Підприємство працює в зоні АТО

Підтримка для підприємств у зоні АТО

Для забезпечення підтримки підприємств, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції (АТО), з 15.10.2014 р. діють спеціальні тимчасові заходи. Ці заходи встановлено Законом № 1669 на весь період проведення АТО і 6 місяців після її завершення.

Які це заходи? По-перше, це мораторій на «кредитну», «валютну» і ЖКГ-пеню, а також на перевірки та відчуження нерухомого майна, що перебуває в іпотеці.

По-друге, теоретично суб’єкти господарювання із зони АТО звільнені від відповідальності за несвоєчасне подання фінзвітності, а також від сплати ЄСВ, орендної плати за землю та інше майно державної або комунальної власності.

По-третє, продовжено строк дії дозвільних документів, які видано суб’єктам господарювання із зони АТО до її початку і строк яких минув під час проведення АТО.

Крім того, у підприємств, які перебувають на території АТО, є хороші шанси уникнути відповідальності за прострочення сплати податкових зобов’язань, а так само за несвоєчасне подання звітності (див. лист Міндоходів 07.07.2014 р. № 16042/7/99-99-19-03-02-17). Головне, отримати документ, що підтверджує форс-мажор, який виник у результаті АТО, — сертифікат Торгово-промислової палати України (ТППУ). Процедурні моменти продовження строку подання звітності і відстрочення податкового боргу див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 100, с. 5, а так само на с. 13 цього номера.

Територія проведення антитерористичної операції (АТО) — територія України, на якій розміщено населені пункти, визначені в Переліку, де проводиться АТО, що стартувала за Указом Президента від 13.04.2014 р. № 405/2014.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється АТО, затверджений розпорядженням № 1053-р (ср. ). До таких територій віднесено низку населених пунктів Донецької та Луганської областей, а також незначну кількість населених пунктів Ізюмського району Харківської області.

Але Кабмін розпорядженням № 1079-р припинив дію свого розпорядження № 1053-р. З 05.11.2014 р. Перелік вважається непрацюючим.

Що це означає? А це означає, що перелічені вище поблажки для підприємств з цієї зони практично працювати не можуть — адже всі вони зав’язані на визначенні території проведення АТО. Але це зовсім не справедливо.

Судом уже визнано незаконним розпорядження № 1079-р (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 р. № 826/18330/14).

Колегія суддів звертає увагу, що зазначений перелік є чинним і не скасованим

Як визначив суд, у Кабміну немає права припинити прийняті ним чинні акти. Вони можуть бути припинені тільки Указом Президента України на підставі п. 15 ч. 1 ст. 106 Конституції України і оскаржені в суді в порядку та у випадках, установлених законом*.

Але в будь-якому разі, на наш погляд, підприємства, які проводять свою діяльність у населених пунктах, що перебувають на території проведення АТО, обов’язково повинні користуватися правом на підтримку, надану Законом № 1669.

Тим більше на Переліку клин не зійшовся. Наприклад, ТППУ при видачі сертифіката та огляді форс-мажору, що є підставою для відстрочення грошових зобов’язань і податкового боргу, продовження граничних строків для подання звітності та заяв платникам податків у зоні АТО, орієнтується не на Перелік, а на інформацію про контрольовану територію силами АТО, яка щодня надходить зі Штабу Антитерористичного центру при СБУ (див. лист ТППУ від 09.01.2015 р. № 106/05-5.4).

Аналогічно можете вчинити й ви. Щоб визначити, чи проводиться на території місцерозташування вашого підприємства АТО, зверніться до Штабу Антитерористичного центру при СБУ. Тим більше сам Штаб пообіцяв «офіційно» відповідати всім, хто звернувся (див. лист від 16.12.2014 р. № 33/8428).

Добре, якщо в настільки складних умовах підприємство в зоні АТО має можливість вести свою господарську діяльність. Тому далі розповімо, куди подавати податкову звітність і сплачувати задекларовані зобов’язання.

Куди подавати звітність

Подання контролюючим органам декларацій, звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків/зборів, є одним з обов’язків платника податків (п.п. 16.1.3 ПКУ).

І якщо ж підприємство працює, то подати звітність все ж доведеться. Подавати податкові декларації за кожним окремим податком слід за кожен звітний період, в якому (1) виникають об’єкти оподаткування; (2) є показники, що підлягають декларуванню (п. 49.2 ПКУ).

За безоб’єктні та безпоказникові періоди звітувати не потрібно

Якщо підприємство госпдіяльність не веде, то з 01.01.2015 р. подавати порожню звітність не потрібно**. Виняток: платники, які мають діючу ліцензію (у тому числі припинену), на діяльність з підакцизною продукцією. Їм подавати декларації слід за кожен період, незалежно від того, здійснювалася госпдіяльність чи ні.

Крім того, підприємства, які працюють у зоні АТО, на період її проведення хоч і звільняються від відповідальності за недотримання строків при поданні фінзвітності (ч. 1 ст. 14 Закону про бухоблік), але подавати її таки повинні.

Так куди ж адресувати звітність? Обслуговування платників податків із зони АТО покладене на інші територіальні органи. Згідно з наказом № 256 територіальні органи переміщено до населених пунктів, де вони здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Перелік податкових органів, в яких змінено юрадресу та на які покладено виконання функціо­нальних обов’язків з обслуговування платників податків, наведено в додатку до наказу № 256.

Не пропустіть важливий момент: хоча приймати звітність у вас буде тимчасова податкова (що перебуває на підконтрольній території), проте у звітності зазначати доведеться найменування саме вашої рідної податкової, в якій ви стоїте на обліку (див. підкатегорію 135.07 БЗ).

Урахуйте! Якщо підприємство вже подавало звітність засобами електронного зв’язку в електронній формі, то тепер може просто надіслати по електронці звітність до нової, тимчасово обслуговуючої податкової.

За наявності на руках старого договору замінювати його на новий договір «Про визнання електронних документів» не потрібно

Податківці пояснюють (див. підкатегорію 135.03 БЗ), що якщо підприємство тільки вирішило перейти на подання звітності до податкової в електрон­ному вигляді, але при цьому перебуває на обліку в податковій у зоні АТО (що перебувають на тимчасово неконтрольованій території):

— повинно скласти договір «Про визнання електронних документів» з контролюючим органом, в якому перебуває на обліку. Тобто в договорі зазначаються відомості податкової за місцем реєстрації;

— але (!) приймати документи від вас і проводити їх комп’ютерну обробку буде податкова, на яку покладено виконання функціональних обов’язків з обслуговування платників.

Якщо немає можливості дістатися до податкової і своєчасно подати звітність, слід скористатися ще одним альтернативним методам — поштовим відділенням. Для цього потрібно відправити рекомендований лист зі звітністю на адресу податкової. Але зробити це потрібно не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання звіту.

І ще одна ситуація. Підприємство, яке перебуває в зоні АТО, не подавало звітність і не сплачувало податки у зв’язку з неспокійною ситуацією в регіоні. І ось можливість продовжити свою діяльність з’явилася. Куди подати заяву на перенесення строків подання звітності і відстрочення сплати податкових зобов’язань?

У такій ситуації пояснень податківці не дають, але, на наш погляд, підприємству слід діяти в такому самому порядку. Заяву із сертифікатом ТППУ (детальніше про це див. на с. 13) надіслати до обслуговуючої податкової, але в заяві повинна фігурувати податкова, в якій підприємство перебуває на обліку. Врахуйте, оскільки проведення АТО ще не закінчено, у сертифікаті ТППУ буде зазначена гранична дата дії сертифіката. Вона відповідає даті видачі сертифіката (див. лист ДФСУ від 27.10.2014 р. № 5694/6/99-99-26-01-15). Після цієї дати для перенесення строків подання звітності або розстрочки податкових зобов’язань, якщо АТО знову застопорить діяльність підприємства, доведеться звертатися за новим сертифікатом.

Куди сплачувати податки

Не забувайте: задекларовані суми податкових зобов’язань слід сплатити протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПКУ). Як правило, податки та збори підприємства сплачують за місцем реєстрації.

Особливих розпоряджень із цього приводу податківці поки що не дають. Гадаємо, підприємства, які перебувають у зоні АТО, повинні сплачувати податки за реквізитами податкових, «переселених» на контрольовану теріторію.

Реєстрація РРО

Усі РРО, КОРО і РК потрібно реєструвати тільки за основним місцем податкового обліку підприємства (п. 3 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 417). За місцем використання РРО (проведення господарської діяльності) реєстрація не проводиться.

Проте для підприємств Донецької та Луганської областей, що перебувають у зоні АТО, податківці пропонують піти «обхідними» шляхами (див. лист Міндоходів від 08.01.2014 р. № 55/7/99-99-18-02-03-17). Подати папери для реєстрації РРО:

1) до контролюючого органу, який визначено місцем вашого обслуговування;

2) до контролюючого органу за місцем проведення господарської діяльності.

Отже, вирішуйте: куди зручніше, туди й подавайте папери.

Заяву про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій (№ 1-РРО) і інші документи суб’єкт господарювання може подати:

— безпосередньо або через уповноважену особу (за наявності довіреності на проведення реєстраційних дій);

— направити поштовим відправленням.

Ще одним кроком назустріч є те, що податківці для спрощення і прискорення реєстрації РРО довідку про резервування фіскального номера РРО можуть надати у вигляді скан-копії за електронною адресою суб’єкта господарювання центру сервісного обслуговування. Для цього в розділі 10 заяви «Спосіб отримання та/або направлення довідки про резервування фіскального номера РРО» не забудьте зазначити потрібну електронну адресу (куди повинна прийти довідка).

А в усьому іншому — за Порядком. Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 89, с. 8. Щоб завершити реєстрацію РРО, необхідно подати (через уповноважену особу, поштою) контролюючому органу за місцем обслуговування копію (1) довідки про опломбування РРО і (2) акт введення РРО в експлуатацію.

Із тим, куди подавати/сплачувати/реєструвати, розібралися. Тепер давайте поговоримо про трудові ресурси підприємства в зоні АТО.

На роботу під гуркіт канонади

Проблеми з транспортом, бойові дії на вулицях міста — реалії життя в зоні АТО. Як бути, якщо підприємство працює, а працівники не можуть дістатися на роботу? Що робити з тими, хто перебрався до іншого міста, а трудова книжка залишилася на підприємстві? Як діяти в ситуації, коли місцезнаходження працівника взагалі неможливо визначити (не виходить на зв’язок)? Давайте розбиратися.

Почнемо з головного. 　

Невихід на роботу працівника, працевлаштованого на підприємстві, розташованому в зоні АТО, не можна вважати прогулом, якщо невідомі причини його відсутності

Тобто просто звільнити його за те, що він не з’явився на роботу в робочий день (зміну), не вийде. На це, зокрема, звертає увагу Мінсоцполітики в листі від 08.07.2014 р. № 7302/3/14-14/13.

Як бути? На жаль, КЗпП не дає відповіді на це запитання. Ми пропонуємо вам до завершення АТО на території, на якій перебуває підприємство, діяти так.

Якщо працівник відсутній на робочому місці, у табелі обліку робочого часу невихід на роботу відображайте з кодом «НЗ» («28») — неявки з нез’ясованих причин. А після того, як працівник вийде на роботу, отримаєте від нього письмові пояснення, чому він був відсутній на роботі в конкретний період. При цьому врахуйте: на думку Мінсоцполітики, автоматично виправдовують невихід на роботу такі поважні причини, як:

— переїзд з району проведення АТО;

— загроза життю і здоров’ю працівника, який перебуває в зоні АТО.

Якщо причини невиходу поважні, з 1 лютого 2015 року на період відсутності на роботі можна оформити відпустку без збереження заробітної плати згідно з п. 18 ст. 25 Закону про відпустки. За цією підставою піти у відпустку «за свій рахунок» можуть працівники «на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більше семи календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції».

Якщо є можливість, то можна на підставі заяви працівника надати йому щорічну відпустку (його частину), за рахунок чого «перекрити» дні відсутності на робочому місці. Щоправда, у цьому випадку нехай працівник зазначить у заяві на відпустку, що він бажає отримати відпускні у строк, визначений за домовленістю з роботодавцем, а не у строк, установлений ст. 21 Закону про відпустки (за три дні до початку відпустки).

Після того, як причини неявки встановлено, роботодавець видає наказ, яким підтверджує відсутність працівників з поважних причин. На підставі цього наказу відділ кадрів вносить відповідні коригування до табеля використання робочого часу.

Якщо працівник оформить відпустку без збереження заробітної плати, у табелі робочого часу код «НЗ» (цифровий код «28») замінюєте на «ДБ» (цифровий код «14»), якщо буде оформлено щорічну основну відпустку, — на «В» (цифровий код «08»), а якщо працівник був відсутній через непрацездатність, — на «ТН» (цифровий код «26»). У разі відсутності з поважних причин у період до 01.02.2015 р. (тобто до того, як з’явилася можливість піти у відпустку «за свій рахунок» згідно з п. 18 ст. 25 Закону про відпустки), у табелі робочого часу код «НЗ» (цифровий код «28») після отримання пояснювальної записки від працівника замінюєте на «І» (цифровий код «30») — інші причини нез’явлень.

Врахуйте,

дні неявки на роботу, які позначені в табелі кодом «НЗ» (цифровий код «28») або «І» (цифровий код «30»), не оплачують

Розібравшись з табелюванням, давайте поговоримо про трудові книжки.

Якщо місцезнаходження працівника не відоме або він з’явився і попросив оформити відпустку без збереження заробітної плати на підставі п. 18 ст. 25 Закону про відпустки, то його трудову книжку продовжуйте зберігати в загальному порядку.

Працівник, який виїхав із зони АТО, просить його звільнити, а трудову книжку переслати за новим місцем проживання? Попросіть його викласти своє прохання в письмовій формі. Річ у тім, що пересилання трудової книжки поштою з доставкою за зазначеною адресою допускається тільки з письмової згоди працівника (п. 4.2 Інструкції № 58).

Якщо заява на звільнення є, а на пересилання трудової немає, і в день звільнення працівник відсутній на роботі, надсилайте йому цього дня рекомендований лист з повідомленням, в якому вкажіть на необхідність отримати трудову книжку. Доки працівник не з’явиться або не надішле заяву з проханням переслати трудову книжку, зберігайте її в загальному порядку.

А що робити з трудовою працівника, який загинув? Видайте її на руки під підпис найближчим родичам померлого або надішліть поштою на їх вимогу, оформлену письмово. У трудовій книжці у графі 3 зазначайте: «Роботу припинено у зв’язку зі смертю», у графі 4 — дату й номер наказу (розпорядження). Цей запис завіряйте в установленому порядку. Трудовий договір розірвано, а за трудовою книжкою ніхто не звертається? Зберігаєте її протягом двох років у відділі кадрів підприємства окремо від решти трудових книжок працівників, які перебувають на роботі. Після цього строку незатребувані трудові книжки (їх дублікати) передайте до архіву підприємства. Там вони повинні зберігатися ще протягом 50 років. І тільки після закінчення зазначеного строку їх можна знищити в установленому порядку.

висновки

• Обслуговування підприємств із зони АТО покладено на інші територіальні органи ДФСУ. Переукладати договір про визнання електронних документів з новою податковою не потрібно........

• Якщо підприємство, перебуваючи в зоні АТО, госпдіяльність тимчасово не веде, то подавати порожню звітність не потрібно. Виняток: платники, які мають ліцензію на діяльність з підакцизною продукцією. Їм відзвітувати все ж доведеться.

• Поважними причинами невиходу на роботу в зоні АТО є переїзд з району проведення АТО, а також загроза життю і здоров’ю працівника, який перебуває в зоні АТО.