Зокрема, ст. 119 Кодексу законів про працю України доповнено нормою, згідно з якою зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та знаходяться на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми.
Ці гарантії зберігаються на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після демобілізації, у разі закінчення ними лікування у закладах охорони здоров’я незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня визнання судом їх померлими.
Змінами до Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР передбачено, що щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві надаються особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби. Це можливо за умови, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом 3 місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання.
У разі підписання Закону Президентом України він набере чинності з дня офіційного опублікування.
