Змінили метод амортизації ОЗ: як нараховувати по-новому?
Метод нарахування амортизації згідно з пп. 24 і 28 П(С)БО 7 підприємство встановлює для кожного конкретного об’єкта ОЗ з урахуванням:
— очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання;
— його потужності або продуктивності;
— фізичного та морального зносу, що передбачається;
— правових або інших обмежень щодо строків його використання та інших факторів.
Тому, якщо з будь-якої причини хоча б одна з перелічених умов змінюється,
підприємство має право переглянути раніше обраний метод нарахування амортизації об’єкта ОЗ
У такому разі нараховувати амортизацію за новим методом починають з місяця, що настає за місяцем, в якому прийняли відповідне «змінююче» рішення. Тобто річну (місячну) суму амортизації після зміни методу нарахування визначають виходячи з нового методу з місяця, що настає за місяцем таких змін. Про це повідомляють абзац другий п. 28 П(С)БО 7 і абзац п’ятий п. 26 Методрекомендацій № 561.
При цьому базою для розрахунку нової суми амортизаційних відрахувань слугує залишкова вартість об’єкта ОЗ на початок місяця, що настає за місяцем змін. У цій ситуації вона є аналогом первісної вартості об’єкта ОЗ.
Цікаво, а чи потрібно після маніпуляцій з методами амортизації перераховувати суму, що вже була нарахована з моменту передання об’єкта ОЗ в експлуатацію? Ні, не потрібно. А все тому, що такі зміни ніяк не зачіпають колишні події та операції.
Отже, говорити тут про зміну облікової політики некоректно. Ми маємо справу, швидше, зі зміною облікових оцінок. Погоджується з цим і Мінфін (див. лист від 02.11.2009 р. № 31-34000-20-23-5535/5708).
Нагадаємо: під обліковою оцінкою п. 3 П(С)БО 6 розуміє попередню оцінку, яку підприємство використовує, щоб розподілити доходи і витрати між відповідними звітними періодами.
Облікову оцінку, як і облікову політику, можна переглядати. Роблять це, якщо ( п. 6 П(С)БО 6):
— змінилися обставини, на яких базувалася облікова оцінка;
— отримано додаткову інформацію.
Те, що облікові оцінки змінилися, не зумовлює ретроспективного перерахунку показників фінзвітності за минулі звітні періоди. Цю зміну відображають перспективно, тобто відповідно в поточному та подальших звітних періодах ( п. 8 П(С)БО 6).
Тому, змінивши метод нарахування амортизації ОЗ, перераховувати раніше нараховану «минулу» амортизацію, коригувати нерозподілений прибуток на початок звітного періоду і подавати порівняльну інформацію щодо попередніх звітних періодів підприємству не потрібно.
Яскравий приклад зміни облікової оцінки — відмова підприємства від виробничого методу амортизації ОЗ і перехід на будь-який інший метод з п. 26 П(С)БО 7.
Ви ж напевно в курсі, що з 01.01.2015 р. п.п. 138.3.1 ПКУ заборонив високодохідним платникам (з доходом за минулий рік (починаючи з 2015 року) більше 20 млн грн.) використовувати виробничий метод амортизації ОЗ у податковоприбуткових цілях.
А тому високодохідники, які в дореформений період амортизували свої ОЗ виробничим методом (з дозволу п.п. 145.1.5 ПКУ, що канув у небуття), з 2015 року змушені замінити його на будь-який з чотирьох бухгалтерських методів, що залишилися, пропонованих п. 26 П(С)БО 7:
— прямолінійний;
— зменшення залишкової вартості;
— прискореного зменшення залишкової вартості;
— кумулятивний.
Бухгалтерські наслідки зміни методу амортизації вартості ОЗ розглянемо на прикладі.
Приклад. Підприємство в серпні 2014 року придбало об’єкт ОЗ — автомобіль, первісна вартість якого становить 160000 грн.
Автомобіль ввели в експлуатацію у вересні 2015 року. Його ліквідаційну вартість визначили на рівні 10000 грн. Очікуваний строк корисного використання автомобіля — 10 років. Згідно з технічними характеристиками транспортного засобу його нормативний пробіг до списання — 500000 км.
При зарахуванні автомобіля на баланс обрано виробничий метод нарахування амортизації. Після 01.01.2015 р. прийнято рішення змінити метод нарахування амортизації на прямолінійний.
Виробнича ставка амортизації при застосуванні виробничого методу дорівнює:
(160000 грн. - 10000 грн.) : 500000 км = 0,3 грн./км.
У цьому випадку суму амортизаційних відрахувань підприємство розраховувало так (див. табл. 1):
Таблиця 1. Розрахунок амортизації при застосуванні виробничого методу
| Період експлуатації, міс. | Фактичний пробіг автомобіля за місяць, км | Місячна сума амортизації, грн. (гр. 2 х 0,3) | Усього сума нарахованого зносу, грн. | Залишкова вартість об’єкта ОЗ, грн. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Вересень 2014 року | 2000 | 600 | 600 | 149400 |
| Жовтень 2014 року | 3000 | 900 | 1500 | 148500 |
| Листопад 2014 року | 2500 | 750 | 2250 | 147750 |
| Грудень 2014 року | 5000 | 1500 | 3750 | 146250 |
Амортизувати автомобіль за новим — прямолінійним — методом підприємство починає з січня 2015 року і буде це робити щомісячно протягом 116 місяців, що залишилися (10 років х 12 міс. - 4 міс.).
Розрахуємо суму амортизації після зміни виробничого методу амортизації об’єкта ОЗ на прямолінійний (див. табл. 2).
Таблиця 2. Розрахунок амортизації при застосуванні прямолінійного методу
| Вартість, яка амортизується, грн. | Сума амортизаційних відрахувань, грн. | |
| річна | місячна | |
| 146250 (150000 - 3750) | 15129,36 | 1260,78 (146250 : 116) |
Утім, змінювати метод амортизації ОЗ у бухобліку зовсім не обов’язково. Головне — застосовувати для нарахування амортизації в податковому обліку виключно ті методи, які дозволяє п.п. 138.3.1 ПКУ. А він, ще раз підкреслимо, пропонує в податковоприбуткових цілях використовувати будь-які методи амортизації, установлені НП(С)БО, крім виробничого. І що найцікавіше — жодного слова не говорить про те, що платник податків повинен відмовитися від виробничого методу і
в бухобліку.
Отже, тут у вас повна свобода дій. ☺
висновки
Нараховувати амортизацію за новим методом починають з місяця, що настає за місяцем, в якому прийняли відповідне «змінююче» рішення.
Базою для розрахунку нової суми амортизаційних відрахувань слугує залишкова вартість об’єкта ОЗ на початок місяця, що настає за місяцем змін.
Змінивши метод нарахування амортизації ОЗ, перераховувати раніше обчислену «минулу» амортизацію не потрібно.
