(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 21
  • № 20
  • № 19
  • № 18
  • № 17
  • № 16
  • № 15
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2015/№ 22

Обліковуємо витрати на утримання об’єктів соціальної інфраструктури

Чудово, коли роботодавець не тільки докладає зусиль для того, щоб забезпечити працівників засобами виробництва, необхідними для виконання ними трудових обов’язків, а й піклується про їх здоров’я і дозвілля. Тому, якщо на підприємстві діють об’єкти соціальної інфраструктури — їдальня, спортзал, тенісний корт, музей, бібліотека, оранжерея, знайте: це зовсім не розкіш, а швидше виробнича необхідність. Адже не секрет, що фізично здорові та духовно багаті співробітники — запорука успішної та ефективної роботи будь-якої компанії.
Шкода тільки, що тривалий час витратам на утримання таких об’єктів дорога до податкових витрат була закрита*, а це, ясна річ, ніяк не стимулювало роботодавців витрачати на них гроші. На щастя, часи змінилися — з 1 січня 2015 року всі податкововитратні обмеження зняті! Отже, тепер утримувати соцоб’єкти, з точки зору оподаткування, стане не так обтяжливо. Про порядок відображення «соціально-інфраструктурних» витрат в обліку підприємства ми з вами, дорогі друзі, зараз і поговоримо.
основні засоби

* Ми не маємо на увазі об’єкти соціальної інфраструктури, які обліковувалися на балансі підприємства та утримувалися за його рахунок до набуття чинності Законом про податок на прибуток, тобто до 01.07.97 р. З витратами на їх утримання та експлуатацію все зрозуміло — у них привілейований статус. У фокусі нашої уваги — об’єкти соціальної інфраструктури, що відображені в балансі підприємства після зазначеної дати.

Що за «фрукт» такий — соціальна інфраструктура підприємства? Конкретної розшифровки цього поняття в чинному законодавстві ми, на жаль, не знайдемо, хоча воно й зустрічається там досить часто.

Традиційно під нею прийнято розуміти сукупність підрозділів підприємства, що забезпечують задоволення культурних і соціально-побутових потреб працівників, а також членів їх сімей.

Тобто соціальній інфраструктурі відведено обслуговуючу роль: вона не спрямована на отримання прибутку, але покликана забезпечувати нормальне здійснення виробничих процесів на підприємстві.

Що відносять до об’єктів соціальної інфраструктури підприємства?

Спершу уточнимо, що об’єктами соціальної інфраструктури підприємства вважаються об’єкти, які:

1) перебувають на балансі підприємства;

2) утримуються за його рахунок;

3) забезпечують надання працівникам соціальних послуг;

4) не використовуються для надання платних послуг (уключаючи передання в оренду) та іншої господарської діяльності (крім будинків відпочинку, туристичних баз та інших подібних закладів).

Які ж конкретно об’єкти входять до переліку об’єктів соціальної інфраструктури підприємства? Свого часу відповідь на це запитання в податково-­облікових цілях містилася в п.п. 5.4.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (ср. 025069200). А потім естафету від нього прийняв п.п. 140.1.8 ПКУ (див. редакцію, що діяла до 01.01.2015 р.).

З урахуванням цього можна зробити висновок, що до об’єктів соціальної інфраструктури підприємства відносять, зокрема:

— дитячі ясла або садки;

— заклади середньої та середньої професійно-технічної освіти;

— заклади підвищення кваліфікації працівників;

— дитячі, музичні та художні школи, школи мистецтв;

— спортивні комплекси, зали і майданчики, які використовуються для фізичного оздоровлення і психологічної реабілітації працівників;

— клуби, будинки культури, бібліотеки, музеї;

— приміщення, які підприємство використовує для організації харчування працівників (їдальні, буфети, кафе);

— заклади охорони здоров’я;

— банно-пральні комбінати;

— багатоквартирний житловий фонд, у тому числі гуртожитки, одноквартирний житловий фонд у сільській місцевості та об’єкти житлово-комунального господарства;

— дитячі табори відпочинку та оздоровлення;

— установи соціального захисту громадян (будинки-інтернати, будинки для престарілих).

Зауважте: хоча перелічені об’єкти безпосередньо і не приносять підприємству економічної вигоди, ігнорувати їх роль у формуванні фінансового результату ніяк не можна. Переконайтеся в цьому самі.

Як класифікувати в обліку?

Нагадаємо, що до 1 січня 2015 року об’єкти соціальної інфраструктури* в податковому обліку класифікувалися як невиробничі основні засоби. Такий статус вони отримали через те, що не використовуються в господарській діяльності підприємства. У зв’язку з цим витрати на утримання, експлуатацію, забезпечення основної діяльності таких об’єктів, а також на їх ремонт/поліпшення ПКУ забороняв відносити до податкових витрат або амортизувати.

* Крім об’єктів соціальної інфраструктури, що обліковувалися на балансі підприємства та утримувалися за його рахунок до 01.07.97 р.

На щастя, з початку 2015 року все змінилося на краще. Об’єкт обкладення податком на прибуток тепер залежить від фінансового результату, визначеного у фінансовій звітності згідно з НП(С)БО або МСФЗ (рядок 2290 форми № 2 «Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід)». Так стверджує п.п. 134.1.1 ПКУ. Тобто віднині з метою розрахун­ку податку на прибуток ми з вами орієнтуємося виключно на бухоблікові правила.

А в бухгалтерському обліку, як ви знаєте, основні засоби не ділять на виробничі та невиробничі

Тому тепер всі операції з об’єктами соціальної інфраструктури підприємство відображає так само, як і операції з основними засобами, що воно використовує у процесі виробництва продукції, реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг. Тим більше що прив’язки витрат до госпдіяльності розд. III ПКУ більше не вимагає (хоча визначення цього терміна у п.п. 14.1.36 ПКУ збереглося).

Як амортизувати?

Як ми зазначили вище, з 01.01.2015 р. з метою розрахунку оподатковуваного прибутку всі платники орієнтуються на фінансовий результат, визначений у фінзвітності відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, тобто за бухгалтерськими правилами. А отже, і амортизацію основних засобів вони нараховують так, як приписує П(С)БО 7: за всіма об’єктами, незалежно від того, в яких цілях вони використовуються — для господарської (виробничої) діяльності підприємства чи в невиробничих цілях.

Такий висновок випливає з п. 138.1, п.п. 138.3.1 ПКУ і з консультації податківців у підкатегорії 102.06.02 БЗ.

Отже, об’єкти соціальної інфраструктури тепер можна амортизувати нарівні з виробничими основними засобами.

Нараховують амортизацію із застосуванням одного з п’яти методів, пропонованих п. 26 П(С)БО 7:

— прямолінійного;

— зменшення залишкової вартості;

— прискореного зменшення залишкової вартості;

— кумулятивного;

— виробничого*.

* Цей метод для високодохідних платників з 01.01.2015 р. опинився під забороною. Тому замініть його на будь-який з чотирьох, що залишилися.

Інформацію про нараховану суму амортизації відображають за кредитом субрахунку 131 «Знос основних засобів». Одночасно із збільшенням суми зносу збільшують суму витрат (п. 30 П(С)БО 7). У нашому випадку — це інші операційні витрати. Показуємо їх за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

А ще, дотримуючись норм Інструкції № 291, при нарахуванні амортизації основних засобів збільшують залишок за дебетом позабалансового рахунка 09.

Бачите, як все гладко виходить! ☺

Проте є тут все-таки ложка дьогтю.

Невиробничі основні засоби в податковому обліку п.п. 138.3.2 ПКУ амортизувати забороняє

Не сумнівайтеся, що об’єкти соціальної інфраструктури контролери, як і раніше, вважають невиробничими і спостерігатимуть, як платники виконують заборону на їх амортизацію в податковоприбуткових цілях.

Але, на щастя, ця заборона стосується не всіх.

Якщо ви не накопичите за 2015 рік у формі № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» 20 млн грн. (сума рядків 2000, 2120, 2200, 2220, 2240), нічого не бійтеся — амортизуйте собі соцоб’єкти в бухгалтерсько-податковому обліку як ні в чому не бувало. При цьому за тими основними засобами, якими ви встигли обзавестися до 2015 року, відштовхуйтеся від їх бухгалтерської залишкової вартості на 01.01.2015 р.

А ось якщо ваш дохід за 2015 рік становитиме 20 млн грн. і більше, будьте готові до того, що податківці попросять вас для цілей оподаткування відкоригувати за підсумками року фінрезультат на «амортизаційну» різницю. За приписами ст. 138 ПКУ це потрібно зробити так: збільшити фінрезультат на суму нарахованої бухгалтерської амортизації та одночасно зменшити його на суму розрахованої податкової амортизації. У результаті вийде, що сума амортизації за соцоб’єктами у вас дорівнюватиме нулю і на розмірі оподатковуваного прибутку ніяк не позначиться.

Єдина складність у всьому цьому — доведеться, як і раніше, вести окремо облік амортизації бухгалтерської і окремо — податкової. Це хоч і потребує додаткових дій, зате інформативно та надійно. Відправною точкою тут слугуватиме в податковому обліку балансова вартість основних засобів, визначена на 31.12.2014 р. за старими правилами ПКУ, а в бухгалтерському — залишкова вартість, розрахована за П(С)БО або МСФЗ.

Детальніше про те, як нараховувати амортизацію на основні засоби в 2015 році, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 17, с. 4.

Як обліковувати витрати на ремонт/поліпшення?

Бухгалтерський облік. Щоб відобразити в обліку витрати на ремонт та інші поліпшення об’єктів соціальної інфраструктури, підключаємо П(С)БО 7.

Зазначимо, що облік цих витрат залежить перш за все від характеру здійснюваних ремонтних робіт, а точніше від їх майбутнього економічного ефекту. При цьому рішення про характер та ознаки виконаних робіт приймає керівник підприємства з ураху­ванням результатів аналізу ситуації та істотності витрат (п. 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561).

Тобто підприємство самостійно визначає, на що спрямовано ремонтні роботи:

— на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта, що призведе в майбутньому до збільшення економічних вигод (йдеться про модернізацію, реконструкцію, добудову, дообладнання, модифікацію тощо),

чи

— на підтримку об’єкта у придатному для використання стані та отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (це може бути і поточний, і капітальний ремонт, а також технічне обслуговування об’єкта).

Ви вважаєте, що ремонт об’єкта приведе до отримання в майбутньому додаткових економічних вигод? Тоді на суму ремонтних витрат збільшуйте первісну вартість об’єкта. Так приписує діяти п. 14 П(С)БО 7.

Інакше кажучи, ці витрати ви капіталізуєте — групуєте за дебетом субрахунку 151 «Капітальне будівництво» або 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», а після закінчення ремонтних робіт відносите на збільшення первісної вартості об’єкта (Дт 10 «Основні засоби» — Кт 151, 152). Крім того, суму проведених поліпшень не забудьте відобразити за кредитом позабалансового рахунка 09 «Амортизаційні відрахування» (у межах його дебетового залишку).

А що, коли, по-вашому, ремонтні заходи допомагають підтримати об’єкт у робочому стані? Тоді витрачені на це суми на підставі п. 15 П(С)БО 7 просто включіть до складу витрат звітного періоду і відобразіть їх за дебетом субрахунку 949.

Бухоблікові витрати показуйте незалежно від рівня свого річного доходу

Ось тільки в цілях визначення податку на прибуток доведеться озирнутися на свій минулорічний (починаючи з 2015 року) дохід. Якщо він у вас «перескочить» за 20-мільйонну планку, треба буде відкоригувати фінрезультат на різницю. Адже у високодохідних платників виходячи з п.п. 138.3.2 ПКУ витрати на поліпшення невиробничих основних засобів у податковому обліку, як і раніше, не можуть «зіграти» у зменшення об’єкта обкладення податком на прибуток. Детальніше про «ремонтні» премудрощі читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 17, с. 15.

ПДВ. На жаль, розраховувати на те, що суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням матеріалів для ремонту/поліпшення об’єктів соціальної інфраструктури, а також з оплатою послуг підрядників-ремонтників, потраплять до податкового кредиту, поки що не доводиться. Причина в п. 198.3 ПКУ, який у цілях податковокредитності все ще ділить витрати на дві категорії: з господарським статусом і з негосподарським.

Витрати на ремонт об’єктів соцсфери до категорії господарських все ж не належать. Тому сумам ПДВ дорога до податкового кредиту закрита. Але ви можете сміливо включити їх до витрат звітного періоду або віднести на збільшення первісної вартості об’єкта, що поліпшується, — залежно від виду ремонтно-поліпшувальних робіт.

Ситуація зміниться з 01.07.2015 р. Тоді з п. 198.3 ПКУ зникне «госпдіяльна» норма і ви отримаєте право відображати податковий кредит за такою операцією. За умови, що складену продавцем податкову накладну зареєстровано в ЄРПН (ст. 201 ПКУ). Щоправда, те ж «негосподарське» забарвлення заходу змусить вас компенсувати податковий кредит нарахуванням ПДВ-зобов’язань згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ.

Як обліковувати витрати на утримання?

Бухгалтерський облік. Витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення в бух­обліку відносять до інших операційних витрат. На це орієнтує п. 20 П(С)БО 16.

Про які витрати йдеться? Це, зокрема витрати на:

— оплату енергії, комунальних послуг, послуг зв’язку;

— прибирання;

— техобслуговування;

— придбання інвентарю;

— заробітну плату персоналу, закріпленого за соц­об’єктами, і на сплату нарахованого на неї ЄСВ;

— оплату послуг сторонніх організацій тощо.

Для відображення цих витрат в обліку Інструкція № 291 пропонує використовувати субрахунок 949

Фіксують їх за дебетом цього субрахунку в тому звітному періоді, в якому їх здійснено (п. 7 П(С)БО 16).

Щоб мати точну інформацію про діяльність конкретних об’єктів, до субрахунку 949 можна відкрити додаткові субрахунки (другого порядку). Наприклад, 9491 «Утримання дитячого садка», 9492 «Утримання їдальні» тощо.

ПДВ. З податковим кредитом за витратами на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності об’єктів соцінфраструктури поки що не виходить. Перешкода — їх негосподарська спрямованість. Але для того, щоб уключити «вхідний» ПДВ до витрат звітного періоду, жодних перешкод. Та й різниць, на радість високодохідників, теж.

З 1 липня 2015 року, як ми зазначали вище, можете розраховувати на податковий кредит з подальшою компенсацією його податковими зобов’язаннями.

Приклад. На балансі підприємства перебуває їдальня, яку використовують для організації харчування працівників.

Витрати на утримання цього об’єкта в обліку підприємство відображає так:

Табл. Облік витрат на утримання об’єкта соціальної інфраструктури

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Дт

Кт

1

2

3

4

5

Утримання, експлуатація та забезпечення основної діяльності об’єкта

1

Віднесено на витрати вартість комунальних послуг

949

631

2400

2

Оплачено комунальні послуги

631

311

2400

3

Нараховано заробітну плату працівникам їдальні

949

661

6000

4

Нараховано ЄСВ на суми заробітної плати працівників їдальні

(6000 грн. х 37,18 % : 100 %)

949

651

2230,80

5

Нараховано заробітну плату технічному персоналу

949

661

1400

6

Нараховано ЄСВ на суму заробітної плати технічного персоналу

(1400 грн. х 37,18 % : 100 %)

949

651

520,52

7

Перераховано передоплату за електроплиту

371

311

3900

8

Отримано електроплиту

152

631

3900

9

Здійснено залік заборгованостей

631

371

3900

10

Введено в експлуатацію електроплиту

106

152

3900

11

Віднесено на фінансовий результат інші витрати операційної діяльності

791

949

12551,32

Ремонт об’єкта підрядним способом

1

Перераховано підряднику передоплату за ремонт об’єкта соціальної інфраструктури

371

311

9600

2

Списано на витрати підприємства вартість виконаних ремонтних робіт (підписано акт приймання-здавання виконаних робіт)

949

631

9600

3

Здійснено залік заборгованостей

631

371

9600

4

Віднесено на фінансовий результат інші витрати операційної діяльності

791

949

9600

Нарахування амортизації

1

Нараховано амортизацію будівлі їдальні та інших об’єктів основних засобів, які мають відношення до соціальної інфраструктури (щомісячно)

949

131

5000

2

Збільшено залишок на позабалансовому рахунку 09 на суму нарахованої амортизації

09

5000

3

Віднесено на фінансовий результат інші витрати операційної діяльності

791

949

5000

 

Ось так ми з вами тепер обліковуємо витрати на утримання об’єктів соціальної інфраструктури. Чудово, що вони отримали право брати повноцінну участь при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток. Більше б у нашій роботі таких позитивних моментів!

висновки

  • З 1 січня 2015 року всі операції з об’єктами соцінфраструктури підприємство відображає так само, як і операції з основними засобами, що використовує у виробничій діяльності.

  • Для відображення в обліку витрат на утримання об’єктів соціальної інфраструктури використовуємо субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».

  • Об’єкти соцінфраструктури тепер амортизуємо в тому самому порядку, що й виробничі основні засоби. Тільки високодохідників за підсумками року очікує коригування фінрезультату на «амортизаційну» різницю.

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  2. Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

  3. П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

  4. П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.
витрати, інфраструктура додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті