 8.2.3 (якщо товар продано вже після цієї дати), а

— покупець незалежно від цього в будь-якому разі заповнить (зі знаком «-») ряд. 16.1.4.

Таке коригування сторони проведуть синхронно — в одному періоді (на який припадає дата повернення та складання РК). У свою чергу, нагадаємо, що РК складають за першою подією, тобто: або на дату повернення товару покупцем, або на дату повернення покупцю грошових коштів — залежно від того, яка з подій була першою (детальніше про повернення і РК ви можете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 21).

І не забудьте розшифрувати таке пільгове повернення в додатку Д1. У ньому зменшення пільгових обсягів (зі знаком «-») продавець покаже у гр. 13 таблиці 1 (заповнивши також гр. 1 — 8 цієї таблиці), а покупець — у гр. 13 таблиці 2 (заповнивши також гр. 1 — 8 таблиці 2).

«Пільгове» повернення і розрахунок ЧВ

Ну і ще один момент, пов’язаний з «пільговими» поверненнями. Він, щоправда, більше зацікавить продавців, які ведуть одночасно пільгову та оподатковувану діяльність і розподіляють у зв’язку з цим ПДВ (за правилами ст. 199 ПКУ).

Припустимо, що товар продано минулого року. За підсумками минулого року розраховано ЧВ (при розрахунку постачання увійшло до обсягів операцій). Потім це значення ЧВ, як належить, заявили на поточний рік (у січневій декларації, тобто в ряд. 1 таблиці 1 січневого додатка Д7). А далі, починаючи з січня, виходячи з цього ЧВ, у поточному році розподіляли ПДВ.

І ось тепер покупець повернув товар. Напевно у продавця з’явиться запитання: чи може таке повернення якось вплинути на вже проведений у поточному році ПДВ-розподіл? Скажімо, чи потрібно через це перерахувати заявлене в січні ЧВ (з урахуванням повернень, що відбулися), а заразом — і весь уже розподілений у минулих періодах поточного року ПДВ?

Поспішаємо вас заспокоїти: так діяти не потрібно.

Через повернення не доведеться переобчислювати старе значення ЧВ і коригувати ПДВ, розподілений раніше

Адже, погодьтеся, повертатися до минулих періодів навіть нелогічно — тоді продавець не допустив помилки і показав усе правильно. Ну а з часом обставини просто змінилися, і покупець повернув товар.

Повернення, що відбулося, — це операція поточного періоду. Правду кажучи, це підкріплює й сама ст. 192 ПКУ. Зауважте: вона вимагає провести перерахунок у періоді зміни договірних зобов’язань (а не шляхом уточнення даних минулих періодів). І що важливо, результати цього перерахунку — зафіксувати в декларації поточного періоду ( п. 192.3 ПКУ). Так рівновагу буде відновлено.

Звідси і свої нюанси для повернень. Річ у тім, що повернення будуть ураховані (!) при розрахунку ЧВ за поточний рік. Дивіться, у табл. 1 додатка Д1 обсяги операцій за рік підраховують з урахуванням коригувань у ряд. 8. Тому, якщо, скажімо, товар продали у 2014-му, а повернули у 2015-му, таке повернення «скоригує» поточні обсяги та врахується продавцем при розрахунку ЧВ за поточний 2015 рік. І раніше розподілений ПДВ перераховувати не потрібно.

Словом, не озирайтеся в минуле — дивіться в майбутнє ☺!

висновки

  • При поверненні пільгового товару сторони коригують тільки обсяги операцій (оскільки ПДВ при пільзі не нараховувався).

  • «Пільговий» РК не пропускає ЄРПН. Проте навіть незареєстрований РК може слугувати у сторін підставою для коригування.

  • Через повернення раніше розподілений ПДВ не перераховують, а повернення враховують при розрахунку ЧВ за поточний рік.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі