(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44
  • № 43
  • № 42
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
12/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2015/№ 49

Кодекс відповідальності. 8. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

У процесі трудової діяльності працівник стикається з масою факторів, які можуть завдати шкоди здоров’ю та довкіллю. І, як правило, чим складніше техніка, на якій виконується робота, тим більший ризик нанесення подібної шкоди. Звести його до нуля неможливо, а ось максимально понизити та/або зменшити потенційну шкоду — завдання цілком здійсненне. Саме для цього і служить законодавство про охорону праці. Контролює його низка держорганів, ознайомитися з якими ви зможете тут.

8.1. Нагляд і контроль у сфері охорони праці

Профільний Закон про охорону праці передбачає, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює низка органів* (ст. 38):

* Щоб визначити конкретний орган, потрібно враховувати норми постанови № 442.

— центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Сьогодні це Держпраці;

На цю саму службу покладаються функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та зі здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників

— центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства в сферах пожежної і техногенної безпеки, — це Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі — ДСНС);

— центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки, — це Державна інспекція ядерного регулювання України;

— центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, — сьогодні це Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (далі — ДСБП).

Крім того, контрольними функціями в цій сфері володіють місцеві державні адміністрації та ради, а також галузеві міністерства.

Тепер поглянемо на повноваження кожного з цих органів. Щоправда, пам’ятайте, що деякі з них є відносно новими і за фактом ще не встигли закінчити етап формування/реорганізації (навіть незважаючи на затвердження під них відповідної «нормативки»).

Держпраці. Повноваження цього органу зафіксовані у ст. 39 Закону про охорону праці. Далі наведемо ті з них, які стосуються власне контролю. Так, посадові особи Держпраці мають право:

— безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства, об’єкти, виробництва фізосіб, які використовують найману працю, та здійснювати у присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;

— видавати в установленому порядку, зокрема, роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юросіб і фізосіб, які використовують найману працю, обов’язкові для виконання приписи та розпорядження щодо усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці, охорони надр*, безпечної експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки;

* Функцію з охорони надр передбачено Законом про охорону праці. Водночас у постанові № 442 зазначено, що ця функція до повноважень Держпраці не належить.

— одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, про причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;

забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, ділянок, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих Держпраці дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

притягати до адмінвідповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;

— надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб посаді, передавати матеріали відповідним органам для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Повноваження цієї служби розписано і в новому Положенні № 96

У ньому, зокрема, зазначено, що Держпраці здійснює:

— у визначеному порядку державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення;

— в установленому порядку гірничий контроль;

— згідно із законодавством державний нагляд і контроль у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;

— контроль на ринку за об’єктами технічних регламентів та бере участь у розробці правил і процедури ринкового нагляду за об’єктами технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у відповідній сфері;

— інші повноваження, визначені Положенням № 96 і законом.

При цьому, як ми зазначали раніше, територіальні органи Держпраці чиновники вже повинні були утворити. Але якщо в якихось регіонах цього ще не зробили, у них продовжують діяти територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки (п. 2 постанови КМУ від 11.02.2015 р. № 100).

Вище ви побачили, що Держпраці має право проводити перевірки додержання законодавства з питань, що віднесені до її компетенції. Але чим вони врегульовані? Новий порядок проведення подібних перевірок ще не затверджено. До цього моменту не залишається нічого іншого, як орієнтуватися на «старе» Положення № 826. Щоправда, тільки в частині, що не суперечить Закону про охорону праці та Положенню № 96.

Перевірки можуть бути плановими та позаплановими (підстави для них перераховано в п. 2.5 Положення № 826). При цьому перевірки можуть проводитися як щодо самого суб’єкта господарювання, так і щодо його окремих виробничих об’єктів:

виробничих цехів і ділянок, машин і механізмів, промислових майданчиків, інших відокремлених виробничих структурних підрозділів

Урахуйте: якщо ви протиправно перешкоджатимете проведенню перевірки, посадова особа Держпраці може звернутися до правоохоронних органів.

Результат перевірки фіксують в акті (незалежно від того, були виявлені порушення чи ні). Ви з ним можете погодитися або не погодитися (в останньому випадку акт підписується із зауваженнями).

Якщо при перевірці посадові особи Держпраці все-таки виявлять порушення, то на підставі акта вони складуть:

1) обов’язковий для виконання припис про усунення порушень. Роблять це, як правило, в останній день перевірки;

2) розпорядження. Його перевіряючі складають тільки в тому випадку, якщо в них виникає право на заборону або обмеження виконання робіт (виробництва). Цього варто чекати, зокрема, при виявленні ними:

— порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, які створюють загрозу життю працівників;

— відсутність дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки і на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;

— виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку тощо.

Про виконання припису потрібно повідомити листом посадову особу Держпраці, яка його затвердила. Строк для цього фіксується безпосередньо у приписі. Після такого повідомлення до вас знову прийдуть з перевіркою, але тільки з цього питання. При цьому врахуйте: якщо чиновників не повідомити в установлений строк, вони отримають право на проведення позапланової перевірки.

Що стосується заборони/обмеження на ті чи інші роботи (виробництво), то для їх поновлення вам потрібно буде подати письмове повідомлення про повне усунення зазначених у розпорядженні порушень, що стали причиною заборони/обмеження, а також результатів перевірки усунення таких порушень. Подібна перевірка проводиться не пізніше 3 діб після отримання повідомлення про усунення порушень.
Якщо виявлені порушення несуть безпосередню загрозу життю працівників, то на вимогу та у присутності посадової особи Держпраці ці роботи (виробництво) доведеться припинити/обмежити негайно.

Зверніть увагу:

і приписи, і розпорядження можуть бути оскаржені в центральному апараті Держпраці або ж у суді

І зауважте ще одне. Держпраці має право складати протоколи і накладати адмінштрафи (про них див. у табл. 8.1 на с. 100).

ДСНС. Ця служба, зокрема, здійснює державний нагляд за виконанням підприємствами, установами та організаціями, а також посадовими особами і громадянами законодавства з питань пожежної безпеки, протипожежних вимог стандартів, норм і правил. Зазначена діяльність регулюється, зокрема:

Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI (далі — КЦЗУ);

Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16.01.2013 р. № 20/2013;

Положенням про Державну пожежну охорону, затвердженим постановою КМУ від 26.07.94 р. № 508*.

* Хоча із застосуванням цього акта не все так просто. Річ у тім, що він був прийнятий на виконання закону, який втратив чинність після того, як «запрацював» КЦЗУ. Водночас, його поки що не скасували.

Державна інспекція ядерного регулювання України. Цей орган, зокрема:

— здійснює державний нагляд за додержанням законодавства, умов, передбачених документами дозвільного характеру, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;

— у разі виявлення порушень застосовує в межах своїх повноважень примусові заходи щодо юросіб та фізосіб згідно із законодавством.

Правовою основою для цього є, головним чином, Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки» від 08.02.95 р. № 39/95-ВР, Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затверджене постановою КМУ від 20.08.2014 р. № 363.

ДСБП. Ця служба здійснює, зокрема, санітарно-епідеміологічний нагляд. До її завдань належить контроль за додержанням санітарного законодавства. При цьому такий нагляд проводять, головним чином, на підставі Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII і Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд у редакції постанови КМУ від 19.08.2002 р. № 1217.

Місцеві державні адміністрації та ради. Згідно зі ст. 34 Закону про охорону праці місцеві державні адміністрації, зокрема:

— формують за участі представників профспілок, ФССУ і забезпечують виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієну праці та виробничого середовища, а також заходів щодо охорони праці у складі програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів;

— здійснюють контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів про охорону праці.

Для виконання цих функцій місцеві державні адміністрації або створюють структурні підрозділи з охорони праці, що діють згідно з типовим положенням, затвердженим КМУ**, або покладають реалізацію цих повноважень на вже існуючі структурні підрозділи чи на окремих посадових осіб.

Що стосується органів місцевого самоврядування, то вони, зокрема, затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходів щодо охорони праці у складі програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів. Крім того, виконавчі органи місцевих рад забезпечують належне утримання, ефективну та безпечну експлуатацію об’єктів ЖКГ, побутового, торговельного обслуговування, транспорту та зв’язку, відповідних територіальних громад, що перебувають у комунальній власності, додержання вимог до охорони праці працівників, зайнятих на цих об’єктах.

** Судячи з усього, ідеться про постанову КМУ від 26.09.2012 р. № 887.

Профільні міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Згідно зі ст. 33 Закону про охорону праці ці органи, як і раніше, уповноважені здійснювати відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.

Громадський контроль. Такий контроль здійснюють профспілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників. У разі відсутності профспілки на підприємстві громадський контроль здійснює уповноважена працівниками особа.

Так, профспілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих і санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.

Крім того, вони мають право:

— проводити незалежну експертизу умов праці, а також об’єктів виробничого призначення, які проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці;

— брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки їм;

— вносити роботодавцям, державним органам управління та нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

Далі розглянемо, які санкції передбачено за порушення вимог законодавства про охорону праці.

8.2. Санкції, що застосовуються за порушення законодавства про охорону праці

За порушення встановлених законодавчими актами вимог про охорону праці до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції. Крім того, фізичні особи, винні в таких порушеннях, можуть бути притягнені до дисциплінарної, адміністративної і навіть кримінальної відповідальності (див. табл. 8.1 і 8.2 на с. 103).

Таблиця 8.1. Адміністративно-господарські та адміністративні санкції

№ з/п

Вид порушення

Особи, які притягуються до відповідальності

Санкція за порушення

Нормативно-правовий акт

Адміністративно-господарські санкції

1

Порушення законодавства про охорону праці, невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці

Юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю

Штраф, максимальний розмір якого не може перевищувати 5 % середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік

Ч. 1 і 2 ст. 43 Закону про охорону праці

Сплата зазначеного штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у встановлені строки.

2

Порушення вимог ч. 3 і 4 ст. 19 Закону про охорону праці щодо розмірів витрат на охорону праці

Юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю

Штраф у розмірі 25 % різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період

Ч. 3 ст. 43 Закону про охорону праці

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону про охорону праці для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці мають становити не менше 0,5 % фонду оплати праці за попередній рік. На підприємствах, які утримуються за рахунок бюджету, розмір витрат на охорону праці встановлюється в колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємств (ч. 4 ст. 19 Закону про охорону праці).

3

Несплата або неповна сплата штрафу

Юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю

Пеня на несплачену суму штрафу (його частини) у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, що діяла в періоді такої несплати, за кожен день прострочення

Ч. 4 ст. 43 Закону про охорону праці

4

Порушення законодавства про охорону праці, у тому числі ті, що створюють загрозу життю працюючих

Юридичні і фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю

Заборона, зупинення, припинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуску та експлуатації машин, механізмів, устаткування, транс­портних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізації продукції, скасування або припинення дії виданих дозволів і ліцензій до усунення порушень

Ст. 39 Закону про охорону праці

Адміністративні санкції

5

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, крім порушення, зазначеного в п. 6 цієї таблиці

Працівники

Штраф у розмірі від 4 до 10 нмдг (від 68 до 170 грн.)

Ч. 5 ст. 41 КУпАП

Посадові особи підприємств, установ, організацій і ФОП

Штраф у розмірі

від 20 до 40 нмдг

(від 340 до 680 грн.)

6

Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) Держпраці про нещасний випадок на виробництві

Посадові особи підприємств, установ, організацій, фізособи, які використовують найману працю

Штраф у розмірі

від 20 до 50 нмдг (від 340 до 850 грн.)

Ч. 6 ст. 41 КУпАП

7

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних Держпраці

Працівники

Штраф у розмірі

від 4 до 10 нмдг

(від 68 до 170 грн.)

Ст. 93 КУпАП

Посадові особи підприємств, установ, організацій

Штраф у розмірі

від 20 до 40 нмдг

(від 340 до 680 грн.)

8

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних Держпраці

Працівники

Штраф у розмірі

від 4 до 10 нмдг

(від 68 до 170 грн.)

Ст. 94 КУпАП

Посадові особи підприємств, установ, організацій

Штраф в розмірі

від 30 до 100 нмдг

(від 510 до 1700 грн.)

9

Невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці про усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цього органу

Працівники

Штраф у розмірі

від 6 до 10 нмдг

(від 102 до 170 грн.)

Ст. 1884 КУпАП

Посадові особи

Штраф у розмірі

від 30 до 100 нмдг

(від 510 до 1700 грн.)

Згідно зі ст. 231 КУпАП справи про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних Держпраці, а також про невиконання законних вимог цього органу ( ч. 5 ст. 41 КУпАП, за винятком порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідеміологічних правил і норм, ч. 6 ст. 41, ст. 93, 94 і 1884 КУпАП) розглядає Держпраці.

Як уже зазначалося вище, за окремі порушення законодавства у сфері охорони праці фізичні особи, які допустили їх, можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності. Ознайомитися з санкціями за такі порушення ви можете в табл. 8.2 (див. с. 103).

Таблиця 8.2. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

№ з/п

Вид порушення

Санкція за порушення

Нормативно-правовий акт

1

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці посадовою особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого

Штраф від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.), або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 2 років

Ч. 1 ст. 271 ККУ

2

Вчинення дій, зазначених у п. 1 цієї таблиці, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки

Виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк до 7 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого

Ч. 2 ст. 271 ККУ

3

Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого

Штраф від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.), або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого

Ч. 1 ст. 272 ККУ

4

Вчинення дій, зазначених у п. 3 цієї таблиці, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки

Обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років

Ч. 2 ст. 272 ККУ

5

Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов’язана їх

дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких

наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого

Виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого

Ч. 1 ст. 273 ККУ

6

Вчинення дій, зазначених у п. 5 цієї таблиці, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки

Обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк

від 2 до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років

Ч. 2 ст. 273 ККУ

7

Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого

Обмеження волі на строк до 4 років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років

Ч. 1 ст. 274 ККУ

8

Дії, зазначені в п. 7 цієї таблиці, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки

Позбавлення волі на строк від 3 до 12 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років

Ч. 2 ст. 274 ККУ

9

Порушення під час розробки, конструювання, виготовлення або зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування або будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов’язана дотримуватися цих правил, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей або настання інших тяжких наслідків чи заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого

Штраф від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.), або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого

Ч. 1 ст. 275 ККУ

10

Вчинення дій, зазначених у п. 9 цієї таблиці, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки

Виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років

Ч. 2 ст. 275 ККУ

висновки

  • Головні функції з контролю за дотриманням законодавства про охорону праці покладено на нову Держпраці.

  • У деяких випадках Держпраці має право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію устаткування та навіть підприємств у цілому.

  • Крім Держпраці, цю сферу контролюють, зокрема, ДСНС, Державна інспекція ядерного регулювання, ДСБП, місцеві державні адміністрації та ради, профільні міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

охорона праці додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті