(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 41
  • № 40
  • № 39
  • № 38
  • № 36-37
  • № 35
  • № 34
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
18/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2015/№ 42

«Електричні» ПН

До нас на «гарячу лінію» неодноразово телефонували з проханням висвітлити питання виписки цього року податкових накладних на постачання електроенергії. Насправді все виявилося не так просто. У цьому, дорогі читачі, ви можете переконатися самі, прочитавши пропоновану статтю.

Запитання, вочевидь, викликані тим, що згідно з новою редакцією абзацу другого п. 201.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) починаючи з 1 січня платники ПДВ, які поставляють електричну енергію, повинні складати податкові накладні (ПН) подекадно. Податківці в консультації в БЗ (категорія 101.19) зазначили, що ця норма поширюється на всіх платників ПДВ, які поставляють електроенергію, і на всі етапи її постачання до кінцевого споживача.

Ця норма передбачає, що такі («декадні») ПН складаються платниками на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за електроенергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади. В останній день місяця продавці електроенергії складають ПН/розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами з урахуванням поставленої електроенергії та отриманих коштів протягом такого місяця. Практично нічого нового до цієї норми не привносить і п. 4 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957 (далі — Порядок № 957).

А тепер викладемо свою думку щодо застосування цієї норми на практиці. Причому, окремо розглянемо питання про виписку «електричних» ПН для споживачів електроенергії з числа платників і неплатників ПДВ.

ПН для платників ПДВ

Почнемо з того, що розуміти під терміном «декада». Енциклопедичні словники визначають, що декада — це «період часу тривалістю в 10 днів, десятиденка» (походить від грецької δεκάδος — десяток). Буквально з цього випливає, що 31 число слід відносити не до 3-ї, а до 4-ї декади (хоч така декада й неповна).

Тому одразу не ясно, чи слід для цілей застосування норми п. 201.4 ПКУ під декадою розуміти також і періоди місяця, що становлять неповні 10 днів, тобто: останні 8 (9) днів лютого слід вважати 3-ю декадою лютого, а довгі місяці, що містять 31 день, вважати 4-декадними?

Податківці «розрулили» це питання в листі ДФСУ від 23.02.2015 р. № 3706/6/99-99-19-03-02-15, а також у консультації, розміщеній у категорії 101.19 БЗ. Вони зазначили, що в довгих місяцях, що містять 31 день, останній день слід відносити до 3-ї декади і складати ПН саме цього дня. І підтвердили, що в лютому три декади, і третя «фінішує» 28 (29) лютого.

Тепер, ураховуючи викладену в зазначених листі та в БЗ позицію податківців (сподіваємося, що ми правильно зрозуміли всі їх думки), перелічимо важливі моменти, пов’язані з випискою «електричних» ПН.

1. Така ПН повинна складатися за підсумками конкретної декади — але тільки, якщо протягом цієї декади від покупця — платника ПДВ (про неплатників див. далі) надходили кошти на оплату за електроенергію. За винятком тих платежів (або їх частин), що є погашенням боргів за постачання попередніх періодів (місяців).

Тобто ПН виписується тільки на суми перед-
оплат. І, незалежно від кількості передоплат, що надійшли протягом конкретної декади, складається тільки одна, загальна, декадна ПН.

2. ПН складається в останній календарний день декади, а якщо він припадає на вихідний, то в цей вихідний день конкретної декади (наприклад, ПН за 1-шу декаду травня має бути складена 10 травня тощо).

3. В останній календарний день останньої декади місяця складається ПН на передоплати, що надійшли протягом цієї декади (уключаючи й передоплати 31 числа*). Тобто у травні ПН за третю декаду датується 31 травня (до речі, теж — неділя).

* А якщо йдеться, скажімо, про постачальників води, газу та будь-яких інших товарів/послуг звичайним громадянам, то для таких платників навіть подекадність не передбаченаL

Проте цей випадок (хоча в ньому й зазначені прилади обліку) нам не підходить, оскільки він стосується тільки постачань на користь платників ПДВ

Крім того, до цієї ж ПН має включатися ще й «підсумково-перерахункова» сума постачання електроенергії в такому місяці. Якщо, звичайно, сума місячного постачання виявиться більше сум передоплаченої електроенергії.

Таким чином в останній день місяця  виписується одна, а не дві ПН. Тобто ця ПН може бути одночасно й «останньо-декадною» (якщо, звичайно, в цій останній декаді надходили передоплати) й «підсумково-перерахунковою» (якщо за підсумками місяця поставлено більше електроенергії, ніж було раніше передоплачено).

4. У графі 2 «Дата виникнення податкового зобов’язання (постачання (оплати))» «електричної» ПН зазначається дата виписки ПН (а не дата/дати отримання передоплат або постачання). Тобто — 10, 20, 30/31 число місяця (у ПН за останню декаду лютого — 28 (29) число).

5. «Підсумково-перерахункова» ПН згідно з  п. 201.4 ПКУ повинна (за необхідності) оформлятися в останній календарний день місяця і в тому випадку, коли в останній декаді не було передоплат. Така ПН, як ми зазначили, повинна виписуватися, коли протягом звітного місяця електроенергії буде поставлено на більшу суму, ніж раніше (у тому числі і в попередні місяці) фактично було оплачено покупцем.

Якщо в такій ситуації оплати, що надійшли, перевищують обсяг поставленої за конкретний місяць електроенергії, то «підсумково-перерахункова» ПН не складається.

ПН для неплатників

Тут є проблеми.

Посудіть самі. Згідно з ПКУ (у тому числі й оновленим абзацом першим п. 201.4 і п. 201.7) податкові накладні повинні складатися абсолютно на всі постачання товарів/послуг, у тому числі й на користь неплатників.

Адже до 01.01.2015 р. в зазначеному п. 201.4 ПКУ зазначалося, що ПН виписується у двох примірниках, один з яких видається покупцю. Виходячи з цієї норми, а також орієнтуючись на те, що ПН неплатнику ПДВ потрібна «як діра в мості», при постачаннях на користь неплатників на практиці ПН не виписувалися. Виняток становили тільки випадки, спеціально визначені у «старих» редакціях Порядку заповнення ПН (це так звані підсумкові ПН, ПН на натуроплату). Утім, і раніше можна було відшукати в нормативах деякі формальні підстави для виписки ПН узагалі на всі постачання неплатникам ПДВ, але тоді ці підстави були набагато «хиткіші», ніж зараз…

До того ж, зараз ситуацію загострює розширена з 01.01.2015 р. редакція п. 192.1 ПКУ. Адже там тепер прямо прописано, що коригування ПЗ (і ПК) здійснюються на підставі розрахунків коригування (РК) до ПН, зареєстрованих у ЄРПН. І під цю норму явно потрапляє й  абзац другий п. 192.2 ПКУ, в якому йдеться про зменшення ПЗ за операціями з неплатниками ПДВ. Ось і виходить, що за будь-яких (!) «розкладів» без ПН не буде і РК, а без РК не буде зменшення ПЗ

Як відомо, число споживачів електроенергії (в основному — фізичних осіб), які є неплатниками ПДВ, доволі велике. Так що ж, продавці електроенергії повинні тепер з 1 січня на кожного неплатника ПДВ (у тому числі на звичайних фізосіб) виписувати подекадно* окремі ПН?! Наші «копання» в оновлених нормах розд. V ПКУ і Порядку № 957 підштовхують до формального висновку: нібито — так!

То як же ж бути? Можливо, на практиці постачальники електроенергії просто не складатимуть ПН на постачання неплатникам ПДВ. Адже, що стосується формули, яка визначає суму ліміту ре- єстрації ПН (ΣНакл), то сума ПЗ з постачань неплатникам все одно потрапить до частини формули, що віднімається, — чи то у складі показника ΣНаклВид (якщо ПН будуть виписані), чи то у складі ΣПеревищ (якщо виписувати такі ПН постачальник не визнає потрібним). Отже, ігнорування виписки ПН неплатникам загрожує платнику хіба що адмінштрафом (75 — 180 грн.).

Курйоз може статися, коли згодом виникне необхідність зменшення ПЗ з конкретного постачання неплатнику (про причину — див. вище). Але й тут можна викрутитися — склавши «заднім числом» ПН і одразу ж до неї виписавши (відповідною датою) РК. Звісно, зареєструвавши їх в ЄРПН**.

** Але такий номер не пройде, якщо з моменту постачання вже пройшло 180 днів. Хоча п. 198.6 ПКУ обмежує цим строком тільки відображення ПН у ПК для покупця, а не саму можливість реєстрації ПН в ЄРПН. Але фіскали проти (див. консультацію в категорії 101.20 БЗ). Та і їх програма не дозволить зареєструвати в ЄРПН ПН, з дати складання якої пройшло 180 днів .

Якщо ж ви виписуватимете ПН на всі постачання неплатникам ПДВ, то можна спробувати «пом’якшити удар». Постачальникам електроенергії пропонуємо застосовувати п. 13 Порядку № 957, що передбачає випадки виписки ПН за щоденними підсумками операцій (якщо не були складені окремі ПН на такі операції). Йдеться про перший випадок, зазначений у цьому пункті***, при якому можливе складання «підсумкових» ПН при здійсненні постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачу (який не є платником податку), розрахун­ки за які здійснюються через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу або платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

*** У цьому пункті згадано (другим) і такий випадок:
— виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форму яких встановлено міжнародними стандартами.

Як правило, фізособи платять за електроенергію готівкою через банк, а тому наші операції теж вписуються в цей випадок. А якщо цю норму спробувати системно зв’язати з  абзацом другим п. 201.4 ПКУ, то можна говорити про подекадну виписку однієї «підсумкової» ПН, до якої включати всі передоплати від неплатників, які надійшли протягом декади. В останній день місяця здійснювати перерахунок і за необхідності — уключати його підсумки до останньої «третьодекадної» «підсумкової» ПН — як і при постачаннях платникам ПДВ (див. вище).

У такому разі за необхідності проведення згідно зі ст. 192 ПКУ коригувань ПЗ складатиметься РК до тієї загальної «декадної» ПН, до підсумку якої увійшло кориговане ПЗ*.

* Утім, податківці не допускають коригувань «підсумкових» ПН, що складаються при роздрібній торгівлі через РРО (БЗ, категорія 101.07). Але там — зовсім інша історія (із Z-звітами)….

Проте, таке оформлення ПН теж потребує певних трудовитрат, крім того, такий підхід до виписки «неплатницьких» ПН не перешкодить письмово погоджувати з фіскалами — щоб потім при перевірках «не втратити» можливі коригування ПЗ.

Поглянемо, яким чином піде практика… фіскальних роз’яснень…

На завершення нагадаємо, що п. 12 Порядку № 957 приписує в разі постачання товарів/послуг неплатникам ПДВ (і при складанні ПН за щоденними підсумками операцій) у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначати «Неплатник», а в рядку «індивідуальний податковий номер покупця» відображати умовний ІПН «100000000000». При цьому у верхній лівій частині такої ПН робиться відповідна позначка «X» і зазначається тип причини «02» (або «11» — при виписуванні ПН за щоденними підсумками).

Заповнення граф 5.1 і 5.2 ПН

Нагадаємо, що з 01.01.2015 р. у графах 5.1 і 5.2 ПН (і РК) Порядок № 957 приписує зазначати одиницю виміру і код одиниці вимірювання об’єкта операції відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі — КСПОВО), «які відображаються в первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку».

У зв’язку з цим податківці опублікували в БЗ (категорія 101.19) спеціальну консультацію щодо постачання електроенергії. Річ у тім, що споживання реактивної електроенергії (перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації в мережу споживача) за розрахунковий період вимірюється в кіловольтамперах реактивних за годину (кВАр•год)**.

** Згідно з Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженою наказом Мінпаливенерго від 17.01.2002 р. № 19.

Проте така одиниця обліку як кВАр•год (на відміну від кВтгод***, код якого — 0415) у КСПОВО відсутня. У зв’язку з цим фіскали пояснили — якщо товар, що поставляється, має одиницю обліку, відсутню в КСПОВО, то у графі 5.1 податкової накладної зазначається умовне позначення одиниці виміру такого товару, що використовується для обліку та відображається в первинних документах, а графа 5.2 — не заповнюється. Так, при постачанні реактивної енергії у графі 5.1 податкової накладної зазначається умовне позначення: «кВАр•год».

*** Цей, знайомий всім нам, показник використовується для обліку споживання активної електроенергії.

Насамкінець іще один момент. На нашу думку, вищезазначене, крім хіба що останньої частини (про заповнення граф 5.1 і 5.2 ПН), не стосується перевиставлень рахунків за електроенергію орендодавців своїм орендарям (коли останні не укладали безпосередньо договір з постачальником електроенергії).

електроенергія, податкова накладна додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті