(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 86
  • № 85
  • № 84
  • № 83
  • № 82
  • № 81
  • № 80
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2015/№ 87

Куди ж ми без практики?! Та просто нікуди...

Теорія річ, звичайно, хороша, але іноді її дуже важко застосувати на практиці. Адже пишеться теорія під загальні, так би мовити, середньостатистичні ситуації. А практика іноді підносить такі «викрутаси», від яких і досвідчений бухгалтер-трудар може прийти у ступор. Допомогти розібратися з «важкозасвоюваними» лікарняними ситуаціями завжди готова наша редакція. У цій статті ми узагальнили запитання наших читачів, що надійшли на «Гарячу лінію», і наші відповіді на них.

Якщо прийнятий з першого робочого, але не з першого календарного

Чи включати до розрахунку лікарняних місяць, в якому працівник був прийнятий на роботу з першого робочого, але не з першого календарного дня?

У загальному випадку середню зарплату для оплати періоду тимчасової непрацездатності обчислюють за розрахунковий період, що дорівнює 12 календарним місяцям роботи (з 1-го до 1-го числа). Але якщо працівник відпрацював на підприємстві менше року, розрахунок середньої зарплати роблять за фактичну кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку.

Таким чином, в обох випадках у розрахунку лікарняних повинні брати участь місяці, в яких працівник перебував у трудових відносинах із страхувальником з 1 по 30 (31, у лютому 28 (29)) число.

Місяць, у якому працівник був прийнятий на роботу з першого робочого, але не з першого календарного числа, не бере участі в розрахунку лікарняних

Приклад 1. Працівник був прийнятий на роботу 2 березня 2015 року. З 9 по 15 жовтня він хворів, що підтверджується належним чином оформленим листком непрацездатності.

Розрахунковий період — з 1 квітня по 30 вересня 2015 року.

І тільки якщо працівник до того, як захворів, відпрацював менше місяця, розрахунок проводять за фактично відпрацьований час.

Приклад 2. Працівник був прийнятий на роботу 3 серпня 2015 року, а 1 вересня він захворів.

Розрахунковий період — з 3 по 31 серпня 2015 року.

Виключаємо / не виключаємо?

Чи треба при розрахунку лікарняних виключати з розрахункового періоду святкові та неробочі дні?

При розрахунку середньої зарплати із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді виключають тільки календарні дні, що припали на поважні причини. За страховими випадками, що настали починаючи з 04.07.2015 р., такими поважними причинами будуть:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років;

— відпустка без збереження заробітної плати, надана відповідно до закону.

Також з розрахункового періоду виключаємо період військової служби за призовом під час мобілізації, за який одержано (або подано звіти і буде одержано) компенсацію середнього заробітку з бюджету (див. лист Мінсоцполітики від 31.07.2015 р. № 445/18/99-15).

Усі інші дні, у тому числі святкові, неробочі дні, дні щорічної відпустки та відпустки на дітей беруть участь у розрахунку.

Що святковий, що робочий... Хворів — отримай

Працівник хворів з 12 по 21 жовтня 2015 року. Чи треба оплачувати святковий день 14 жовтня?

Так, треба. За страховими випадками, що настали починаючи з 04.07.2015 р., розрахунок і нарахування лікарняних роблять за календарні дні. Якщо на період хвороби припадає святковий або неробочий день, як у вашому випадку 14 жовтня — День захисника Вітчизни, за такий день також мають бути нараховані лікарняні.

У ситуації, наведеній у запитанні, честь оплатити цей день ляже на плечі роботодавця, оскільки свято припадає на перші п’ять днів тимчасової непрацездатності працівника.

Період служби в розрахунковому періоді

Чи треба враховувати при обчисленні середньої зарплати для оплати часу хвороби період служби за призовом під час мобілізації?

Відповідь на це запитання залежить від того, сплачувався чи ні ЄСВ із середньої зарплати, нарахованої за період мобілізації відповідно до ст. 119 КЗпП. Розглянемо можливі ситуації.

1. Середня зарплата, нарахована «солдату підприємства» за період мобілізації, не компенсувалася з бюджету і з неї справлявся ЄСВ. У цьому випадку період мобілізації не виключається з розрахункового періоду, а сума середньої зарплати, нарахованої за такий період, бере участь у розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

2. Підприємство одержало компенсацію середньої зарплати, нараховану «солдату підприємства» за період мобілізації, або підприємство планує її отримати (подано відповідні звіти до органу соцзахисту населення). За такого розвитку подій період мобілізації, що «компенсується», і суми середньої зарплати не беруть участі в розрахунку лікарняних.

Річ у тім, що Мінсоцполітики, яке наділене правом роз’яснювати положення Порядку № 1266, вважає період, за який була отримана (подано звіти і буде отримана) компенсація середнього заробітку з бюджету, таким, що належить до поважних причин, незважаючи на те, що він не був прямо зазначений серед таких у п. 3 Порядку № 1266 (ср. 025069200). На такому підході наполягає Мінсоцполітики в листах від 21.05.2015 р. № 319/18/99-15 і від 31.07.2015 р. № 445/18/99-15.

Довідка також підтверджує непрацездатність

Працівниця хворіла з 5 по 13 жовтня 2015 року. Розрахунковий період жовтень 2014 року вересень 2015 року. У розрахунковому періоді вона не працювала з 23 січня по 13 лютого у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною віком до 14 років (з 23 січня по 5 лютого на підставі листка непрацездатності, з 6 по 13 лютого згідно з довідкою про догляд за хворою дитиною). Чи треба із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді виключати дні, не відпрацьовані на підставі довідки про догляд за хворою дитиною, виданої лікувальною установою?

Тимчасову непрацездатність працівників засвідчує листок непрацездатності ( п. 1.1 Інструкції № 455). Проте в окремих випадках, прямо перелічених у п. 1.2 Інструкції № 455, тимчасову непрацездатність може засвідчувати також і довідка, видана лікувальною установою. До таких випадків належить у тому числі й необхідність догляду за хворою дитиною віком до 14 років (див. пп. 1.2 і 3.4 Інструкції № 455). На відміну від лікарняного листка довідка про догляд за дитиною за формою № 138/0 оплаті не підлягає. Проте є підставою для звільнення працівника від виконання своїх посадових обов’язків (див. лист Мінсоцполітики від 15.11.2013 р. № 656/18/99-13).

Ураховуючи наведене, усі календарні дні тимчасової непрацездатності у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною віком до 14 років (у тому числі підтверджені довідкою за формою № 138/0), що припадають на розрахунковий період, слід виключати із загальної кількості календарних днів, які беруть участь у розрахунку лікарняних. Водночас дні хвороби дитини, підтверджені довідкою, оплаті не підлягають.

Пияцтво і прогули не пішли на користь. Захворів...

У розрахунковому періоді є прогули без поважної причини і неоплачений період тимчасової непрацездатності, що настала внаслідок сп’яніння. Чи братимуть участь календарні дні, що припали на такі періоди, у розрахунку лікарняних?

Період тимчасової непрацездатності віднесено п. 3 Порядку № 1266 до поважних причин. Тому календарні дні, що припадають на такий період, слід виключати із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді. Факт оплати чи неоплати такого періоду значення не має.

Прогул не є поважною причиною для цілей Порядку № 1266. Тому «прогульні» дні не треба виключати із загальної кількості календарних днів, які братимуть участь у розрахунку лікарняних.

Тільки зарплата і більше нічого!

У розрахунковому періоді нараховано лікарняні, відпускні та матеріальна допомога. Чи беруть участь ці виплати в розрахунку лікарняних?

Середню заробітну плату для оплати періоду тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами розраховують на підставі відомостей, що включаються до Звіту з ЄСВ (форма № Д4). Це прямо зазначено в п. 32 оновленого Порядку № 1266.

Проте з урахуванням п. 3 цього Порядку можна зробити висновок: у розрахунку середньої зарплати беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, що увійшли до бази справляння ЄСВ у складі заробітної плати*, у сумі, зазначеній у графі 18 таблиці 6 Звіту за формою № Д4.

* Заробітна плата — це основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) працівнику у зв’язку з відносинами трудового найму (див. ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР).

Лікарняні та допомога по вагітності та пологах не беруть участі в розрахунку середньої зарплати, незважаючи на те, що відомості про їх суми зазначають у Звіті з ЄСВ. Річ у тім, що ці виплати не входять до складу заробітної плати. Також не беруть участі в розрахунку лікарняних дні тимчасової непрацездатності й відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Відпускні та матеріальна допомога входять до складу заробітної плати (див. пп. 2.2.12 і 2.3.3 Інструкції № 5 відповідно). Тому їх сума повинна брати участь у розрахунку лікарняних.

Коли хворіє сумісник

Працівник прийнятий на роботу за сумісництвом з 6 липня 2015 року. З 5 по 12 жовтня 2015 року він хворів. За який розрахунковий період робити розрахунок середньої зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності? На що звернути увагу при розрахунку лікарняних суміснику?

Оновлена редакція Порядку № 1266, що запрацювала з 04.07.2015 р., істотно спростила порядок розрахунку лікарняних працівникам-сумісникам.

Тепер для таких працівників розрахунковий період визначають за кожним місцем роботи окремо. Це прямо прописано в п. 30 Порядку № 1266. Проте, як і раніше, сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ**.

** У січні — серпні 2015 року — 20706,00 грн., у вересні — грудні 2015 року — 23426,00 грн.

Щоб дотриматися цієї вимоги, роботодавець за місцем роботи за сумісництвом повинен знати розмір заробітної плати, що була нарахована працівнику в розрахунковому періоді за основним місцем роботи. Як він це дізнається? З довідки, яку працівник-сумісник, який хворів, повинен отримати разом з копією лікарняного листка за основним місцем роботи.

Урахуйте: якщо сумісник захворів у перший робочий день, попросіть, щоб роботодавець за основним місцем роботи уключив до довідки про зарплату інформацію про суму зарплати, що буде нарахована працівнику в місяці настання страхового випадку. Так діяти рекомендує Мінсоцполітики в листі від 17.09.2015 р. № 529/18/99-15.

Приклад 3. Використовуючи умови запитання, припустимо, що працівнику в розрахунковому періоді, визначеному за місцем роботи за сумісництвом (липень вересень 2015 року), було нараховано зарплату в такому розмірі (див. таблицю).

Місяць розрахункового періоду

Зарплата, грн.

за основним місцем роботи

за місцем роботи за сумісництвом

загальна сума

Серпень

6000,00

3000,00

9000,00

Вересень

21000,00

3000,00

24000,00

Сумарна заробітна плата, нарахована працівнику у вересні за обома місцями роботи (24000,00 грн.), перевищує розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяв цього місяця (23426,00 грн.). Тому за місцем роботи за сумісництвом до розрахунку середньої зарплати для оплати періоду хвороби потрапить тільки частина заробітної плати за вересень, нарахованої за місцем роботи за сумісництвом, а саме 2426,00 грн. (23426,00 - 21000,00).

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 61.

Сума середньоденної зарплати за місцем роботи за сумісництвом дорівнює:

(3000,00 + 2426,00) : 61 = 88,95 (грн.).

Припустимо, що страховий стаж працівника — 10 років.

Тоді сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності становитиме:

88,95 х 5 = 444,75 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності дорівнює:

88,95 х 3 = 266,85 (грн.).

Після відпустки для догляду «до 6 років»

Працівниця 1,5 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6 років і ніде не працювала. 1 вересня 2015 року вона вийшла на роботу, а з 12 по 24 жовтня перебувала на лікарняному по догляду за дитиною до 14 років. Як розрахувати суму виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю? Страховий стаж працівниці — 7 років 2 місяці.

Упродовж останніх 12 місяців перед настанням хвороби працівниця не заробила собі жодного дня страхового стажу, адже вона перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 6 років і не сплачувала внески. Тому в цій ситуації середню зарплату для розрахунку лікарняних треба визначати виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище розміру МЗП*, установленої законом у місяці настання страхового випадку. Так нам діяти веліли п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105 і п. 29 Порядку № 1266.

* Мінімальна заробітна плата.

У розрахунковому періоді (жовтень 2014 року — вересень 2015 року) працівниця не працювала з поважних причин одинадцять місяців. Їх ми виключаємо з розрахункового періоду і здійснюємо розрахунок середньої зарплати виходячи з виплат, нарахованих у вересні 2015 року.

Припустимо, що вереснева зарплата працівниці — 2700,00 грн. Кількість календарних днів у вересні — 30.

Розрахуємо середньоденну зарплату:

2700,00 : 30 = 90,00 (грн.).

Сума денної виплати дорівнює:

90,00 х 70 : 100 = 63,00 (грн.),

де 70 % — відсоток оплати днів тимчасової непрацездатності залежно від стажу (див. таблицю на с. 8).

Визначимо середньоденну зарплату виходячи з МЗП, установленої законом у місяці настання страхового випадку. Для цього поділимо МЗП, що діє в жовтні, на 30,44:

1378,00 : 30,44 = 45,27 (грн.).

Сума денної виплати (63,00 грн.) більше середньоденної мінімальної зарплати (45,27 грн.). Тому лікарняні обчислюємо виходячи з середньоденної мінімальної зарплати (45,27 грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності дорівнює:

45,27 х 13 = 588,51 (грн.).

Лікарняний на лікарняний

Працівником надано два листки непрацездатності. Перший свідчить про його непрацездатність у період з 25 вересня по 3 жовтня, а другий з 3 по 23 жовтня 2015 року. Як оплачувати такі листки непрацездатності?

Порядок оплати листків непрацездатності, що слідують один за одним, залежить від їх статусу.

Якщо другий листок непрацездатності є продовженням першого, тобто на лицьовому боці попереднього лікарняного листка внизу підкреслено «продовжує хворіти» і зазначено номер нового лікарняного, а на лицьовому боці наступного лікарняного зверху підкреслено слово «продовження листка №» із зазначенням номера та серії попереднього лікарняного, то лікарняні листки належать до одного страхового випадку. Тоді оплата другого лікарняного листка здійснюється виходячи з середньої заробітної плати, розрахованої для оплати першого листка непрацездатності. Перші п’ять днів хвороби працівника оплачуються за рахунок коштів роботодавця, інші дні непрацездатності оплачує ФСС, незалежно від кількості листків непрацездатності, які є продовженням попередніх.

Якщо обидва листки непрацездатності, що йдуть підряд, мають відмітку «первинний», то другий листок непрацездатності вважатиметься новим страховим випадком. Тоді розрахунок середньої заробітної плати слід робити окремо для кожного страхового випадку. Причому,

якщо перший лікарняний закривається, а другий відкривається одним і тим самим днем (у нашому випадку це 3 жовтня 2015 року), то такий день слід оплачувати один раз

Але як бути, якщо за першим листком непрацездатності цей день має бути оплачено за рахунок ФСС, а за другим — за рахунок роботодавця чи навпаки? Хто переможе?

Фахівці Мінсоцполітики в усних консультаціях роз’яснюють, що цей «спільний» день має бути оплачено згідно з першим листком непрацездатності.

Покажемо на прикладах.

Приклад 4. Використовуючи умови запитання, припустимо, що ці два лікарняні листки належать до одного страхового випадку. Страховий стаж працівника — 4 роки 5 місяців (відсоток оплати листка непрацездатності — 60 %).

Листки непрацездатності оплачуємо за однією середньою зарплатою, розрахованою для першого лікарняного.

Розрахунковий період: вересень 2014 року — серпень 2015 року. Загальна сума заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді, — 36000,00 грн. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 365.

Визначимо середньоденну зарплату:

36000,00 : 365 = 98,63 (грн.).

Денна виплата дорівнює:

98,63 х 60 : 100 = 59,18 (грн.).

Сума оплати перших п’яти днів за рахунок коштів роботодавця:

59,18 х 5 = 295,90 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності:

— за першим листком непрацездатності:

59,18 х 4 = 236,72 (грн.),

де 4 — кількість календарних днів, що припадають на період з 30 вересня по 3 жовтня включно;

— за другим листком непрацездатності:

59,18 х 20 = 1183,60 (грн.),

де 20 — кількість календарних днів, що припадають на період з 4 по 23 жовтня включно (тобто 3 жовтня не враховуємо).

Приклад 5. Використовуючи умови запитання, припустимо, що ці два лікарняні листки належать до різних страхових випадків (обидва листки мають відмітку «первинний»). Відсоток оплати листка непрацездатності — 60 %.

Тут ми маємо два різні страхові випадки. Для першого листка непрацездатності розрахунковий період: вересень 2014 року — серпень 2015 року, а для другого — жовтень 2014 року — вересень 2015 року.

Вище ми розрахували, що за першим лікарняним листком сума оплати перших п’яти днів за рахунок коштів роботодавця дорівнює 295,90 грн., сума допомоги з ФСС — 236,72 грн.

Тепер перейдемо до другого лікарняного листка. Припустимо, що в розрахунковому періоді (жовтень 2014 року — вересень 2015 року) було нараховано зарплату в загальній сумі 35454,55 грн. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді без урахування днів хвороби з 25 по 30 вересня — 359.

Середньоденна зарплата становитиме:

35454,55 : 359 = 98,76 (грн.).

Денна виплата дорівнює:

98,76 х 60 : 100 = 59,26 (грн.).

Визначимо суму оплати днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця. Важливо! День 3 жовтня 2015 року був оплачений за рахунок коштів ФСС відповідно до попереднього лікарняного. Тому цей

«спільний» день ми за рахунок коштів роботодавця не оплачуємо, але враховуємо в загальній кількості календарних днів, які він повинен оплатити

Тобто в цій ситуації роботодавець оплатить за рахунок своїх коштів не 5, а 4 календарні дні тимчасової непрацездатності (з 4 по 7 жовтня включно). Сума оплати становитиме:

59,26 х 4 = 237,04 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності за другим лікарняним дорівнює:

59,26 х 16 = 948,16 (грн.).

Якщо відбулася реорганізація

Як визначити розрахунковий період для обчислення суми лікарняних працівникам реорганізованого підприємства?

Відповідь проста: з урахуванням періоду роботи до реорганізації.

Річ у тім, що в разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) дія трудового договору, укладеного з працівником, триває (див. ч. 3 ст. 36 КЗпП). Звільнення працівників у цій ситуації допускається, якщо реорганізація супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами в їх складі за посадами, спеціальностями, кваліфікацією, професіями (п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9). При цьому трудовий договір розривається на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП.

Отже, якщо працівник був успішно переведений на нове підприємство у зв’язку з реорганізацією старого без припинення трудових відносин, то період роботи до його переведення братиме участь у розрахунку лікарняних, якщо, звичайно, потрапить до дванадцятимісячного розрахункового періоду ☺.

А Баба Яга проти!

Працівник був прийнятий на роботу в серпні 2015 року. З 29 вересня по 6 жовтня 2015 року він хворів. З його трудової книжки бачимо, що його страховий стаж на 01.01.2011 р. становить більше 8 років. Інформацію про страховий стаж за останні 12 місяців отримати не можемо, оскільки працівник відмовляється приносити довідку за формою № ОК-7 з Пенсійного фонду.

Як оплатити лікарняний такому працівнику?

У загальному випадку лікарняний листок оплачується залежно від страхового стажу в розмірі 50, 60, 70 або 100 % (див. табл. 1 на с. 8). Але якщо працівник за останні 12 календарних місяців перед настанням тимчасової непрацездатності за даними Держреєстру* заробив собі страховий стаж менше 6 місяців, «уключається» обмеження. Щодо таких товаришів середню зарплату розраховують виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище розміру МЗП, установленого законом на день настання страхового випадку.

* Тут і далі — Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Добре, якщо новенький працівник до того, як захворів, устиг заробити на вашому підприємстві страховий стаж 6 місяців. Тоді обмеження «6 за 12» відпадає, і за умови, що за трудовою на 01.01.2011 р. в нього більше 8 років стажу, можна сміливо нараховувати йому лікарняні в розмірі 100 % без довідок з Пенсійного фонду.

Але якщо події розвивалися так, як описано в запитанні, то, на нашу думку, лікарняні слід обчислювати виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище розміру МЗП, установленого законом на день настання страхового випадку.

Якщо надалі працівник принесе довідку за формою № ОК-7 з Пенсійного фонду, ви за необхідності донарахуєте йому лікарняні. А якщо ні — то, як-то кажуть, сам винен. Та у ФСС до вас претензій не буде.

Чорнобилець на підприємстві

Що треба враховувати при призначенні та розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю працівникам-чорнобильцям?

Працівники, віднесені до категорій 1 ― 3 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на оплату періоду тимчасової непрацездатності в розмірі 100 % незалежно від страхового стажу.

Підтвердженням права на таку пільгу є відповідне посвідчення встановленого зразка:

— особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії А з відбитком штампу «Перереєстровано» і записом про дату перереєстрації, а також вкладиш до нього та їх копії. Посвідчення без штампу і без вкладиша вважають недійсними (див. п. 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.01.97 р. № 51);

— учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 або 3 серії А з відбитком штампу «Перереєстровано» і записом про дату перереєстрації та копію такого посвідчення;

— особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2 або 3 серії Б та копію такого посвідчення.

А от

працівникам-чорнобильцям категорії 4 лікарняні за страховими випадками, що настали з 01.01.2015 р., розраховують на загальних підставах

Права на пільгу щодо оплати лікарняних вони не мають. На це, зокрема, звертало увагу Мінсоцполітики в листі від 17.01.2015 р. № 2.4-17-92.

лікарняні додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті