Самі правила податкового обліку для ФОП на загальній системі залишилися колишні. А ось склад витрат у них змінився. У зв’язку з кардинальними змінами у сплаті податку на прибуток розд. III ПКУ* більше не містить перелік витрат операційної діяльності, на які орієнтувалися в тому числі й ФОП-загальносистемники. Тому з 01.01.2015 р. їм уже не потрібно відстежувати, які витрати належать до операційних, а які ні. Натомість у п.п. 177.4.1 ПКУ з’явився новий окремий перелік витрат, на які вони зобов’язані орієнтуватися.
* Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Загальні принципи обліку витрат
Перш ніж уважніше вивчити новий перелік витрат, давайте відновимо в пам’яті всі базові правила обліку витрат для ФОП-загальносистемників. Отже, витрати мають бути:
1) пов’язані з господарською діяльністю (п. 177.2 ПКУ);
2) фактично понесені, тобто оплачені;
3) документально підтверджені (п. 177.2 ПКУ);
4) безпосередньо пов’язані з доходом (п. 177.4 ПКУ). Але, як і раніше, для прямих і непрямих витрат по-різному.
У платників ПДВ суми вхідного ПДВ не включаються до витрат (п. 177.3 ПКУ). ПДФО «за себе» (авансові платежі та остаточний розрахунок за підсумками року) до витрат також не потрапляють.
Зверніть увагу: з 01.01.2015 р. до витрат підприємця можна включити авансові платежі за товари (роботи, послуги), не чекаючи, доки товар фактично надійде або роботи/послуги буде виконано. У більшості випадків цей «дозвіл» не вплине на облік, адже правило «витрати відображаємо на момент отримання доходу» ніхто не відміняв.
Але є випадки, коли аванс все ж таки можна буде поставити у витрати. Наприклад,
якщо підприємець оплатив товари постачальнику й одразу ж домовився про їх продаж (отримав оплату за них від свого покупця), то сплачений аванс можна віднести до витрат
При цьому неважливо, що фізично товари поки що лежать на складі у первинного постачальника.
Тепер детальніше поговоримо про новий перелік витрат. Кожен його підпункт об’єднує в собі певний вид витрат: матеріальні, на оплату праці та ЄСВ, інші, зокрема адміністративні, загальновиробничі, на збут. Далі розповімо про кожен з них.
Новий склад витрат ФОП-загальносистемника
Матеріальні витрати. Отже, почнемо з матеріальних витрат з п.п. 177.4.1 ПКУ. Підприємцям, які займаються торгівлею, він дає право відобразити у витратах закупівельну вартість товарів, придбаних для реалізації. Виробничникам — вартість сировини, матеріалів, купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, що увійдуть до собівартості його продукції. Те ж саме стосується підрядників або виконавців.
Крім того, у витратах можна відобразити вартість палива та енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари і тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (продукція, товар тощо).
Як і раніше, обліковувати їх (записати у графі 6 Книги обліку доходів і витрат, далі — Книга ОДВ) ви зможете тільки після того, як буде отримано дохід від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг. Прямий зв’язок понесених витрат з отриманим доходом має бути очевидним.
Приклад. 05.02.2015 р. підприємець купив партію товару за 1000 грн. (сплатив постачальнику). А 19.02.2015 р. цей товар було продано (отримано оплату від покупця) за 2000 грн. На яку дату відображати витрати на купівлю товару?
На дату «19.02.2015 р.». Адже витрати можна записати до Книги ОДВ тільки після того, як отримано пов’язаний з ними дохід. А оскільки дохід надійшов 19 лютого, отже, і запис про витрати у графі 6 Книги ОДВ (1000 грн.) має з’явитися 19.02.2015 р.
Оплата праці та суми сплаченого ЄСВ. Витрати на оплату праці безперечно потрапляють до витрат підприємця. Це також стосується заохочувальних та інших виплат найманим працівникам, передбачених трудовим законодавством або трудовим договором. Шпаргалку за правильними виплатами (надбавками, преміями тощо) ви знайдете в розд. 2 Інструкції № 5*.
* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
Також можна відобразити у витратах обов’язкові виплати (зокрема, лікарняні за рахунок роботодавця), компенсацію вартості послуг, передбачену законодавством тощо. Водночас не потраплять до витрат суми матеріальної допомоги, які звільняються від обкладення ПДФО згідно з розд. IV ПКУ.
Зарплатні витрати відображайте у графі 7 Книги ОДВ у день виплати (у «грязній» (нарахованій) сумі). Її не треба зменшувати на суми утримань у вигляді ПДФО, ЄСВ «знизу» (3,6 %) і ВЗ. Зауважимо також, що
суми утримань із зарплати працівників окремо до витрат не потраплять, оскільки вони вже потрапили до витрат у складі «грязної» зарплати
У складі витрат (у графі 7 Книги ОДВ) також відображаються і суми ЄСВ, нарахованого на зарплату працівників.
Зверніть увагу: ЄСВ, сплачений підприємцем «за себе», тобто з чистого доходу (авансовий платіж та остаточний розрахунок за підсумками року), також потрапляє до складу витрат (до графи 8 Книги ОДВ). Відображаються такі витрати в день сплати ЄСВ.
Інші витрати діяльності. І на десерт найбільш інтригуючий «витратний» п.п. 177.4.4 ПКУ. Він містить перелік інших адміністративних, загальновиробничих, збутових витрат підприємця.
До цього списку потрапили витрати на:
1) відрядження працівників (при документальному підтвердженні). Причому з 01.01.2015 р. — без жодних обмежень за видами та сумою добових*. Водночас відобразити у витратах витрати на власні ділові поїздки/відрядження підприємець не зможе;
2) послуги зв’язку. Відмітимо: раніше до таких послуг відносили пошту, телеграф, телефон, телефакс, мобільний зв’язок тощо. А Інтернет проходив за іншою статтею — інформаційне забезпечення діяльності. Але виходячи з визначення телекомунікаційних послуг і правил їх надання, Інтернет — теж послуга зв’язку. Гадаємо, проблем з інтернет-витратами у підприємців бути не повинно;
3) рекламу;
4) оплату розрахунково-касового обслуговування;
5) оплату оренди;
6) ремонт та експлуатацію майна, використовуваного в господарській діяльності. Мабуть, тепер не буде проблем і з техобслуговуванням автомобілів, утриманням в порядку будівель, у тому числі відображенням у витратах комунальних платежів. Сподіваємося, що до експлуатаційних витрат дозволять відносити придбання ПММ для службового легкового автомобіля, страхування майна, його охорону тощо;
7) транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з нею;
8) а також вартість придбаних у ФОП та юросіб послуг, які прямо пов’язані з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
* Залишилися ліміти на включення сум добових до неоподатковуваного доходу працівників для ПДФО та військового збору.
Додамо: завдяки тому, що заборона на аванси зникла, виходить, що з 01.01.2015 р. можна відносити на витрати й усі аванси за послуги, оренду, які потрапляють до графи 8 Книги ОДВ після того, як вони будуть понесені.
На жаль, не виправдалися надії загальносистемників на можливість амортизації основних засобів
Таким чином, поки що загальносистемники можуть радіти тільки можливості включити до витрат суми ремонтів. Водночас прямо нічого не зазначено про включення до складу витрат на страхування майна, оплату ліцензій та інших дозволів, витрат за кредитом тощо. Не знайшли відображення в переліку й витрати на заходи щодо охорони праці, дезінфекцію приміщень, у вигляді втрат матцінностей у межах норм природного убутку, інформаційні (консультаційні) послуги тощо.
На наш погляд, якщо будь-які витрати пов’язані з госпдіяльністю ФОП, то вони повинні обліковуватися як «інші витрати», застережені в п.п. 177.4.4 ПКУ (графа 8 Книги ОДВ). Добре, якщо такий самий підхід підтвердять і податківці у своїх роз’ясненнях. А поки що такі витрати можуть значитися у списку «спірних».
висновки
-
Витрати підприємців мають бути оплачені та підтверджені документально. Крім того, обов’язковий їх зв’язок з отриманим доходом.
- Гарантовано у витратах ФОП опиняться матеріальні витрати, зарплатні суми, ЄСВ «зверху» за працівників і за себе, витрати на ремонт та всі інші, які прямо зазначені в п. 177.4 ПКУ. А ось ті витрати, які в цьому пункті не згадані, — під сумнівом.
