Працюємо з фізособами. 8. Безповоротна фінансова допомога

8.1. Видаємо фіндопомогу правильно

Безповоротна фіндопомога, як випливає з її назви, не передбачає повернення, тобто її видають безоплатно. З погляду ЦКУ, така допомога є подарунком, якщо вона не має цільового характеру, або пожертвою, якщо її видають для певної мети.

Врахуйте: договір дарування грошових коштів на суму, що перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (850 грн.), укладають у письмовій формі і посвідчують нотаріально (ч. 5 ст. 719 ЦКУ). Подібні правила застосовують і до договору про пожертву (ч. 3 ст. 729 ЦКУ).

У разі коли по надання фінансової допомоги звертається працівник, враховуйте норми КЗпП та положення колективного договору. Так, згідно зі ст. 9¹ КЗпП підприємства за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціальні пільги працівникам, у тому числі надавати матеріальну допомогу. Якщо фіндопомогу надають працівнику на підставі колективного договору, то її слід розглядати як матеріальну допомогу, надану в рамках трудових відносин. У цій ситуації норми ЦКУ застосовуватися не будуть. При цьому безповоротну фінансову допомогу можна видати на підставі наказу (розпорядження) керівника підприємства, до якого фізична особа звернулася з відповідною заявою.

Безповоротну фінансову допомогу може бути видано готівкою. Чи потрібно дотримуватися у цьому разі 150-тисячного обмеження щодо готівкових розрахунків?

Не виключено, що НБУ вимагатиме його дотримання у разі здійснення подібної операції. У своїх листах він не раз зазначав, що встановлені п. 1 постанови № 210 та п. 2.3 Положення № 637 обмеження стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, що можуть бути оцінені у грошовій формі(див. листи НБУ від 08.11.2013 р. № 11-117/21669та від 24.01.2014 р. № 11-116/3159). До таких операцій він відніс, зокрема, надання і повернення позики. Ми з такою позицією не погоджувалися (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 12, с. 12). Але це дає нам привід припустити, що й стосовно безповоротної фіндопомоги у НБУ буде така сама позиція.

Разом з тим у п. 2.3 Положення № 637 зазначено, що

установлені ним обмеження не поширюються на добровільні пожертви та благодійну допомогу

Тому, якщо безповоротну фінансову допомогу оформити як пожертву (укласти договір про пожертву) або як благодійну допомогу, 150-тисячне обмеження застосовуватися не повинно.

У будь-якому випадку завжди залишається варіант видати допомогу кількома частинами, що не перевищують 150 тис. грн., у різні дні. Адже обмеження на готівкові розрахунки між фізособою та суб’єктом господарювання діють на розрахунки, проведені протягом одного дня.

А зараз розглянемо, як оподатковується видана фізичним особам безповоротна фіндопомога.

8.2. Облік наданої допомоги

ПДФО

Безповоротна фінансова допомога для цілей обкладення ПДФО є додатковим благом фізособи і, відповідно, включається до її місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Оподатковують таке «добро» за загальними ставками, визначеними п. 167.1 ПКУ, — 15 % і 20 %. Нагадаємо, що ставку 20 % застосовують тільки до тієї частини доходу, яка в календарному місяці перевищує 10-кратний розмір МЗП, установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році — 12180 грн.).

Податковий агент — підприємство, що надало безповоротну фінансову допомогу

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ дохід у вигляді додаткового блага відображають з ознакою доходу «126».

Але це все — загальний випадок. Деякі види безповоротної фінансової допомоги оподатковують особливим чином. Поговоримо про найбільш поширені з них.

Допомога на лікування та медичне обслуговування працівників. Таку допомогу надають, зокрема, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів тощо. Допомогу на лікування та медичне обслуговування не включають до оподатковуваного доходу одержувача відповідно до п.п. 165.1.19 ПКУ. Але при цьому повинні дотримуватися такі обов’язкові умови:

1) одержувач допомоги — працівник підприємства;

2) працівник надає підтвердні документи про понесені ним витрати на лікування. Як такі документи податківці рекомендують надавати договори, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (одержувача), платіжні і розрахункові документи тощо (див. лист ДПСУ від 11.01.2013 р. № 351/6/17-1115, роз’яснення з категорії 103.15 БЗ).

Неоподатковувана матеріальна допомога на лікування та медичне обслуговування, що надається за рахунок коштів роботодавця своєму працівнику, не обмежена розміром

Але врахуйте такий момент. На думку податківців (див. лист ДПСУ від 11.01.2013 р. № 351/6/17-1115 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 18, с. 12), положення п.п. 165.1.19 ПКУ можуть застосовуватися роботодавцями виключно за фактом проведення дій з лікування та медичного обслуговування платника. Тобто отримати таку допомогу платник податків може тільки за наявності документів, які підтверджують уже понесені ним витрати на лікування, та в розмірі, що дорівнює сумі цих витрат.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ допомогу на лікування та медичне обслуговування працівника відображають з ознакою доходу «143».

Допомога, що надається установі охорони здоров’я для компенсації вартості послуг з лікування фізособи. Таку допомогу благодійник (резидент України) може видати на лікування будь-якої особи, а не тільки свого працівника.

Важливо! Виплата допомоги має здійснюватися безпосередньо установі охорони здоров’я, а не на руки фізособі.

При цьому до запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування неоподатковуваною буде загальна сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої набувачем на такі цілі. Але пам’ятайте: необхідність отримання платних медичних послуг або вартість лікарських засобів мають бути документально підтверджені.

Крім того, не будь-яке лікування можна оплатити шляхом надання такої благодійної допомоги. Так, не пільгують надання допомоги на (абзац перший п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ):

— косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями);

— водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями;

— лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни;

— аборти (крім абортів, які проводять за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування);

— операції з переміни статі;

— лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування);

— лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

— придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого КМУ.

В абзаці другому п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ передбачено можливість перерахування підприємствами-резидентами допомоги протезно-ортопедичним підприємствам та реабілітаційним установам для компенсації вартості платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, наданих фізособі, визнаній в установленому порядку інвалідом, або її дитині-інваліду. Її не оподатковують в розмірі, що не перекривається виплатами з бюджетів і фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (з моменту запровадження системи такого страхування).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувану цільову благодійну допомогу на лікування чи реабілітацію підприємство відображаєз ознакою доходу «169»

Зауважте: п.п. 170.7.5 ПКУ встановлено граничний строк використання цільової благодійної допомоги — протягом строку, встановленого умовами допомоги, але не більше 12 місяців, наступних за її отриманням. Якщо цільова допомога на лікування або на реабілітацію не була використана і не повернена протягом зазначеного строку підприємству-благодійнику, то її невикористана частина потрапить до річного оподатковуваного доходу одержувача. Але це не повинно турбувати підприємство, оскільки у цьому випадку сплатити ПДФО на підставі річної декларації зобов’язана фізична особа самостійно.

Допомога на поховання працівника. Такий вид допомоги не обкладають ПДФО на підставі п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ за умови, що її надав роботодавець померлої особи за її останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, який не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 ПКУ.

У 2015 році сума неоподатковуваної матеріальної допомоги на поховання становить 3420 грн. (1710 грн. х 2)

У випадку якщо останній роботодавець померлого платника податків надає допомогу на поховання в більшому розмірі, суму перевищення остаточно обкладають ПДФО при її нарахуванні (виплаті, наданні) за ставками, передбаченим п. 167.1 ПКУ (15 % і 20 %).

Виплачують допомогу на поховання родичам померлого співробітника на підставі відповідної заяви та копії свідоцтва про смерть.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувану частину допомоги на поховання відображають з ознакою доходу «146», а оподатковувану — з ознакою доходу «126».

Зверніть увагу: якщо підприємство надає працівнику допомогу на поховання його родича, то пільга, встановлена п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ, не працює.

Допомога для потреб АТО. Під такою допомогою слід розуміти благодійну допомогу, яку отримують:

— учасники бойових дій;

— постраждалі учасники масових акцій громадського протесту з 21.11.2013 р. по 28.02.2014 р., а також 02.05.2014 р. в м. Одесі (у певнихвипадках — члени їх сімей);

— переселенці та жителі зони АТО;

— переселенці з Автономної Республіки Крим;

— фізособи, внесені до Реєстру волонтерів АТО.

Таку допомогу не включають до оподатковуваного доходу платника податку відповідно до пп. 165.1.54 і 170.7.8 ПКУ, щоправда, не завжди в повній сумі. Більше про це див. в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 80, с. 6.

При цьому неоподатковувану частину такої допомоги відображають у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «169», а оподатковувану частину — з ознакою доходу «127» (див. консультацію в категорії 103.25 БЗ).

Нецільова благодійна (матеріальна) допомога. Цей вид допомоги також має шанс не потрапити до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи. Для цього мають бути виконані такі умови (п.п. 170.7.3 ПКУ):

— благодійник — резидент України (тобто допомога може бути надана як роботодавцем, так і нероботодавцем фізичної особи);

— сума такої неоподатковуваної допомоги сукупно за рік не перевищує граничного розміру доходу, встановленого абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ (у 2015 році — 1710 грн.).

Врахуйте: щоб допомога не обкладалася ПДФО (при дотриманні перелічених вище умов), у заяві фізособа повинна зазначити, що вона просить надати саме нецільову благодійну допомогу (наприклад, у зв’язку з сімейними обставинами). Таке саме формулювання наводять у наказі про надання допомоги.

Для цілей обкладення ПДФОсума нецільової матеріальної допомоги не є заробітною платою

Якщо розмір допомоги, що надається, вище встановленої межі (у 2015 році —1710 грн.), то суму перевищення обкладають ПДФО за ставками, передбаченим п. 167.1 ПКУ (15 % і 20 %).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувану частину нецільової благодійної допомоги відображають з ознакою доходу «169», а оподатковувану — з ознакою доходу «126». Так роз’яснюють податківці в категорії 103.25 БЗ.

Матеріальна допомога, що має систематичний характер. ЇЇ надають всім або більшості працівників на підставах і з періодичністю, встановленими в колективному договорі підприємства або у трудових договорах працівників. Як приклад наведемо матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні відпустки, матеріальну допомогу до Нового року тощо.

Для цілей обкладення ПДФО вона є заробітною платою (п.п. 14.1.48 ПКУ). У зв’язку з цим суму такої допомоги:

1) враховують при визначенні права працівника на податкову соціальну пільгу (далі — ПСП);

2) при визначенні об’єкта оподаткування зменшують на суму ЄСВ та ПСП (за наявності права на неї);

3) обкладають ПДФО за ставками, встановленими п. 167.1 ПКУ, а саме 15 % і 20 %.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ матеріальну допомогу, що має систематичний характер, відображають у складі заробітної плати з ознакою доходу «101».

Військовий збір

Об’єкт обкладення ВЗ з 01.01.2015 р. визначають згідно зі ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тобто бази оподаткування для ВЗ і ПДФО, як правило, збігаються. Так, якщо відсутній оподатковуваний дохід, немає і підстави для справляння ВЗ. Якщо ж безповоротна фінансова допомога повністю або частково обкладається ПДФО (про ці випадки читайте вище), виникає і об’єкт для обкладення ВЗ. Ставка збору становить 1,5 %.

Важливо! Коли йдеться про матеріальну допомогу, яка має систематичний характер, надається всім або більшості працівників, база обкладення ВЗ відрізняється від бази обкладення ПДФО. Нагадаємо: така матдопомога потрапляє до складу заробітної плати. На відміну від ПДФО, розраховувати суму ВЗ потрібно виходячи з нарахованої суми доходу, без зменшення на ЄСВ та ПСП.

ЄСВ

Якщо безповоротну фінансову допомогу підприємство надає непрацівнику, то обкладати її ЄСВ однозначно не треба. Адже такий дохід фізособи не пов’язаний з виконанням нею трудових функцій або робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами. Про те, що суми матеріальної та благодійної допомоги, виплачені особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, не входять до фонду оплати праці, зазначено і в п. 3.32 Інструкції № 5.

Щоб безповоротна фінансова допомога не обкладалася ЄСВ також у разі її виплати працівнику підприємства, потрібно, щоб вона мала разовий характер. Тобто працівник у заяві повинен зазначити, що він просить надати матеріальну допомогу у зв’язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, на оздоровлення дітей, на поховання тощо. Відповідне формулювання повинно бути і в наказі керівника із зазначенням, що допомога має разовий характер.

У цьому випадку і за умови, що матеріальну допомогу надають окремим працівникам, її не обкладають ЄСВ. Аргументи такі: вона не входить до фонду оплати праці згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 і до того ж наведена в п. 14 розд. І Переліку № 1170.

Пам’ятайте: систематична матеріальна допомога, що надається всім або більшості працівників, обкладається ЄСВ (і в частині нарахувань, і в частині утримань) як складова фонду оплати праці (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5).

Податок на прибуток та ПДВ

Якщо раніше в податковому обліку безповоротну фінансову допомогу не можна було включити до складу витрат, зважаючи на відсутність зв’язку з господарською діяльністю, то тепер (з 01.01.2015 р.) все інакше. З початку цього року платники податку на прибуток при визначенні об’єкта оподаткування повинні орієнтуватися на бухгалтерський фінансовий результат до оподаткування (п.п. 134.1.1 ПКУ). Отже, тепер таким витратам шлях у податковому обліку відкритий.

А от об’єктом обкладення ПДВ надання безповоротної фінансової допомоги не є (п. 185.1 ПКУ). Тому ніяких податкових наслідків щодо ПДВ від здійснення такої операції не буде.

Приклад 8.1. Підприємство в лютому 2015 року надало таку безповоротну фінансову допомогу:

— працівникові підприємства — матеріальну допомогу на лікування в розмірі 5600,00 грн. на підставі поданої ним заяви (працівник підтвердив витрати на лікування відповідними документами);

— непрацівнику підприємства — нецільову благодійну допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Як відобразити надання такої допомоги у бухобліку, див. у табл. 8.1.

Таблиця 8.1. Облік надання безповоротної фінансової допомоги

висновки

• З погляду ЦКУ, безповоротна фіндопомога є подарунком (якщо вона не має цільового призначення) або пожертвою (якщо її видають на визначені цілі).

• У разі видачі безповоротної фінансової допомоги працівникам підприємства керуйтеся КЗпП та колективним договором.

• У загальному випадку безповоротна фінансова допомога — додаткове благо фізособи-одержувача, що обкладається ПДФО та ВЗ.

• Нецільову благодійну допомогу в розмірі, що не перевищує у 2015 році 1710 грн., не включають до оподатковуваного доходу фізособи.

• Цільову благодійну допомогу, видану на підставі п.п. 170.7.4 ПКУ, одержувач повинен використовувати протягом строку, встановленого її умовами, але не пізніше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання. Інакше виникає оподатковуваний дохід.

• Матеріальну допомогу, яка має систематичний характер, видається всім або більшості працівників, включають до складу заробітної плати і обкладають ПДФО, ВЗ та ЄСВ.