Будь-який бухгалтер, хоч серед ночі розбуди, вам скаже, що правильне визначення строку корисного використання активу важливе для коректного розрахунку сум амортизаційних відрахувань. А ще від установленого строку залежить сама можливість визнання активу як об’єкта основних засобів (далі — ОЗ). Пояснення тут просте.
Об’єктом ОЗ у бухгалтерському обліку може бути визнано актив, очікуваний строк корисного використання якого перевищує 1 рік (або операційний цикл, якщо він більше року) ( п. 4 П(С)БО 7). Якщо ж матеріальний актив передбачається використовувати протягом періоду менше 1 року (або операційного циклу, якщо він більше року), то він не може вважатися об’єктом ОЗ для цілей бухгалтерського обліку, а отже, його вартість амортизації не підлягає.
А що таке строк корисного використання ОЗ? Хто і як його встановлює? Зараз ми з вами це дізнаємося. Приєднуйтеся!
Що являє собою строк корисного використання ОЗ?
Бухгалтерський облік. Згідно з умовою п. 23 П(С)БО 7 об’єкти ОЗ, зараховані на баланс підприємства, підлягають амортизації протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Розшифровку поняття «Строк корисного використання (експлуатації) основних засобів» нам дає п. 4 П(С)БО 7. Це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде виготовлений (виконаний) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).
Такий строк підприємство встановлює самостійно
Його прописують у розпорядчому документі при визнанні об’єкта ОЗ активом (зарахуванні на баланс). Про це свідчить п. 23 П(С)БО 7.
При визначенні строку корисного використання (експлуатації) ОЗ п. 24 П(С)БО 7 радить ураховувати:
— очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
— передбачуваний фізичний та моральний знос;
— правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.
Зверніть увагу: ані мінімальних, ані максимальних строків корисного використання ОЗ підприємству П(С)БО 7 не нав’язує (зрозуміло, з урахуванням того, що ОЗ — це у принципі активи з очікуваним строком корисного використання більше 1 року або операційного циклу, якщо він більше року). Але при цьому, щоправда, дозволяє використовувати мінімально допустимі строки, установлені податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу амортизації) ( п. 26 П(С)БО 7).
Податковоприбутковий облік. На якому ж рівні встановлює мінімально допустимі строки амортизації ОЗ та інших необоротних активів ПКУ? Відповідь знаходимо в п.п. 138.3.3 ПКУ (див. таблицю).
Мінімально допустимі строки корисного використання ОЗ та ІНМА
| Номер групи | Об’єкти | Мінімально допустимі строки корисного використання, років |
| 1 | Земельні ділянки | — |
| 2 | Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом | 15 |
| 3 | Будівлі | 20 |
| Споруди | 15 | |
| Передавальні пристрої | 10 | |
| 4 | Машини та обладнання | 5 |
| з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, що визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень* | 2 | |
| * У п.п. 138.3.3 ПКУ досі фігурує вартісний критерій віднесення матеріальних активів до ОЗ — 2500 грн., хоча з 01.09.2015 р. він становить уже 6000 грн. ( п.п. 14.1.138 ПКУ). | ||
| 5 | Транспортні засоби | 5 |
| 6 | Інструменти, прилади, інвентар, меблі | 4 |
| 7 | Тварини | 6 |
| 8 | Багаторічні насадження | 10 |
| 9 | Інші основні засоби | 12 |
| 10 | Бібліотечні фонди, заощадження Національного архівного фонду України | — |
| 11 | Малоцінні необоротні матеріальні активи | — |
| 12 | Тимчасові (нетитульні) споруди | 5 |
| 13 | Природні ресурси | — |
| 14 | Інвентарна тара | 6 |
| 15 | Предмети прокату | 5 |
| 16 | Довгострокові біологічні активи | 7 |
Майте на увазі: якщо строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ в бухобліку менше мінімально допустимих «податкових» строків, то для розрахунку податкової амортизації в цілях оподаткування прибутку застосовують строки з ПКУ. До речі, контролери цілком допускають ситуацію, коли в бухобліку встановлено строк експлуатації ОЗ менше мінімального податкового (див. лист ДФСУ від 02.06.2015 р. № 11385/6/99-99-19-02-02-15).
У зворотній ситуації, коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ в бухобліку ≥ мінімально допустимих строків з ПКУ, то для розрахунку податкової амортизації користуються бухобліковим строком.
Тобто платник після зарахування на баланс придбаного об’єкта ОЗ повинен зіставити строк його корисного використання, установлений самостійно в бухобліку, з мінімально допустимим строком з ПКУ. І тільки після цього нараховувати амортизацію в податковому обліку виходячи з того строку, який більше.
Але такі додаткові маніпуляції потрібно виконувати не всім платникам підряд. Зараз ви зрозумієте чому.
З 01.01.2015 р. п.п. 134.1.1 ПКУ ділить платників податку на прибуток на дві категорії:
— малодохідники — платники з доходом за попередній рік (починаючи з 2015 року), визначеним за правилами бухобліку, не більше 20 млн грн.
і
— високодохідники — платники з минулорічним доходом відповідно більше 20 млн грн.
Так от, малодохідники ведуть податково-бухгалтерський облік ОЗ виключно за правилами П(С)БО 7. Тобто на них не поширюються визначення ОЗ з п.п. 14.1.138 ПКУ, вимога застосовувати мінімально допустимі строки експлуатації ОЗ і податкові методи амортизації, а також усі інші обмеження ПКУ.
А ось високодохідні платники (і малодохідні — з доброї волі) повинні вести окремий податковий облік ОЗ. Для них якраз мінімально допустимі строки амортизації ОЗ, прописані в п.п. 138.3.3 ПКУ, і актуальні. Ці платники визначають амортизаційні різниці і коригують на них бухгалтерський фінрезультат — об’єкт обкладення податком на прибуток.
Здійснити таке коригування, загалом, неважко. Для цього треба тільки до фінансового результату додати суму бухгалтерської амортизації і одразу ж відняти від отриманого значення суму податкової амортизації, розрахованої за правилами ПКУ.
Завдяки цьому коригуванню платник і отримає фінрезультат, готовий до обкладення податком на прибуток.
Зауважте: якщо ви встановили в податковому та бухгалтерському обліку різні строки амортизації ОЗ, то у вас, звичайно, відрізнятимуться:
1) щомісячні суми амортизації;
2) залишкові вартості об’єкта.
Приклад 1. Високодохідне підприємство в серпні 2015 року придбало верстат вартістю 12000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 2000 грн.). У цьому ж місяці верстат ввели в експлуатацію. Його ліквідаційну вартість визначили на рівні 1000 грн.
Строк корисного використання об’єкта в бухобліку — 4 роки, а в податковому обліку — 5 років. Для нарахування амортизації підприємство використовує прямолінійний метод.
Розрахуємо щомісячну суму амортизації виходячи з того, що вартість верстата, яка амортизується, дорівнює 9000 грн. (10000 грн. - 1000 грн.).
Місячна сума амортизації в бухобліку: 9000 грн. : : (4 роки х 12 міс.) = 187,50 грн.
Місячна сума амортизації в податковому обліку: 9000 грн. : (5 років х 12 міс.) = 150 грн.
За підсумками 2015 року підприємство відкоригує бухгалтерський фінрезультат на різницю, що виникла при нарахуванні амортизації, а саме: збільшить його на бухамортизацію в розмірі 750 грн. (187,50 грн. х 4 міс.), а потім зменшить на податкову амортизацію у розмірі 600 грн. (150 грн. х 4 міс.).
Припустимо, фінрезультат становитиме 50000 грн. Тоді після коригування він «підросте» і дорівнюватиме 50150 грн. (50 000 грн. + 750 грн. -
- 600 грн.).
Як установити строк амортизації для вживаних ОЗ?
Якщо ви — малодохідний платник, у вас жодних проблем. Облік ОЗ, як ми зазначили вище, ви ведете виключно за бухгалтерськими правилами, передбаченими П(С)БО 7. Тому маєте право встановити для придбаного об’єкта (хоч нового, хоч уживаного) будь-який строк корисного використання (експлуатації) без прив’язки до будь-якого мінімального строку. Зрозуміло, з урахуванням потужності, продуктивності, фізичного та морального зносу об’єкта. Тобто це має бути реальний строк корисного використання ОЗ, щоб не порушувати один з принципів бухобліку — обачність. Ну і звичайно, цей строк має бути більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року), інакше актив просто не вважатиметься об’єктом ОЗ.
Зовсім інша історія з високодохідниками. Для них якраз у п.п. 138.3.3 ПКУ встановлено мінімальний строк амортизації ОЗ.
Причому відштовхуватися від мінстроку потрібно за всіма ОЗ, незалежно від того, нові вони чи вже побували в чиїхось руках
Отже, строк більше мінімального для них — будь ласка, а менше — ні-ні.
У бухобліку ви, звичайно, можете призначити для вживаних ОЗ строк корисного використання з урахуванням строку його фактичного використання попередніми власниками. Але якщо він буде менше мінімального з ПКУ, то податкову амортизацію все одно доведеться рахувати виходячи з такого мінстроку. Через це балансові вартості об’єкта в бухгалтерському та в податковому обліку у вас будуть різними.
Через зрозумілі причини «підстаркуватий» об’єкт може стати непридатним для подальшої експлуатації набагато раніше встановленого строку. Що робити тоді? Ліквідувати його. В обліку мозаїка складеться так: до фінансового результату ви додасте бухгалтерську залишкову вартість об’єкта ( п. 138.1 ПКУ) і одразу ж від отриманого результату відніміть його податкову залишкову вартість ( п. 138.2 ПКУ).
У результаті недоамортизована у податковому обліку вартість ОЗ зменшить ваш оподатковуваний прибуток.
Чи можна переглянути строк корисного використання об'єкта ОЗ?
Зрозуміло, ви можете переглянути строк корисного використання об’єкта ОЗ — збільшити або зменшити його. «Добро» на це в разі зміни очікуваних економічних вигод від використання об’єкта дає п. 25 П(С)БО 7.
А § 51 МСБО 16 навіть зобов’язав моніторити строк корисного використання активу, принаймні на кінець кожного фінансового року. І за результатами «моніторингу» вирішувати, залишити строк, який визначили раніше, або все ж за необхідності змінити. Утім, змінити строк корисного використання ОЗ у будь-який інший час, коли в підприємства виникає в цьому необхідність (якщо очікування відрізняються від попередніх оцінок), МСБО 16 теж не забороняє.
Так, наприклад, ви можете продовжити строк корисного використання об’єкта ОЗ, який уже повністю замортизовано (на рахунках 10 «Основні засоби» і 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» значаться рівні суми), але ще цілком працездатний. Після продовження строку експлуатації матимете право його ремонтувати, покращувати або модернізувати, доки не вирішите ліквідувати чи продати.
Звісно, зміну строку корисного використання (експлуатації) об’єкта потрібно підтвердити документально. Установити його своїм рішенням може спеціально створена на підприємстві комісія. Крім того, новий строк корисного використання варто підкріпити розпорядчим документом — наказом по підприємству (див. лист Мінфіну від 08.08.2012 р. № 31-08410-07-10/19584).
Важливо! Перегляд строків корисного використання ОЗ для цілей бухобліку є зміною облікової оцінки ( п. 8 П(С)БО 6 і п.п. «г» п. 32 МСБО 16), тому не зумовлює перерахунку сум уже нарахованої «минулої» бухгалтерської амортизації.
Тобто така зміна строку працює перспективно (а не ретроспективно), а отже, проводити коригування за минулими звітними періодами в бухобліку не потрібно
Амортизувати ОЗ виходячи з нового строку починають з місяця, що настає за місяцем зміни строку корисного використання. Про це попереджає п. 25 П(С)БО 7.
Річну (місячну) суму амортизації після зміни строку корисного використання (експлуатації) визначають виходячи відповідно із залишкової вартості та нового строку корисного використання (п. 26 Методрекомендацій № 561).
Приклад 2. Високодохідне підприємство в лютому 2015 року придбало та ввело в експлуатацію обладнання первісною вартістю 24000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 4000 грн.).
Строк корисного використання обладнання в податковому та бухгалтерському обліку прийнято на рівні мінімально допустимого — 5 років. Ліквідаційна вартість — 2000 грн. У наказі про облікову політику передбачено прямолінійний метод амортизації.
Ураховуючи умови експлуатації обладнання, а також економічні вигоди, реальний строк його корисного використання становить 3 роки. У серпні 2015 року підприємство прийняло рішення в бухобліку зменшити строк експлуатації об’єкта до реального (ліквідаційна вартість залишилася колишньою), а в податковому — виходити з мінімально допустимого строку.
Так, щомісячна амортизація обладнання з березня 2015 року по серпень 2015 року (включно) становить:
(20000 грн. - 2000 грн.) : (5 років х 12 міс.) = 300 грн.
На кінець місяця зміни строку використання залишкова вартість ОЗ становить 16200 грн.
(20000 грн. - 2000 грн. - (300 грн. х 6 міс.)).
Амортизуватися об’єкт з урахуванням нового строку буде в бухобліку по лютий 2018 року (включно), тобто ще 30 місяців.
Тому починаючи з вересня 2015 року щомісячна сума бухамортизації складе:
16200 грн. : 30 міс. = 540 грн.
Після закінчення встановленого строку експлуатації повністю зношений об’єкт перестане відповідати критеріям визнання активом, тому підприємство з чистою совістю спише його з балансу.
А що відбуватиметься в податковому обліку? Об’єкт ОЗ амортизуватиметься виходячи з мінімального податкового строку до самого моменту його вибуття в бухобліку.
Але за підсумками звітного періоду, в якому відбудеться бухоблікове списання об’єкта, платник у податковому обліку на вимогу ст. 138 ПКУ відкоригує на недоамортизовану податкову суму бухфінрезультат. Яким чином? Просто зменшить його на суму залишкової вартості списаного об’єкта, визначену за податковими правилами ( п. 138.2 ПКУ).
Ну що ж, зі строками корисного використання ОЗ ми з вами розібралися. Далі поговоримо про наслідки зміни методу амортизації.
висновки
Строк корисного використання (експлуатації) ОЗ в бухобліку підприємство встановлює самостійно.
У ПКУ для ОЗ встановлено мінімально допустимі строки амортизації. Але вони важливі тільки для високодохідників і малодохідників-добровольців.
Мінімально допустимі строки амортизації ОЗ діють і щодо вживаних об’єктів.
