Витрати на зв’язок

Зв’язок — це все. Ну який бізнес може без нього обійтися? Особливо сьогодні, у наш «надшвидкісний» час. Про нього, всеосяжного, і поговоримо. А конкретно в цьому матеріалі — викладемо своє бачення того, як відображати різні «зв’язкові» витрати в податковому та бухгалтерському обліку.

Одразу нагадаємо, що про телекомунікаційні («зв’язкові») витрати (тобто — витрати на будь-які види зв’язку: проводові та безпроводові, включаючи Інтернет) ми нещодавно детально писали в присвяченому проблемам зв’язку тематичному випуску «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 45. Тому викладемо стисло основні тези щодо цієї теми, але вже з урахуванням змін у податковій сфері, що відбулися відтоді.

Бухоблік та податок на прибуток

Бухоблік. У бухгалтерському обліку витрати на «зв’язкові» послуги, як правило, обліковуються на рахунку 92 «Адміністративні витрати». Проте, залежно від «сфери» їх споживання, вони можуть включатися і до витрат на збут (рахунок 93), і до інших операційних витрат (субрахунок 949). Ці видатки включаються до витрат у періоді їх здійснення (п. 7 П(С)БО 16). (Якщо ж вони увійшли до собівартості, то потраплять до витрат у періоді реалізації товарів/робіт/послуг.)

В ідеалі витрати на «зв’язкові» послуги повинні включатися до витрат у місяці* їх отримання/надання.

* Згідно з п. 71 Правил № 295 розрахунковим періодом у договорах на надання телекомунікаційних послуг є місяць.

Але на практиці нерідко документи (рахунки та/або акти) на надані «зв’язкові» послуги спізнюються, і бухгалтери (через відсутність у потрібному періоді необхідних даних та первинного документа) включають такі видатки до витрат у періоді отримання рахунка (акта). На нашу думку, це не зовсім коректно.

Тому намагайтеся отримувати від постачальників послуг документи до оформлення бухпідсумків відповідного періоду

Тут ситуація аналогічна спізнюванню документів, що підтверджують отримання комунальних послуг (див. статтю «Комунальні витрати офісу» на с. 27).

Якщо договором передбачена фіксована плата, незалежно від обсягу спожитих послуг, або абонентна плата, то такі («тверді») суми за відповідний місяць можна спокійно віднести до витрат, навіть коли рахунок/акт запізнюється. Принагідно зауважимо, що рахунки за послуги зв’язку, як правило, містять усі необхідні реквізити первинного документа. У таких випадках рахунок (аналогічно до акта приймання-передачі) можна використовувати як документ, що підтверджує факт надання послуг. Деякі постачальники навіть застосовують такий «гібридний» документ з найменуванням: «Рахунок-акт».

Якщо за послуги зв’язку сплачується передоплата, то вона — в частині, що відноситься до майбутніх звітних періодів, — відображається на рах. 39 «Витрати майбутніх періодів», а далі списується звідти на відповідну статтю витрат у періодах, до яких відноситься оплата.

Оплата за послуги зв’язку може проводитися також за допомогою скретч-карток, через платіжні термінали, ПТКС тощо. Облік таких операцій має свої особливості.

Придбані картки для оплати послуг мобільного зв’язку Мінфін наказав обліковувати на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті». При видачі картки конкретному працівникові (на підставі документа із зазначенням П. І. Б. та посади працівника, номіналу виданої картки та її номера) вартість картки списується проводкою Дт 92 (93, 94) Кт 331. (Див. про це у листі Мінфіну від 22.07.2008 р. № 31-34000-10-16/28288 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 57, с. 41). Два зауваження з цього приводу. По-перше, вся сума оплати в звітному місяці може й не бути використана. У такій ситуації для суми, не витраченої в звітному періоді, логічно використовувати також рахунок 39. Щоб суму, що залишилася після закінчення місяця, через нього списувати на витрати в наступних періодах «отоварювання-проговорювання» оплачених коштів. По-друге, залежно від «сфери діяльності» переговірника дебетуватися можуть інші рахунки. Тобто більш коректно було б зазначити: Дт 92 (93, 94)— Кт 331.

Придбання скретч-картки, поповнення рахунка за допомогою платіжного терміналу (т. п.) або через РРО, як правило, здійснюється підзвітною особою. У такому разі операції проводяться через субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Поповнення рахунка за готівку краще проводити через РРО, у тому числі через платіжні системи, що працюють з РРО, щоб пізніше не було проблем з відображенням таких витрат в обліку (і при «касових» перевірках). Річ у тім, що фіскали не визнають роздруківку терміналу (сліп) розрахунковим документом (див. їх консультацію в категорії 109.10 БЗ. Докладніше про цю проблему читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 45, на с. 26).

До вартості послуг стільникового (мобільного) зв’язку включається і спеціальний пенсійний збір у розмірі 7,5 %. Суму цього збору оператор мобільного зв’язку обкладати ПДВ не повинен (згідно з п. 188.1 ПКУ). А споживач послуг суму цього збору в обліку не виділяє, а відображає у складі загальної вартості послуг зв’язку.

Податок на прибуток. Що стосується цього податку, то тепер для «до20-мільйонників» податковий облік повністю переорієнтовано на бухоблікові показники. А у «понад20-мільйонників» коригування бухпідсумків для цілей обкладення податком на прибуток (передбачені в ст. 138 140 ПКУ) «зв’язкові» витрати жодним чином не зачіпають. Тому, незалежно від зв’язку з господарською діяльністю, усі витрати на телекомунікацію, що потрапили до витрат звітного періоду (крім тих, що зависли на 39 рахунку), зменшать фінансовий результат для цілей обкладення податком на прибуток.

Тобто серед них і витрати на «безгосподарні» послуги зв’язку, потрапляючи до інших витрат звичайної діяльності, зменшать податок на прибуток

Втім, не виключаємо, що коли настане час підбивати «прибуткові» підсумки, фіскали «схаменуться» і придумають (за участю депутатів) яку-небудь чергову капость… Тим паче, що проблеми з ПДВ при «негосподарському»* споживанні послуг нікуди не поділися (про них — далі).

* Детально про підтвердження «господарності» таких послуг читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 45, с. 8.

А є ж іще і «ПДФОшно, ЄСВшно, ВЗшно-відшкодувальний» аспект «безгосподарського» користування зв’язком. (Наприклад, про наслідки використання службового телефону в особистих цілях читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 45, на с. 17).

ПДВ

З цим податком за послугами зв’язку без проблем не обходиться.

Річ у тім, що низка операторів зв’язку часто просто ігнорують передоплати абонентів. І неправильно оформляють ПН, складаючи їх підсумковими або зведеними (згідно з п. 18 Порядку № 957) у кінці місяця. Але навіть якщо постачальник послуг виписує підсумкові або зведені ПН, він на суми отриманих оплат, що перевищили фактичний обсяг постачань (передоплат), все одно повинен складати окремі ПН — за датою отримання передоплати.

Ще один момент, на який слід звертати увагу, стосується випадків, коли першою подією буде оформлення акта (або рахунка, що виконує одночасно і функції акта, — тобто документа, що засвідчує факт постачання «зв’язкових» послуг). Річ у тім, що згідно з п. 187.1 і п. 201.4 ПКУ датою виникнення зобов’язань, коли перша подія — постачання послуг, є дата оформлення (!) документа, що засвідчує факт постачання послуг платником. Тому слідкуйте за тим, щоб постачальники послуг зв’язку, виписуючи ПН останнім числом звітного місяця (кварталу), не датували вам рахунок або акт першими числами наступного місяця (кварталу). Або навпаки. Тобто дата рахунка/акта і дата ПН повинні в «безпередоплатних» випадках збігатися, і бажано, щоб вони припадали на останнє число звітного місяця.

Утім, від «косяків» постачальників послуг зв’язку в питаннях виписки ПН у платників є певна страховка. Пункт 201.11 ПКУ дозволяє відобразити ПК без ПН на підставі рахунка, що виставляється за послуги зв’язку, вартість яких визначається за показами приладів обліку. При цьому такий рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер постачальника послуги. Відображення ПК за такими рахунками теж має свої особливості/проблеми. Докладніше про це читайте у статті «Комунальні витрати офісу» на с. 27 цього номера.

Що стосується сум «мобільного» збору до ПФУ (що справляється за ставкою 7,5 % з вартості послуг мобільного зв’язку), то, як ми вже згадали, його суми ПДВ не обкладаються.

А тому цей збір у податкових накладних, що оформляються операторами мобільного зв’язку, відображатися не повинен

Дивись також із цього приводу консультацію фіскалів у категорії 101.19 БЗ.

У той же час на практиці збір до ПФУ іноді потрапляє до ПН. Проте, цей факт не дає підстав визнати ПН недійсною (коли обов’язкові реквізити ПН в порядку).

У лютому-березні цього року у деяких постачальників послуг зв’язку з якихось технічних причин мали місце численні факти несвоєчасної реєстрації ПН у ЄРПН.

Наприклад, зведені ПН за лютий деякі постачальники зареєстрували в ЄРПН після 16 березня. Пам’ятайте, що у разі простроченої реєстрації згідно з п. 198.6 ПКУ покупець ПК повинен відображати в періоді (місяці, кварталі) фактичної реєстрації ПН в ЄРПН. Тобто в цьому прикладі ПДВ за ПН на послуги зв’язку потрібно було включати до декларації за березень, а не за лютий.

Ну і при включенні сум ПДВ до податкового кредиту не забувайте (на відміну від податку на прибуток) про умову використання таких послуг у господарській діяльності платника. Тому при фіксуванні фактів використання послуг зв’язку працівниками в особистих цілях виникає проблема не тільки з ПДФО (а також ЄСВ і ВЗ), але платникові «світить» застосування п. 198.5 ПКУ, що вимагає нараховувати «компенсаційне» ПЗ на фактичну вартість таких послуг ( п. 189.1 ПКУ), — у частині, використаній на «негосподарські» цілі.

Наведемо прості приклади відображення витрат на послуги зв’язку в бухобліку.

Облік витрат на телекомунікаційні послуги для потреб адміністрації

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

дебет

кредит

Передоплата за послуги мобільного зв’язку

1

Перераховано передоплату за послуги мобільного зв’язку

371

311

1275

2

Відображено ПК з ПДВ

641/ПДВ

644

200

3

Частину авансу, що пішла в оплату за послуги поточного місяця:

631

371

765

— списано на витрати в сумі без ПДВ

92 (93, 949)

631

645*

— на суму ПДВ

644

631

120

4

Частина авансу, що належить до майбутніх періодів:

631

371

510

— на суму без ПДВ

39

631

430*

— на суму ПДВ

644

631

80

5

Списання в майбутніх періодах на витрати (у розмірі спожитих послуг)

92 (93, 949)

39

430

Оплата скретч-карткою за послуги з користування мережами Інтернет

1

Видано готівку під звіт

372

301

300,00

2

Оприбутковано скретч-картку

331

372

200,00**

3

Відображено податковий кредит (підстава — касовий чек)

641

372

40,00

4

Повернено залишок коштів підзвітною особою

301

372

60

5

Активовано картку доступу до Інтернету: а) частину вартості списано на витрати майбутніх періодів

39

331

150,00

б) частину вартості (у розмірі спожитих у звітному місяці послуг) списано на витрати звітного місяця

92 (93, 949)

331

50

6

Списано в наступних періодах на витрати (у міру споживання) послуг зв’язку

92 (93, 949)

39

150

Оплата послуг мобільного зв’язку через термінал (т. п.) або РРО

1

Видано грошові кошти під звіт

372

301

250,00

2

Подано авансовий звіт: — на суму без ПДВ

92 (93, 949)

372

168,63*

— на суму ПДВ (відображено ПК на підставі чека або ПН)

641

372

31,37

3

Повернено залишок коштів

301

372

50,00

* Сума без ПДВ, але з урахуванням «мобільного» збору до ПФУ (7,5 %).

** У цьому прикладі ми розглядали придбання скретч-картки для оплати послуг з користування Інтернетом. А от скретч-картки на оплату стільникового зв’язку повинні містити в своїй вартості також збір до ПФУ у розмірі 7,5 %. На думку фіскалів, цей збір не повинен обкладатися ПДВ, навіть коли скретч-картки реалізуються не самим оператором стільникового зв’язку (лист ДПАУ від 25.05.2007 р. № 10611/7/16-1517-26 // «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 53, с. 19).

висновки

  • У бухобліку витрати на телекомунікацію, як правило, обліковуються на рахунку 92. При передоплаті для суми, не витраченої в звітному періоді, логічно використовувати також рахунок 39. В ідеалі витрати на «зв’язкові» послуги повинні включатися до витрат у місяці їх отримання/надання.

  • Зараз, незалежно від зв’язку з господарською діяльністю, всі витрати на послуги зв’язку, що потрапили до витрат звітного періоду, повинні зменшувати фінансовий результат для цілей обкладення податком на прибуток.

  • Для цілей ПДВ дата рахунка/акта на послуги зв’язку і дата ПН повинні в «безпередоплатних» випадках збігатися, і бажано, щоб вони припадали на останнє число звітного місяця. Крім того, нагадаємо, що пункт 201.11 ПКУ дозволяє відобразити ПК без ПН на підставі рахунка, що виставляється за послуги зв’язку, вартість яких визначається за показами приладів обліку.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі