(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/9
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2015/№ 41

Реєстратори розрахункових операцій. 6. КОРО і РК: реєструємо та ведемо правильно

Ви вже ознайомилися з тонкощами реєстрації та застосування РРО, а отже, знаєте: «супутницею» кожного касового апарату є КОРО, зареєстрована в органі ДФСУ. Вона формується з пронумерованих аркушів і титульної сторінки, складається з 4 розділів, у кожного з яких своє призначення. «Найпопулярніший» розділ 2, до якого записують інформацію про рух коштів, отриманих (виданих) під час розрахункових операцій. Крім того, КОРО нерозлучна з РК — підшивкою розрахункових квитанцій, які в разі поломки РРО чи іншого форс-мажору замінять чеки РРО (див. с. 69). Інформацію про їх видачу (використання) відображають у розділі 3 КОРО на РРО.

Також КОРО і РК потрібні тим суб’єктам, які не застосовують РРО згідно зі ст. 10 Закону про РРО (див. с. 10). Вона має тільки один розділ, але також вимагає реєстрації в ДПІ та ретельного заповнення кожної графи за підсумками розрахункових операцій.

Як повинні виглядати КОРО і РК? Які документи потрібні для їх реєстрації і де її здійснювати? Де і як зберігати КОРО? Як часто та в якому порядку її заповнювати? Що робити з КОРО, списаною від краю до краю? Відповіді на ці та інші запитання ви знайдете в цьому розділі.

6.1. Як зареєструвати КОРО

Для суб’єктів господарювання Законом про РРО передбачено два різновиди КОРО. Першу згідно з п. 9 ст. 3 цього Закону ведуть суб’єкти господарювання, які застосовують при готівкових розрахунках РРО. Другу відповідно до п. 5 ст. 3 Закону про РРО заповнюють ті, хто працює без касового апарату згідно з Переліком № 1336 (див. с. 10).

КОРО на РРО. Суб’єкти господарювання, які застосовують РРО, повинні забезпечити зберігання в КОРО щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів). Крім того, у ній відображають інформацію про суми розрахункових операцій, що проводяться через РРО.

Якщо РРО вийшов з ладу чи було відключено електроенергію, у КОРО здійснюють записи з обліку розрахункових квитанцій (див. с. 57)

Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку № 417-2. Вона включає 4 розділи для:

1) підклеювання чеків;

2) обліку готівки;

3) обліку розрахункових квитанцій — при відключенні електроенергії або ремонті РРО;

4) обліку ремонтів та техобслуговування РРО.

Такі КОРО реєструють у ДПІ на кожен РРО. При цьому фіскальний номер КОРО складається з фіскального номера РРО і літери «р».

КОРО на господарську одиницю. Визначення господарської одиниці міститься в п. 3 розд. I Порядку № 417-2. Так, господарська одиниця — це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

КОРО на господиницю згідно з п. 5 ст. 3 Закону про РРО ведуть суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки з використанням КОРО і РК, як приписує Перелік № 1336. При реєстрації їй присвоюють фіскальний номер, що містить літеру «г».

Причому за бажання суб’єкт господарювання може зареєструвати декілька перших КОРО на одну господарську одиницю — для використання в окремих місцях проведення розрахунків (п. 12 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2). Відповідно, коли кожна з перших КОРО закінчиться, він по черзі реєструватиме нові КОРО-«наступниці».

Форму КОРО на господарську одиницю ви знайдете в додатку 2 до Порядку № 417-2. Вона включає тільки один розділ — для обліку розрахункових квитанцій та готівки і містить 10 граф. Затверджена наказом № 417 форма КОРО є універсальною — єдиною для всіх суб’єктів господарювання, незалежно від сфери діяльності.

Тепер перейдемо безпосередньо до порядку реєстрації КОРО. Зазначимо: ця процедура не забере у вас багато часу.

За загальним правилом обидва види КОРО реєструють тільки в органах ДФСУ за основним місцем обліку суб’єкта господарювання (п. 2 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2).

Додатково ставити КОРО на облік за місцем фактичного здійснення діяльності не потрібно

Зауважимо, що раніше можна було зареєструвати КОРО за місцезнаходженням філій, які були платниками податку на прибуток і сплачували його самостійно. Проте з 01.01.2015 р. філії не належать до платників цього податку (див. п. 133.1 ПКУ). Тому зазначена норма наразі не працює.

Однак винятки все ж є. Так, за місцем перебування своїх підрозділів (центрів, пунктів, вузлів тощо) можуть реєструвати КОРО такі підприємства, як «Укртелеком», «Укрпошта», «Укрзалізниця», Держпідприємство спецзв’язку.

Реєстрацію здійснюють безоплатно. Не піз­ніше 2 робочих днів з моменту подання заяви вносяться дані до інформаційної системи ДФСУ (п. 11 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2). При цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 3 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2).

Перед реєстрацією КОРО потрібно забезпечити:

— її прошнурування;

— послідовну нумерацію сторінок;

— установлення засобу контролю* так, щоб унеможливлювати розшнурування КОРО або вилучення аркушів без порушення цілісності засобу контролю;

* Форму засобу контролю для опломбування КОРО встановлено наказом № 485.

— здійснення на титульній сторінці книги записів, що містять дані щодо суб’єкта господарювання, кількості аркушів, номера установленого засобу контролю, а також даних про РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення), якщо реєструється КОРО на РРО.

Реєструємо КОРО на РРО. Реєстрацію першої КОРО на РРО проводять одночасно з реєстрацією самого РРО. При цьому в заяві на реєстрацію РРО (форма № 1-РРО) зазначають і дані про КОРО. Подавати окрему заяву за формою № 1-КОРО («Заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки») при реєстрації першої КОРО не потрібно (див. консультацію в категорії 109.07 БЗ).

Датою реєстрації першої КОРО на РРО є дата реєстрації РРО (п. 8 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2)

А ось другу і наступні КОРО на РРО зареєструють тільки на підставі поданої суб’єктом господарювання реєстраційної заяви за формою № 1-КОРО.

Зауважте: у формі реєстраційної заяви, як, утім, і в самій КОРО (на титульній сторінці), зазначають модель і заводський номер зовнішнього модему РРО, що під’єднується до зовнішнього порту РРО, як приписано п. 1.2 Вимог № 1057 (якщо, звичайно, РРО таким обладнаний). Для порівняння зазначимо, що в РРО, який створює контрольну стрічку в електронній формі, використовується тільки вбудований модем (п. 3.3 Вимог № 1057). Інформацію про такий модем у реєстраційній заяві наводити не потрібно.

Заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізособою-підприємцем із зазначенням дати подання.

Врахуйте: реєстраційна заява може бути подана як у паперовому, так і в електронному вигляді за наявності електронного цифрового підпису (п. 8 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2).

До речі, приємний момент.

Подавати разом із заявою інші документи не потрібно

Реєструємо КОРО на господиницю. При реєстрації першої та наступних КОРО на господарську одиницю суб’єкту господарювання потрібно подати:

— заяву про реєстрацію КОРО (за формою № 1-КОРО);

— копію документа про право власності чи іншого документа (наприклад, договору оренди), що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься КОРО. При цьому суб’єкт господарювання пред’являє податківцям і оригінал такого документа;

— саму КОРО на господарську одиницю.

Відмова в реєстрації КОРО. Радимо детально придивитися до п. 9 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2. У ньому визначено перелік причин (вичерпний список підстав), коли органи ДФСУ мають право не зареєструвати КОРО — відмовити в її реєстрації.

Отже, орган ДФСУ відмовляє в реєстрації КОРО, якщо:

— відсутня реєстрація РРО (у разі реєстрації КОРО на РРО);

— документи подано не в повному обсязі;

— в органі ДФСУ є відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

— в органі ДФСУ є відомості про скасування реєстрації РРО (у разі реєстрації КОРО на РРО);

— суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі ДФСУ, до якого подано документи;

— припинено або скасовано документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де має використовуватися КОРО;

— суб’єкта господарювання не включено до ЄДР;

— суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в ДПІ за адресою господарської одиниці, де використовуватиметься КОРО.

Відмову в реєстрації КОРО орган ДФСУ передає або надсилає (у поштовому відправленні або повідомленням на електронну пошту) суб’єкту господарювання протягом 2 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви.

При цьому обов’язково мають бути зазначені причини відмови

Зауважимо: про зареєстровані/розреєстровані КОРО ДФСУ зобов’язується подекадно інформувати суб’єктів господарювання на своєму веб-порталі (п. 13 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2). Проте поки що цю норму не реалізовано на практиці.

6.2. Перереєстрація та зняття з реєстрації КОРО

Перереєстрації КОРО та скасуванню реєстрації відповідно присвячено гл. 2 і 3 розд. II Порядку № 417-2.

Перереєстрація проводиться у разі (п. 1 гл. 2 розд. II Порядку № 417-2):

— зміни даних щодо суб’єкта господарювання (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовилися від його прийняття та мають відмітку в паспорті, найменування, П. І. Б.);

— зміни назви господарської одиниці та/або її адреси;

— зміни сфери застосування РРО;

— встановлення розбіжностей/помилок у записах на титульній сторінці КОРО;

— оновлення версії внутрішнього програмного забезпечення РРО (для КОРО на РРО).

Також перереєструвати КОРО потрібно при зміні місця проживання ФОП чи місцезнаходження юрособи, що привели до зміни основного місця обліку, — до переходу до іншої ДПІ (див. лист Міндоходів від 08.01.2014 р. № 55/7/99-99-18-02-03-17).

Процедура перереєстрації відбувається таким чином. Суб’єкт господарювання протягом 5 робочих днів з дня виникнення зазначених підстав подає до ДПІ за місцем реєстрації заяву за формою № 1-КОРО (з відміткою «Перереєстрація» та зазначенням її причин) і КОРО, що підлягає перереєстрації.

Після цього податківці у 2-денний строк здійснюють необхідні записи на титульній сторінці КОРО, а також вносять зміни до інформаційної системи ДФСУ

Усі доповнення чи виправлення посвідчуються підписом посадової особи та печаткою органу ДФСУ.

Тепер про КОРО-розреєстрацію.

Скасування реєстрації КОРО на РРО відбувається одночасно зі скасуванням реєстрації самого РРО або за заявою суб’єкта господарювання (у разі викрадення, непридатності до використання тощо). Хоча скасувати реєстрацію КОРО на РРО може й орган ДФСУ за наявності на те таких підстав:

— порушення цілісності встановленого на КОРО засобу контролю;

— виявлення факту опломбування КОРО підробленим засобом контролю;

— виявлення факту опломбування КОРО засобом контролю, номер якого не відповідає номеру, зазначеному в реєстраційній заяві.

Випадки, коли може бути скасована реєстрація КОРО на господарську одиницю, перелічено в п. 2 гл. 3 розд. II Порядку № 417-2. Наведемо їх:

1) суб’єктом господарювання подано заяву (у разі викрадення, втрати, непридатності для користування тощо);

2) КОРО використовується не за визначеною адресою господарської одиниці суб’єкта господарювання;

3) установчі документи підприємства за рішенням суду визнано недійсними;

4) є судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання — банкрута;

5) є судове рішення про припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

6) підприємець помер, а також у разі оголошення його померлим, визнання недієздатним або безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності;

7) органи ДФСУ мають у своєму розпорядженні відомості з ЄДР щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;

8) КОРО непридатна для використання;

9) порушено цілісність засобу контролю, установленого на КОРО;

10) виявлено факт опломбування КОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.

Врахуйте: скасування реєстрації КОРО на господарську одиницю на підставах, визначених у пунктах 2 — 10, може здійснюватися як за заявою суб’єкта господарювання, так і примусово за рішенням органу ДФСУ за місцем реєстрації КОРО.

У який строк суб’єкт господарювання подає заяву про скасування реєстрації

На це п. 3 гл. 3 розд. II Порядку № 417-2 відводить 2 робочі дні з дня виникнення відповідної підстави.

Важливий момент! Якщо КОРО у вас вкрали, то разом із заявою подавайте до ДПІ копію документа від органів внут­рішніх справ.

Не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви податківці скасують реєстрацію КОРО. Якщо анулюється реєстрація КОРО на господарську одиницю, посадова особа ДПІ робить відповідний запис на титульній сторінці КОРО (у разі її наявності) і посвідчує його своїм підписом та печаткою ДПІ.

До речі, якщо порушено цілісність засобу контролю на КОРО, виявлено факт опломбування КОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві, то може бути прийняте рішення про переопломбування такої книги.

Якщо з’явилися підстави для скасування реєстрації КОРО, визначені в пп. 2 — 7 п. 2 гл. 3 розд. II Порядку № 417-2, але суб’єкт господарювання не подав заяву, то фіскали самостійно анулюють реєстрацію. Таке рішення ДПІ за місцем реєстрації КОРО приймає не пізніше місяця з дня виникнення зазначених підстав.

Рішення про скасування реєстрації КОРО за формою № 3-КОРО складається у двох примірниках, один з яких надсилається суб’єкту господарювання (п. 2 гл. 3 розд. II Порядку № 417-2).

6.3. Порядок заповнення КОРО

Правильно вести КОРО дуже важливо. Адже готівка має бути оприбуткована в день надходження, у тому числі відображена в КОРО ( п. 1.2 Положення № 637). За неоприбутковування (несвоєчасне або неповне оприбутковування) у касах готівки суб’єкту господарювання загрожує штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (абзац третій ст. 1 Указу № 436). Щоб уникнути неприємних наслідків, розглянемо, як потрібно заповнювати КОРО.

Почнемо із загальних правил. Юридична особа (або ФОП) має забезпечити використання КОРО в тій господарській одиниці, яка зазначена на титульній сторінці книги, або з тим РРО, до якого таку книгу зареєстровано (п. 1 гл. 4 розд. II Порядку № 417-2).

До того як зробити перший запис у КОРО, зазначте на її титульній сторінці дату початку використання.

Записи у книзі здійснюють кульковою ручкою.

КОРО має перебувати на місці проведення розрахунків: де розміщено РРО або в господиниці (категорія 109.09 БЗ)

КОРО на РРО

Її ведення передбачає:

— підклеювання фіскальних звітних чеків (розділ 1 КОРО);

— внесення щоденних записів про рух готівки та суми розрахунків (окремо за сумами, отриманими від покупців та виданими покупцям при поверненні, — розділ 2 КОРО);

— здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій — у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії (розділ 3 КОРО);

— ведення обліку ремонтів, техобслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО (розділ 4 КОРО).

Якщо при проведенні розрахунків немає жодних позаштатних ситуацій, заповнювати КОРО неважко. У такому разі записи вносять тільки до розділу 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків». Цей розділ заповнюють виключно на підставі Z-звітів. Але при цьому пам’ятайте такі правила:

1. Записи в КОРО вносять щодоби. Але якщо на якомусь із ваших РРО в один із днів не було проведено жодної розрахункової операції, то роздруковувати «нульовий» Z-звіт не потрібно (п. 9 ст. 3 Закону про РРО), а отже, не буде і записів у КОРО.

2. Дані за сумами, отриманими від покупців (виручка), і сумами, виданими покупцям (при поверненні товару), мають бути записані окремо.

Таким чином, до графи 5 потрапляє вся сума виручки за день, а не та сума, що фактично перебуває у скриньці РРО на кінець дня

Тобто виручка не повинна зменшуватися на суму коштів, виданих покупцям за повернений товар.

3. Суб’єкт господарювання має право вводити в КОРО додаткові графи (у межах граф 5 — 8) для фіксації сум розрахунків, сум ПДВ і виданих при поверненні товару грошових коштів, які отримані або видані, якщо покупець (клієнт) розплачувався платіжною карткою (чеком, жетоном). Таку можливість передбачає п. 8 гл. 4 розд. II Порядку № 417-2. Це саме підтверджують податківці в роз’ясненні з категорії 109.09 БЗ.

Інакше кажучи, щоб унести окремі дані за безготівковими розрахунками в КОРО, вам необхідно до кожної з граф «Сума розрахунків загальна», «Сума ПДВ»* і «Видано при поверненні товару» ввести додаткові колонки «готівка» і «безготівковий розрахунок» (або «загальна» та «у тому числі за платіжними картками»).

* Ви можете розбити і графу 6 КОРО «За ставкою ПДВ 20 %», але фактично в цій інформації немає гострої потреби.

Також у формі КОРО немає граф, в яких аптекам можна було б окремо відобразити нарахований ПДВ за ставкою 7 %. Зауважимо, що законодавство цього не вимагає. Але за бажання зробити це можна.

Для відображення в КОРО інформації про реалізацію ліків за ставкою ПДВ 7 % розбийте графи 6 і 7 розділу 2 КОРО на дві графи. Тоді до графи 6 можна буде вписати суми продажу окремо за різними ставками оподаткування, а до графи 7 — нарахований ПДВ окремо за ставками 20 % і 7 % (див. рис. 6.2). Про це зазначають і податківці в роз’ясненні з категорії 109.09 БЗ. Інформацію для заповнення зазначених граф беремо із Z-звіту, в якому такі дані відображаються автоматично після відповідного програмування РРО.

4. Якщо протягом одного дня роздруковувалося декілька Z-звітів, то записи за кожним із них вносять до КОРО окремим рядком.

5. У розділі 2 КОРО можна виводити підсумкові записи за день чи за місяць.

6. Якщо Z-звіт містить дані про операції «службове внесення» і «службова видача», графи 3 і 4 КОРО можна не заповнювати. Зауважимо, що на практиці касири вважають за краще заповнювати ці графи в будь-якій ситуації. Так, до графи 3 записують кошти, проведені через РРО з використанням операції «службове внесення». Нагадаємо, що таким чином проводять:

— суми, що зберігалися на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції після виконання останнього Z-звіту (на підставі даних, наведених у такому Z-звіті);

— розмінну монету, яку видають з каси підприємства.

До графи 4 заносять дані, проведені через РРО з використанням операції «службова видача». Так проводять суму виручки, вилучену зі скриньки РРО для інкасації. Крім того, за допомогою операції «службова видача» можуть бути проведені суми грошових коштів, повернені покупцям (клієнтам) або скасування помилкової суми, якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків (п. 7 Порядку № 417-1).

Наведемо приклади заповнення розділу 2 КОРО з додатковими графами.

Приклад 6.1. 28 квітня 2015 року загальна сума виручки магазина становила 10800,00 грн. (у тому числі ПДВ — 1800,00 грн.). З них:

— розрахунки готівкою — 9600,00 грн. (у тому числі ПДВ — 1600,00 грн.);

— розрахунки через POS-термінал із застосуванням банківських платіжних карток — 1200,00 грн. (у тому числі ПДВ — 200,00 грн.).

Крім того, при поверненні товару було видано готівкою 600,00 грн. (у тому числі ПДВ — 100,00 грн.).

Сума розмінної монети, видана з каси на початку робочого дня, становить 100,00 грн. Наприкінці дня всю готівку в сумі 9100,00 грн. (100,00 грн. + 9600,00 грн. - 600,00 грн.) вилучено зі скриньки РРО операцією «службова видача» і здано до каси підприємства.

До розділу 2 КОРО введено додаткові графи для відображення в них сум безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток.

Як зазначені операції слід відобразити в КОРО, див. на рис. 6.1.

Розділ 2. Облік руху готівки та сум розрахунку

(грн., коп.)

Дата

Номер Z-звіту (номер розрахункової книжки)

Сума готівки

Сума розрахунків

Сума ПДВ

Видано при поверненні товару

службове внесення

службова видача

загальна

за ставкою ПДВ 20 %

готівка

безготівковий розрахунок

готівка

безготівковий розрахунок

готівка

безготівковий розрахунок

1

2

3

4

5.1

5.2

6

7.1

7.2

8.1

8.2

<...>

28.04.2015

1375

100,00

9100,00

9600,00

1200,00

10800,00

1600,00

200,00

600,00

<...>

Рис. 6.1. Заповнення КОРО при прийманні банківських карток

Приклад 6.2. 30 квітня 2015 року загальна сума готівкової виручки аптеки № 2 становила 11950,00 грн., з неї оподатковуваної ПДВ за ставкою 20 % — 6600,00 грн. (у тому числі ПДВ — 1100,00 грн.), за ставкою 7 % — 5350,00 грн. (у тому числі ПДВ — 350,00 грн.).

Сума коштів, що залишається у скриньці РРО наприкінці робочого дня (уключаючи розмінну монету), становить 150,00 грн. На початку кожного дня цю суму проводять операцією «службове внесення».

Готівка, що перевищує зазначену суму, наприкінці дня здається до вечірньої каси банку. Її вилучення проводять за допомогою операції «службова видача».

До розділу 2 КОРО введено додаткові графи для відображення в них сум ПДВ за різними ставками.

Покажемо, як у цьому випадку заповнити КОРО, на рис. 6.2.

Розділ 2. Облік руху готівки та сум розрахунків

(грн., коп.)

Дата

Номер Z-звіту

(номер розрахункової книжки)

Сума готівки

Сума розрахунків

Сума ПДВ 20 %

Сума ПДВ 7 %

Видано при поверненні товару

службове внесення

службова видача

загальна

за ставкою ПДВ 20 %

за ставкою ПДВ 7 %

1

2

3

4

5

6.1

6.2

7.1

7.2

8

<...>

30.04.2015

1462

150,00

11950,00

11950,00

6600,00

5350,00

1100,00

350,00

<...>

Рис. 6.2. Заповнення КОРО при реалізації товарів, оподатковуваних ПДВ за різними ставками

КОРО на господарську одиницю

Пункт 5 гл. 4 розд. II Порядку № 417-2 встановлює, що до КОРО:

— заносять записи про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання РК і безпосередньо після закінчення її використання протягом робочого дня або зміни. Ці дані відображають у графах 3 і 4 КОРО;

— щодня вносять записи про рух готівки (графи 5 і 6 КОРО) і суми розрахунків (графи 7 і 8 КОРО). При цьому дані про суми, отримані від покупців, і суми, видані покупцям (графа 10 КОРО), наводять окремо.

Якщо в окремій господиниці організовано декілька місць проведення розрахунків, де дозволяється проводити розрахунки без застосування РРО, то

на всіх місцях проведення розрахунків може використовуватися одна КОРО (п. 3 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 417-2)

При заповненні КОРО враховуйте такі вимоги:

— якщо у суб’єкта підприємництва декілька місць здійснення розрахунків і при цьому використовується одна КОРО, то в ній дані про реквізити розрахункових квитанцій і рух готівки записують окремо за кожним місцем розрахунків;

— якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувалося декілька РК з квитанціями, то до КОРО заносять дані за кожною такою книжкою окремо;

— якщо у суб’єкта підприємництва є декілька місць проведення розрахунків і для кожного зареєстровано КОРО, на кожному місці проведення розрахунків має використовуватися своя РК з КОРО.

Далі наведемо приклад заповнення КОРО на господарську одиницю.

Приклад 6.3. У суб’єкта господарювання одне місце проведення розрахунків, на яке зареєстрована КОРО. Він реалізує товари, як оподатковувані ПДВ, так і звільнені від оподаткування. 29.04.2015 р. загальна сума готівкової виручки становить 2900,00 грн. При цьому сума оподатковуваних ПДВ операцій — 2400,00 грн.(у тому числі ПДВ — 400,00 грн.). Сума внесеної на місце розрахунків розмінної монети — 150,00 грн.

Як заповнити КОРО на господиницю в цьому випадку, проілюструємо на рис. 6.3.

Облік розрахункових квитанцій та руху готівки

(грн., коп.)

Дата

Номер розрахункової книжки

Номер та серія розрахункової квитанції

Сума готівки

Сума розрахунків

Сума ПДВ

Видано при поверненні товару

першої

останньої

службове внесення

службова видача

загальна

за ставкою ПДВ 20 %

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

<...>

29.04.2015

4444448888г/2к

ММММ № 001240

ММММ № 001284

150,00

3050,00

2900,00

2400,00

400,00

<...>

Рис. 6.3. Заповнення КОРО на господарську одиницю

Роз’яснимо порядок відображення операцій у КОРО на господиницю:

— у графі 1 зазначають дату проведення розрахункових операцій;

— у графі 2 — номер РК, що складається з фіскального номера першої КОРО і проставленого через дріб порядкового номера РК і літери «к» (для спрощених квитанцій — літер «кс»);

— у графах 3 і 4 записують реквізити розрахункових квитанцій до початку використання РК і безпосередньо після закінчення її використання в межах робочого дня (зміни);

— до графи 5 вносять дані про суму розмінної монети, яка щодня вноситься на місці проведення розрахунків до початку роботи з обслуговування споживачів (у корінці розрахункової квитанції роблять запис «Службове внесення»);

— у графі 6 відображено всю суму готівки, вилученої протягом дня з місця проведення розрахунків. Вилучаючи виручку з місця розрахунків, оформіть розрахункову квитанцію із записом у корінці «Службова видача»;

— графа 7 містить відомості про загальну суму розрахунків;

— у графі 8 відображають суму виручки від продажу товарів, оподатковувану ПДВ за ставкою 20 % (на основі аналітичного обліку формування виручки);

— у графі 9 проставляють суму ПДВ (показник графи 8 х 20 : 120);

— у графі 10 записують суми повернення готівкових коштів покупцю при поверненні товару (рекомпенсації послуги).

Порядком № 417-2 не передбачено можливості вводити в КОРО на господиницю додаткові графи. Для контролю сум розрахунків операцій з продажу товарів за ставкою ПДВ 20 % і операцій, звільнених від обкладення ПДВ, доведеться вести аналітичний облік.

Виправляємо помилки в КОРО

Порядок № 417-2 дає можливість виправити помилки, що були допущені при заповненні книги. При цьому враховуйте такі правила (пп. 13 і 14 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 417-2):

— записи в КОРО виправляють тільки ті особи, які здійснювали ці записи, або особи, які виконують їх обов’язки;

— виправлення засвідчується підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або фізичної особи — підприємця;

— зіпсовані листи КОРО і такі, на яких зроб­лено більше 5 виправлень, перекреслюють по діагоналі з обох боків, роблять на них напис «Анульовано», ставлять дату анулювання і всі ці дії засвідчують підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання. Усі дані з анульованого аркуша переносять на новий аркуш КОРО, номер якого проставляють на анульованому аркуші.

Зберігання КОРО

КОРО списана від краю до краю. Що далі?

На титульній сторінці КОРО зазначають дату її закінчення

У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії на останній сторінці КОРО підклеюють акти про видачу коштів і акти про скасування помилково проведених через РРО сум розрахунку.

Як довго зберігати КОРО? Пунктом 6 ст. 3 Закону про РРО визначено: суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечити зберігання використаних КОРО протягом 3 років після їх закінчення. Відлічувати ці 3 роки слід з дати закінчення використання, що зазначена на титульній сторінці.

Зверніть увагу: згідно з п. 2 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 417-2 остання належним чином закінчена КОРО має зберігатися в господарській одиниці. Ця вимога не поширюється на транспортні засоби, об’єкти виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі.

6.4. Реєстрація РК

Спершу пригадаємо, що РК — це належним чином зброшурована і прошнурована книжка, зареєстрована в органах ДФСУ, яка містить номерні розрахункові квитанції. РК знадобиться тим, хто працює з КОРО на господиницю, і тим, хто використовує РРО. Останнім не обійтися без РК з розрахунковими квитанціями у випадку виходу РРО з ладу.

Перш ніж зареєструвати РК, визначтеся з формою розрахункових квитанцій, які вона повинна містити. Найчастіше використовують форму № РК-1, наведену в додатку 3 до Положення № 614.

В окремих випадках, установлених п. 12.1 Положення № 614, дозволено застосовувати спрощені розрахункові квитанції за формою № РК-2. Така квитанція містить менше обов’язкових реквізитів, ніж квитанція за формою № РК-1. На одній сторінці РК можна розмістити декілька спрощених квитанцій.

Коли їх можна використовувати? Якщо відповідно до законодавства РРО не застосовується, за допомогою спрощених розрахункових квитанцій можна оформляти розрахункові операції:

— реалізації товарів або послуг (за винятком алкогольних напоїв і тютюнових виробів), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 10 грн.;

— при продажу квитків тривалого користування (на декаду і триваліший період) на проїзд у міському або приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку;

— при видачі коштів у разі приймання від населення вторсировини (крім металобрухту).

Таким чином, сфера застосування квитанцій за формою № РК-2 дуже обмежена.

Придбали РК з правильними квитанціями? Саме час відправитися її реєструвати.

РК реєструють в органі ДФСУ за місцем реєстрації КОРО.

Першу РК зареєструють одночасно з реєстрацією КОРО на РРО або на господарську одиницю (на підставі відповідних заяв)

Датою реєстрації першої РК є дата КОРО-реєстрації.

Для реєстрації другої та подальших РК суб’єкт господарювання подає реєстраційну заяву за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку № 417-2). При цьому кількість РК, що реєструються одночасно, не обмежується (п. 6 гл. 1 розд. III Порядку № 417-2).

При реєстрації РК присвоюється номер, що складається з фіскального номера першої КОРО, проставленого через дріб порядкового номера РК і літери «к». При реєстрації РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, до номера розрахункової книжки додається літера «с» (п. 1 гл. 1 розд. III Порядку № 417-2).

Наприклад, для КОРО з номером ХХХХХХХХХХг номером другої РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, є ХХХХХХХХХХг/2кс, де проставлена через дріб цифра 2 є порядковим номером РК.

Далі розповімо про вимоги до виду РК, яку ви надасте до ДПІ для реєстрації.

Вона має бути зброшурована, складатися з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій і реєстраційної сторінки (додаток 6 до Порядку № 417-2). Серії та номери квитанцій одного виду не повинні повторюватися в межах розрядності їх серій і номерів.

На реєстраційній сторінці РК заповнюються рядки з найменуванням і податковим номером суб’єкта господарювання (п. 3 гл. 1 розд. III Порядку № 417-2).

Врахуйте: РК має бути скріплена виробником з використанням машинного способу, що виключає вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобу контролю. На кожну РК, що подається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю* так, щоб унеможливити її розкріплення без порушення його цілісності.

* Голографічна наклейка зі спеціальними символами, форму якої встановлено наказом № 485.

РК реєструють не пізніше 2 робочих днів з дня отримання заяви

Після реєстрації суб’єкт господарювання заповнює рядки реєстраційної сторінки РК (номер книги, дата реєстрації, найменування ДПІ, серія і номер першого бланка, кількість бланків, номер установленого засобу контролю).

Відмовити в реєстрації податківці можуть тільки за наявності підстав, перелічених у п. 9 гл. 1 розд. II Порядку № 417-2 (як і для реєстрації КОРО) (див. с. 63).

Перереєстрація РК здійснюється в разі перереєстрації КОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО (у тому самому порядку). Скасування РК проводять одночасно зі скасуванням реєстрації КОРО на окрему господарську одиницю або на РРО.

Майте на увазі: у разі втрати РК суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити про те, що сталося, органи ДФСУ за місцем реєстрації КОРО не пізніше 2 днів з дня втрати (п. 10 гл. 2 розд. III Порядку № 417-2). Ураховуючи, що за невикористання РК, використання незареєстрованої РК або незабезпечення зберігання РК протягом установленого строку передбачено штраф (про них див. на с. 80), у поводженні з розрахунковими документами краще пильності не втрачати.

6.5. Як вести РК і заповнювати розрахункові квитанції

Нюанси роботи з РК зводяться до правил заповнення розрахункових квитанцій, з яких вона складається. Їх установлено гл. 2 розд. III Порядку № 417-2.

Перш за все, на реєстраційній сторінці РК необхідно зазначити дату початку її використання. Потім у всіх квитанціях за формою № РК-1 заповніть реквізити:

— «Найменування / прізвище, ім’я та по батькові суб’єкта господарювання»;

— «Податковий номер / серія та номер паспорта» або «Податковий номер платника податку на додану вартість».

Перед використанням РК, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, на кожній з них заповніть реквізит «Податковий номер / серія та номер паспорта» (п. 7 гл. 1 розд. III Порядку № 417-2).

РК заповнюють друкарським способом або вручну (кульковою ручкою з пастою темного кольору).

Розрахункові квитанції (за формою № РК-1 або № РК-2) складаються з корінця і відривної частини. У кожній з цих частин розрахункової квитанції має зазначатися повна сума розрахунку.

Таким чином, зазначені в корінці та у відривній частині суми розрахунків мають бути ідентичними

Зауважте: при проведенні розрахункової операції спочатку заповнюють корінець, потім відривну частину розрахункової квитанції (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена заздалегідь шляхом проштампування чи друкарським способом).

Відривну частину відокремлюють від корінця по лінії відриву та видають покупцеві чи особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше за завершення розрахункової операції.

При заповненні розрахункової квитанції враховуйте, що:

1) платники ПДВ у корінці розрахункової квитанції за формою № РК-1 повинні зазначити суму, оподатковувану ПДВ за ставкою 20 % (у спрощеній квитанції за формою № РК-2 цю інформацію не відображають). Якщо сума розрахунку за ставкою ПДВ 20 % дорівнює повній сумі розрахунку, то в корінці квитанції можна зазначити тільки одну з цих сум;

2) на вимогу покупця у відривній частині розрахункової квитанції додатково зазначають усі або частину передбачених установленою формою реквізитів:

— найменування товару (послуги);

— вартість одиниці виміру;

— ставка ПДВ (для платників цього податку);

— вартість товарів (послуг) за кожним найменуванням;

— дата;

— підпис особи, яка здійснила розрахунок.

У разі виписки спрощеної розрахункової квитанції такі дані можна зазначити на звороті відривної частини квитанції;

При продажу алкоголю та тютюнових виробів найменування товарів і їх вартість обов’язково зазначають і у відривній частині квитанції, і в її корінці

3) якщо на товари (послуги) установлено надбавки чи знижки, то за бажанням суб’єкта господарювання в обох частинах розрахункової квитанції поряд із загальною сумою розрахунку в дужках зазначають суму знижки або надбавки і роблять відповідні позначки («зн» або «нд»);

4) при видачі грошових коштів у разі повернення товару (рекомпенсації послуги) у корінці та відривній частині розрахункової квитанції суму розрахунку зазначають зі знаком «-» (мінус).

Нагадаємо: якщо сума коштів, виданих при поверненні товару або рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа, яка проводить розрахунки, має скласти акт про видачу коштів (див. с. 54). Якщо підприємство не використовує РРО, то замість номера, дати і часу, зазначених у чеку, в акті наводять номер розрахункової квитанції, що підтверджує купівлю товару (послуги).

У розрахункових квитанціях не дозволяється виправляти записи, їх корінці не можна вилучати з РК, а також порушувати кріплення РК

Якщо квитанцію зіпсовано, у корінці та відривній частині потрібно зробити запис «Анульовано», який скріплює своїм підписом особа, яка здійснює розрахунки.

Готівкові кошти, що зберігаються на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, вносяться суб’єктом господарювання протягом робочого дня, а також кошти, що перебувають на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записуються в корінець з відміткою «Службове внесення». У цьому випадку відривна частина квитанції залишається в РК.

Суми готівки, які вилучають протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записують у корінець розрахункової квитанції з відміткою «Службова видача».

На кожному місці проведення розрахунків має використовуватися окрема РК з КОРО, на яку її зареєстровано.

РК, зареєстровані на окрему КОРО, повинні використовуватися послідовно згідно з їх порядковими номерами і до повного використання розрахункових квитанцій. Якщо в КОРО обліковують розрахункові операції за декількома місцями проведення розрахунків (п. 3 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 417-2), то такої послідовності слід дотримувати за кожним місцем проведення розрахунків.

Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці РК зазначають дату її закінчення і загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями. Як і у випадку з КОРО, п. 6 ст. 3 Закону про РРО вимагає, щоб суб’єкт господарювання зберігав використані РК протягом 3 років з дати їх закінчення.

6.6. Звітність з КОРО і РК

За всіма КОРО, зареєстрованими на господарську одиницю, які ведуть разом з РК, потрібно подавати звітність (п. 7 ст. 3 Закону про РРО).

Звітувати органам ДФСУ про застосування РК ви повинні не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним

Згідно з п. 2 Порядку № 614 таку звітність подають у складі:

— Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1;

— Довідки про використані розрахункові книжки (додаток 1 до Порядку № 614).

Форму № ЗВР-1 складають у розрізі КОРО, зареєстрованих на господиницю, які використовувалися протягом звітного місяця (п. 1 Порядку № 614). Особливості її заповнення представимо у табл. 6.1.

Таблиця 6.1. Заповнення форми № ЗВР-1

Номер графи

Найменування графи

Інформація, що наводиться у звіті

1

«№ з/п»

Зазначають порядковий номер запису у формі № ЗВР-1

2

«Модифікація РРО»

Роблять запис «книга обліку розрахункових операцій» або пишуть абревіатуру «КОРО»

3

«Фіскальний номер РРО (книги обліку розрахункових операцій)»

Зазначають фіскальний номер КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю

4

«Сума розрахунків за звітний місяць загальна»

Відображають загальну суму проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто суму коштів, отриману від покупців за реалізовані товари (надані послуги)

5

«Сума розрахунків за звітний місяць за ставкою ПДВ 20 %»

Наводять частину суми розрахунків, зазначених у графі 4, що обкладається ПДВ за ставкою 20 %

6

«Сума податку на додану вартість»

Відображають суму ПДВ, обчислену виходячи з суми розрахунків, наведеної у графі 5 (гр. 6 = гр. 5 х 20 : 120)

7

«Сума, що видана при поверненні товару»

Записують загальну суму коштів, виданих при поверненні товару (рекомпенсації послуги)

У рядку «Разом за всіма РРО (розрахунковими книжками)» у графах 4 — 7 слід відобразити підсумки показників за відповідними графами.

Довідка про використані розрахункові книжки повинна містити інформацію про РК, за якими дата закінчення їх використання припадає на звітний місяць.

Звіти підписують керівник і головний бухгалтер підприємства (або фізособа-підприємець) і скріп­люють печаткою (за її наявності).

І ще один важливий момент. При поданні звітності подавати одночасно з цим КОРО або РК не потрібно!

висновки

  • Законом про РРО передбачено два різновиди КОРО: на РРО і на господарську одиницю. Першу ведуть ті, хто застосовує РРО, другу — ті, хто може працювати без нього, але зобов’язаний вести КОРО і РК на господарську одиницю.

  • КОРО зареєструють у ДПІ за основним місцем обліку суб’єкта господарювання платником податків. А ось за місцем фактичного здійснення діяльності додатково ставити КОРО на облік не потрібно.

  • Ті, хто застосовують РРО, зобов’язані забезпечити зберігання в КОРО щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів).

  • КОРО має перебувати на місці проведення розрахунків: де розміщено РРО або в господиниці.

  • За всіма КОРО, зареєстрованими на господарську одиницю, потрібно подавати звітність не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.


КОРО, розрахунок коригування додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті