Покупець повернув товар. Продавцю, не бійся ΣПеревищ!

Коли покупець повертає товар, то відбувається зменшення суми компенсації його вартості постачальнику. У такому разі суми податкових зобов’язань (ПЗ) постачальника і суми податкового кредиту (ПК) покупця, відображені первісно при постачанні товару, підлягають коригуванню в бік зменшення. Підставою для такого коригування буде розрахунок коригування (РК), складений і зареєстрований в ЄРПН ( п. 191.1 ПКУ*).

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Отримавши товар назад, продавець складає «зменшуючий» РК і надсилає його покупцю, щоб той зареєстрував його в ЄРПН. Адже при поверненні товару (зменшенні компенсації вартості товару) відповідальним за реєстрацію РК в ЄРПН є покупець. Саме він, отримавши надісланий йому «зменшуючий» РК, повинен зареєструвати його не пізніше 15 календарних днів з дати складання.

Склавши та оперативно зареєструвавши РК в одному періоді, сторони так само «оперативно» в одному періоді проведуть свої коригування.

Але не завжди все відбувається гладко. Складання та реєстрація «зменшуючого» РК в ЄРПН може припадати на різні періоди (що якраз і сталося в нашій ситуації — РК складений 30.10.2015 р., а зареєстрований 02.11.2015 р.). На яку ж дату тоді орієнтуватися сторонам при відображенні коригування в декларації з ПДВ? Давайте визначимося з періодом.

Період для відображення РК

З покупцем усе зрозуміло. Він повинен провести такий РК (зменшити ПК) у декларації з ПДВ вже (!) за період, в якому складено РК. Таке коригування, звичайно ж, проводиться, якщо він (1) платник ПДВ і (2) раніше збільшив ПК при купівлі товару, що придбавається. Покупцю не потрібно чекати отримання РК від продавця і періоду його реєстрації в ЄРПН.

Тобто якщо при поверненні товару РК складено 30.10.2015 р., а зареєстровано 02.11.2015 р., то суму ПДВ, зазначену в РК зі знаком «-», покупець повинен показати за рядком 16.1 у декларації за жовтень.

При цьому, як пояснюють податківці (див. підкатегорію 101.07 БЗ), у гр. 7 таблиці 2 додатка Д1 покупець повинен зазначити дату отримання «зменшуючого» РК продавцем, яка, на їх думку, відповідає даті реєстрації РК в ЄРПН — 02.11.2015 р. Хоча це не зовсім відповідає назві гр. 7.

Для постачальника свої строки. Незважаючи на дату перерахунку (повернення товару та складання РК), постачальник має право зменшити ПЗ тільки після реєстрації РК в ЄРПН ( п.п. 192.1.1 ПКУ).

Відповідно постачальнику відображати РК при поверненні товару (зменшити ПЗ) слід у періоді (декларації за період) реєстрації такого РК в ЄРПН. Саме так радять діяти податківці (див. консультацію «для всіх» у підкатегорії 101.23 БЗ). Тобто постачальник має право зменшити ПЗ тільки в декларації за період, в якому РК буде зареєстровано.

Проте нещодавно в листі ДФСУ від 27.10.2015 р. № 22541/6/99-99-19-03-02-15 пролунало, що постачальник може зменшити ПЗ вже у декларації за період, в якому складено своєчасно зареєстрований «зменшуючий» РК. Це, безумовно, хороша новина. Проте цей лист — індивідуальна консультація, і керуватися ним іншим платникам, поки консультація із БЗ «для всіх» залишається дійсною, вважаємо, небезпечно.

Тому в ситуації, коли РК складено 30.10.2015 р., а зареєстровано 02.11.2015 р., безпечніше постачальнику суму ПДВ, зазначену в РК зі знаком «-», показати за рядком 8.2.1 у декларації за листопад. У гр. 7 таблиці 1 додатка Д1, ураховуючи пояснення податківців, зазначається дата отримання РК постачальником (вона ж дата реєстрації покупцем РК в ЄРПН) — 02.11.2015 р.

Хоча така обережність для постачальника з «відкладеним» коригуванням ПЗ позначиться на ліміті реєстрації.

Вплив РК на ліміт реєстрації

Щоб розібратися з тим, як «зменшуючий» РК вплине на ліміт реєстрації (у формулі він позначений як ∑Накл), досить поглянути на формулу. Сучасний бухгалтер знати її повинен як «Отче наш…» ☺:

∑Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах - ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑Перевищ

У постачальника при реєстрації «зменшуючого» РК в ЄРПН ліміт реєстрації буде збільшено через зменшення показника ∑НаклВид (загальна сума ПДВ за виданими платником ПН, зареєстрованими в ЄРПН, і РК до таких ПН, зареєстрованими в ЄРПН).

Але оскільки продавець покаже зменшення ПЗ тільки в декларації наступного періоду (тобто, по суті, через період після складання РК), то в нього виникне тимчасова «неприємність» з лімітом реєстрації через показник формули ∑Перевищ. Цей показник на деякий час (до дати наступного перерахунку ∑Перевищ) «з’їсть» ліміт реєстрації. Пояснимо, як і чому це станеться.

Нагадаємо, перерахунок показника формули ∑Перевищ здійснюється щоразу при:

— поданні декларації з ПДВ/УР — на дату подання декларації;

— реєстрації в ЄРПН ПН/РК, якщо вони реєструються із запізненням після подання декларації з ПДВ за період їх складання — на дату такої реєстрації.

Для визначення показника ∑Перевищ порівнюються (від першого віднімається друге):

(1) сума задекларованих податкових зобов’язань (ПЗ за декларацією). До їх розрахунку беруться наростаючим підсумком дані ряд. 9 декларацій за липень/3 квартал і закінчуючи останньою декларацією, поданою на момент перерахунку і

(2) сума ПДВ за виданими та зареєстрованими ПН і РК (ПН/РК в ЄРПН). До їх розрахунку беруться наростаючим підсумком ПН, складені з 01.07.2015 р., і РК до них (+/-) по останній календарний день звітного (податкового) періоду, за який подано декларацію з ПДВ*.

* Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 74, с. 5.

Майте на увазі! Зареєстрованими ПН і РК можуть бути і в наступному періоді, проте такі

«перехідні» ПН/РК беруть участь у розрахунку показника ∑Перевищ при поданні декларації за період їх складання

Так от, розрив у періодах складання та реєстрації «зменшуючого» РК для постачальника призводить до такого. За фактом подання декларації за період повернення товару у постачальника коригування ПЗ ще не відображається, але при цьому буде сума зареєстрованого РК.

Відповідно з’явиться показник ∑Перевищ, який, по суті, обнулить постачальнику законно збільшений «зменшуючим» РК ліміт реєстрації. РК, складений 30.10.2015 р., а зареєстрований в ЄРПН 02.11.2015 р., візьме участь у перерахунку ∑Перевищ при поданні декларації з ПДВ за жовтень.

І тільки при поданні декларації з коригуванням ПЗ (тобто декларації за період, в якому «зменшуючий» РК буде зареєстровано), сума задекларованих ПЗ порівняється з сумою зареєстрованих ПН/РК і ліміт стане на своє місце (див. табл. 1 на с. 24).

Таблиця 1. Порядок впливу «зменшуючого» РК на показники формули ліміту реєстрації та їх складові у постачальника

Тому щоб постачальнику швидше «повернути» собі кровний ліміт реєстрації, радимо не затягувати з поданням декларації, в якій візьме участь «зменшуючий» РК, а подати її якомога раніше.

Важливо! Цієї ситуації взагалі можна уникнути, якщо домовитися з покупцем і «оформити» повернення товару в одному періоді (наприклад, не 30.10.2015 р., а 02.11.2015 р.).

У покупця при реєстрації «зменшуючого» РК буде зменшено ліміт реєстрації через зменшення показника ∑НаклОтр (загальна сума ПДВ за отриманими платником ПН, зареєстрованими в ЄРПН, і РК до таких ПН, зареєстрованими в ЄРПН). Повернення товару та коригування ПК відбудуться в нього в одному періоді і не вплинуть надалі на ліміт реєстрації.

«Зменшуючий» РК у бухобліку

При поверненні товару для обліку коригування продавець використовує субрахунок 704 «Вирахування з доходу». За дебетом цього субрахунку відображаються вартість повернених покупцем продукції і товарів та сума ПДВ, що підлягає вирахуванню з доходу.

Коригування податкових зобов’язань з ПДВ, а також собівартості та її списання на фінансовий результат здійснюється методом «сторно». Проте робити «сторно» звичним записом Дт 704 — Кт 641/ПДВ некоректно.

На дату повернення товару і складання РК продавець ще не має права чіпати (зменшувати) ПЗ, відображені раніше при продажу такого товару.

Тому тут без проміжного субрахунку не обійтися. Рекомендуємо в цій ситуації використовувати ще один додатковий субрахунок 643/2 «Податкові зобов’язання: РК без реєстрації» до рахунку 643 «Податкові зобов’язання»*. Цей субрахунок допоможе врахувати розрив у часі між поверненням товару, що супроводжується складанням «зменшуючого» РК, і фактом реєстрації такого РК в ЄРПН.

* Мінфін у проекті змін до Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказам Мінфіну від 01.07.97 р. № 141, порадив відкрити вже один додатковий субрахунок до рахунка 643 «Податкові зобов’язання», назвавши його «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню». Нагадаємо, ми рекомендували його позначати як 643/1 (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 76, с. 9).

А ось у покупця, який повернув товар, проблем з відображенням в обліку коригованих сум ПДВ не буде. Він зобов’язаний відкоригувати свій ПК уже в періоді повернення товару і складання РК. Тому вже на дату відвантаження товару продавцю покупець повинен беззастережно почистити свій податковий кредит, роблячи, як і раніше, запис методом «сторно»: Дт 641/ПДВ — Кт 631.

Розглянемо приклад.

Приклад. У вересні 2015 року підприємство відвантажило покупцю товар на загальну суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). Собівартість товару — 8000 грн. У строки, визначені в договорі, оплата за товар від покупця не надійшла. Тому 30.10.2015 р. постачальник звернувся з вимогою повернути товар, яка в цей же день було задоволена. На цю саму дату постачальник склав «зменшуючий» РК і надіслав покупцю для реєстрації в ЄРПН. РК зареєстровано 02.11.2015 р.

Таблиця 2. Облік повернення товару

висновки

• При поверненні товару продавцю безпечніше зменшувати ПЗ в періоді реєстрації РК.
• Реєстрація «зменшуючого» РК у наступному періоді «відкладе» постачальнику коригування ПЗ і призведе до проблеми з показником ∑Перевищ. Але при поданні наступної декларації з коригуванням ПЗ проблему з лімітом буде вирішено.
• У бухобліку при поверненні товару та відображенні коригування ПЗ продавцю варто використовувати додатковий субрахунок 643/2 «Податкові зобов’язання: РК без реєстрації».