(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44
  • № 43
  • № 42
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
13/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2015/№ 49

Кодекс відповідальності. 9. Як покарають за неподання фінансової або статзвітності

Як ви могли переконатися з попередніх розділів спецвипуску, законодавець заготував чимало «санкційних пасток», у які через необережність, неуважність чи недбалість може потрапити кожен суб’єкт господарювання та/або його працівники. Своя загроза криється і в неподанні фінансової та статистичної звітності. Про неї й поговоримо.

9.1. Фінансова звітність

Одразу зазначимо, що жодних адміністративно-господарських санкцій за неподання, несвоєчасне подання або подання з помилками фінансової звітності чинне законодавство не передбачає. Отже, підприємства можуть бути спокійні — їх «скарбниці» у разі виявлення таких порушень не постраждають. Чого не скажеш про їх посадових осіб. Вони в деяких випадках можуть потрапити під «каральний приціл». Тож розглянемо, які саме санкції передбачено для посадових осіб підприємств за порушення строків подання фінансової звітності, а також порядку її заповнення.

По-перше, це санкція, установлена ст. 1642 КУпАП. Вона накладається на посадових осіб підприємства за внесення недостовірних даних до фінансової звітності або за її неподання. Зазначені порушення загрожують штрафом у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.). За те саме порушення, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, розмір штрафу становить від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.).

Хто накладає зазначений штраф? Карати посадових осіб, які провинилися, судилося органам Державної фінансової інспекції України. Від їх імені розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення має право керівник Держфінінспекції України, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу ( ст. 2341 КУпАП).

Водночас Держфінінспекція здійснює контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, а отже, може здійснювати перевірки тільки підконтрольних їй суб’єктів господарювання. Таким чином, якщо підприємство не пов’язане з бюджетними коштами,

штрафи, передбачені ст. 1642 КУпАП, його посадовим особам не загрожують

По-друге, до працівників підприємств може бути застосовано штраф на підставі ст. 1666 КУпАП, що передбачає покарання за порушення порядку припинення суб’єктів господарювання. Так, ч. 3 ст. 1666 КУпАП передбачено штраф за порушення порядку складання ліквідаційного (у тому числі проміжного) і розподільчого балансів. Він накладається на посадових осіб юрособи, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, і становить від 100 до 150 нмдг (від 1700 до 2550 грн.).

Такий самий розмір штрафу загрожує й голові комісії з припинення юрособи, ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юрособи, за ухилення від складання ліквідаційного або розподільчого балансу ( ч. 4 ст. 1666 КУпАП).

Застосовувати зазначені штрафні санкції мають право:

органи Державної фінансової інспекції України ( ст. 2341 КУпАП). Хто від їх імені має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, див. вище;

органи ДФСУ ( ст. 2342 КУпАП). Від їх імені розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адмінстягнення мають право керівники органів ДФСУ та їх заступники;

НБУ ( ст. 2343 КУпАП). Від імені НБУ розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адмінстягнення мають право Голова НБУ та його заступники, а також керівники територіальних управлінь НБУ та їх заступники.

Оскільки каральними функціями за правопорушення, установлені ч. 3 і 4 ст. 1666 КУпАП, наділені, у тому числі, органи ДФСУ, покарати за них можуть посадову особу будь-якого суб’єкта господарювання.

Нагадаємо, що платники податку на прибуток зобов’язані подавати річну (квартальну) фінансову звітність ще й до органів ДФСУ разом з відповідною декларацією з податку на прибуток ( п. 46.2 ПКУ). Давайте поглянемо, чи загрожує покарання за неподання фіскалам фінзвітності.

Штрафи, установлені ст. 1642 КУпАП, як ми з’ясували, застосовують тільки до посадових осіб суб’єктів господарювання, які фінансуються з бюджету. Органи ДФСУ притягувати до відповідальності на підставі цієї статті не мають права (див. УПК № 1046). А штрафи, установлені п. 120.1 ПКУ за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, не можуть бути застосовані з огляду на те, що фінансова звітність не має статусу податкової декларації (див. с. 45).

Проте нехтувати нормами п. 46.2 ПКУ не варто. Адже згідно з абзацом п’ятим ч. 2 ст. 38 Закону № 755

за неподання протягом року органам ДФСУ фінансової звітності згідно із законодавством суд може прийняти рішення про припинення юрособи

Залишається тільки додати, що звільнені від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення ( ч. 1 ст. 14 Закону № 996).

9.2. Статистична звітність

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону про держстатистику респонденти зобов’язані безоплатно, у повному обсязі, за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, в установлені строки подавати органам державної статистики достовірну інформацію (у тому числі з обмеженим доступом) і дані бухгалтерського обліку.

За ухилення від такого обов’язку ст. 1863 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність.

Загрожує така відповідальність як посадовим особам підприємств, так і фізособам-підприємцям

Так, згідно зі ст. 1863 КУпАП штраф накладають за:

— неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, або із запізненням;

— незабезпечення належного стану первинного обліку.

Розмір штрафу від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.).

При повторному вчиненні порушення особою, на яку протягом року вже накладалося адміністративне стягнення за ті самі дії, штраф буде вищий — від 15 до 25 нмдг (від 255 до 425 грн.).

Урахуйте: на думку Держкомстату (див. лист від 01.11.2001 р. № 16-1-67), ст. 1863 КУпАП застосовують і в разі неподання фінансової звітності органам статистики. Пояснюють це тим, що вона необхідна для проведення державних статистичних спостережень.

Право накладати зазначені штрафні санкції надано органам державної статистики ( ст. 2443 КУпАП). Від їх імені це право реалізують керівник Державної служби статистики України, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

висновки

  • Штрафи за неподання фінансової звітності на підставі ст. 1642 КУпАП накладає Держфінінспекція на посадових осіб підконтрольних їй суб’єктів господарювання.
  • Працівники юросіб можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності за порушення порядку складання ліквідаційного (у тому числі проміжного) і розподільчого балансів, а також за ухилення від їх складання.

  • За неподання фінансової звітності до органів ДФСУ разом з декларацією з податку на прибуток податківці штрафні санкції не накладають.

  • За неподання органам державної статистики статзвітності до посадових осіб підприємств і фізосіб-підприємців може бути застосовано адміністративну відповідальність.

фінансова звітність, статистична звітність додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті