(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 93
  • № 92
  • № 91
  • № 90
  • № 89
  • № 88
  • № 87
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/23
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2015/№ 94

Товар, що експортувався, загублено перевізником «у степах України»: наслідки

Ситуація, яку описав у своєму запитанні читач, вимагає не з’ясування конкретної причини втрати товару, що експортується, а ухвалення конкретного бухгалтерського рішення. Товар завантажено та передано перевізнику (базис постачання за Інкотермс 2010 — FCA) разом з примірниками вантажної накладної (міжнародна автомобільна — CMR), замитнено, тобто в митниці місця відправлення належним чином оформлена МД, але відмітки в ній про вивезення товару за межі митної території України на проміжній (прикордонній) митниці не зроблені… І зроблені не будуть.

Одразу ж розтлумачимо, що згідно з базисом постачання FCA покупець бере на себе всі ризики втрати (пошкодження) товару одразу після передачі товару продавцем перевізнику, а не коли товар досягне місця призначення. До речі, у сенсі місця та моменту переходу ризиків втрати товару це ж передбачає і базис постачання CPT (коли перевезення оплачує продавець).

Інакше кажучи: тільки-но ви (зрозуміло — з дотриманням усіх установлених правил, тобто сумлінно) завантажили товар в автотранспортний засіб належного перевізника за відповідним договором і передали йому належні примірники накладної CMR* і оформлену МД — усе! — за цей товар ви відповідальності вже не несете. І після цього моменту в разі чого з перевізником вже розбиратиметься покупець…

* Див. подробиці заповнення у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 2, с. 11.

Що з перевізника впало?..

Детальніше про відповідальність перевізника.

Оскільки йдеться про міжнародне перевезення, такі питання регулюються КМПВ.

Так от, згідно з п. 1 ст. 17 КМПВ перевізник несе відповідальність за втрату вантажу, що сталася з моменту прийняття його до перевезення і до моменту його доставки. При цьому згідно з п. 1 ст. 9 КМПВ вантажна накладна** є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

** Зрозуміло, тут мається на увазі міжнародна автомобільна накладна CMR.

Тут є один важливий момент. У принципі, КМПВ у певних ситуаціях відповідальність перевізника пом’якшує — але тільки за умови, що в накладній CMR є «заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно з положенням дійсної» КМПВ (див. п. 3 ст. 7; п.п. «k» п. 1 ст. 6). Зокрема, згідно з п. 2 ст. 17 КМПВ перевізник може бути звільнений від відповідальності, якщо доведе (а п. 1 ст. 18 КМПВ покладає цей тягар саме на перевізника), що причиною втрати вантажу був дефект останнього або обставини, ні уникнути, ні запобігти наслідкам яких перевізник не міг. Інакше «перевізник відповідає за всі витрати, шкоду та збитки» щодо товару.

І ще. Накладна CMR — згідно з п.п. «f» п. 2 ст. 6 КМПВ: «у випадку потреби… повинна містити», — а в дійсності містить обов’язково (на практиці так воно й робиться) — «погоджений термін, протягом якого має бути виконано перевезення». Цей термін зазначати важливо ще й тому, що

від такої дати відлічується тридцятиденний строк, після закінчення якого недоставлений вантаж вже безперечно вважається втраченим перевізником (п. 1 ст. 20 КМПВ)

А цей факт дає «неотримувачу» вантажу право висунути до недбалого перевізника відповідні претензії (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 24, с. 30). Утім, навіть якщо зазначений «погоджений термін» (див. п.п. «f» п. 2 ст. 6 КМПВ) у накладній CMR прописаний не був, то це зовсім не означає, що все пропало: для цього випадку п. 1 ст. 20 КМПВ установлює нехай більший — шістдесятиденний — але аналогічний за правовою значимістю строк, після спливу якого вантаж безперечно вважається втраченим перевізником (що породжує аналогічні права постраждалого отримувача вантажу)*.

* До речі, якщо за перевезення платили ви, то аналогічно маєте право пред’явити перевізникові претензію та стягнути з нього гроші назад (уключаючи санкції за невиконання договору перевезення).

Зрозуміло, що у процедурах міжнародного перевезення задіяна митниця. А згідно зі ст. 20 Конвенції МДП митниця місця відправлення може встановити певний термін перевезення до кордону. Знаючи цей термін, ви зможете додатково контролювати «граничний» строк отримання МД з відміткою про перетин кордону.

А ще вам корисно знати, що, зокрема в разі загибелі вантажу, п. 13 розд. «С» додатка 1 до Конвенції МДП суворо приписує перевізнику в особі свого водія транспортного засобу негайно звернутися до компетентних органів за місцем, де це сталося, щоб ті в найкоротший строк склали протокол за встановленою формою, який — увага! — повинен залишатися у книжці МДП (п. 16 розд. «С» додатка 1 до Конвенції МДП).

До речі, п. 3 ст. 6 КМПВ дає вам право вписати в накладну CMR обов’язок водія транспортного засобу (перевізника) негайно повідомити вас (наприклад, телефоном) про складання протоколу про втрату вантажу і у визначений строк надати вам копію цього документа.

Постачання — пізніше, вивезення — ніколи

Ми приділили настільки пильну увагу відповідним строкам, тому що, хоч ви й перестали відповідати за товар на той драматичний момент, коли «вже ніхто нікуди не їде» ☹, вам теж може бути цікаво дізнатися про факт втрати товару перевізником по можливості швидше…

Давайте під цим кутом зору поглянемо на картини ваших бухгалтерських доходів (зрозуміло, з прицілом на бухоблікову базу податку на прибуток) і податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ.

Дохід від реалізації товару. За канонами бухобліку продавець повинен визнати дохід від реалізації товарів (і на експорт теж) на дату передачі ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності, покупцю (п. 8 П(С)БО 15). Зрозуміло, за дотримання інших — як правило, дотримуваних на практиці — теоретичних критеріїв визнання активів. Тому тут нам важливо зосередитися саме на даті визнання доходу.

Так от. Якщо звернутися до ст. 334 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV, то за загальним правилом (див. ч. 1 цієї статті) право власності на товар у його набувача за договором виникає з моменту передання, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому тут же уточнюється, що переданням вважається вручення товару набувачу (тобто покупцю) або перевізнику.

Оскільки у вашому договорі перевезення напевно чорним по білому зазначено відповідний базис постачання згідно з Інкотермс 2010, то можна стверджувати, що цим договором встановлено аж ніяк не «інше», а саме те, що перехід ризиків від вас до покупця відбувся на момент прийняття товару перевізником для доставки покупцю. Ось саме цією датою ви й визнаєте свій бухобліковий дохід від реалізації товару.

До речі, нагадаємо, що якщо ви отримували попередню оплату від покупця за товар, що підлягає вивезенню, то в той момент жоден дохід вам визнавати не слід було на підставі п.п. 6.3 П(С)БО 15. Крапка.

ПДВ. Як відомо, операції з вивезення товарів за межі митної території України — це об’єкт обкладення ПДВ (п.п. «г» п. 185.1 ПКУ) за ставкою 0 % згідно з п.п. 195.1.1 ПКУ — у будь-якому з чотирьох перелічених у цьому підпункті митних режимів. І якби товар не пропав, то він був би вивезений у митному режимі експорту (п.п. «а» цього підпункту). У цьому ж п.п. 195.1.1 ПКУ конкретизовано:

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку**, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України***

** Див. п.п. «б» п. 187.1 ПКУ, пп. 30 і 31 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450.

*** Від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

І подібно до попереднього «прибуткового» розділу статті тут теж зазначимо: якщо ви отримували попередню оплату від покупця за товар, що підлягає вивезенню, то в той момент жодних маніпуляцій у ПДВ-обліку вам робити було не слід на підставі п. 187.11 ПКУ. До речі, про благополучний експорт ви могли прочитати зовсім нещодавно — у «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 58, с. 8.

Але оскільки ваша ситуація — зовсім не благополучна ☹, тут починається «картина маслом» і нам з вами доведеться відповісти на декілька формальних запитань.

1. «А был ли мальчик?» ☹ (читай: факт постачання).

Відповідь: згідно з п.п. 14.1.191 ПКУ — «постачання товарів — будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж…» — тобто факт ПДВ-постачання поза сумнівом мав місце.

2. Чи можна вважати цей товар вивезеним за межі митної території України?

Відповідь: однозначно ні (див. цитату вище). Тому що вивезення не «підтверджене в порядку»… тощо.

3. Де відбулося постачання?

Відповідь: на митній території України (випливає з 1 і 2).

4. Як кваліфікувати це постачання для цілей ПДВ-обліку?

Дивіться. У принципі ситуація зовні змахує на так звану зміну напряму використання (натякаємо на п. 198.5 ПКУ), проте цей варіант не пройде, тому що як вивезення, так і внутрішнє постачання — оподатковувані операції (вони відрізняються тільки розміром ставок — 0 % і 20 %).

Тому залишається такий варіант відповіді. Оскільки ваш покупець не підпадає під спеціальне визначення платника ПДВ (ст. 180 ПКУ), ця операція розглядатиметься як банальне «постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України» (п.п. «а» п. 185.1 ПКУ). Причому, покупцю — неплатнику ПДВ.

Відповідно вам доведеться нарахувати ПЗ за ставкою 20 % ☹ (не забудьте про мінбазу згідно з абзацом другим п. 188.1 ПКУ!) і скласти податкову накладну (ПН) у порядку, загальному для внутрішнього постачання неплатнику ПДВ (який вам добре відомий з «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 80, с. 33). Але ми таки двома словами нагадаємо про специфіку заповнення деяких обов’язкових на сьогодні реквізитів такої ПН, установлених Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957: (1) у табличці типу причини поставте позначку «Х» і заповніть тип причини «02»; (2) у реквізитах покупця — відповідно «Неплатник» і умовний ІПН «100000000000».

І останнє запитання «на засипку»: на яку дату треба скласти таку ПН?

Відповідаючи жорстко: на дату постачання… ☹ Але з одного боку, не маючи дару передбачення, ви не могли зробити це раніше, ніж дізналися від перевізника про те, що товар втрачений і його вивезення не відбудеться ніколи (ось навіщо вам потрібно дізнатися про цей факт якомога швидше). З іншого боку — ця ПН «самовиписана» (у тому сенсі, що покупцю не видається), та до того ж законодавство не встановлює тепер вимоги, щоб нумерація виписаних ПН була суцільною. Отже, думаємо, ані з оформленням, ані з реєстрацією такої ПН у вас проблем не виникне. Ні тим більше з бухгалтерськими проводками при експорті, які ви в повному обсязі почерпнули в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 58, с. 8.

Як, на жаль, не виникне у вас і «від’ємного значення» ПДВ за такою операцією.

А що стосується репутаційних втрат— переводьте стрілки на недбалого перевізника…

Документи статті

  1. КМПВ — Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 1956 р.).
  2. Конвенція МДП — Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.
  3. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
  4. П(С)БО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290.
експорт додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті