Так, повинен. Чому? Зараз пояснимо.
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язалася за дорученням другої сторони (комітента) за плату укласти один чи декілька правочинів. Такі правочини комісіонер укладає від свого імені, але за рахунок комітента ( ч. 1 ст. 1011 ЦКУ).
Після продажу товару комісіонер нараховує комітенту-фізособі дохід. Датою виникнення доходу в комітента буде дата продажу комісіонером товару, переданого на комісію.
А оскільки дохід нараховує суб’єкт господарювання-комісіонер, то він і буде податковим агентом фізособи-комітента. У зв’язку з цим комісіонеру необхідно буде:
1) від імені та за рахунок фізособи-комітента утримати та сплатити до бюджету ПДФО і ВЗ з доходу, виплаченого такій фізособі. Зі ставкою ВЗ все зрозуміло — 1,5 %. А ось з ПДФО трохи складніше.
Якщо вважати побутову техніку товаром, то до суми доходу, отриманого від її продажу (з урахуванням суми комісійної винагороди), слід застосовувати ставки 15 % і 20 %.
Якщо ж говорити про те, що це не товар, а рухоме майно, то ставка ПДФО знижується до 5 %. Проте для того, щоб застосувати цю ставку, вам слід провести оцінку майна, що продається, а це справа клопітна. Річ у тому, що дохід від продажу об’єкта рухомого майна з метою оподаткування не може бути нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної відповідно до закону;
2) відобразити у формі № 1ДФ суму нарахованого (виплаченого) доходу та утриманого (перерахованого) ПДФО і ВЗ. Причому, якщо ви обкладали дохід ПДФО за ставками 15 % і 20 %, то в розд. I форми № 1ДФ відображайте його з ознакою доходу «102», якщо за ставкою 5 %, як рухоме майно, то з ознакою доходу «105».
