Як ліквідувати неприбуткову організацію?

Ліквідація НПО в цілому проходить за тією самою процедурою, що і звичайних підприємств. Проте тут додаються свої особливості, пов’язані, перш за все, з «неприбутковим» статусом такої організації. Адже при ліквідації потрібно виключити її з «неприбуткового» Реєстру. Крім того, певні вимоги висуваються до розподілу майна НПО, що залишилося. Але зараз говорити про це не будемо — відповідну інформацію ви можете почерпнути з «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 1-2, с. 45. Зупинимося сьогодні на організаційних моментах ліквідації НПО.

Ліквідація НПО: добровільна і примусова

Нагадаємо, що неприбутковими вважаються підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не отримання прибутку, а проведення благодійної діяльності, меценатства та іншої діяльності, передбаченої законодавством (п.п. 14.1.121 ПКУ***).

Це визначення як до, так і після нового року залишилося незмінним. А ось в іншому норми ПКУ, що регулювали раніше діяльність НПО, різко «усохли» ☺. У результаті чимало таких організацій з 1 січня перестали вважатися неприбутковими. Точніше, вони поки що залишаються такими, оскільки включені до особливого Реєстру (про нього — далі), але вже не мають жодних особливостей в обкладенні податком на прибуток. А це може цілком спонукати їх до рішення про ліквідацію. Щоб зрозуміти тонкощі цієї процедури, поглянемо спочатку, як такі НПО жили до податкової реформи.

Отже, неприбуткові організації повинні були (п. 157.1 ПКУ в редакції станом на 31.12.2014 р.):

— зареєструватися згідно з вимогами законодавства (зі включенням до ЄДР, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV);

— перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій (з присвоєнням відповідної ознаки неприбутковості: «0001» — «0019»). Порядок ведення цього Реєстру визначено Положенням про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженим наказом Мінфіну від 24.01.2013 р. № 37 (далі — Положення № 37). Його ведуть податкові органи (п. 4 розд. I, п. 1 розд. II Положення № 37). Тільки після включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій НПО отримувала право користуватися пільгами в обкладенні податком на прибуток (п. 157.12 ПКУ в редакції станом на 31.12.2014 р.).

При цьому

діяльність більшості неприбуткових організацій, як і раніше, регулюється профільним «неприбутковим» законодавством — окремими нормативно-правовими актами

До нього, зокрема, належать:

— Закон України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI (далі — Закон про громадські об’єднання);

— Закон України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV (далі — Закон про кооперацію);

— Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 р. № 1045-ХIV (далі — Закон про профспілки);

— Закон України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р. № 2908-III (далі — Закон про кредитні спілки) тощо.

У кожному з цих документів застережено порядок створення, діяльності, а також припинення діяльності тієї чи іншої неприбуткової організації при ліквідації. Причому зазвичай виділяються 2 можливі способи ліквідації НПО (див. рисунок на с. 19):

— за рішенням найвищого органу управління НПО, тобто за самостійно прийнятим рішенням (саморозпуск);

— за рішенням суду — у разі здійснення НПО протиправних дій, порушення вимог законодавства (примусовий розпуск). У тому числі примусовий розпуск НПО можливий з подання контролюючих/уповноважених органів, зокрема, податківців.

Так, НПО може самоліквідуватися (розпуститися за власним рішенням), якщо, скажімо, минув строк, на який створювалася НПО, досягнуті цілі/виконані статутні завдання, заради яких було створено організацію, або через будь-які інші причини.

А ось у разі порушення норм законодавчих актів про неприбуткові організації, ведення забороненої або протиправної діяльності НПО може бути ліквідована за рішенням суду. У таких випадках питання про вилучення НПО-порушників з Реєстру неприбуткових установ та організацій могли ініціювати і податківці. Таке право за податковими органами закріплювалося п. 157.14 ПКУ (у редакції станом на 31.12.2014 р.). Щоправда, у відповідь на це НПО могла оскаржити такі дії контролюючих органів в судовому порядку.

Виключення з Реєстру

При ліквідації відбувається вилучення НПО з  Реєстру неприбуткових установ і організацій.

НПО вилучають з Реєстру на підставі рішення податкового органу (за формою додатка 2 до Положення № 37; примірник такого рішення спрямовують НПО) у разі порушення НПО вимог законодавства або за власним рішенням НПО (п. 1 розд. IV Положення № 37).

Раніше до порушень, через які податківці могли позбавити НПО «неприбуткового» статусу та вилучити з Реєстру, зокрема, належали:

— нецільове використання коштів — тобто використання НПО звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом, зокрема, для здійснення господарської (тобто спрямованої на отримання доходу, п.п. 14.1.36 ПКУ) діяльності (п. 157.14 ПКУ у старій редакції). У такому разі кошти і майно, використані не за цільовим призначенням, вважалися доходом НПО і підлягали оподаткуванню на загальних підставах за ставкою 18 %. Такий «нецільовий» дохід НПО показували в рядку 14 частини II «неприбуткового» Звіту, без відображення цієї суми у складі своїх витрат (див. підкатегорію 502.26 БЗ зі строком дії «до 01.01.2015 р.»);

— отримання регулярних оподатковуваних доходів, тобто доходів з джерел інших, ніж ті, які було визначено старою редакцією пп. 157.2 — 157.9 ПКУ. Зазвичай у такому разі податківці виявляли цікавість до отримання НПО на постійній основі оподатковуваних доходів. Що це за доходи? Чи пов’язані вони з основною діяльністю НПО? Чи передбачено їх отримання статутними документами? Ось ті запитання, які цікавили перевіряючих. Тому якщо в контролюючих органів із цього при- воду закрадалися деякі сумніви, вони порушували питання про скасування «неприбуткового» статусу для НПО та її вилучення з Реєстру. Про це зазначалося ще в листі ДПАУ від 11.02.2009 р. № 1132/6/15-0516 («Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 34, с. 12).

Але вважатимемо, що ви нічим подібним раніше не грішили, а зараз захотіли розлучитися з неприбутковим статусом за власним бажанням. Тоді майте на увазі, що

вилучення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється шляхом скасування присвоєної їй ознаки неприбутковості

При вилученні з Реєстру НПО має повернути оригінал рішення про внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій податковому органу (розд. IV Положення № 37).

Після закінчення всієї ліквідаційної процедури (детальніше про неї див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 51) держреєстратор внесе запис про вилучення НПО з ЄДР.

Проте вилучення НПО з Реєстру і ЄДР — це все ж завершальні моменти ліквідації. До цього ще потрібно дотримати низки ліквідаційних формальностей, пов’язаних, зокрема, з розподілом майна НПО.

Порядок припинення діяльності і вирішення майнових питань (розподілу активів при ліквідації) в обов’язковому порядку має бути прописано у статутних документах НПО. До речі, такі вимоги містяться в більшості законів, що регулюють діяльність неприбуткових організацій (вони згадувалися вище). Зокрема:

— для кредитних спілок установлено свою послідовність (черговість) проведення розрахунків з кредиторами при ліквідації. І тільки залишок коштів резервного і додаткового капіталу (після розрахунків з членами кредитної спілки та іншими кредиторами) підлягає перерахуванню до держбюджету (ст. 9 Закону про кредитні спілки);

— у профспілок з’їзд (конференція) або загальні збори профспілки/об’єднання профспілок одночасно з прийняттям рішення про ліквідацію приймає рішення про використання майна і коштів профспілок, їх об’єднань, які залишилися після проведення всіх необхідних розрахунків, на статутні або благодійні цілі (ст. 18 Закону про профспілки);

— при ліквідації кооперативів майно, що залишилося, розподіляється між членами кооперативу в порядку, застереженому статутом. Проте майно неподільного фонду (що не підлягає розподілу) має бути передане іншому кооперативу або зараховане в бюджет (ст. 29 Закону про кооперацію);

— активи, що залишаються при ліквідації благодійних організацій, після задоволення претензій кредиторів мають бути передані одній або декільком благодійним організаціям в порядку, установленому статутними документами, або за рішенням суду. І тільки за відсутності благодійних організацій-отримувачів активи спрямовуватимуться до держбюджету (ч. 5, 6 ст. 18 Закону про благодійність).

А ось

у разі ліквідації НПО в судовому порядку майнові питання вирішуються згідно з рішенням суду

Так, наприклад, якщо прийнято рішення про заборону громадського об’єднання, то його майно, грошові кошти та інші активи за рішенням суду спрямовуються до держбюджету (ч. 3 ст. 28 Закону про громадські об’єднання).

Таким чином, при ліквідації НПО майнові питання вирішуються з урахуванням вимог чинного законодавства (норм «профільних» законів, що регулюють діяльність тієї чи іншої неприбуткової організації). Отже, перш за все, необхідно зазирнути до «профільних» документів і поглянути, які норми передбачено там із цього приводу. Причому з урахуванням таких норм порядок розподілу майна при ліквідації має бути з самого початку прописано у статутних документах НПО.

висновки

• НПО може ліквідовуватися за власним рішенням (добровільно) або за рішенням суду (примусово), у тому числі з подачі податківців.

• При ліквідації НПО вилучають з Реєстру. У зв’язку з цим податковому органу потрібно повернути оригінал рішення про внесення до «неприбуткового» Реєстру.

• «Неприбутковим» законодавством установлено особливий порядок розподілу активів при ліквідації НПО.