азбука обліку
Спеціальні електронні ПДВ-рахунки, відображення у складі податкового кредиту (ПК) всього без винятку «вхідного» ПДВ за ПН, зареєстрованими в ЄРПН, нові правила розрахунку частини використання «подвійних» придбань в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях... В основному ці нововведення Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-V (далі — ПКУ) і стали поштовхом для внесення змін до Інструкції № 141. Проте разом з ними будуть підправлені й інші не менш важливі норми, що вже давно вимагають оновлення.
ПН: своєчасні та запізнілі
Суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні товарів, послуг, необоротних активів, відображаються у складі ПК на підставі ПН, зареєстрованих в ЄРПН.
Доки немає ПН, зареєстрованої в ЄРПН, Мінфін радить обліковувати суму ПДВ окремо — на додатково відкритому до субрахунку 644 «Податковий кредит» субрахунку з назвою «Податковий кредит непідтверджений» (наприклад, помітити цей субрахунок можна як 644/1).
Тобто не отримавши від продавця ПН, зареєстровану в ЄРПН, (1) на отримані сировину, матеріали, товари, основні засоби (ОЗ), нематеріальні активи, (2) на виконані роботи та послуги, суму ПДВ відображаємо за дебетом субрахунку 644/1 з кредитом рахунків обліку зобов’язань (63, 68). Якщо ж належним чином оформленої ПН на дату перерахування авансу немає, то робимо проводку: Дт 644/1 — Кт 644.
Від себе додамо, що зареєстровані отримані ПН, які ви хочете «притримати», ураховуючи норми абзацу четвертого п. 198.6 ПКУ, до закінчення 365-денного строку краще показати на окремо відкритому субрахунку (наприклад, 644/2) без відображення у складі ПК.
Урахуйте: з 29.07.2015 р. суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, зазначені в ПН, що зареєстрована в ЄРПН з порушенням 15-денного строку реєстрації, відносяться до складу ПК у періоді її реєстрації в ЄРПН, але (!) тільки якщо з дати складання такої ПН ще не минуло 365 календарних днів (абзац п’ятий п. 198.6 ПКУ).
Тобто фактично на відображення ПК у платника «в запасі» рік
Однак податківці абсолютно інакше розуміють строки граничної реєстрації ПН в ЄРПН. Вони стверджують, що якщо мине 180 днів з моменту складання ПН/РК, то їх уже зареєструвати в ЄРПН не можна (див. лист ДФСУ від 07.08.2015 р. № 29163/7/99-99-19-03-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 66, с. 13, а також консультацію у розділі 101.15 БЗ // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 70, с. 37). Відповідно тим самим податківці скорочують покупцю строки для можливості відображення сум ПДВ у складі ПК.
Ураховуючи це, суми ПДВ можуть провисіти на субрахунку 644/1, вважаючись не підтвердженими, тільки до закінчення 180 календарних днів з моменту складання ПН.
ПН зареєстрована в ЄРПН протягом 180 днів. Припустимо: реєстрація ПН відбулася до закінчення 180 календарних днів з моменту її складання. Тоді платник, отримавши ПН, зареєстровану в ЄРПН (хоч і з запізненням), того ж дня зараховує суму ПДВ, що зависла в числі непідтверджених, до складу ПК. Для цього потрібно буде зробити запис: Дт 641/ПДВ — Кт 644/1. Проте, якщо платник вирішить «притримати» її на наступні періоди до 365 календарних днів, то є сенс цей запис не робити, а продовжувати обліковувати таку ПН на субрахунку 644, перекинувши на окремий субрахунок (Дт 644/2 — Кт 644/1) до її реального використання (періоду включення до звітності).
ПН не зареєстрована в ЄРПН протягом 180 днів. Якщо ж із дати складання ПН минуло 180 календарних днів, а вона так і залишилася незареєстрованою в ЄРПН, то врахувати непідтверджені суми ПДВ, що зависли в дебеті субрахунку 644/1, у складі ПК платник «з нелегкої руки податківців» уже не зможе. Дорога їм лежить тільки у витрати. Тому вже наступного дня після закінчення можливого строку для реєстрації ПН в ЄРПН Мінфін пропонує покупцю зробити запис: Дт 949 — Кт 644/1.
Додамо, що якщо забули включити «відкладену» зареєстровану ПН до ПК протягом 365 днів з дня її складання, теж робимо запис: Дт 949 — Кт 644/2.
Перевищення фактичної собівартості над ціною продажу
З 01.01.2015 р. при визначенні бази обкладення ПДВ слід орієнтуватися на договірну вартість. Проте при цьому ПДВ-база має бути не нижче ціни придбання — для товарів, собівартості — для продукції, балансової вартості на початок періоду — при постачанні необоротних активів. Перевищення фактичної собівартості проданих товарів, робіт, послуг над фактичною ціною їх продажу в сумі частини ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету (суми ПДВ за ПН, складеними з типами причини «15», «16», «17»), слід відображати записом: Дт 949 — Кт 641/ПДВ.
ПДВ при псуванні, ліквідації ОЗ та безоплатних передачах
У випадках (1) втрат і витрачання матеріальних цінностей та інших ресурсів понад установлені норми природного убутку (ПН с типом «13»), (2) ліквідації ОЗ за рішенням платника (ПН з типом «05», а також (3) безоплатного постачання матеріальних цінностей (у тому числі ОЗ), робіт, нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ проводиться записом: Дт 949, 976 — Кт 641/ПДВ.
Придбання для негосподарської/неоподатковуваної діяльності
Нової редакції набуде п.п. 1.4 п. 1 і п. 10 Інструкції № 141 (ср. ). Він регулюватиме порядок відображення суми ПДВ у тому випадку, коли ви з самого початку знаєте, що куплені вами товари, послуги або необоротні активи використовуватимуться в неоподатковуваній, необ’єктній/пільговій або негосподарській діяльності, у тому числі при передачі в межах балансу для невиробничого використання, переведенні виробничих необоротних активів до складу невиробничих.
У такому разі спершу без жодних сумнівів усю суму «вхідного» ПДВ відправляють до ПК (за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН). А вслід, не роздумуючи, на противагу відображеному ПК нараховують «компенсаційні» ПЗ (п. 198.5 ПКУ; детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 63, с. 18).
Ураховуючи, що негосподарське/неоподатковуване рішення з використання прийняте одразу, Мінфін рекомендує суму ПДВ, що не відшкодовується, обліковувати у складі первісної вартості товарів, необоротних активів або вартості послуг (Дт 20, 23, 28, 15, 91, 92, 93, 94 — Кт 641/ПДВ).
Проте, на нашу думку, при переведенні виробничих ОЗ, що вже пропрацювали, до складу невиробничих, чіпати їх первісну вартість не можна. Тому нарахувати ПЗ слід через витратний рахунок: Дт 949 — Кт 641/ПДВ.
Купили для оподатковуваної діяльності — використали в неоподатковуваній
У цій ситуації ПЗ нараховуються не одразу при придбанні, а потім — у періоді, коли товари/необоротні активи фактично будуть використані в необ’єктних операціях, звільнених від оподаткування, або для негосподарських цілей (п. 198.5 ПКУ).
Мінфін цілком правильно вважає, що первісну вартість товарів / необоротних активів, сформовану в минулому, чіпати некоректно, у тому випадку, якщо вона сформована.
Нагадаємо: первісна вартість запасів — річ непорушна. Вона не може змінюватися в бухобліку, за винятком окремих випадків, застережених стандартом (п. 15 П(С)БО 9). Аналогічна ситуація з ОЗ: для них можливі випадки зміни первісної вартості чітко прописані в П(С)БО 7.
І тепер, коли товари вирішили використовувати в неоподатковуваній діяльності, нарахування «компенсаційні» ПЗ Мінфін абсолютно справедливо радить відображати через рахунки витрат діяльності. Як правило, в такому разі робиться запис: Дт 949 — Кт 641/ПДВ.
Такий висновок випливає з майбутньої редакції п. 1.3 Інструкції № 141.
З неоподатковуваної діяльності — в оподатковувану
Ще один важливий випадок — коли негосподарські/неоподатковувані товари, послуги, необоротні активи в майбутньому починають використовувати в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, у тому числі при переведенні невиробничих ОЗ до складу виробничих.
Придбання здійснювали для неоподатковуваної/негосподарської діяльності (при придбанні відображено ПК / нараховано «компенсаційні» ПЗ). Проте далі куплені товари / ОЗ фактично передали в оподатковувану діяльність (раніше нараховані «компенсаційні» ПЗ зменшуються через РК, п. 198.5 ПКУ).
ПДВ-коригування Мінфін пропонує показувати записом: Дт 641/ПДВ — Кт 719. Тобто, по суті, не зменшуючи ПЗ, а відновлюючи ПК.
Частковий розподіл: ПЗ за «подвійними» придбаннями
У разі здійснення підприємством операцій з придбання та/або виготовлення «подвійних» товарів, послуг, необоротних активів (призначених для одночасного використання в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях), платник відображає всю суму ПДВ у складі ПК. Далі виходячи з частки використання (ЧВ) товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваній діяльності він повинен нарахувати ПЗ з ПДВ.
Для цього не пізніше останнього дня місяця він складає спеціальну «зведену» ПН (з типом причини «08» або «09») і реєструє її в ЄРПН (п. 199.1 ПКУ). Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 63, с. 25.
Так от, для обліку суми ПДВ за такою зведеною ПН Мінфін радить відкрити додатковий субрахунок до рахунку 643 «Податкові зобов'язання», назвавши його «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню» і помітивши цей субрахунок, наприклад, як 643/1.
Тобто для нарахованих розподілюваних ПЗ необхідно відкрити додатковий аналітичний субрахунок, щоб виділити їх окремо — як такі, що підлягають коригуванню
На суму частково донарахованих ПЗ у бухобліку робиться запис: Дт 643/1 — Кт 641/ПДВ.
Це дуже зручно виділяти ці нараховані ПЗ окремо і збирати як «розподілювані». Адже наприкінці року буде річний перерахунок, у результаті якого суми ПЗ, що потрапили на субрахунок 643/1, доведеться коригувати.
Від себе додамо, що разом з цим слід списати нараховані «компенсаційні» ПЗ (з кредиту 643/1):
— до складу первісної вартості «подвійних» товарів, необоротних активів, вартості послуг (до дебету рахунків 20, 23, 28, 15, 91, 92, 93, 94) — якщо первісно при придбанні відоме їх «подвійне» використання;
— до складу витрат періоду (до дебету рахунку 949) — якщо на момент придбання не передбачалося їх «подвійне» призначення.
Річний перерахунок ЧВ
За результатами року платник, який здійснює одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції, повинен перерахувати ЧВ виходячи з фактичних обсягів операцій. Тобто провести так званий загальний річний перерахунок (п. 199.4 ПКУ). Проте сам його механізм з 01.07.2015 р. змінився. Тепер усе вирішується по-новому: через коригування ПЗ, нарахованих раніше в результаті розподілу сум ПДВ за «подвійними» товарами (абзац шостий п. 198.5 ПКУ).
У п. 12 Інструкції № 141 (поки що на відміну від самого п. 199.6 ПКУ) уже чітко зазначатиметься, що
за результатами календарного року платник збільшує (зменшує) суму саме ПЗ
Ідеться про ті ПЗ, що обліковуватимуться на спеціальному субрахунку 643/1. Їх і доведеться скоригувати (у бік збільшення — донарахувавши ПЗ або зменшення — прибравши зайві ПЗ). Підставою для цього слугуватиме РК до ПН, складений у порядку, установленому для ПН, і зареєстрований в ЄРПН.
Донарахування ПЗ потрібно буде показати записами: Дт 643/1 — Кт 641/ПДВ; Дт 949 — Кт 643/1.
Сума надмірно нарахованого ПЗ (його зменшення) записується так: Дт 641/ПДВ — Кт 643/1; Дт 643/1 — Кт 719.
Послуги від нерезидента
Давно вже час привести в порядок п.п. 4.1 Інструкції № 141. Адже вже не тільки ПЗ, а й ПК отримувач послуг від нерезидента відображає за новими правилами (див. пп. 187.8, 198.2 та 208.2 ПКУ). Тепер з датами відображення ПДВ у складі ПЗ і ПК все добре.
Як і раніше, для суми ПДВ за послугами від нерезидента Мінфін залишив проводки без використання субрахунку 643
Тобто на дату списання коштів з банківського рахунка в оплату послуг або на дату оформлення документа, що підтверджує факт надання послуг (залежно від того, яка подія відбулася першою) робиться запис: Дт 644 — Кт 641/ПДВ.
На дату складання ПН за такими операціями (за умови її реєстрації в ЄРПН) робиться запис: Дт 641/ПДВ — Кт 644.
Проте, на наш погляд, нарахування ПДВ з послуг нерезидента правильніше відображати все ж з використанням субрахунку 643, з подальшим закриттям розрахунків у періоді формування ПК на субрахунок 644 записом: Дт 644 — Кт 643.
ПДВ при ввезенні товарів
Абсолютно правильно будуть розставлені крапки над «і» й щодо порядку відображення сплачених на митниці сум ПДВ у складі ПК при ввезенні товарів на митну територію України.
Мінфін нарешті врахував, що для ПДВ у цьому випадку важливий виключно факт ввезення товару, підкріплений митною декларацією (МД). Адже перерахування передоплати за товар нерезиденту на ПДВ-облік жодним чином не впливає (п. 187.11 ПКУ), а ПЗ з ПДВ при ввезенні виникають на дату подання МД для митного оформлення (п. 187.8 ПКУ). Сплативши ввізний ПДВ на митниці, платник податків має право віднести його до ПК (пп. 198.1, 198.2 та 201.12 ПКУ).
Сума ПК відображається в кореспонденції з рахунками обліку відповідних розрахунків. Тобто в обліку сплата імпортного ПДВ і відображення його у складі ПК позначаються такими записами: Дт 377 — Кт 311 (сплачено ПДВ); Дт 641/ПДВ — Кт 377 (оформлено МД).
Продаж сільгосппродукції неплатнику ПДВ
Збираються уточнити проводку після постачання неплатникам ПДВ сільгосппродукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) у фізосіб — неплатників ПДВ (п.п. 1.1 Інструкції № 141 буде доповнено відповідним застереженням). У цьому випадку базою оподаткування є сума торговельної націнки (надбавки), установленої платником ПДВ (п. 189.12 ПКУ).
Тоді має бути зроблено запис: Дт 702 — Кт 641/ПДВ.
Цільове фінансування
Сума ПДВ, що виникає при придбанні за рахунок коштів цільового фінансування товарів, послуг, необоротних активів, уключається до складу ПК. Одночасно Мінфін беззастережно вимагає нарахувати ПЗ з ПДВ, відобразивши це записом: Дт 48 — Кт 641/ПДВ.
Проте варто додати, що цей спосіб відображення нарахованих (сплачених) сум ПДВ справедливий, якщо куплені за рахунок цільових коштів товари, послуги, необоротні активи призначені для використання в неоподатковуваних операціях або для негосподарських цілей.
При оподатковувано-господарському напрямі використання товарів/послуг, ОЗ, що придбаваються за рахунок коштів цільового фінансування, нараховувати «компенсаційні» ПЗ не потрібно. Річ у тім, що податківці зовсім не проти ПК за сумами ПДВ, що входить до їх вартості. Якщо кошти цільового фінансування включено до складу доходів платника, то товари, послуги або ОЗ, куплені за рахунок цільового фінансування, вважаються придбаними саме платником, і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, можуть бути включені до складу ПК (див. категорію 101.16 БЗ).
Відобразивши ПК з ПДВ: Дт 641/ПДВ — Кт 644/1, одночасно на суму використаного цільового фінансування в частині ПДВ відображаємо дохід: Дт 48 — Кт 745 (718).
ПДВ-спецрахунок і розрахунки з бюджетом
Завдяки наказу Мінфіну від 18.06.2015 р. № 573 бухобліково-рахункову Інструкцію № 291* поповнив субрахунок 315 «Спеціальні рахунки в національній валюті», призначений для обліку грошових коштів на рахунку в СЕА ПДВ (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 60, с. 10).
Так от, ці новини не пройдуть повз Інструкції № 141.
Так, зараховані на окремий рахунок кошти, призначені для обліку на електронному ПДВ-рахунку, Мінфін радить відображати записом: Дт 315 — Кт 311.
Суми ПДВ, перераховані Казначейством до бюджету, відображаються записом: Дт 641/ПДВ — Кт 315.
При цьому, як і раніше, перерахування платнику сум бюджетного відшкодування відображається записом: Дт 311 — Кт 641/ПДВ.
Спецрежим у сільському господарстві
Буде підкориговано оновлений п. 15 Інструкції № 141, що стосуватиметься спецрежимників. Що в ньому цікавого?
1. Як і раніше, облік «спецрежимного» сільгосп-ПДВ ведеться на окремому аналітичному рахунку, а сума перевищення ПЗ над ПК, що залишається в розпорядженні сільгосппідприємства (п. 209.2 ПКУ), ураховується як цільове фінансування (Дт 641/ПДВ — Кт 48).
2. Перерахування з поточного рахунка на спеціальний електронний рахунок сільгоспники проводитимуть також з використання субрахунку 315 «Спеціальні рахунки в національній валюті» записом: Дт 315 — Кт 311. На жаль, Мінфін не навів кореспонденцію субрахунків Дт 313 — Кт 315 — перерахування суми «спецрежимного» сільгосп-ПДВ зі спецрахунку СЕА на спецрахунок сільгосппідприємства.
3. Для використання таких сум Мінфін нарешті рекомендує застосовувати більш відповідний запис: Дт 48 — Кт 718 (до цього настійно пропонувався субрахунок 719).
А тепер для зручності узагальнимо пропонований Мінфіном порядок бухгалтерського обліку сум ПДВ у таблиці.
Пропоновані новинки в бухгалтерському обліку ПДВ
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | |
| Дт | Кт | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. ПН своєчасні та запізнілі | |||
| а) перша подія — оприбутковування товару | |||
| 1.1 | Отримано сировину, матеріали, товари, ОЗ, нематеріальні активи, послуги, роботи (відображено непідтверджену ПН суму ПДВ) | 20, 23, 28, 15, 91 — 94 | 631 |
| 644/1* | 631 | ||
| * Мінфін радить виділяти суми ПДВ за всіма ПН до їх реєстрації в ЄРПН окремо на додатково відкритому субрахунку «Податковий кредит непідтверджений» (наприклад, на субрахунку 644/1). | |||
| 1.2 | Отримано зареєстровану ПН: | ||
| — уключено до ПК поточного періоду | 641/ПДВ | 644/1 | |
| — відкладено на наступний період (до 365 днів) | 644/2 | 644/1 | |
| — уключено до ПК наступного періоду (до 365 днів) | 641/ПДВ | 644/2 | |
| 1.3 | Списано на витрати суму ПДВ після закінчення 180-денного* строку з дати складання ПН | 949 | 644/1 |
| * Податківці скоротили строки для можливості реєстрації ПН в ЄРПН (для можливості відображення сум ПДВ у складі ПК) з 365 до 180 днів. | |||
| б) перша подія — авансова оплата | |||
| 1.4 | Перераховано аванс продавцю (відображено непідтверджену ПН суму ПДВ) | 371 | 311 |
| 644/1 | 644 | ||
| 1.5 | Отримано зареєстровану ПН і відображено у складі ПК | 641/ПДВ | 644/1 |
| 1.6 | Отримано товари, послуги, необоротні активи (відображено непідтверджену ПН суму ПДВ) | 20, 23, 28, 15, 91 — 94 | 631 |
| 644 | 631 | ||
| 1.7 | Здійснено залік заборгованості | 631 | 371 |
| 2. Перевищення собівартості над ціною продажу | |||
| 2.1 | Нараховано ПЗ при перевищенні собівартості проданих товарів, робіт, послуг над ціною їх продажу (ПН з типами причини «15», «16», «17») | 949 | 641/ПДВ |
| 3. ПДВ при псуванні, ліквідації ОЗ і безоплатних передачах | |||
| 3.1 | Нараховано ПЗ з ПДВ | 949, 976 | 641/ПДВ |
| 4. Придбання для необ’єктної, неоподатковуваної, пільгової або негоспдіяльності | |||
| 4.1 | Оприбутковано товари, послуги, необоротні активи (відображено непідтверджену ПН суму ПДВ) | 20, 23, 28, 15, 91 — 94 | 631 |
| 644/1 | 631 | ||
| 4.2 | Відображено ПК (на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН) | 641/ПДВ | 644/1 |
| 4.3 | Відображено «компенсаційні» ПЗ за сировиною (товарами) | 20, 28 | 641/ПДВ |
| 4.4 | Відображено «компенсаційні» ПЗ за нематеріальними активами | 15 | 641/ПДВ |
| 4.5 | Відображено компенсаційні» ПЗ за отриманими роботами, послугами | 23, 91 — 94 | 641/ПДВ |
| 5. Купили для оподатковуваних — використали в необ’єктних, пільгових і негосподарських операціях | |||
| 5.1 | Оприбутковано товари, послуги, необоротні активи (відображено непідтверджену ПН суму ПДВ) | 20, 23, 28, 15, 91 — 94 | 631 |
| 644/1 | 631 | ||
| 5.2 | Відображено ПК (на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН) | 641/ПДВ | 644/1 |
| 5.3 | Нараховано «компенсаційні» ПЗ за товарами, послугами, необоротними активами (складається зведена ПН і реєструється в ЄРПН) | 949 | 641/ПДВ |
| 6. З неоподатковуваної діяльності — в оподатковувану | |||
| 6.1 | Оприбутковано товари, послуги, необоротні активи (відображено непідтверджену ПН суму ПДВ) | 20, 23, 28, 15, 91 — 94 | 631 |
| 644/1 | 631 | ||
| 6.2 | Відображено ПК (на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН) | 641/ПДВ | 644/1 |
| 6.3 | Відображено «компенсаційні» ПЗ за сировиною (товарами), необоротними активами (складається зведена ПН і реєструється в ЄРПН) | 20, 23, 28, 15, 91 — 94 | 641/ПДВ |
| 6.4 | Зменшено ПЗ з ПДВ (на підставі РК до зведеної ПН, зареєстрованого в ЄРПН) | 641/ПДВ | 719 |
| 7. Частковий розподіл: ПЗ за «подвійними» придбаннями | |||
| 7.1 | Оприбутковано «подвійні» товари, послуги, необоротні активи (відображено непідтверджену ПН суму ПДВ) | 20, 23, 28, 15, 91 — 94 | 631 |
| 644/1 | 631 | ||
| 7.2 | Відображено ПК (на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН) | 641/ПДВ | 644/1 |
| 7.3 | Нараховано ПЗ (виходячи з ЧВ неоподатковуваного) | 643/1* | 641/ПДВ |
| 7.4 | Відображено «компенсаційні» ПЗ у складі первісної вартості товарів, необоротних активів, вартості послуг | 20, 23, 28, 15, 91 — 94 | 643/1 |
| * Нараховані суми ПЗ при розподілі за «подвійними» придбаннями Мінфін радить збирати на додатково відкритому субрахунку «Податкові зобов’язання, що підлягають коригуванню» (наприклад, на субрахунку 643/1). | |||
| 8. Річний перерахунок ЧВ | |||
| 8.1 | Донараховано ПЗ (на підставі РК, складеного до зведених ПН з типом причини «08», «09») | 643/1 | 641/ПДВ |
| 949 | 643/1 | ||
| 8.2 | Зменшено ПЗ (на підставі РК, складеного до зведених ПН з типом причини «08», «09») | 641/ПДВ | 643/1 |
| 643/1 | 719 | ||
| 9. Послуги від нерезидента | |||
| 9.1 | Нараховано ПЗ з ПДВ з послуг нерезидента (за першою подією) | 644 | 641/ПДВ |
| 9.2 | Відображено ПК з ПДВ з послуг нерезидента (на дату складання ПН за такими операціями, за умови її реєстрації в ЄРПН) | 641/ПДВ | 644 |
| 10. ПДВ при ввезенні товарів | |||
| 10.1 | Сплачено суму ПДВ на митниці | 377 | 311 |
| 10.2 | Відображено ПК (на підставі МД) | 641/ПДВ | 377 |
| 11. Продаж безПДВшної сільгосппродукції неплатнику ПДВ | |||
| 11.1 | Нараховано ПЗ виходячи з суми націнки | 702 | 641/ПДВ |
| 12. Цільове фінансування | |||
| 12.1 | Відображено ПК з ПДВ (ПН зареєстрована в ЄРПН) | 641/ПДВ | 644/1 |
| 12.2 | Одночасно нараховано «компенсаційні» ПЗ з ПДВ* | 48 | 641/ПДВ |
| * При оподатковувано-господарському напрямі використання товарів/послуг, ОЗ, що придбаваються за рахунок коштів цільового фінансування, нараховувати «компенсаційні» ПЗ не потрібно. | |||
| 13. Облік руху коштів на ПДВ-спецрахунку | |||
| 13.1 | Поповнено спецрахунок грошовими коштами (для сплати за звітний період ПДВ, реєстрації ПН в ЄРПН) | 315 | 311 |
| 13.2 | Списано з ПДВ-спецрахунку грошові кошти в рахунок сплати ПДВ | 641/ПДВ | 315 |
| 14. Повернення платнику ПДВ сум з бюджету | |||
| 14.1 | Надходження платнику сум бюджетного відшкодування | 311 | 641/ПДВ |
висновки
Мінфін додатково до основних субрахунків обліку ПЗ і ПК (643 і 644) пропонує відкрити субрахунки: для обліку ПЗ, що підлягають коригуванню; для обліку ПДВ за неотриманими ПН.
Якщо придбання здійснено для неоподатковуваної діяльності, то «компенсаційні» ПЗ збільшують первісну вартість товарів, ОЗ чи включаються до вартості послуг (Дт 20, 23, 28, 15, 91, 92, 93, 94 — Кт 641/ПДВ).
Якщо товари/ОЗ, куплені для оподатковуваної діяльності, згодом використовували в неоподатковуваній, то «компенсаційні» ПЗ відносимо на витрати (Дт 949 — Кт 641/ПДВ).
Якщо товари/ОЗ, куплені для неоподатковуваної діяльності, потім використовували в оподатковуваній, то для зменшення «компенсаційних» ПЗ (через РК) робимо запис: Дт 641/ПДВ — Кт 719.
