(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 49
  • № 48
  • № 47
  • № 46
  • № 45
  • № 44
  • № 43
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
11/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Червень , 2015/№ 50

ДТП. Ремонт на СТО. Страхове відшкодування. Облік

До редакції надійшов запит з приводу обліку ремонтних витрат на відновлення автомобіля після ДТП, а також отриманого страхового відшкодування. Вихідні дані були такі: 1) автомобіль потрапив у ДТП; 2) ремонт провели самостійно; 3) отримали страхове відшкодування від страхової компанії через півроку після ДТП. Розглянемо облік кожного етапу та не тільки. Звернемо увагу на проблему податкового кредиту з ПДВ за ситуації, коли страхове відшкодування надходить безпосередньо на рахунок ремонтного підприємства (СТО).

Кожний етап нашої аварійно-ремонтно-страхової історії — це певний набір господарських операцій. Вони, безумовно, повинні відображатися в бухобліку зі своїми прибутково-витратними наслідками. А як вам відомо, сьогодні саме бухоблікові наслідки визначають об’єкт обкладення податком на прибуток.

Розглянемо ці наслідки поетапно.

Етап 1. Автомобіль потрапив у ДТП. Складено страховий акт

Факт ДТП має бути задокументований, у тому числі й для здійснення страхових виплат. Аварійний комісар як уповноважена особа страховика складає страховий акт (аварійний сертифікат). На підставі (1) страхового акта і (2) заяви страхувальника проводиться виплата страхового відшкодування згідно з умовами договору страхування (ст. 25 Закону України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР).

Розмір страхової виплати (страхового відшкодування) визначається договором страхування.

Він не може перевищувати розміру прямого збитку, завданого страхувальнику, та, як правило, зменшується на суму франшизи

Під красивим словом «франшиза» розуміється частина збитків, що не відшкодовується згідно з угодою страхування страховиком. Її розмір застерігається в договорі страхування та може бути встановлений як у відсотках від страхової суми, так і в абсолютному розмірі. Збитки у розмірі менше встановленої франшизи не відшкодовуються.

Не зашкодить знати, що розмір матеріальної шкоди для здійснення страхових виплат встановлюється шляхом проведення відповідної експертизи. Зокрема, розмір збитків при настанні страхового випадку стосовно транспортних засобів визначається на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Мін’юсту і ФДМ України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (у редакції наказу від 24.07.2009 р. № 1335/5/1159). Так, згідно з п. 2.4 цієї Методики вартість матеріального збитку (реальних збитків) визначається як вартісне значення витрат, які несе власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (КТЗ), з урахуванням фізичного зносу і витрат, які несе або може понести власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Отже, розглянемо облікові наслідки першого етапу.

У бухгалтерському обліку визнається дохід в періоді складання страхового акта (аварійного сертифіката) на суму страхового відшкодування за Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності» (п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290).

У податковому обліку цей бухобліковий дохід збільшить об’єкт обкладення податком на прибуток, причому вже в періоді (!) складання страхового акта.

При цьому не має значення, який статус має платник податків: малодохідник він чи ні*.

* Малодохідниками ми називаємо платників податку на прибуток з річним доходом не більше 20 млн грн. ( п.п. 134.1.1 ПКУ).

Для порівняння пригадаємо минулий 2014 рік. Тоді за податковими правилами об’єкт оподаткування не збільшувався так відразу: чекали на період фактичного надходження грошей від страховика (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 40, с. 18).

Цікавою є ситуація, коли ДТП сталася у 2014 році, саме тоді й відобразили бухдохід за страховим актом, а ось грошики від страховика надійшли у 2015 році. Невже вдасться уникнути обкладення податком на прибуток страхової суми? Адже у 2014 році за датою нарахування ця сума не потрапляла до оподатковуваного доходу, а у 2015 році — факт надходження грошей (без бухдоходу) для облікових цілей не збільшує об’єкт оподаткування.

Як би не хотілося «зам’яти» доходи, однак зробити цього не вдасться завдяки перехідній нормі п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ**

** Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Ідея її полягає в такому: якщо за операцією дохід для цілей обкладення податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначався за датою надходження грошей (на банківський рахунок/до каси) і станом на 01.01.2015 р. платник мав дебіторську заборгованість за цією операцією, то при обчисленні об’єкта оподаткування гроші, що надійшли платнику (до банку/каси) після 01.01.2015 р., збільшують фінрезультат до оподаткування.

Мало того, для такої різниці у проекті декларації з податку на прибуток навіть є своє місце — в додатку РІ «Різниці» (код 4.1.15).

Для ПДВ нарахування страхових сум не має жодних наслідків — це необ’єктна операція ( п.п. 196.1.3 ПКУ). Про це говорять і податківці у БЗ (підкатегорія 101.13.03): оскільки надання послуг зі страхування та перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів не є об’єктом обкладення ПДВ та операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ні в застрахованої особи, ні у страхової компанії (страховика).

Етап 2. Ремонт після ДТП провели «за свої»

Не секрет, що страхові компанії не поспішають миттєво виконувати свої зобов’язання з перерахування страхового відшкодування. А автомобіль «на ходу» потрібний підприємству якомога скоріше. Тому зазвичай ремонтують «за свої», а потім просто радіють грошам, що надійшли від страховика.

Ремонт може здійснюватися силами підприємства, однак найчастіше звертаються до фахівців ремонтного підприємства (СТО).

Облікові наслідки другого етапу такі.

У бухгалтерському обліку відображаємо витрати на ремонт. Згідно з п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92 (ср. 025069200), ними є витрати періоду*** (рахунки 91, 92, 93, 94). Поліпшення тут і не паслися ☺, адже ми повертаємо автомобілю його робочий стан, який він мав до аварії, тобто економічні вигоди від його використання ті самі.

*** Якщо йдеться про рахунок 91, то тут потрібно враховувати його розподіл за підсумками періоду, і частина таких витрат піде на собівартість (рах. 23), а частина — на витрати періоду (рах. 90).

Звичайно, може, під час ремонту підприємство і вирішить поліпшити авто, помінявши якісь вузлові деталі та/або дообладнуючи його. Тоді потрібно визнавати поліпшення авто з усіма обліковими наслідками, що з цього випливають. Однак, це мабуть винятковий випадок і ми його не розглядатимемо.

У податковому обліку все, як в бухобліку.

Витрати на ремонт зменшать об’єкт обкладення податком на прибуток в періоді їх понесення в повній сумі без застосування 10-відсоткового ліміту

Причому це правило є справедливим як для малодохідних, так і для високодохідних платників.

Якби йшлося про поліпшення, то витрати довелося б амортизувати, причому високодохідникам — з урахуванням «податкових різниць».

Що стосується ПДВ, ми переконані: підприємство має повне право на податковий кредит (ПК) на всю суму ПДВ, що сидить у вартості ремонтних послуг.

Причому це право не повинно залежати від порядку перерахування відшкодування страховою компанією: на рахунок підприємства чи відразу на рахунок СТО

Адже перерахування страхового відшкодування безпосередньо на рахунок СТО не перетворює його на вигодоодержувача за договором страхування, а таким залишається підприємство-страхувальник.

І, здавалося б, таке бачення має бути і в податківців. Адже вони правильно наказали СТО виписувати податкові накладні (ПН) на всю вартість ремонтних послуг на замовника ремонту — підприємство. Причому незалежно від того, хто платить за ремонт: страхова компанія, підприємство чи обидва відповідно до застережених частин (підкатегорія БЗ 101.19).

На жаль, це лише здалося ☹. І якщо придивитися до іншої БЗ (підкатегорія 101.16), то податківці, як і раніше, є прихильниками своєї старої фіскальної ідеї. Вона стосується тих випадків, коли страхова компанія перераховує відшкодування відразу на СТО, оминувши рахунок підприємства. Так от, податківці говорять, що в частині цієї суми підприємство не може поставити собі ПДВ до податкового кредиту.

Сподіваємося, що ситуацію остаточно виправить редакція ст. 198 ПКУ, яка запрацює з 01.07.2015 р. Вона вимагає ставити податковий кредит у повній сумі за всіма отриманими/правильно оформленими/зареєстрованими ПН. І якщо вже надалі товари/послуги використовуватимуться в негосподарських/неоподатковуваних/необ’єктних операціях, то потрібно нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ).

Ось і виходить, що в будь-якому разі підприємство поставить ПК на всю суму ремонтних послуг, тоді як підстав для нарахування ПЗ воно не матиме, оскільки автомобіль як використовувався, так і використовується в госпдіяльності.

Етап 3. Отримали страхове відшкодування

Як кажуть, три роки ждали, та й годі сказали, а тут усього нічого, довелося півроку потерпіти підприємству. ☺

Звичайно, за ці півроку гроші дещо втратили свою вагу, але що ж робити? Отримали — і то добре, навіть приємно.

Розглянемо облікові наслідки третього етапу.

Для бухгалтерського обліку це також приємна операція: безпроблемна. Якщо гроші надійшли підприємству-страхувальнику, то відображаємо їх за Дт 311, якщо — на СТО, то через проводку заліком. Далі наведемо приклад.

Для податкового обліку жодних наслідків. Щодо прибутку: дохід був показаний за нарахуванням. Єдиний виняток, як зазначалося вище, — перехідна операція з 2014 року — вона збільшить фінрезультат для податкових цілей у 2015 році. Щодо ПДВ — отримання страхового відшкодування — необ’єктна операція ( п.п. 196.1.3 ПКУ, підкатегорія БЗ 101.13.03).

А тепер для наочності числовий приклад.

Приклад. За фактом настання страхового випадку (автомобіль потрапив у ДТП) складено страховий акт, страхувальником подано заяву на виплату страхового відшкодування в сумі 8820 грн. (страхова сума 9000 грн. за вирахуванням — 2 % франшизи в сумі 180 грн.). Автомобіль використовується підприємством для адміністративних цілей.

Припустимо, що ремонт авто обійшовся підприємству у 9000 грн. (у тому числі ПДВ — 1500 грн.)

За домовленістю сторін (заявою страхувальника) страхове відшкодування страхова компанія перераховує:

а) на рахунок підприємства-страхувальника;

б) безпосередньо СТО, яка проводила ремонт автотранспорту.

В обліку підприємства мають бути зроблені такі записи.

Облік ремонту та отримання страхового відшкодування

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Дт

Кт

1. Автомобіль потрапив у ДТП

1

Відображено дохід на підставі страхового акта при настанні страхового випадку (за вирахуванням франшизи — 180 грн.)

375

719

8820

2. Ремонт після ДТП

2

Відображено витрати на ремонт автомобіля (підписано акт з СТО)

92

631

7500

3

Відображено податковий кредит з ПДВ, виходячи з вартості ремонту

641

631

1500

4

Сплачено ремонтній організації:

а) з рахунка підприємства-страхувальника

631

311

9000

3. Отримання страхового відшкодування

5

Отримано підприємством-страхувальником страхове відшкодування:

а) на банківський рахунок підприємства

311

375

8820

б) — на банківський рахунок СТО в рахунок ремонту
— доплачено підприємством за ремонт

631

375

8820

631

311

180

Отже, усі етапи нами розглянуто досконально, доходи та витрати розкладено по поличках. Тому не складно буде врахувати всі наслідки аварійно-ремонтно-страхової історії. А ми у свою чергу вам бажаємо більше до цієї статті не звертатися: хай ваш облік залишається без ДТП!

висновки

  • У бухгалтерському обліку визнається дохід у періоді складання страхового акта (аварійного сертифіката) на суму страхового відшкодування. Отже, у цьому самому періоді збільшується об’єкт обкладення податком на прибуток.

  • Страхові суми попереднього 2014 року, отримані у 2015 році, збільшать об’єкт обкладення податком на прибуток.

  • Для ПДВ нарахування страхових сум не має жодних наслідків — необ’єктна операція.

  • У податковому обліку все, як в бухобліку — витрати на ремонт зменшать об’єкт обкладення податком на прибуток у періоді їх понесення в повній сумі, без застосування 10-відсоткового ліміту.

  • Підприємство має право на ПК з усієї суми ПДВ, що сидить у вартості ремонтних послуг. Увага! Податківці з цього приводу мають свою думку.

ремонт, страхове відшкодування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті