* Про те, що це за форма та як її подати, ви могли прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 38, с. 4.
Вважаємо, кожен, хто читає цю статтю, у курсі проблем з формою 4. Причини цього переважно на поверхні: недосконалість ПЗ держреєстраторів, недоліки в організації їх роботи, запізніле оновлення форми 4 тощо. І, як бачите, суб’єкти господарювання тут ні при чому (більше того, багато хто навіть намагався подати цю форму на початку року, але держреєстратори їх, як правило, «відфутболювали»).
Тільки становище це, на жаль, не рятує. Коли ви читатимете цю статтю, то, найімовірніше, строк уже вами пропущено ☹. А отже, наявне порушення Закону. Що за це загрожує, ви мабуть пам’ятаєте. Згідно зі ст. 16611 КУпАП
за неподання юрособою держреєстратору відомостей про бенефіціара на його керівника або особу, уповноважену діяти від його імені (виконавчого органу), накладають штраф у розмірі від 5100 до 8500 грн.
Але тут одразу спливає низка запитань.
Несвоєчасне подання ≠ неподання?
Припустимо, що форму 4 ви, хоч і із запізненням, але все ж таки подали. Наприклад, ви зробили це 28 травня. Чи можуть вас у такому разі притягнути до відповідальності? Чітко кажучи, ні. Річ у тім, що процитована вище ст. 16611 КУпАП установлює штраф саме за неподання цих відомостей (без прив’язки до певних строків), а в цьому випадку вони подані. Тим більше, якщо поглянете на інші статті КУпАП, то виявите: у тих випадках, коли згідно з КУпАП штрафують за несвоєчасне подання будь-яких відомостей, у ньому про це прямо говорять. Підтверджують це, зокрема, ст. 96, 1163, 1631 — 1632 КУпАП тощо. Тому якщо ви не встигнете подати форму 4 до закінчення відведеного строку (25 травня), не зневіряйтеся. Адже головне, щоб це завдання було виконане до моменту проведення перевірки.
Щоправда, попереджаємо: цей висновок продиктовано строгим і, ми б навіть сказали, буквальним прочитанням закону, чим перевіряючі нерідко нехтують ☹. Інша справа, що навіть якщо їх підхід буде іншим, вважаємо, штраф вам усе одно не загрожує. Про те, чому, читайте далі.
Процедура накладення штрафу
Це ще одна проблема. Ми вже говорили, що складати протоколи згідно зі ст. 16611 КУпАП уповноважені суб’єкти державного фінмоніторингу (ст. 255 КУпАП). До них, зокрема, належать: Держфінмоніторинг, НБУ, Мін’юст (ч. 3 ст. 5 Закону № 1702*). Водночас, як вони будуть це робити, до кінця не відомо.
Накладає ж цей штраф тільки суд ( ст. 221 КУпАП)
Дати більш-менш точний прогноз можна хіба що щодо контролю цього питання стосовно суб’єктів первинного фінмоніторингу (далі — СПФ). Нагадаємо, що згідно з ч. 2 ст. 5 Закону № 1702 це: банки, страховики, ломбарди, спеціально визначені СПФ (зокрема, аудиторські фірми, суб’єкти господарювання, які надають послуги з бухгалтерського обліку, юридичні послуги) тощо. На виконання цього Закону чиновники затвердили Порядок № 436**, що описує порядок проведення/оформлення перевірок Держфінмоніторингом суб’єктів підприємництва, які надають посередницькі послуги в операціях купівлі-продажу нерухомості. Цей документ передбачає, що у процесі планової перевірки Держфінмоніторинг перевіряє, зокрема, установлення СПФ (див. п. 4 розд. II Порядку № 436):
— свого бенефіціара, регулярне оновлення та зберігання інформації про нього та надання їх держреєстратору у випадках та обсягах, передбачених законодавством. Тут запитань немає. Якщо СПФ є юрособою, то на нього, в загальному порядку, поширюється вимога про встановлення свого бенефіціара та внесення відомостей про нього до ЄДР. Якщо під час перевірки Держфінмоніторинг виявить, що цього зроблено не було, то складе протокол. Сам же штраф, як ми вже зазначали, накладе суд;
— кінцевого бенефіціара клієнтів — юросіб. Щоправда, урахуйте: навіть якщо Держфінмоніторинг виявить відсутність подібних відомостей, то в цьому випадку це буде підставою для відповідальності СПФ, а не клієнта-юрособи.
** Порядок проведення перевірок Державною службою фінансового моніторингу України суб’єктів первинного фінансового моніторингу, затверджений наказом Мінфіну № 436 від 14.04.2015 р. Він набуває чинності з дня офіційного опублікування (на момент підготовки номера цього ще не сталося).
При цьому зверніть увагу на важливий нюанс:
наявність/відсутність відомостей в ЄДР про бенефіціара установлюють у процесі планової перевірки СПФ. І не інакше
Це означає, що Держфінмоніторинг не має права, наприклад, самостійно перевірити ЄДР на предмет наявності/відсутності цих відомостей, після чого скласти протоколи та надіслати їх «скопом» порушникам.
Мабуть, затвердження схожих правил варто чекати і щодо інших СПФ. Хіба що контролювати їх буде вже не Держфінмоніторинг, а інший орган, який здійснює держрегулювання та нагляд за відповідним СПФ згідно з ч. 1 ст. 14 Закону № 1702. Так, наприклад, суб’єктів господарювання, які надають юридичні послуги, у цій сфері контролює Мін’юст (п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону № 1702) — він же, до речі, повинен затвердити і відповідний порядок.
Ви при цьому можете запитати: а як же всі інші? Адже включати до ЄДР відомості про своїх бенефіціарів повинні не тільки СПФ, а й інші юрособи. Дійсно, так і є. Але щодо них визначеності взагалі немає ☺. Особливо якщо враховувати, що суб’єкти державного фінмоніторингу повинні взаємодіяти, перш за все, із СПФ. У будь-якому разі потрібно чекати затвердження «нормативки». А до цього моменту про притягнення таких осіб до відповідальності згідно зі ст. 16611 КУпАП можна навіть не згадувати.
Чи допоможе мораторій на перевірки?
Тут вас чекають хороші новини. Ви, швидше за все, пам’ятаєте, що сьогодні діє мораторій на перевірки, установлений:
— Законом № 76*** — до липня;
— Законом № 71**** — протягом усього періоду 2015 — 2016 років. Стосується суб’єктів господарювання з доходом за попередній рік до 20 млн грн. (крім декількох винятків).
Такі перевірки, у загальному випадку, можуть проводитися тільки з дозволу Кабміну. Але чи поширюється цей мораторій на перевірки, з якими ви ознайомилися в попередньому розділі? На нашу думку, так. Тим паче, що стосовно них Кабмін подібних дозволів не видавав.
Щоправда, з поданням форми 4 в будь-якому разі краще не затягувати. Адже нерідко перевіряючі цей мораторій під тим чи іншим приводом ігнорують (це, наприклад, стосується «непрацездатного» Фонду). І в такому разі вам корисно пам’ятати, що це порушення є триваючим, а тому штраф за нього можуть накласти не пізніше, ніж через 3 місяці з дати його виявлення ( ст. 38 КУпАП).
Замість підсумку
Судячи з настроїв практикуючих бухгалтерів у цілому по країні, багато хто чекає, що необхідність подання відомостей про бенефіціарів все ж таки відпаде. Станеться це чи ні, передбачити неможливо. Але в будь-якому разі розраховувати на це ми б поки що не стали (особливо, з урахуванням того, що ці вимоги запроваджено в порядку гармонізації із законодавством ЄС). У цьому ключі реальнішою перспективою є продовження строків для подання форми 4.
До речі, з цього питання народні обранці вже зареєстрували два законопроекти (від 19.05.2015 р. № 2892 та від 19.05.2015 р. № 2896). Залишається сподіватись, що вони не будуть зволікати з прийняттям відповідного закону.
