На думку податкових органів, дохід від надання в оренду нерухомості, що знаходиться у Криму, не підлягає обкладенню ПДВ. Однак слід попередити про небезпеку такого підходу.
Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ПКУ операції з надання послуг, місце надання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 ПКУ, є об’єктом обкладення ПДВ.
Підпункт 186.2.2 ПКУ визначає місце надання послуг як фактичне місцезнаходження нерухомого майна. Отже, місцем надання послуг зі здавання нерухомості, що знаходиться у Криму, в оренду є територія Криму.
Згідно зі ст. 1 Закону № 1207 тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України.
Відповідно до п. 3.2 Закону № 1636 на території вільної економічної зони «Крим» створюється вільна митна зона.
Згідно з п. 1 ст. 9 МКУ територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води та повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морський) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, є митною територією України.
Оскільки Крим визнано територією України, на його території створена вільна митна зона, а вільні митні зони є митною територією України, то місцем надання послуги з надання в оренду нерухомості, що знаходиться у Криму, слід вважати територію митної території України. Отже, ця операція є об’єктом обкладення ПДВ за ставкою 20 %.
Чим же фіскали аргументують свою точку зору?
У п. 2.1 листа ДФС від 03.12.2014 р. № 13311/7/99-99-19-03-02-17 податківці визнають вільну митну зону, створену на території вільної економічної зони «Крим», такою, що знаходиться за межами митної території України. Посилаються при цьому на п. 2 ст. 9 МКУ, згідно з яким для цілей застосування положень розділів V і IX МКУ, території вільних митних зон визнаються такими, що перебувають за межами митної території України. Виходячи з цього, операції з постачання послуг, місцем надання яких є СЕЗ «Крим», визнають такими, що не є об’єктом обкладення ПДВ. У БЗ 101.04 роз’яснення з цього питання також відповідає цьому листу. Чомусь податківці не помітили, що п. 2 ст. 9 МКУ має чітку цільову спрямованість і його норми використовуються виключно для цілей застосування розділів V і IX МКУ. Для всіх інших цілей існує п. 1 тієї самої ст. 9 МКУ, згідно з якою, як уже зазначалося раніше, території вільних митних зон входять у митну територію України.
Застосовувати загальні консультації податківців, у разі невідповідності їх законодавству, досить небезпечний задум. Адже, як ми пам’ятаємо, ДФС уповноважена тільки роз’яснювати окремі норми законодавства, але ніяк не встановлювати їх. Тому, щоб уникнути можливих штрафних санкцій при перевірці, рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію згідно зі ст. 52 ПКУ.
