(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/12
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2015/№ 90

Юрособи-«спрощенці» і земельний податок: чи скоро запанує справедливість?

Лист ДФСУ від 30.09.2015 р. № 20744/6/99-99-15-03-01-15
05
  • висновок документа


    Єдиноподатник не є платником земельного податку за земельну ділянку під нежилим приміщенням (його частиною), якщо така ділянка цим платником використовується виключно для здійснення госпдіяльності

    Для песиміста склянка завжди наполовину порожня, для оптиміста — наполовину повна. Ми — оптимісти! ☺ Тому висновок листа, що коментується (і його брата-близнюка* — листа ДФСУ від 29.09.2015 р. № 20635/6/99-99-15-03-01-15) схильні сприймати зі стриманим оптимізмом.

    * Хоча якщо придивитися, то відмінності є . Другий лист призначено єдиннику — орендодавцю нежилого приміщення в багатоквартирному жилому будинку ( див. п. 287.8 ПКУ), а перший — єдиннику — орендодавцю «звичайного» нежилого приміщення (див. п. 287.6 ПКУ). Принципова різниця між ними — момент, з якого слід починати сплачувати земподаток, але тут цей нюанс ми опустимо.

    Ну насправді! Скільки можна, оперуючи одними й тими самими аргументами в одній і тій самій ситуації, єдиноподатникам-«фізикам» говорити «так», а єдиноподатникам-«юрикам» — «ні»?!! Може, час уже відновити рівність усіх платників перед законом, задекларовану п.п. 4.1.2 ПКУ**?

    ** Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

    А що маємо наразі? Беззастережне звільнення від сплати земельного податку в разі передачі власної нерухомості в оренду («освячене» свого часу Узагальнюючою податковою консультацією***) — для перших. І повна обструкція з того ж питання — для других. ☹

    *** Затвердженою наказом ДПСУ від 23.11.2012 р. № 1051 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 97, с. 26).

    Причому незважаючи на те, що зазначене звільнення встановлено п.п. 4 п. 297.1 ПКУ і для тих і для інших без жодних дискримінаційних умов. Єдине, що БУДЬ-ЯКИЙ (!) платник єдиного податку повинен зробити для його застосування — використовувати земельні ділянки для здійснення господарської діяльності.

    Але довести фіскалам, що передача в оренду нерухомості нерозривно пов’язана з використанням відповідної ділянки землі, розташованої під об’єктом нерухомості, що передається, у госпдіяльності орендодавця-єдиноподатника, досі виходило не більш, як наполовину. У тому сенсі, що ДФСУ охоче чує ці докази і навіть сама використовує їх щодо ФОП на єдиному податку. Але стосовно юросіб-єдиноподатників залишається абсолютно непохитною: земельна ділянка під нерухомістю юрособи-орендодавця не використовується нею у господарській діяльності (див. БЗ 112.01, а також «Вісник Міністерства доходів і зборів України», 2015, № 1, с. 55 і «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 15, с. 45).

    Листи, про які ми сьогодні говоримо, не містять настільки відвертого безглуздя — і вже цим вони нам приємні. Одразу хочеться думати, що подібне більше не повториться, а єдиноподатники-«юрики» знайдуть нарешті справедливість.

    Ну а хто втомився чекати, сміливо звертайтеся до суду — судова практика, що склалася на сьогодні, повністю на боці платників податків. Підтверджують це постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2012 р. у справі № 2а-7785/12/2670, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 р. у справі № 2а-5193/12/2170 і від 03.12.2014 р. у справі № 815/7265/13-а, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 р. у справі № 815/7265/13-а та чимало інших.

    Зверніть увагу на дати — знайти схожі рішення, але свіжіші, тобто хоча б за останній рік-півтора, нам не вдалося. Невже юрособи, які здають на спрощеній системі нерухомість в оренду, змирилися зі своєю незавидною долею, даруйте, цапа-відбувайла і соромляться навіть звернутися до суду? І податківці, до речі, у цей період нічим особливим не вирізнилися (якщо не брати до уваги зазначені вище традиційні роз’яснення).

    Чи, можливо, це було затишшя перед бурею? А сьогоднішні листи — це перші боязкі крапельки дощу, за якими піде справжня злива, що змиє накопичене нерозуміння між податківцями і платниками податків? От було б чудово!

    Хоча все одно проблем із правозастосуванням п.п. 4 п. 297.1 ПКУ залишиться вагон і маленький візочок. Ну ось, наприклад, така: податківці наполегливо чіпляються за те, що для звільнення від земельного податку землю спочатку потрібно в установленому порядку отримати у власність (постійне користування). Проте власнику нежилого приміщення в багатоквартирному житловому будинку зробити це апріорі неможливо (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 62, с. 10). Та й можливість оформлення окремої земельної ділянки кожному власнику приміщення в нежилих будівлях теж під питанням. Виходить, такі єдиноподатники в будь-якому разі повинні сплачувати земельний податок?..

    На нашу думку, не повинні. Так само вважають і суди — п.п. 4 п. 297.1 ПКУ не пов’язує звільнення платників єдиного податку від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку з титулом володіння земельною ділянкою (див. наприклад, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 р. у справі № 826/17213/13-а). Час уже фіскалам теж потихеньку починати дрейфувати у бік справедливості та здорового глузду в цьому питанні. Але це, напевно, ми забагато хочемо. Спочатку б дочекатися їх чіткої позиції для юросіб-спрощенців у цілому, а потім уже можна буде рухатися далі.

  • земельний податок додати теги змінити теги
    Додайте свої теги до статті
    Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
    або Закрити
    Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
    • Добре
    • Нормально
    • Погано
    Поділитися:
    Коментарі до статті