(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/9
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2015/№ 41

Реєстратори розрахункових операцій. 7. Платіжні термінали

Розрахунки банківськими картками давно стали звичними. Багато хто зміг переконатися, що це зручна і корисна річ, і віддають перевагу продавцям, які забезпечують цей вид розрахунків. Для того щоб реалізувати таку можливість, торговці установлюють спеціальний пристрій — платіжний (POS) термінал.

Визначення цього терміна ви знайдете в п. 1.321 Закону № 2346. Так, платіжний термінал (далі — ПТ) — електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації та друкування документа за опера­цією із використанням електронного платіжного засобу.

У свою чергу, електронний платіжний засіб (далі — ЕПЗ) це платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (п. 1.14 Закону № 2346). До ЕПЗ, зокрема, належать усі види банківських платіжних карток.

Простіше кажучи, ПТ дає можливість суб’єктам, які здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування або послуг, приймати до оплати не тільки готівкові кошти, а й ЕПЗ. За допомогою ПТ можна переказувати кошти з рахунка покупця на рахунок продавця, формувати довідкову інформацію, друкувати документи тощо.

Встановлення ПТ надасть вам перевагу перед конкурентами. Проте для багатьох це обов’язок, а не добровільний захід. Детальніше про це ви дізнаєтеся далі.

7.1. Хто зобов’язаний встановити платіжний термінал

Встановлення ПТ — це далеко не маркетинговий трюк, а обов’язок окремих суб’єктів, закріп­лений у п. 14.19 Закону № 2346. Норми цього пункту приписують суб’єктам господарювання забезпечити покупцям (замовникам) можливість здійснювати розрахунки за продані товари (надані послуги) з використанням ЕПЗ.

Конкретні вимоги до суб’єктів господарювання щодо прийому ЕПЗ мають бути визначені КМУ. Зауважимо, що до тепер такий документ не затверджено. Проте чинною залишається постанова № 878, яку було розроблено під «стару» редакцію ст. 14 Закону № 2346 (вона існувала до 18.10.2012 р.). Проте, в листі Міндоходів від 29.04.2013 р. № 2397/5/99-99-18-05-16 (далі — лист № 2397) податківці підтвердили, що цей документ не втратив своєї актуальності. А отже, ним можна керуватися і далі (до прий­няття нової постанови або внесення змін у ту, що діє). Відповідно, на нього й орієнтуватимемося.

Ті, хто зобов’язаний використовувати ПТ, перелічені в п. 1 постанови № 878. Це суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і використовують РРО відповідно до Закону про РРО.

Якщо ви не використовуєте РРО, оскільки звільнені від його застосування, то мати ПТ вам не обов’язково

З цим погоджуються і податківці (див. лист № 2397).

Важливо! Кількість ПТ має становити не менше 50 % кількості РРО. У вас усього один РРО? Ви також зобов’язані забезпечити прийом ЕПЗ, тобто вам потрібний ПТ.

При цьому через ПТ слід приймати ЕПЗ не менше трьох платіжних систем. Однією з них має бути багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України (абревіатура існуючої системи — НСМЕП).

Реєструвати ПТ в органі ДФСУ чи повідомляти про його наявність не потрібно

«Пільговий контингент»

Зауважимо: у правилах використання ПТ є і свої пільги. Так, деякі суб’єкти господарювання, які застосовують РРО, можуть не встановлювати ПТ на підставі п. 2 постанови № 878. До них належать:

1) суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб;

2) підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій). Очевидно, що під це звільнення не потраплять ФОП-торговці. Але для юросіб з «пільговою» торговельною площею, незалежно від чисельності населення в населеному пункті, звільнення діятиме. Тут важливо звернути увагу на те, що розуміють під торговою площею.

Торгова площа магазину — площа для торгівлі та обслуговування покупців, уключаючи здану в оренду (крім окремих приміщень, що повністю здані в оренду). Тобто це сума площ, на яких здійснюється продаж товарів, та площ для розміщення служб з додаткового обслуговування покупців (відділ замовлень, кафетерій, демонстраційна зала, камера схову, пакувальна, оформлення продажу у кредит та інші служби з додаткового обслуговування покупців). При цьому торгова площа включає площі, зайняті під прилавками, стелажами та іншим обладнанням, яке встановлене в торговому залі (п.п. 3.1.2 Інструкції № 327).

Таким чином, наприклад, складські приміщення до торгової площі не входять;

3) заклади громадського харчування закритого типу, що обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств.

Тим, хто не потрапив до числа «пільговиків», потрібно врахувати:

встановлення ПТ не замінить РРО

Якщо суб’єкт господарювання зобов’язаний використовувати РРО, то розрахункова операція з покупцем має проводитися на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів ( п. 1 ст. 3 Закону про РРО). У свою чергу, до розрахункової операції в розумінні ст. 2 Закону про РРО, зокрема, належить приймання від покупців платіжних карток за місцем реалізації товарів (послуг). Тобто без РРО тут не обійтися.

Крім того, ПТ не зможе видати покупцю розрахунковий документ, передбачений ст. 2 Закону про РРО. Детальніше про це див. у підрозділі 7.3 на с. 78.

ПТ до нефіскального РРО

Тепер порушимо питання, що цікавить ФОП-єдиноподатників. Як ви пам’ятаєте, наразі вони можуть не застосовувати РРО* згідно з п. 296.10 ПКУ і п. 6 ст. 9 Закону про РРО, але за бажання мають право завести нефіскальний апарат для ведення обліку та роздрукування чеків ( ст. 13 Закону про РРО). Чи потрібний ПТ, якщо використовується нефіскальний РРО?

* Право працювати без РРО у більшості єдиноподатників скоро «відберуть»: у групи 3 — з 01.07.2015 р., а у групи 2 — з 01.01.2016 р. (виняток — торгівля на ринку і продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі).

На нашу думку, установлювати ПТ повинні тільки ті суб’єкти підприємництва, які зобов’язані використовувати РРО. ФОП-єдиноподатники до їх числа поки що не входять, тому вони можуть працювати без ПТ. Ця думка простежується і в листі Держспоживінспекції від 05.05.2014 р. № 2565-3-11/8.

Але податківці вважають інакше (див. лист Міндоходів від 26.02.2014 р. № 3737/6/99-99-18-03-01-15). На їх думку,

ПТ потрібно встановлювати навіть з нефіскальним РРО

Таким чином, фіскали буквально трактують законодавство: якщо застосовуєш РРО, у тому числі добровільно, то, будь ласкавий, установи ПТ.

Що ж, ураховуючи значний розмір штрафу, який можуть застосувати податківці (див. с. 86), дешевше «піддатися на умовляння» і встановити ПТ.

Але майте на увазі: у будь-якому разі від обов’язку застосовувати ПТ звільняються суб’єкти господарювання, перелічені в п. 2 постанови № 878 (див. с. 74).

«Сольна партія» платіжного термінала

Ви вже знаєте, що ПТ не може виконувати функції РРО. Відповідно ті, хто застосовують РРО, установлюють ПТ додатково, а не замість нього. А як справи в тих, хто має право не використовувати РРО, але хоче встановити ПТ? З ними все інакше.

Такі суб’єкти можуть установити тільки ПТ, який працюватиме без РРО. Річ у тім, що Закон № 2346 не зобов’язав власників ПТ використовувати їх тільки в парі з касовими апаратами, як фіскальними, так і нефіскальними. Також цього не вимагає і Закон про РРО.

По суті, ПТ — це тільки спосіб заміни готівкових розрахунків безготівковими при здійсненні розрахунків за його місцезнаходженням. Тому за бажання суб’єкт господарювання, який не зобов’язаний за законодавством використовувати РРО, може встановити ПТ без застосування РРО. Такий самий висновок містить лист Мінекономіки від 07.02.2013 р. № 3501-06/4370-12.

Двоє на одного (два торговці та один термінал)

Ще одне цікаве питання. Чи можуть два різні суб’єкти господарювання використовувати один і той самий ПТ? Однозначної відповіді на це запитання в законодавстві не знайти. Проте ані Закон про РРО, ані Закон № 2346 цього не забороняють. А як відомо, «що не заборонене — те дозволене». Головне, аби таку можливість надавало програмне забезпечення ПТ.

Зверніть увагу: якщо ПТ планують використовувати два різні торговці, то підключати термінал до РРО одного з них звичайно ж не потрібно.

Розрахунки слід проводити в такому порядку. Спочатку торговець має провести операцію через ПТ, тобто зняти грошові кошти з картки покупця і роздрукувати квитанцію термінала. Далі він проводить суму товару через РРО і роздруковує фіскальний чек, в якому у вигляді форми оплати зазначається «Картка» або «Безготівкова». Потім чек РРО і квитанцію ПТ видають покупцю.

7.2. Установлюємо платіжний термінал і працюємо з ним

Після того як ми розібралися, кому потрібний ПТ, розповімо про те, як почати з ним працювати. Для цього вам потрібно звернутися до будь-якого банку і укласти договір еквайрингу. Простіше кажучи, договір на технологічне та інформаційне обслуговування проведення розрахунків за допомогою банківських карток. Причому ви маєте право одночасно використовувати декілька ПТ на підставі договорів з різними банками.

Однією стороною такого договору є банк-еквайр, а іншою — торговець (суб’єкт господарювання, який згідно з п. 1.42 Закону № 2346 прий­має до обслуговування платіжні інструменти з метою проведення оплати вартості товарів або послуг, уключаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі).

У договорі з еквайром мають обов’язково зазначатися такі умови (п. 4 розд. V Положення № 705):

1) найменування платіжних систем (наприклад, VISA, MasterСard, НСМЕП), ЕПЗ яких прий­маються торговцем до оплати, та типи ЕПЗ із визначенням їх ознак платіжності;

2) порядок оформлення документів за операціями з використанням ЕПЗ;

3) порядок і терміни розрахунків еквайра з торговцем;

4) розмір комісійної винагороди, яку торговець сплачує еквайру за розрахункове обслуговування;

5) процедури безпеки, яких має дотримуватися торговець під час приймання платежів із використанням ЕПЗ та передавання даних еквайру про проведені операції;

6) інші умови відповідно до законодавства України або на розсуд еквайра та торговця.

Де і на яких умовах придбавають ПТ? Його можна придбати (на умовах купівлі чи оренди) безпосередньо в банку або самостійно в інших осіб за узгодженням з еквайром. Головне, щоб ПТ відповідав технічним (функціо­нальним) вимогам і встановленим вимогам безпеки. Також банки можуть надавати ПТ безоплатно.

ПТ буде мати відповідне програмне забезпечення, а торговець отримає інструкцію з його використання.

Торговець зобов’язаний забезпечити розміщення зображення торгової марки платіжної системи в порядку, установленому договором (наприклад, на вхідних дверях)

Тепер перейдемо до обов’язків сторін, які, як правило, прописують у договорі эквайрингу. Так, еквайр зобов’язується забезпечити технологічне та інформаційне обслуговування торговця (п. 2 розд. V Положення № 705). Відповідно банк підключає обладнання, здійснює його технічне обслуговування, організовує навчання продавців і касирів правилам роботи з ПТ тощо.

У свою чергу торговцю потрібно визначити місце, де буде встановлено ПТ, обладнати його надійним зв’язком з банком-еквайром, затвердити список співробітників, які працюватимуть з ПТ, виділити їм час для відповідного навчання.

Торговець зобов’язаний дотримуватися правил здійснення платіжної операції з використанням ЕПЗ і процедур безпеки, установлених договором з еквайром.

Забороняється копіювати платіжні картки або їх реквізити, вносити повний номер до облікових книг або електронних баз даних

Пам’ятайте: проводити операції з використанням платіжної картки можна тільки у присутності її власника, якщо інше не узгоджено з ним або не передбачено правилами платіжної системи для окремих операцій.

При здійсненні операцій за допомогою банківської картки продавець повинен (залежно від правил платіжної системи) отримати підпис клієнта на квитанції або попросити його ввести пін-код на клавіатурі ПТ або допоміжного пристрою. При цьому продавець у жодному разі не повинен просити покупця повідомити йому пін-код.

Випадки, коли торговець має право відмовитися від здійснення платіжної операції з використанням ЕПЗ, перелічено в п. 12 розд. V Положення № 705. До них належать:

1) закінчення строку дії ЕПЗ, відсутність необхідних ознак його платіжності тощо;

2) невідповідність між підписом на ЕПЗ і підписом на паперовому документі, який оформляється за результатами операції, або неправильне введення пін-коду;

3) відмова користувача надати документ, що ідентифікує його особу, у випадках, передбачених законодавством України, або якщо було виявлено, що особа не має права використовувати ЕПЗ;

4) неможливість виконання авторизації (дозволу банку на проведення операції з використанням ЕПЗ) у зв’язку з технічними причинами;

5) відсутність підпису на ЕПЗ, якщо це передбачено правилами платіжної системи;

6) отримання негативної коду авторизації від емітента ЕПЗ.

До речі, отримуючи дані про покупців через ПТ, продавець не обробляє їх. Це означає, що він не повинен турбуватися про дотримання законодавства щодо захисту персональних даних, зокрема повідомляти Уповноваженого ВРУ з прав людини про їх «ризиковану» обробку (див. лист представника Уповноваженого ВРУ з прав людини від 27.05.2014 р. № 11.-974/1267-14-106).

7.3. Які документи видавати покупцю

Одразу скажемо, що при проведенні розрахунків через ПТ покупцю необхідно видати два документи:

1) «термінальний» документ;

2) розрахунковий документ (чек РРО, розрахункова квитанція, товарний чек, квитанція про оплату тощо).

Тепер детальніше. Обов’язок видавати «термінальний» документ установлено розд. VII Положення № 705. Операції, які здійснюють із застосуванням ПТ, мають виконуватися з оформленням квитанції ПТ*. Зауважимо: на самому документі ви можете побачити назву «чек», але це всього лише «вільності» програми. У розумінні Положення № 705 ПТ роздруковує документ під назвою квитанція.

* Проводити приймання банківських карток можна не тільки за допомогою електронних ПТ, але й із застосуванням іншого «застарілого» механічного пристрою — імпринтера. У цьому випадку торговець видає не квитанцію, а сліп, форма якого визначається платіжною системою.

Отже, у квитанції ПТ зазначається така інформація (п. 7 розд. VII Положення № 705):

— ідентифікатор еквайра та торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

— ідентифікатор платіжного пристрою;

— дата та час здійснення операції;

— сума та валюта операції;

— сума комісійної винагороди;

— реквізити ЕПЗ, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;

— вид операції;

— код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі;

— інші додаткові реквізити документів, передбачені правилами платіжних систем або внутрішньобанківськими правилами.

У квитанції термінала не наводиться інформація про кількість проданого товару (послуги)

Тобто цей документ не підтверджує факт продажу товарів (послуг). Відповідно, квитанція ПТ не може вважатися розрахунковим документом у розумінні ст. 2 Закону про РРО.

Якщо торговець зобов’язаний застосовувати РРО або РК, то при проведенні розрахунків через ПТ, крім квитанції, він в обов’язковому порядку видає покупцю розрахунковий документ — фіскальний касовий чек РРО або розрахункову квитанцію.

Чи потрібно підключати ПТ до РРО або ж його можна використовувати (розміщувати) окремо? У ст. 3 Закону про РРО зазначено тільки те, що при розрахунках за допомогою банківських карток потрібно застосовувати РРО. Про те, чи треба поєднувати пристрій для приймання карток і РРО, уточнень немає. Тому можемо зробити висновок, що це не обов’язково.

Але якщо у вас поєднані РРО і ПТ, то РРО обов’язково перепрограмовується на роздрукування у фіскальному чеку додаткових реквізитів (п. 3.6 Положення № 614). Так, у чеку наводять:

— реквізити платіжної картки (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ПК»;

— напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням платіжних карток без виконання процедур авторизації;

— підпис касира та підпис держателя платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» і «Держатель ПК».

А якщо РРО і РК не застосовують, чи достатньо видати покупцю тільки квитанцію ПТ? Ні, у такому разі продавець також зобов’язаний видати покупцю розрахунковий документ установленої форми. Він засвідчує факт купівлі, із зазначенням дати продажу (п. 11 ст. 8 Закону № 1023). Розрахунковим документом у Законі № 1023 названі: квитанція, товарний або касовий чек, квиток, талон чи інший документ.

Рекомендуємо в товарному чеку (квитанції тощо) зазначати, що оплату здійснено через ПТ із зазначенням реквізитів «термінальної» квитанції

7.4. Повернення товару, оплаченого банківською карткою

Припустимо, що покупець на підставі Закону № 1023 повертає товар, раніше оплачений через ПТ. У цьому випадку торговець повинен повернути покупцю витрачені кошти (про правила та документальне оформлення див. на с. 52). Повернення грошей можна здійснити двома способами:

1) у безготівковій формі (шляхом переказу кош­тів на рахунок покупця з використанням ЕПЗ);

2) готівкою через касу (через РРО).

При першому способі порядок розрахунків залежатиме від того, чи є банк-еквайр банком-емітентом ЕПЗ (картки). Якщо так, то торговець перераховує суму повернення на рахунок банку-еквайра, який повертає цю суму покупцю на його ЕПЗ. Можливий також варіант, коли банк-еквайр самостійно (згідно з документами, оформленими торговцем через ПТ) повертає суму покупцю на ЕПЗ, а торговець потім перераховує суму повернення на рахунок банку-еквайра. Крім того, договором може бути передбачено, що банк самостійно списує з рахунка торговця суми коштів, повернені на ЕПЗ покупців.

Якщо емітентом ЕПЗ є не банк-еквайр, то ланцюжок подовжується. Торговець перераховує відповідну суму банку-еквайру, той — банку-­емітенту, а останній — покупцю.

Зверніть увагу: для повернення грошових кош­тів на ЕПЗ необхідно, щоб, крім розрахункового документа, що засвідчує факт купівлі, покупець пред’явив квитанцію ПТ, а також платіжну картку. Як правило, необхідна та, з якої здійснювалося списання коштів. Інакше провести операцію через POS-термінал не вдасться.

Другий спосіб повернення коштів — видати готівку зі скриньки РРО з оформленням розрахункового документа. Але! Так можна вчинити, тільки якщо цього не забороняють правила платіжної системи або умови договору з банком.

Врахуйте: податківці не схвалюють готівкові повернення в такій ситуації (див. роз’яснення в категорії 109.02 БЗ). Вони вважають: якщо оплата пройшла через ПТ, то й повернути гроші покупцю можна тільки шляхом зарахування коштів на його картку. При цьому, хоч готівка й не видається, але суму коштів, повернених покупцеві, все одно реєструють у РРО (або в РК). Покупцю видають розрахунковий документ. Зазначені суми відображають у відповідних графах КОРО. Детальніше про заповнення КОРО див. у розділі 6 на с. 61.

висновки

  • Тим, хто зобов’язаний застосовувати РРО, доведеться встановити не менше одного ПТ.

  • ФОП-єдиноподатники, які не застосовують РРО, можуть установити ПТ за бажанням. Але якщо єдиноподатник використовує нефіскальний РРО, то йому доведеться дотримуватися загальних правил установлення ПТ.

  • Квитанція ПТ не є розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО.
  • При проведенні розрахункової операції з використанням ЕПЗ разом з квитанцією ПТ має бути виданий фіскальний чек РРО, а якщо суб’єкт господарювання РРО не застосовує, то інший розрахунковий документ.

  • Якщо товар був оплачений із застосуванням ЕПЗ, то повернення грошових коштів у разі розірвання договору купівлі-продажу, як правило, здійснюють на банківську картку покупця.

платіжний термінал додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті