Магазини зазвичай закінчують свою роботу набагато пізніше відділень банків. Денну виручку вони здають до банку наступного робочого дня. При цьому наприкінці дня продавець-касир робить Z-звіт, підклеює його в КОРО і залишає кошти у скриньці РРО. Але в цьому випадку виникає запитання: чи можуть податківці, виявивши наступного дня такі кошти, вважати їх неоприбуткованою виручкою?
Строки і правила здавання виручки до банку
Ви знаєте, що порядок касової дисципліни підприємств регулює Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637). У ньому встановлено особливі правила для відокремлених підрозділів. Такими вважаються філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, які наділяються частиною майна господарських організацій (п. 1.2 Положення № 637). З точки зору Положення № 637 відокремленим підрозділом можна вважати й вашу торговельну точку. При цьому обладнувати тут окрему касу вам не обов’язково. Якщо у структурному підрозділі встановлено РРО, то сам РРО — це вже каса для проведення розрахунків за проданий товар і окремо відводити приміщення під касу немає необхідності.
Якщо торговельна точка обладнана РРО і сама інкасує виручку до банку, не здійснюючи інших видаткових операцій (видачі готівки на госппотреби, зарплату тощо), то їй можна не заповнювати касову книгу (п. 4.2 Положення № 637, лист НБУ від 06.02.2008 р. № 11-113/423-1352).
Якщо ж ці умови не дотримуються, то касу тут обладнати все ж доведеться.
Оскільки наприкінці роботи в магазині залишається готівка, такій торговельній точці слід встановити ліміт залишку готівкових коштів у касі. Усю понадлімітну виручку потрібно здавати або до каси головного підприємства, або до банку. Причому перед інкасацією виручки до банку безпосередньо з торговельної точки прибуткувати її ще й у касі головного підприємства не потрібно (див. підкатегорію 109.15 БЗ).
Податківці не проти того, щоб відокремлені підрозділи самостійно здавали готівку до банку
Крім того, вони дозволяють це робити в тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (банківських терміналів). За їх роз’ясненнями, здавати готівкову виручку відокремлений підрозділ може для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (див. підкатегорію 109.16 БЗ). Готівка, що потрапила до банку прямо з відокремленого підрозділу, зараховується на рахунок підприємства в безготівковому порядку.
У які строки потрібно здати понадлімітну виручку до банку? Відповідь на це запитання можна знайти в пп. 5.1 і 5.9 Положення № 637. Перш за все такі строки залежать від режиму роботи підприємства.
Припустимо, час закінчення робочого дня (зміни) підприємства (підрозділу), встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіком змінності, не дає можливості забезпечити здавання готівки в день надходження. У такому разі днем здавання готівкової виручки (готівки) є день, наступний за днем її надходження до каси.
При цьому не варто хвилюватися і про перевищення ліміту каси. Так, якщо підрозділ, отримавши готівку, наступного робочого дня здає її до банку в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, то така готівка не вважається понадлімітною в день її надходження. Не буде понадлімітною і готівка, що надійшла до каси підприємства (підрозділу) у вихідні та святкові дні, якщо підприємство здасть її навіть у сумі, що перевищує ліміт каси, до банку наступного робочого дня банку та підприємства.
Чи обов’язково здавати виручку, якщо підприємство (підрозділ) в окремі дні не перевищує ліміт каси? Ні, у ці дні можна не здавати готівку до обслуговуючого банку.
Як бачимо, у цій ситуації торговельна точка все робила відповідно до Положення № 637. Правила касової дисципліни вона не порушила. Касир мав право не здавати до банку всю отриману виручку взагалі, незважаючи на її «понадлімітність». Головне — на ранок наступного дня до початку проведення розрахунків «ввести» всю суму, що залишилася на ніч у скриньці РРО, за допомогою операції «службове внесення» (п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. № 417).
Чи є порушення у поводженні з готівкою
Незважаючи на правильність дій, практика показує, що податківці не завжди хочуть «вірити» у те, звідки виникли такі кошти. При «ранковій» перевірці вони можуть визначити кошти, які торговельна точка залишила у скриньці РРО, неоприбуткованою готівкою і накласти штраф у п’ятикратному розмірі її суми (п. 1 Указу Президента України «Щодо застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95).
Ми з цим категорично не згодні, оскільки порядок оприбутковування торговельна точка не порушила. Нагадаємо, що під ним розуміють проведення підприємствами обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі або КОРО (п. 1.2 Положення № 637). Оскільки відокремлений підрозділ не веде касову книгу, то він повинен щодня оприбутковувати готівку в порядку, передбаченому п. 2.6 Положення № 637, для тих, хто застосовує РРО.
Готівка має бути проведена через РРО, а до КОРО внесено записи на підставі роздрукованих з РРО Z-звітів
У нашому випадку цю умову виконано. Крім того, не актуальні й можливі претензії щодо недотримання ліміту каси. Касир сформував Z-звіт, а, отже, підбив підсумок за день і визначив суму понадлімітної готівки для внесення на поточний рахунок. Відповідно, надходження і витрата готівки контролюються.
Але це ще не всі сценарії «порушень», які податківці інколи намагаються розіграти на рівному місці. Якщо інкасація вчорашньої виручки не встигла відбутися, то надмірні кошти у скриньці РРО (те, що залишилося «з учора») вони можуть визначити як кошти, походження яких невідоме. У результаті, податківці говорять про невідповідність сум коштів, зазначених в денному звіті РРО, сумі готівки на місці проведення розрахунків (див. підрозділ 109.20 БЗ). За це загрожує санкція п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР: за вчинене вперше — 1 гривня; удруге — 100 % вартості проданих товарів (послуг). За кожне наступне вчинене порушення — у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).
Звичайно ж, такий підхід податківців необґрунтований. У нашому випадку це оприбуткована готівка, яка чекає транспортування до банку. Доказом можуть слугувати затверджений графік роботи торговельної точки і правила інкасації виручки, дані вчорашнього Z-звіту, дані про суму коштів, внесених за допомогою операції «службове внесення».
Як підстрахуватися
Як слід вчинити, щоб «комар носа не підточив»? Найочевидніше рішення — організувати на торговельній точці окрему касу. Тоді виручку ви вийматимете зі скриньки РРО (операція «службова видача») і передаватимете до сейфу такої каси до моменту інкасації. Щоправда, у цьому випадку доведеться оформляти прибуткові та видаткові касові ордери і вести касову книгу.
Ще один варіант підійде мешканцям великих і середніх населених пунктів. Ми зазначали, що податківці не заперечують проти того, щоб готівка здавалася із застосуванням банківських терміналів самообслуговування. На сьогодні «техніка дійшла» до того, що багато банків забезпечили цілодобовий доступ до таких терміналів. Це означає, що незалежно від того, коли закінчується час роботи торговельної точки, ви зможете здати готівкову виручку до банку (внести на рахунок підприємства). Підтвердить поповнення рахунка чек терміналу самообслуговування.
Що ж, сподіваємося, що наші аргументи і поради допоможуть вам у роботі і відносинах з представниками ДФСУ.
висновки
-
Якщо час закінчення робочого дня (зміни) не дає можливості торговельній точці забезпечити здавання готівки в день її надходження, таку готівку можна здати до каси головного підприємства або одразу до банку наступного робочого дня за днем її надходження до каси.
-
Якщо при «ранковій» перевірці податківці визначать кошти, які торговельна точка залишила у скриньці РРО, неоприбуткованою готівкою, такі дії не можна вважати правомірними, оскільки порядок оприбуткування торговельна точка не порушила.
-
Крім того, не мають під собою підстав і можливі претензії щодо невідповідності сум коштів, зазначених у денному звіті РРО, сумі готівки на місці проведення розрахунків.
- Для підстрахування можна порадити здавати виручку до банку того ж вечора через банківський термінал самообслуговування.
