Чи є право?
Статтею 21 КЗпП надано право працівникам укладати разом з основним трудовим договором інші трудові договори з одним або декількома роботодавцями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором чи угодою сторін. Робота за такими іншими трудовими договорами у вільний від основної роботи час вважається сумісництвом.
Працювати на умовах сумісництва працівник може:
— на тому самому підприємстві, яке є його основним місцем роботи. Таке сумісництво називають внутрішнім;
— на підприємстві, яке не є його основним місцем роботи. Це зовнішнє сумісництво.
Причому, в загальному випадку, для роботи за сумісництвом не потрібна згода роботодавця за основним місцем роботи.
Важливо!
Не може бути працевлаштований за сумісництвом працівник, в якого немає основного місця роботи (тобто місця роботи, де ведуть його трудову книжку)
На це звертає увагу Мінпраці в листі від 13.10.2004 р. № 36-298. Недотримання цього простого правила може в майбутньому «вилитися» для працівника, зокрема, у проблеми з оплатою лікарняних та нарахуванням індексації. А ось покарати як-небудь роботодавця, який працевлаштував за сумісництвом працівника без основного місця роботи, неможливо. Адже він не має права вимагати від працівника, який працевлаштується за сумісництвом, документи, що підтверджують наявність у нього основного місця роботи. Однак може попросити їх надати ☺.
Сумісництво чи все ж таки суміщення?
Дуже часто на практиці плутають внутрішнє сумісництво із суміщенням. Так давайте ж розставимо всі крапки над «і»! Що слід розуміти під сумісництвом, ми вже з’ясували. А що таке суміщення?
Суміщення професій (посад) — це виконання працівником разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах установленої тривалості робочого часу за основною роботою на одному й тому самому підприємстві ( ст. 105 КЗпП).
Для наочності основні фактори, що відрізняють сумісництво від суміщення, узагальнимо в таблиці.
Фактор | Внутрішнє сумісництво | Суміщення |
Оформлення трудових відносин | Укладається окремий трудовий договір про роботу за сумісництвом, видається наказ (розпорядження) про прийняття на роботу за сумісництвом | Письмова згода працівника, наказ (розпорядження) керівника підприємства про покладання додаткових обов’язків в порядку суміщення професій (посад) |
Посада | Працівник має право займати як однакові, так і різні посади за основним місцем роботи і за сумісництвом | Додаткова робота здійснюється за іншою професією (посадою) |
Випробувальний термін | Може встановлюватися при прийнятті на роботу | Не встановлюють |
Час виконання роботи, відмінної від основної | Виконує роботу за сумісництвом у вільний від основної роботи час (припустимо, з 6:00 до 9:00 він працює за сумісництвом садівником, а з 9:00 до 18:00 у того самого роботодавця на постійній основі працює прибиральником територій) | Виконує додаткові обов’язки за іншою (суміщуваною) професією (посадою) у межах робочого часу за основним місцем роботи (наприклад, з 8:00 до 17:00 суміщує роботу садівника з роботою прибиральника території) |
Облік робочого часу | Ведеться окремо від обліку робочого часу за основним місцем роботи | Ведеться за основною посадою (професією) |
Оплата праці | Пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку | Установлюється доплата до посадового окладу. Розмір доплати за суміщення професій (посад) зазначають у колективному договорі, іншому локальному акті роботодавця, що регулює питання оплати праці працівників |
Трудова книжка | Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, вноситься за основним місцем роботи | Не вноситься |
Визначивши основні поняття, розглянемо в наступній статті, які існують обмеження
на роботу за сумісництвом.
висновки
-
Сумісництво — це виконання працівником, окрім своєї основної, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час у того самого або іншого роботодавця за наймом.
-
Сумісництво може бути внутрішнім (робота на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи) і зовнішнім (роботодавці за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом різні).