(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/9
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2015/№ 41

Реєстратори розрахункових операцій. 8. Відповідальність за порушення у сфері застосування РРО і ЕПЗ

Для більшості суб’єктів підприємництва застосування РРО в першу чергу пов’язане з потенційною небезпекою, яку криють у собі підступні штрафи за будь-яке порушення в цій сфері. Це дамоклів меч, що постійно висить над тими, хто зобов’язаний використовувати у своїй діяльності касові апарати та платіжні термінали. Але від них, на жаль, нікуди не подітися. Тому давайте розберемося, за які порушення у сфері застосування РРО та ЕПЗ підприємствам та їх посадовим особам може загрожувати відповідальність.

8.1. Санкції за порушення у сфері застосування РРО

Перш за все давайте з’ясуємо, кого можуть притягувати до відповідальності за порушення у сфері РРО, які органи накладають штрафи, порядок застосування штрафних санкцій і, що важливо, строки давності за ними (див. табл. 8.1).

Таблиця 8.1. Штрафи за порушення у сфері застосування РРО: ввідна інформація

Питання застосування санкцій

Пояснення

Кого можуть притягнути до відповідальності

До відповідальності можуть притягнути: 1) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги); 2) уповноважені банки, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти; 3) суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі агентських угод з уповноваженими банками; 4) центри сервісного обслуговування РРО; 5) суб’єктів господарювання, які реалізовують РРО; 6) виробників РРО; 7) посадових осіб та осіб, які здійснюють розрахункові операції

Хто здійснює контроль у сфері застосування РРО

1) ДФСУ — у загальному випадку (у процесі документальних і фактичних перевірок); 2) ДФСУ і НБУ — у частині проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти

Який порядок застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання

Орган ДФСУ виписує на суму штрафу податкове повідомлення-рішення (за формою «С»). Отримавши його, суб’єкт господарювання повинен у 10-денний строк або сплатити зазначену суму, або оскаржити повідомлення-рішення в адміністративному/судовому порядку. Якщо протягом 10 календарних днів з дати отримання повідомлення-рішення (або з дня узгодження грошового зобов’язання, якщо проводилася процедура оскарження) суму не сплачено, вона набуває статусу податкового боргу і на неї починає нараховуватися пеня

Які строки давності застосовують до штрафних санкцій, що накладаються на суб’єктів господарювання

За порушення у сфері РРО слід застосовувати загальний строк давності, передбачений ПКУ, в 1095 днів, тоді як 6-місячний строк згідно зі ст. 250 ГКУ в цьому випадку не застосовується

Яка відповідальність посадових осіб і осіб, які здійснюють розрахункові операції

Зазначені особи можуть притягуватися до адміністративної відповідальності за ст. 1551 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1551 КУпАП, розглядають районні, районні в місті, міські суди на підставі протоколів, складених посадовими особами органів ДФСУ

Які строки давності для застосування адмінштрафів

3 місяці з дня здійснення порушення, а якщо порушення триває — 3 місяці з дня його виявлення (тобто складання акта перевірки, в якому таке порушення зафіксоване). До закінчення зазначеного строку орган ДФСУ має встигнути скласти та передати до суду протокол про адміністративне правопорушення, а суд — розглянути справу та винести постанову про накладення штрафу

Із загальними питаннями розібралися.

А тепер наведемо самі штрафи за порушення порядку проведення розрахункових операцій у табл. 8.2.

Таблиця 8.2. Штрафи, що накладаються на суб’єктів господарювання і посадових осіб

№ з/п

Вид порушення

Санкція за порушення

Нормативний акт

Штрафи, що накладаються на суб’єктів господарювання

1

Проведення розрахункових операцій з використанням РРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг)

Якщо порушення вчинено вперше* — штраф у розмірі 1 грн.

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

Якщо порушення вчинено вдруге — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг)**

За кожне наступне порушення — штраф у 5-кратному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг)

* Під вчиненням порушення вперше законодавець мав на увазі «вперше протягом календарного року», а не вперше за весь період діяльності суб’єкта господарювання. Тобто повторним слід вважати порушення, вчинене вдруге протягом року. Врахуйте: якщо протягом однієї перевірки податківці виявлять декілька порушень, то оштрафують за кожне з них. І тільки за перше порушення штраф буде мінімальним (див. лист ДФСУ від 31.07.2014 р. № 862/7/99-99-22-06-03-17/34, консультацію в категорії 109.20 БЗ).

Так само вважають і суди (див. постанову Хмельницького окружного адмінсуду від 26.02.2015 р. № 822/328/15).

** Штраф визначають виходячи з суми перевищення фактичної вартості продажу над сумою проведеної розрахункової операції.

2

Непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи*

Якщо порушення здійснене вперше — штраф у розмірі 1 грн. Якщо порушення здійснене удруге — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг). За кожне наступне порушення — штраф у 5-кратному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів (наданих послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

3

Невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті**, а в разі використання РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня

4

Нероздрукування (невидача) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій***, або проведення розрахункової операції без використання РК

* Майте на увазі: якщо використовується РРО, строк експлуатації якого закінчився, усі розрахункові операції, проведені через такий РРО, будуть розцінені податківцями як непроведені через РРО (див. консультацію в категорії 109.20 БЗ).

А ось використання РРО в період, коли в суб’єкта господарювання немає діючого договору на його обслуговування з ЦСО, до застосування штрафних санкцій не призведе. Річ у тім, що законодавство відповідальності за такі дії не передбачає. Це визнають і податківці (див. консультацію в категорії 109.20 БЗ).

** Пам’ятайте: готівкова виручка з попереднього дня, що зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, має бути зареєстрована (внесена) через РРО з використанням операції «Службове внесення». Інакше сума коштів, зазначена в денному звіті РРО, не відповідатиме сумі готівки на місці проведення розрахунків, а отже до підприємства застосують штраф на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО.

*** Відсутність у чеку РРО одного з обов’язкових реквізитів (адреса, назва господарської одиниці, індивідуальний податковий номер платника ПДВ тощо) прирівнюється до невидачі розрахункового документа (консультація в категорії 109.20 БЗ). Такого самого підходу дотримуються й суди.

5

Невикористання РК при здійсненні розрахункових операцій у випадках, передбачених Законом про РРО

Штраф у розмірі 20 нмдг* (340 грн.)

П. 3 ст. 17 Закону про РРО

6

Використання незареєстрованої належним чином РК або порушення встановленого порядку її використання

7

Незабезпечення зберігання РК протягом установленого строку

* Тут і далі — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

8

Невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або незабезпечення його зберігання*

Штраф у розмірі 20 нмдг (340 грн.)

П. 4 ст. 17 Закону про РРО

* Як нероздрукування Z-звіту, так і його незбереження в КОРО призводять до порушення одного й того самого єдиного обов’язку, закріпленого в п. 9 ст. 3 Закону про РРО, — звіт

повинен друкуватися щодня і зберігатися в КОРО. Виняток становлять випадки, коли протягом дня розрахункові операції взагалі не проводилися (див. лист ДФСУ від 10.02.2015 р. № 4315/7/99-99-22-07-03-17). Якщо Z-звіт не роздрукований і не збережений, до суб’єкта господарювання застосовується один штраф, а не два — окремо за нероздрукування та окремо за незбереження. Зверніть увагу: податківці, найімовірніше, захочуть застосувати штраф у розмірі 340 грн. за кожен нероздрукований або незбережений фіскальний звітний чек (див. консультацію в категорії 109.20 БЗ). Водночас, виходячи з постанов ВСУ від 04.06.2013 р. у справі № 21-155а13 і від 16.04.2013 р. у справі № 21-89а13, у ситуації, коли Z-звіт не роздруковувався і не підклеювався до КОРО протягом певного часу, на суб’єкта господарювання має накладатися тільки один штраф (незалежно від того, скільки фактів подібних порушень виявлено під час перевірки). Утім, до ВСУ ще потрібно дійти, а суди першої інстанції, на жаль, не завжди розглядають справи таким чином.

9

Невиконання друку контрольної стрічки або нестворення її в електронній формі на РРО

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 5 ст. 17 Закону про РРО

10

Незберігання контрольної стрічки протягом 3 років

11

Спотворення даних про проведення розрахункових операцій, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі

12

Проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості

Штраф у розмірі 5 нмдг (85 грн.)

П. 6 ст. 17 Закону про РРО

13

Порушення встановленого в п. 1 ст. 9 Закону про РРО порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ та організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за її наявності) у встановленому порядку*

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 7 ст. 17 Закону про РРО

14

Порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних документів і документів на перевезення на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті

* Нагадаємо: з 01.01.2015 р. розрахунки за послуги вже не можна здійснювати з використанням касових ордерів, як це було раніше передбачено п. 1 ст. 9 Закону про РРО (детальніше див. на с. 8). Проте штрафні санкції за застосування готівкової оплати за послуги через касу без РРО застосовуватимуться тільки з 01.07.2015 р.

15

Застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника за умови відсутності або пошкодження пломби ЦСО

Штраф у розмірі 100 нмдг (1700 грн.)

П. 8 ст. 17 Закону про РРО

16

Неподання до органів ДФСУ звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку в разі обов’язковості її подання

Штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн.)

П. 9 ст. 17 Закону про РРО

17

Непроведення розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти через РРО, нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання цієї операції, проведення цієї операції на неповну суму коштів

Штраф у розмірі 100 нмдг (1700 грн.)

П. 1 ст. 18 Закону про РРО

18

Застосування при здійсненні розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням установленого порядку РРО

Штраф у розмірі 100 нмдг (1700 грн.)

П. 2 ст. 18 Закону про РРО

19

Невідповідність даних розрахункових документів, що підтверджують здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, даним їх других примірників та/або даним фіскального звіту

Штраф у розмірі 100 нмдг (1700 грн.)

П. 3 ст. 18 Закону про РРО

20

Перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті

Штраф у 5-кратному розмірі суми, на яку виявлено розбіжність

П. 4 ст. 18 Закону про РРО

21

Здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти із застосуванням РРО, в якому внесено зміни до програмно-технічних засобів, що реалізовують фіскальні функції

Штраф у розмірі 500 нмдг (8500 грн.)

П. 5 ст. 18 Закону про РРО

Штрафи, зазначені в пунктах 17 — 21 таблиці, застосовують до уповноважених банків і суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками. Тимчасово, до 01.07.2015 р., не застосовують санкції за порушення вимог Закону про РРО при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти в разі, якщо ці операції виконуються в касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів НБУ.

22

Реалізація РРО (з числа включених до Держреєстру), в конструкцію чи програмне забезпечення яких внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника

Штраф у розмірі 500 нмдг (8500 грн.) за кожен реалізований РРО*

Ст. 19 Закону про РРО

* При цьому вартість реалізованого РРО повертається покупцю, а сам РРО підлягає конфіскації.

23

Реалізація товарів, які не оприбутковані в установленому порядку

Штраф у розмірі подвійної вартості неоприбуткованих товарів, не врахованих за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше 10 нмдг (170 грн.)

Ст. 20 Закону про РРО

24

Виявлення факту внесення змін у конструкцію чи програмне забезпечення належним чином опломбованого РРО, не передбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника

Штраф у розмірі 300 нмдг (5100 грн.)*

Ст. 24 Закону про РРО

* Застосовується до ЦСО, який здійснює технічне обслуговування та ремонт цього РРО.

25

Наявність виробничих дефектів у конструкції чи програмному забезпеченні РРО, що спотворюють інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка заноситься до фіскальної пам’яті*

Штраф у розмірі 500 нмдг (8500 грн.)

Ст. 29 Закону про РРО

* Такі РРО підлягають конфіскації. Виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість покупцю. Зазначену модель РРО в установленому порядку вилучають з Держреєстру.

Штрафи, що накладаються на посадових осіб і осіб, які здійснюють розрахункові операції

26

Порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, у розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.)

Ч. 1 ст. 1551 КУпАП

Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.)

27

Дії, зазначені в п. 26 цієї таблиці, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення

Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.)

Ч. 2 ст. 1551 КУпАП

Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.)

28

Порушення встановленого порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти

Штраф на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, в розмірі від 3 до 6 нмдг (від 51 до 102 грн.)

Ч. 3 ст. 1551 КУпАП

Штраф на посадових осіб уповноважених банків або суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.)

29

Дії, зазначені в п. 28 цієї таблиці, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення

Штраф на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, у розмірі від 6 до 15 нмдг (від 102 до 255 грн.)

Ч. 4 ст. 1551 КУпАП

Штраф на посадових осіб уповноважених банків або суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.)

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1551 КУпАП, розглядаються районними, районними в місті, міськими судами на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складені органами ДФСУ.

Звернемо увагу ще на один негативний наслідок, хоча він і не є штрафною санкцією: відсутність зареєстрованих у встановленому законодавством порядку РРО (за винятком випадків, що дозволяють не використовувати РРО) може стати підставою для застосування адмінарешту майна суб’єкта господарювання ( п.п. 94.2.4 ПКУ).

8.2. Відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків з використанням ЕПЗ

Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо розрахунків з використанням ЕПЗ покладено на органи ДФСУ, а за забезпеченням захисту прав держателів ЕПЗ на здійснення зазначених розрахунків — на органи Держспоживінспекцій (абзац третій п. 14.19 Закону № 2346, п.п. 191.1.4 ПКУ).

Яка відповідальність загрожує за допущені в цій сфері порушення

Відповідно до ст. 2342 КУпАП органи ДФСУ розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків і розрахунків з використанням ЕПЗ за товари (послуги). Ступінь відповідальності за недодержання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням ЕПЗ установлює ст. 16315 КУпАП. Так, до посадових осіб юридичної особи, а також до фізичних осіб — підприємців застосовується адмінштраф у розмірі від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.). Ще вище штраф за повторне порушення особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за ті самі дії, — від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.).

Крім того, ч. 2 ст. 17 Закону № 1023 забороняє у будь-який спосіб обмежувати використання споживачем ЕПЗ, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний приймати їх до сплати. За порушення зазначеної норми в п. 12 ч. 1 ст. 23 цього Закону встановлено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 500 нмдг (8500 грн.).

Але й це ще не все. На практиці контролюючі органи факти незабезпечення можливості використання ЕПЗ можуть кваліфікувати як порушення правил здійснення торговельної діяльності. Підставою для цього слугують пп. 21 і 22 Порядку № 833. Ці пункти встановлюють, що розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівковими коштами і в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо). При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити можливість використання спеціальних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства. До такого законодавства цілком може бути віднесений Закон № 2346, в п. 14.19 якого якраз прописано умову про обов’язок суб’єктів господарювання забезпечувати можливість використання платіжних карток.

Незабезпечення такої можливості може розцінюватися як порушення правил торгівлі. Чим це загрожує? Накладенням адмінштрафу на посадових осіб суб’єкта господарювання або на фізособу-підприємця в розмірі від 1 до 10 нмдг (від 17 до 170 грн.) за ст. 155 КУпАП. Притягнути до адмінвідповідальності на підставі цієї статті можуть територіальні органи Держспоживінспекції.

Одночасно з накладенням цього штрафу перевіряючими може бути винесене розпорядження про необхідність усунення виявлених порушень. У разі його невиконання в установлений у розпорядженні строк на посадових осіб підприємства або на фізособу-підприємця буде накладено адмінштраф за ст. 1882 КУпАП у розмірі від 1 до 18 нмдг (від 17 до 306 грн.).

У цьому розділі ми розглянули, яку відповідальність передбачено за порушення у сфері застосування РРО і ЕПЗ. Виконуйте встановлені вимоги, і санкції вас не торкнуться. Крім того, пам’ятайте, що суб’єктам господарювання, які використовують РРО і РК, необхідно також дотримуватися правил готівкового обігу, передбачених законодавством. Ознайомитися з ними ви могли в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2012, спецвипуск № 9.

висновки

  • Якщо суб’єкт господарювання отримав податкове повідомлення-рішення про накладення штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері РРО, то в 10-денний строк необхідно сплатити штраф або розпочати процедуру оскарження повідомлення-рішення в адміністративному/судовому порядку.

  • За порушення у сфері РРО слід застосовувати загальний строк давності, передбачений ПКУ, у 1095 днів.

  • Строки давності для застосування адмінштрафів — 3 місяці з дня здійснення порушення, а якщо порушення триває — 3 місяці з дня його виявлення.

  • Відсутність у чеку РРО одного з обов’язкових реквізитів (адреса, назва господарської одиниці, індивідуальний номер платника ПДВ тощо) прирівнюється до невидачі розрахункового документа.

ЕПЗ, РРО додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті