(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 93
  • № 92
  • № 91
  • № 90
  • № 89
  • № 88
  • № 87
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/23
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2015/№ 94

Тим, хто «в шапці-невидимці»: анулювання і повторна ПДВ-реєстрація

Ситуація не з приємних. Підприємство втратило ПДВ-реєстрацію через банальний випадок — втретє за рік «виявилося в шапці-невидимці». До цього податківці двічі присвоювали йому «стан 9», який підприємство вдало парирувало своєчасно поданою формою 6. Але з черговим «станом 9» впоратися, на жаль, не вийшло — прострочили з поданням форми 6. У результаті фіскали анулювали ПДВ-реєстрацію. Які наслідки такого анулювання? Як повторно зареєструватися, враховуючи, що обороти ще в період роботи на ПДВ перевалили далеко за мільйон?

Ноги ростуть з «9-го стану»

«Стан 9» — це ярлик, який вішають податківці підприємству, не виявивши його за місцезнаходженням.

Відомості про місцезнаходження «зберігаються» в ЄДР. Це юридична адреса підприємства, до того ж вона вважається і податковою адресою підприємства (п. 45.2 ПКУ). При цьому важливо, щоб ця адреса збігалася з фактичним місцем ведення діяльності підприємства чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування його діяльністю (ч. 1 ст. 93 ЦКУ).

Адже податківці при роботі з підприємством орієнтуються саме на юридичну адресу. Якщо вони виявлять, що підприємства за цією адресою немає, то повинні принаймні «постаратися» з’ясувати його фактичне місцезнаходження, у тому числі підключивши й податкову міліцію.

І тільки після цього, маючи підтвердження, що (1) пошуки виявилися марними або (2) фактична адреса не відповідає юридичній, податківці надсилають реєстратору повідомлення про відсутність юрособи за місцезнаходженням (за ф. № 18-ОПП). Одночасно з цим підприємству присвоюється стан 9 «Надіслано повідомлення по відсутність за місцезнаходженням».

Формально ця подія — присвоєння «стану 9» — жодним чином не повинна ускладнювати роботу підприємства — платника ПДВ, наприклад, бути приводом для нереєстрації в ЄРПН податкових накладних (ПН) і розрахунків коригувань (РК) або ж для відмови у прийнятті звітності.

З 29.07.2015 р. поле з місцезнаходженням — не обов’язковий реквізит ПН/РК (п. 201.1 ПКУ), відповідно відхилити реєстрацію ПН/РК податківці вже не можуть, оперуючи наявністю помилки в цьому реквізиті, як це практикувалося ще, скажімо, півроку тому (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 46, с. 4).

Заробивши «стан 9», головне — не проспати з підтвердженням свого місцезнаходження.

Майте на увазі! Після того, як держреєстратор отримає від податківців повідомлення за ф. № 18-ОПП, він у 5-денний строк обов’язково надсилає підприємству повідомлення з проханням подати реєстраційну картку за формою 6 (ч. 12 ст. 19 Закону № 755).

Подати реєстратору форму 6 потрібно протягом місяця з дня отримання повідомлення

Зверніть увагу! З 21.11.2015 р. подавати реєстратору потрібно буде вже нову форму 6, затверджену наказом Мін’юсту від 02.11.2015 р. № 2140/5. Цей наказ набуває чинності з дня, що настає за днем його офіційного опублікування, що заплановане в бюлетені «Офіційний вісник України» від 20.11.2015 р. № 90).

Після того, як ви підтвердилися в реєстратора і подали до податкової «свіжий» витяг, «стан 9» знімається. Хоча не факт, що цей самий стан ви не підхопите, скажімо, через місяць. Ураховуючи, що платників з такою проблемою чимало, позбавитися від «шапки-невидимки» можна тільки своєчасно подаючи чергове нове підтвердження, або переходити в наступ у відповідь*.

* Принцип наступу (точніше, куди поскаржитися) універсальний — детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 88, с. 5.

Важливо! Якщо з поданням реєстраційної картки за формою 6 вийде прокол, то вам загрожує одна з двох неприємностей (ч. 14 ст. 19 Закону № 755, лист ДФСУ від 01.07.2015 р. № 1723/2/99-99-11-02-02-10)ср. 025069200 :

1) ви отримали повідомлення, але не відповіли на нього — тоді держреєстратор унесе до ЄДР запис про відсутність підтвердження відомостей про юрособу. Після цього податківці присвоять підприємству «стан 7»;

2) поштове відправлення з повідомленням повернулося назад держреєстратору — у цьому випадку він унесе до ЄДР запис про відсутність юрособи за місцезнаходженням. Після цього податківці присвоять «стан 8».

Після цого підприємство навряд чи уникне примусової ПДВ-розреєстрації (п.п. «ж» п. 184.1 ПКУ). Майте на увазі! Податківці останнім часом с ходу вдаються до такої можливості. Причому, рішення про анулювання приймається ними незважаючи навіть на те, що підприємство, яке розреєстровується, потрапляє до лав обов’язкових платників (має далеко за мільйонні обсяги оподатковуваних операцій) і повинне нараховувати та сплачувати ПДВ (п. 5.6 розд. V Положення № 1130). Підтверджує це й читач, який звернувся до нас.

Як діяти далі?

Що зроблено, то зроблено. І після позбавлення ПДВ-статусу підприємство може, як мінімум, піти двома шляхами:

1) оскаржити рішення податкового органу про анулювання ПДВ-реєстрації, якщо в підприємства виникли сумніви з приводу реальності «процедури пошуку» (у суді або в податковому органі вищого рівня), тобто пройти процедуру відновлення платника ПДВ.

Важливо! Якщо рішення про скасування реєстрації буде скасовано, то дата реєстрації платника залишається колишньою, відповідає даті попередньої реєстрації

Про це зазначено в п. 5.10 розд. V Положення № 1130. Причому дата залишиться колишньою, навіть якщо особа встигне зареєструватися знову;

2) просто (без оскарження рішення податківців) повторно зареєструватися платником ПДВ. Тоді «новий» статус платника ПДВ буде отримано тільки з дати повторної реєстрації.

Однак у будь-якому разі підприємство повинне спершу впоратися з анулюванням та відзвітувати за останній період.

Наслідки анулювання

Умовні ПЗ. Згідно з п. 184.7 ПКУ не пізніше дати анулювання реєстрації його як платника податку необхідно визначити податкові зобов’язання (ПЗ) за товарами/послугами, необоротними активами, суми ПДВ за якими були включені до складу податкового кредиту (ПК), якщо підприємство не встигло використати їх в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності. Визначити ці ПЗ доведеться виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг або необоротних активів. Детальніше про об’єкт оподаткування при умовному постачанні див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 98, с. 5.

Запам’ятайте! Обсяги такого умовного постачання не беруть участь при визначенні мільйонного порогу для повторної ПДВ-реєстрації (див. підкатегорію 101.01.01 БЗ).

Оформляють нарахування умовних ПЗ за допомогою однієї «завершальної» податкової накладної (ПН), складеної для себе з типом причини «10». У заголовній частині ПН, що стосується покупця, слід зазначити умовний ІПН «400000000000» і проставити свої дані (п. 12 Порядку № 957). Урахуйте! З 29.07.2015 р. інформація в полях для місцезнаходження (податкової адреси), номерів телефонів, виду цивільно-правового договору і форми розрахунків необов’язкова (п. 201.1 ПКУ, лист ДФСУ від 29.07.2015 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17). У табличній частині у гр. 2 зазначаємо дату складання ПН (не пізніше дати анулювання ПДВ-реєстрації). Останні графи такої ПН заповнюйте в загальному порядку.

Навіть якщо ви не зареєструєте таку ПН, то, враховуючи, що вона не видається покупцю, «штрафна» ст. 1201 ПКУ не застосовується. Максимум, що може загрожувати в такому разі, — адмінштраф у сумі 170 грн. за порушення порядку ведення податкового обліку (ст. 1631 КпАП).

Останній день реєстрації ПН/РК в ЄРПН. День анулювання ПДВ-реєстрації для особи є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ. Тому в день анулювання платник ще має право складати податкові накладні (див. лист ДФСУ від 28.10.2015 р. № 20534/6/99-99-19-03-02-15).

Зауважте! Звичайні «вихідні» ПН/РК, виписані в останньому періоді, слід зареєструвати не пізніше дня анулювання, навіть якщо у платника в запасі ще 15 належних для цього днів.

Як пояснюють податківці, після дати анулювання колишній платник реєструвати їх уже не має права, незважаючи на те, що 15-денний строк іще не минув (див. підкатегорію 101.20 БЗ). Хоча раніше податківці дозволяли це робити і після дати анулювання до закінчення граничного строку.

Тому, зважаючи на ці вимоги, всі ПН і РК, складені та зареєстровані в ЄРПН у день анулювання ПДВ-реєстрації, ще будуть підставою для відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у них (див. підкатегорію 101.19 БЗ, а також лист ДФСУ від 30.10.2015 р. № 23111/6/99-99-19-03-02-15).

Зазвичай податківці повідомляють платника про анулювання ПДВ-реєстрації протягом 3 робочих днів після дня анулювання (п. 5.4 розд. V Положення № 1130). Проте якщо вам про це повідомлять день у день, то, щоб не підвести контрагентів, постарайтеся зареєструвати в ЄРПН абсолютно всі ПН/РК.

Строки подання останньої декларації. При анулюванні ПДВ-реєстрації останнім звітним періодом вважається період, що починається з дня, наступного за останнім днем попереднього звітного періоду, і закінчується днем анулювання реєстрації (п. 184.6 ПКУ).

Тобто якщо ПДВ-реєстрацію анулювали, наприклад, 16.11.2015 р., то останнім звітним періодом вважатиметься укорочений листопад: з 01.11.2015 по 16.11.2015 р. (включно).

День анулювання ПДВ-реєстрації ще входить до останнього ПДВ-періоду платника

Ані ПКУ, ані Положення № 1130 не встановлюють жодних спеціальних скорочених строків подання звітності при анулюванні ПДВ-реєстрації. Тому останню декларацію слід подавати в «загальні» строки, установлені пп. 49.18 і 203.1 ПКУ, тобто протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем стандартного звітного (податкового) періоду, в якому сталося анулювання ПДВ-реєстрації. На це звертають увагу і податківці (див. підкатегорію 101.22 БЗ).

Тобто, якщо анулювали ПДВ-реєстрацію 16.11.2015 р., то останню декларацію з ПДВ платник повинен здати у строки, передбачені для стандартного листопадового звітного періоду, тобто не пізніше 21.12.2015 р.

Строк сплати. Суми ПДВ, зазначені в «останній» податковій декларації з ПДВ, Казначейство перерахує до бюджету з електронного ПДВ-рахунку не пізніше останнього дня, установленого для самостійної сплати податкових зобов’язань.

При цьому, якщо залишку коштів на електронному ПДВ-рахунку недостатньо, то анульований платник зобов’язаний протягом 10 календарних днів, що настають за граничним строком для подання декларації, перерахувати з власного поточного рахунку на електронний ПДВ-рахунок необхідну суму коштів*. Причому це потрібно зробити незалежно від того, залишається підприємство зареєстрованим платником ПДВ на день сплати такої суми чи ні (див. підкатегорію 101.22 БЗ).

* Не забувайте! Граничні строки сплати, що припадають на вихідні, не переносяться на наступні робочі дні. Перерахувати гроші на електронний ПДВ-рахунок слід напередодні.

Тобто податкові зобов’язання за «останньою» листопадовою декларацією при анулюванні ПДВ-реєстрації мають бути сплачені не пізніше 30.12.2015 р.

На замітку! Якщо колишній платник ПДВ повторно реєструється та подає заяву на ПДВ-реєстрацію, то податківці на місцях вимагають, щоб на момент подання такої заяви декларація за останній період, в якому відбулося анулювання, була подана, і податкові зобов’язання, що виникли за нею, були сплачені. Щоправда, така вимога неправомірна і ніяк не підкріплена нормами законодавства.

Помилки «за бортом». Ще один мінус, який чекає анульованого платника — неможливість виправити помилки попередніх періодів. Податківці категорично проти подання УР на дату і після дати ПДВ-анулювання. Зауважимо, що до 2015 року були позитивні судові рішення на користь платників, що побажали виправити «анульовані» періоди (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 31).

Мотиви податківців: (1) платник виключений з Реєстру платників ПДВ; (2) неплатник ПДВ не може подавати звітність (виняток: подання звітності за останній період, в якому було анульовано ПДВ-реєстрацію).

Тобто починаючи з дати анулювання ПДВ-реєстрації, УР як самостійний документ подаватися не може (див. підкатегорії 101.01.05 і 110.01 БЗ). Щоправда, податківці радять подавати УР як додаток до останньої декларації. Проте самі ж знають, що такий спосіб виправлення поки що неробочий (див. лист ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 53, с. 5).

До того ж, не допоможе виправити колишні періоди і повторна реєстрація платником ПДВ

наприклад, уже в наступному місяці.

Реєстрація заново, навіть з тим самим індивідуальним податковим номером (ІПН)**, абсолютно не стосується операцій попередньої реєстрації. Ставши платником ПДВ у результаті повторної реєстрації, підприємство не є платником ПДВ за результатами попередньої реєстрації.

** Навряд чи підприємству при повторній реєстрації присвоять нові ІПН. Цифри, що складають ІПН: 1 — 7 — перші 7 знаків коду за ЄДР (без контрольного числа); 8, 9 — код області; 10, 11 — код адміністративного району; 12 — контрольний розряд, визначений у ДФСУ. Іншим ІПН може бути, якщо підприємство повторно реєструватиметься, наприклад, в іншій області чи районі.

Річ у тім, що при визначенні дати реєстрації особи, яка повторно реєструється платником ПДВ, не враховуються періоди попередніх реєстрацій, які були анульовані (п. 3.13 Положення № 1130).

Так само справи йдуть і з можливістю складання РК при повторній ПДВ-реєстрації до ПН, складених та зареєстрованих в ЄРПН в періодах до анулювання попередньої ПДВ-реєстрації (див. лист ДФСУ від 29.10.2015 р. № 23007/6/99-99-19-03-02-15).

До побачення, ліміт реєстрації. При анулюванні ПДВ-реєстрації електронний ПДВ-рахунок платника закривається, а залишок коштів з нього перераховується до бюджету (п. 7 Порядку № 569). Тобто весь напрацьований платником ліміт реєстрації зникне, а залишок коштів на електронному ПДВ-рахунку потрапить до бюджету. Повернути ці гроші можна буде на підставі заяви, в порядку, прописаному у ст. 43 ПКУ, або на поточний рахунок, або в рахунок погашення грошових зобов’язань за іншими платежами (п. 27 Порядку № 569).

Забігаючи наперед, зазначимо, що перекинути залишок коштів з бюджету на новий електронний ПДВ-рахунок, який платнику відкриють при повторній ПДВ-реєстрації, не вийде. Поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел (крім перерахування з поточного рахунку платника податків) не передбачено (п.п. 1 п. 22 Порядку № 569, лист ДФСУ від 19.01.2015 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17).

І знову в бій

Строки для подання заяви. Один із читачів, який звернувся до нас за консультацією на «гарячу лінію», повідомив, що, повторно реєструючи «обов’язкового» платника після його примусового анулювання, податківці вимагали заяву за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 1130) подати протягом 10 календарних днів, що настають після дати анулювання! Проте такі строки надумані. Ані в ПКУ, ані в Положенні № 1130 про це й близько не йдеться.

З п. 183.2 ПКУ чітко випливає:

заява на реєстрацію подається не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому обсяг оподатковуваних операцій досяг 1 млн грн.

У ситуації, що склалася, для того, щоб заново зареєструватися платником ПДВ, на нашу думку, підприємство має подати заяву не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем анулювання ПДВ-реєстрації (тобто не пізніше 10 грудня 2015 року).

Зареєструвати підприємство повинні протягом 3 робочих днів після надходження реєстраційної заяви. Відмовити в реєстрації тільки з причини «не тієї/простроченої, на думку податківців» дати подання заяви податківці не мають права (якщо всі інші пункти заяви будуть заповнені правильно).

Зареєстрованим платником ПДВ підприємство буде з дати внесення запису до Реєстру платників ПДВ (п. 183.9 ПКУ). Датою податкової реєстрації такого платника ПДВ буде дата його нової реєстрації незалежно від строку, що пройшов від дня анулювання попередньої податкової реєстрації такої особи до дати подання заяви про повторну реєстрацію (п. 3.13 Положення № 1130).

У разі прострочення/неподання ПДВ-реєстраційної заяви підприємство (п. 183.10 ПКУ):

1) несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ;

2) не має права на нарахування податкового кредиту і бюджетне відшкодування.

Причому, як пояснюють податківці, підприємству в цьому випадку загрожує тільки штраф згідно з п. 123.1 ПКУ (див. підкатегорію 101.31 БЗ). Нагадаємо, він накладається при самостійному визначенні податкових зобов’язань контролюючим органом: у розмірі 25 % від суми визначеного податкового зобов’язання.

При цьому податківці не вимагають сплати: (1) штрафу згідно з п. 120.1 ПКУ — за неподання декларації з ПДВ; (2) штрафу згідно з п. 117.1 ПКУ — за неподання заяви про взяття на облік в органах ДПС; (3) пені згідно з п.п. 129.1.2 ПКУ.

Новий електронний ПДВ-рахунок. На дату повторної реєстрації платником ПДВ у підприємства заново почнеться життя і в СЕА (п. 5 Порядку № 569). Тільки-но податківці присвоять платнику ІПН, Держказначейство одразу ж (на підставі інформації, отриманої від податківців) безоплатно відкриє для нього «новий» електронний ПДВ-рахунок у СЕА (п. 8 Порядку № 569). Податківці повинні проінформувати платника про реквізити електронного ПДВ-рахунку (п. 6 Порядку № 569).

Тобто платник почне роботу в СЕА з чистого аркуша. Ліміт реєстрації на дату відкриття рахунка буде нульовим. Тому, щоб реєструвати в ЄРПН складені з дати реєстрації ПН, платнику доведеться поповнити грошима з поточного рахунку електронний ПДВ-рахунок, або ж зачекати, доки постачальники зареєструють в ЄРПН «вхідні» ПН, складені після реєстрації платником ПДВ.

Майте на увазі! Для СЕА повторно зареєстроване підприємство вважатиметься «новим» (тобто таким, що пропрацювало менше 12 календарних місяців). У зв’язку з цим після відкриття електронного ПДВ-рахунку, на 1-е число кожного нового кварталу показник формули ліміту реєстрації ∑Овердрафт (1/12 середньомісячної суми ПДВ, задекларованої до сплати) не збільшуватиме ліміт реєстрації.

Потрапить він до формули ліміту реєстрації тільки з першого числа кварталу, в якому строк повторної ПДВ-реєстрації підприємства досягне 12 календарних місяців (п. 34. підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Перша звітність. Повторна «обов’язкова» реєстрація, як правило, відбудеться не з першого числа календарного місяця, відповідно перший звітний період у підприємства буде подовженим. Починатиметься він з дня реєстрації і закінчуватиметься останнім днем першого повного календарного місяця (п. 202.1 ПКУ). Наприклад, якщо підприємство зареєструють 14.12.2015 р., то перший звітний період охоплюватиме частину грудня (з 14-го по 31-е число) і повний січень 2015 року.

Усі операції такого звітного періоду відображаються в одній першій декларації, що подається у строки подання січневої звітності, тобто не пізніше 22 лютого 2016 року.

Важливо! У платника в період з дати анулювання до дати повторної реєстрації відсутні зобов’язання з виписування ПН і право на формування податкового кредиту, а також право отримати бюджетне відшкодування. Підприємство ПДВшну звітність за цей період, що «висить у повітрі», не подає.

Ось такі основні правила примусової розреєстрації та повторної реєстрації платником ПДВ. Упевнені, що, знаючи їх, ви без особливих труднощів пройдете ці процедури.

висновки

  • Своєчасно підтверджуйте реєстратору свою «присутність за місцем». Відсутність юрособи або відсутність підтвердження відомостей про юрособу є однією з підстав для анулювання ПДВ-реєстрації (у тому числі й «обов’язкової»).
  • На дату анулювання не забудьте нарахувати умовні ПЗ. При цьому виправити через УР помилки вже не вийде. Після оплати останніх ПЗ ваш електронний ПДВ-рахунок закриють.
  • Подати заяву на ПДВ-реєстрацію «обов’язковий» платник повинен не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем анулювання ПДВ-реєстрації. Зареєстрованим підприємство буде з дати внесення запису до Реєстру платників ПДВ. З моменту реєстрації платникові відкриють новий ПДВ-рахунок.

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
  2. ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
  3. Закон № 755 — Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.
  4. Положення № 1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130.
  5. Порядок № 569 — Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.
ПДВ-реєстрація додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті