Директор підприємства не має права підписувати договір одночасно і зі сторони орендодавця, і зі сторони орендаря.
Згідно з п. 3 ст. 238 ЦКУ представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, установлених законом.
Директор у наведеній ситуації як представник підприємства при підписанні договору здійснює операцію у своїх інтересах, а отже, порушує вимоги зазначеного пункту ЦКУ.
Судові інстанції щодо цього питання дотримуються єдиної позиції, визнаючи договори, підписані однією й тією самою особою з двох сторін, недійсними (наприклад, постанови ВСУ від 23.09.2014 р. № 911/3556/13/3-110гс14 та ВГСУ від 16.04.2014 р. № 911/2043/13, від 14.04.2014 р. № 12/214-11/21, від 04.03.2014 р. № 907/785/13).
Що ж робити підприємству в такому випадку?
Якщо у Статуті підприємства повноваження на підписання договорів надані не тільки директору, то договір оренди автомобіля зі сторони підприємства слід підписати особі, яка має на це повноваження згідно зі Статутом.
Якщо ж згідно зі Статутом підписувати договори уповноважений виключно директор, він має право видати Довіреність на здійснення від імені юридичної особи конкретних дій іншому співробітнику підприємства (наприклад, Довіреність виконавчому директору на укладення договору оренди автомобіля).
Зауважимо, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій згідно із законом має вчинятися правочин ( п. 1 ст. 245 ЦКУ). Оскільки договір оренди автомобіля за участі фізособи потребує нотаріального посвідчення ( п. 2 ст. 799 ЦКУ), довіреність на його укладення також має бути нотаріально посвідчена.
