(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 38
  • № 36-37
  • № 35
  • № 34
  • № 33
  • № 32
  • № 31
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2015/№ 39

Зміна статусу: основний працівник ↔ сумісник

Були у працівника два місця роботи — основне та сумісництво. Вирішив він, що досить бігати на дві роботи, і звільнився… з основного місця роботи. Що стало з сумісництвом? Правильно! Місце роботи за сумісництвом стало його основним місцем роботи, на яке він і приніс свою трудову книжку.
А ось іще ситуація. Знайшов собі працівник хорошу роботу, де й посада трохи краща, і зарплата вища, але зі старою роботою розставатися не хоче. Домовився він із колишнім роботодавцем, що працюватиме у нього не за основним місцем роботи, а за сумісництвом. А основне місце роботи буде в нового роботодавця.
Життєві історії? Цілком! Але як документально оформити зміну статусу працівника? Як відобразити це у звітності? Ми допоможемо вам розібратися з цими питаннями.

Ситуація, коли працівник хоче в одного й того самого роботодавця перейти з основного місця роботи на сумісництво або навпаки, зустрічається досить часто. На практиці застосовуються два варіанти:

1) працівника звільняють з основного місця роботи (з місця роботи за сумісництвом) і приймають до штату за сумісництвом (на основне місце роботи) до того ж роботодавця;

2) працівника переводять з основного місця роботи (з сумісництва) на роботу за сумісництвом (на основне місце роботи), без звільнення.

Проте ми рекомендуємо вам використовувати варіант прийняття-звільнення. Чому? Річ у тім, що варіант з переведенням з основного місця роботи (із сумісництва) на місце роботи за сумісництвом (на основне місце роботи) на тому самому підприємстві на законодавчому рівні чітко не врегульовано. При його застосуванні у вас можуть виникнути проблеми із заповненням та видачею трудової книжки, розрахунком відпускних і соціальних виплат.

Тому далі розглянемо особливості документального оформлення зміни статусу за першим варіантом.

Оформляємо зміну статусу

Послідовність дій працівника, який вирішив змінити свій статус, і його роботодавця буде такою:

1) працівник пише роботодавцю дві заяви: перша — заява про звільнення, наприклад, за власним бажанням ( ст. 38 КЗпП) або за угодою сторін ( ч. 1 ст. 36 КЗпП), друга — заява про прийняття на роботу;

2) на підставі заяви про звільнення роботодавець видає наказ (розпорядження) про припинення трудового договору, з яким працівник ознайомлюється під підпис;

3) до особової картки працівника, який звільняється, вносять запис про дату і підставу звільнення;

4) у день звільнення роботодавець проводить з працівником остаточний розрахунок і виплачує всі належні йому відповідно до трудового законодавства суми.

Якщо основний працівник звільняється у зв’язку з переведенням на інше підприємство ( п. 5 ст. 36 КЗпП),

компенсація за невикористані дні щорічної відпустки за його бажанням може бути перерахована на рахунок підприємства, на яке працівник переводиться;

5) якщо працівник звільняється з основного місця роботи, в день звільнення до його трудової книжки вносять запис про звільнення. Цього ж дня трудову книжку видають працівнику на руки;

6) на підставі заяви про прийняття на роботу видається наказ (розпорядження) про прийняття на роботу. Звертаємо увагу: при звільненні з сумісництва та прийнятті на основне місце роботи працівник зобов’язаний пред’явити роботодавцю трудову книжку. Тобто працівник має бути звільнений з попереднього основного місця роботи в день, що передує дню прийняття на основне місце роботи до цього роботодавця;

7) на новоприйнятого працівника (як на основного, так і на сумісника) для зручності ведення обліку використання відпусток може бути заповнено нову особову картку;

8) у разі звільнення з сумісництва та прийняття на основне місце роботи до трудової книжки працівника вносять запис про прийняття працівника на роботу. На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

З документальним оформленням розібралися, переходимо до податково-облікових моментів.

Зміна статусу в одному календарному місяці: ПДФО, ВЗ і ЄСВ

ПДФО. У ситуації, що розглядається нами, заробітна плата за двома трудовими договорами нараховувалася в одному місяці одним податковим агентом. Отже, ставки ПДФО 15 % і 20 % слід застосовувати до загальної суми заробітної плати, нарахованої за фактично відпрацьовані дні у звітному місяці в період роботи за сумісництвом і за основним місцем роботи.

А як бути з ПСП у такому разі? Тут також усе дуже просто. Працівник має право на ПСП у місяці прий­няття на роботу / звільнення з роботи, якщо його дохід не перевищує граничної суми зарплати, що дає право на ПСП. Пільгу застосовують до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (див. п.п. 169.2.1 ПКУ).

У ситуації, що розглядається нами, заробітна плата за фактично відпрацьований час у місяці звільнення з основного місця роботи (з місця роботи за сумісництвом) і прийняття до штату за сумісництвом (на основне місце роботи) нарахована одним роботодавцем. Отже, з граничним розміром доходу, що дає право на ПСП, необхідно порівнювати загальний сукупний дохід, нарахований такому працівнику в одному місяці як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, одним роботодавцем. Якщо працівник користувався правом на ПСП до звільнення та/або подав заяву на ПСП після працевлаштування і його загальний дохід у вигляді зарплати не перевищив у 2015 році 1710 грн., у місяці зміни статусу можна застосовувати ПСП.

Приклад 1. Працівник (Бондар Олег Петрович, податковий номер 2754895456) підприємства був звільнений з основного місця роботи 20 квітня 2015 року і прийнятий на те саме підприємство на колишню посаду за сумісництвом 21 квітня 2015 року. У день прийняття (21 квітня) працівник подав заяву про застосування ПСП у звичайному розмірі ( п.п. 169.1.1 ПКУ).

Заробітна плата, нарахована працівнику при проведенні остаточного розрахунку при звільненні з основного місця роботи за 13 робочих днів, становить 1950,00 грн.

Заробітна плата, нарахована працівнику-суміснику за фактично відпрацьовані дні квітня 2015 року (8 робочих днів), — 600,00 грн.

Загальний сукупний дохід у вигляді заробітної плати, нарахований працівнику одним роботодавцем за квітень 2015 року, склав 2550,00 грн. (1950,00 грн. + 600,00 грн.), що перевищує граничний розмір заробітної плати, який у 2015 році дає право на застосування ПСП (1710 грн.). Тому до заробітної плати такого працівника за квітень 2015 року ПСП застосовувати не можна.

ВЗ. Його утримують у загальному порядку за ставкою 1,5 %. Жодних особливостей тут немає.

ЄСВ. З метою визначення бази справляння ЄСВ роботодавець-страхувальник визначає дохід працівника з розрахунку на місяць. Тому ставки ЄСВ слід застосовувати з урахуванням загальної місячної бази справляння ЄСВ, до якої увійде зарплата, нарахована за час роботи за основним місцем роботи і за період сумісництва у звітному місяці. Саме цю загальну базу справляння ЄСВ порівнюйте з максимальною величиною бази справляння ЄСВ (у січні — листопаді 2015 року її сума дорівнює 20706,00 грн., у грудні 2015 року — 23426 грн.).

А як бути з вимогою про сплату ЄСВ з МЗП* у місяці зміни статусу роботи, якщо загальна сума зар­плати виявиться менше МЗП? Її виконувати не потрібно. Підстава: вимога про ЄСВ з МЗП не працює:

по-перше, щодо доходів сумісника;

* Мінімальна заробітна плата, установлена законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід). У січні — листопаді 2015 року її розмір дорівнює 1218,00 грн., у грудні 2015 року — 1378 грн.

по-друге, для доходів основного працівника за місяць, який був відпрацьований не повністю у зв’язку з прийняттям (звільненням) або переведенням з основного місця (на основне місце) роботи.

Якщо ж статус змінюється з сумісника на основного працівника з початку місяця, то вимоги про сплату ЄСВ з мінімалки доведеться дотримуватися.

Звітність

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ. На працівника, який змінив статус, у розділі I форми № 1ДФ заповнюємо стільки рядків, скільки разів його у звітному кварталі було звільнено, а потім знову прийнято до одного й того самого роботодавця.

Приклад 2. Використовуючи умови прикладу 1, припустимо, що у 2 кварталі 2015 року працівнику було нараховано зарплату за основним місцем роботи в сумі 1950,00 грн. (ПДФО — 281,97 грн.), за місцем роботи за сумісництвом — 3750,00 грн. (ПДФО — 359,56 грн.). Причому до зарплати за травень і червень 2015 року застосовувалася ПСП у звичайному розмірі (609,00 грн., ознака пільги «01»).

Наведемо фрагмент заповненого розділу I форми № 1ДФ за 2 квартал 2015 року з даними на працівника, який змінив статус.

Фрагмент розділу I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 2 квартал 2015 року

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

2754895456

1950

00

1950

00

281

97

281

97

101

20.04.2015

2

2754895456

3750

00

3750

00

359

56

359

56

101

21.04.2015

01

<…>

Зарплату, нараховану працівнику за основним місцем роботи і за сумісництвом у звітному кварталі, роботодавець — податковий агент показує в рядку «Військовий збір» розділу II Податкового розрахунку в загальній сумі доходу, що обкладається ВЗ.

Форма № Д4. У таблиці 5 форми № Д4 робите два записи. Перший — із зазначенням дати та підстави припинення трудових відносин за сумісництвом (за основним місцем роботи), другий з датою початку трудових відносин за основним місцем роботи (за місцем роботи за сумісництвом).

У таблиці 6 відомості про нараховану зарплату відображайте двома рядками (див. роз’яснення в підкатегорії 301.06.01 БЗ). У першому рядку проставляйте суму зарплати, нараховану за час роботи за основним місцем роботи (у графі «Ознака наявності трудової книжки» зазначайте «1»). Відповідно до другого рядка має потрапити зарплата за час роботи за сумісництвом (у графі «Ознака наявності трудової книжки» — «0»).

Графу 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця» заповнюйте один раз за першим рядком (зарплата за основним місцем роботи), проставляючи загальну кількість днів у трудових відносинах у звітному місяці.

висновки

  • На практиці застосовують два варіанти зміни статусу роботи (основна — сумісництво). Перший — звільнення та прийняття. Другий — переведення з основного місця роботи на роботу за сумісництвом. Рекомендуємо застосовувати перший варіант.

  • Оподаткування доходу фізособи в місяці зміни статусу роботи здійснюйте виходячи із загальної суми доходу, нарахованого в такому місяці.

сумісник, основний працівник додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті