Директор захворів... — «миші танцювати»*?

Голенко Олександр, шеф-редактор
— Хочете відпочити всією конторою за однією турпутівкою? Подаруйте її директору!.. (Офісний епос)
Ситуація, що загалом і в цілому розглядається тут, формально нічим не відрізняється від тієї, коли директор пішов у відпустку. Ну хіба що відпустка планується заздалегідь, а хвороба може нагрянути як сніг на голову...

* «Кіт гуляти — миші танцювати» (приказка).

У принципі вважається, що найкращий менеджер — той, відсутності якого ніхто не помічає... ☺

Якщо говорити саме про директора підприємства без сентиментів — тобто винести за дужки його харизму, уміння «працювати з людями» ☺ і стратегічну далекозорість, — то при погляді з-за цих самих дужок він постає у вигляді... підпису посадової особи, уповноваженої діяти без довіреності від імені підприємства ( ч. 5 ст. 65 ГКУ).

Мається на увазі його власноручний підпис на договорах, наказах, інших розпорядчих і вихідних документах підприємства, а також платіжних, касових, звітних (податкових, фінансових, статистичних) та інших бухгалтерських документах. Зрозуміло, що в деяких випадках це буде не розчерк на папері, а електронний цифровий підпис (ЕЦП), що накладається на податкові звіти, які подаються в електронній формі (для ПДВ-звітності це винятковий варіант), і платіжні документи (у системі «клієнт-банк»), — і це тільки «в основному»...

Одразу ж застерігаємо вас від крамольної спроби своїми шалапутними ручками «намалювати» підпис директора на документах або самотужки накласти його ЕЦП на електронну звітність! Боже борони! Краще уважно перечитайте диспозицію ст. 200 і ст. 366 ККУ, в яких ідеться про підробку службових документів... ☹ Зрозуміло, існують такі юридичні поняття, як вина і таке інше... Воно вам треба — перевірити їх на собі?

Утім, є й інша точка зору: доки (скажімо, на час хвороби) повноваження директора не припинені, він має право реалізувати їх (наприклад, підписати договір або платіжку) хоч, даруйте, на смертному одрі...

Так що ж робити? Відповідь залежить від конкретних обставин, і зокрема: чи є в директора фізична можливість виконувати свої функції (нехай і в максимально усіченому режимі), чи є в нього штатний зам, чи передбачена така ситуація у статуті підприємства тощо.

Директор «на віддаленому доступі»

Почнемо із самого безболісного ☺ варіанта.

Оскільки директор зазвичай працює 24 години на добу 7 днів на тиждень, тобто за умовчанням його робочий день вважається ненормованим (у будь-якому разі це відповідає п. 5 Рекомендацій № 7), цей трудоголік має право вдень приймати лікувальні процедури,

а в інший час доби виконувати свої обов’язки віддалено —

благо тепер для цього є технічні можливості.

Зрозуміло, що коло цих обов’язків може бути на відомий час обмежене найнеобхіднішими.

Головне — якщо директор оформить і надасть на підприємство лікарняний лист на такий час, то цим самим усі його дії, здійснені у дні хвороби, будуть скомпрометовані. ☹ Наприклад, якщо в ці дні від імені підприємства ним було підписано важливий договір, то у спірній ситуації є ризик, що суд визнає цей договір нікчемним... Адже якщо суд запитає «Табель обліку використання робочого часу» за формою № П-5, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489 (ср. ), то у відповідних клітинках навпроти прізвища директора побачить не належну букву «Р» (або код 01), а «хворобливу» абревіатуру «ТН» (код 26) або навіть «НН» (код 27).

Більш того, якщо при перевірці Фондом соціального страхування буде виявлено «порушення режиму», то і виплату лікарняних за таким листком контролери забракують...

Передбачте заздалегідь, що директор «не залізний»

Якщо ситуація складніша — тобто віддалене виконання директором своїх обов’язків нереальне, то його тимчасова підміна неминуча.

Найпростіше вона реалізується, якщо у хворого директора є штатний заступник. Ще краще, якщо в затвердженій наказом посадовій інструкції такого зама чорним по білому написано, що він уповноважений виконувати певні обов’язки директора в разі відсутності останнього (зокрема, і внаслідок тимчасової непрацездатності).

У такій ситуації підприємство напевно все передбачило заздалегідь і відкриваючи банківський рахунок унесло до відповідної картки зразок підпису цього «уповноваженого» зама як так званий другий перший підпис.

Що стосується подання податкової звітності в електронній формі, то в консультації з підкатегорії 135.03 БЗ податківці погоджуються видати підприємству-платнику на його прохання стільки ЕЦП «керівника», скільки на підприємстві фактично уповноважених на такі дії. ☺ Щоб подати декларацію на бланку, причому — підписану не директором, а замом, — потрібно додати до неї розпорядчий документ*, що підтверджує його відповідні повноваження (див. підкатегорію 135.02 БЗ).

* Сподіваємося, що податківці задовольняться його копією.

Тимчасовий квазідиректор

Ідемо далі: у хворого директора немає заступника. Тобто виконання його обов’язків — увага! — тимчасово треба покласти на іншого працівника підприємства.

Не станемо переказувати об’ємний матеріал на тему подібного тимчасового покладання обов’язків («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 43, с. 25), оскільки наша ситуація вужча. Адже у нас директор продовжує обіймати свою посаду згідно зі штатним розписом (тобто вона не є вакантною). Ця обставина обмежує ваш вибір вирішення проблеми всього двома варіантами:

1) виконання обов’язків тимчасово відсутнього директора іншим працівником;

2) тимчасове заступництво.

Скажемо прямо:

вибір вами того чи іншого варіанта законодавством ніяк не врегульовано

і це правильно — навіщо законодавцю влізати на кухню підприємства? Проте, ґрунтуючись на справах давно минулих днів у переказах давнини глибокої, що розповіли кобзарі з Мінсоцполітики, прийнято вважати, що ці варіанти відрізняються таким.

У першому варіанті удостоєний високої довіри працівник продовжує виконувати обов’язки за своєю постійною посадою, одночасно виконуючи й обов’язки хворого директора (мабуть — деякі).

У другому варіанті — тобто при заступництві — ощасливлений працівник виконує — нехай і тимчасово — усі обов’язки відсутнього директора, але при цьому повністю звільняється від виконання обов’язків за своєю постійною посадою. Причому, нібито тільки цей варіант працює в разі заміщення нижчим за службовими сходами працівником вищого. Повторимо: ці «відмінності» засновані тільки на думці спеців з «мінестрельства» соцполітики, тобто ви не знайдете їх у жодному з нормативних актів... ☹

Проте ж давайте поглянемо на ситуацію тверезо. Якщо хвороба директора відносно легка (ну, нехай і не така, яку всі ми зазвичай переносимо «на ногах», а директор все ж може керувати у віддаленому режимі), то про виконання якимсь працівником обов’язків директора в повному обсязі, звичайно ж, ітись не може. Особливо якщо говорити про комерційні підприємства. Якщо ж хвороба важка, то, як це не сумно констатувати, засновникам доведеться вирішувати питання з найманим директором не тимчасово, а, так би мовити, на постійній основі... Інакше кажучи, якщо лікарняний неминучий, то комерційні структури зазвичай не морочаться з доплатами і обирають варіант тимчасового «В. О.», а бюджетні організації — спокушаючись можливістю виплати «тимчасовому директорові» різниці в окладах — часто віддають перевагу варіанту заступництва. Декілька слів цьому ми присвятимо далі.

Найважливіше ось що: на відміну від інших найманих працівників на підприємстві (а директор теж найманий працівник), згідно (зокрема) з ч. 1, 3 ст. 65 ГКУ він призначається (обирається) засновниками підприємства як орган управління останнього. Тому в обговорюваній ситуації вам перш за все потрібно простудіювати установчі документи свого підприємства (статут), щоб з’ясувати, чи врегульована там ця ситуація. Якщо так — дійте відповідно. Зокрема:

а) якщо директор уповноважений сам тимчасово делегувати іншому працівникові свої повноваження — він «останнім днем на роботі» видає наказ (розпорядження) із зазначенням конкретного розподілу своїх поточних обов’язків або наділу ними конкретного працівника (або декількох). На здійснення певних дій (скажімо, на укладення правочинів) від імені підприємства такій особі може бути видана довіреність у порядку ст. 246 ЦКУ;

б) інакше ця турбота лягає на плечі засновників. Відповідне рішення оформляється документально (якщо засновників декілька — протоколом зборів, якщо один — його розпорядженням). При цьому зазначене доручення видається від імені зборів, як органа управління господарським товариством (це теж передбачено ст. 246 ЦКУ). Отже, тут немає проблем, але є одне «але».

Для того, щоб покласти нехай і деякі, але по суті — додаткові обов’язки на іншого працівника підприємства, вам, напевно, доведеться таки порушити заборону ст. 31 КЗпП, тобто вимагати від нього виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. ☹

З двох варіантів обходу цієї проблеми, запропонованих у листі Мінпраці від 08.08.2005 р. № 06-2/196 (перший — одержання згоди працівника в порядку ст. 31 КЗпП, другий — попередження його про зміну істотних умов праці в порядку частини четвертої ст. 32 КЗпП), вам підійде тільки один* — його згода.

* Оскільки попередити працівника «не пізніше ніж за два місяці», для вас нереально.

Виразити свою згоду він може просто поставивши свій підпис на відповідному розпорядженні, наказі

Що стосується картки зі зразками підписів у банку, то тут дещо складніше. Зокрема, для обох варіантів («а» і «б» — див. вище) нову картку оформляти не потрібно. Достатньо разом з копіями документів, що підтверджують тимчасові повноваження працівника, подати до банку тимчасову картку — увага! — тільки зі зразком підпису («другого першого») такого тимчасово уповноваженого працівника: для варіанта «а» — засвідченого підписами директора і головбуха, скріпленими печаткою підприємства (за наявності), із зазначенням строку дії повноважень ( п. 18.16 Інструкції № 492); для варіанта «б» — засвідченого нотаріально ( п. 18.15 Інструкції № 492).

«А наши ребята за ту же зарплату»**...

** В. Висоцький. «Професіонали».

Насамкінець перейдемо до «основного питання філософії» — оплати. У цьому випадку — за «тимчасове директорство».

Якщо говорити про нормальну комерційну структуру, то тут і сказати нічого: просто працівнику по-людськи виплатять адекватну премію «за нерви»... ☺

А якщо вам довелося працювати в конторі (зокрема із держсектора), де корплять над класифікацією тієї чи іншої виплати: чи вважати її «доплатою» або, скажімо, «надбавкою» згідно з Інструкцією № 5, тоді все дещо складніше.

З одного боку, ми підкажемо вам конкретну нормативку, якою ви, на щастя, в разі чого зможете «прикритися». Хоча ця нормативка «так собі» — і ми б узагалі назвали її «відрижкою совка» (тому що якщо за більш ніж два десятиріччя не прийняті аналогічні документи, то і на цей давно пора б плюнути і розтерти)... ☹

Дивіться, в чому тут справа.

На підставі постанови ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 р. № 1545-XII вважається нині чинним Роз’яснення № 30/39.

Скажемо конкретніше: доплату працівнику за його тимчасове директорство ви можете обґрунтувати п. 1 Роз’яснення № 30/39. Розмір доплати — різниця між окладами директора і працівника, який його заміщає.

З іншого боку — Роз’яснення № 30/39, на жаль, установлює певні обмеження порівняно з вольницею в комерсів. ☹

Тобто не можна доплачувати в цій ситуації штатному заступнику та помічнику директора (якщо немає посади зама) (п.п. «а» п. 1) і головному інженеру (п.п. «б» п. 1).

Оподаткування та бухоблік таких доплат абсолютно не оригінальні, оскільки вони належать до фонду оплати праці...

Бувайте ж здорові самі та бережіть директора! ☺

висновки

  • У разі хвороби директора, що не дозволяє йому виконувати свої обов’язки віддалено (нехай і в мінімальному обсязі), найпоширеніший варіант — покласти виконання обов’язків тимчасово відсутнього директора на іншого працівника (бюджетні організації часто вважають за краще оформляти тимчасове заступництво). Якщо за статутом підприємства відповідні повноваження є в самого директора — досить його наказу, якщо їх у нього немає — потрібний протокол зборів засновників (якщо засновник один — його розпорядження).

  • Для здійснення банківських платежів разом із копіями документів, що підтверджують тимчасові повноваження тимчасово уповноваженого працівника, потрібно подати до банку тимчасову картку зі зразком підпису («другого першого») тільки такого працівника.

  • Щоб подати податкову звітність, підписану не директором, а працівником, який тимчасово заміщає його, якщо вона:

  • — на бланку — потрібно додати до неї розпорядчий документ, що підтверджує відповідні повноваження «тимчасового директора»;

    — в електронній формі — податківці погоджуються видати підприємству-платнику на його прохання стільки ЕЦП «керівника», скільки осіб на підприємстві фактично уповноважено на такі дії.

  • Тимчасовий заступник директора має право на одержання відповідної доплати, якщо він — не штатний зам, не помічник (якщо немає посади зама) і не головний інженер.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі