Після хвороби встановили інвалідність: дії бухгалтера

Лесик Олена, експерт з питань оплати праці
Працівник після тривалої хвороби одержав статус інваліда і продовжує працювати? Однозначно, комусь така ситуація знайома. У ній є свої «закутки». Як вийти з них правильно і без наслідків — ми зараз і розповімо.

Як оплатити дні хвороби до встановлення інвалідності?

Ваш працівник довго хворіє? У такій ситуації є декілька нюансів.

По-перше, у разі тривалої хвороби працівник надасть декілька листків непрацездатності. Урахуйте! Починаючи з другого лікарняного кожен подальший листок непрацездатності буде продовженням попереднього, якщо:

— у першому лікарняному підкреслено «Продовжує хворіти» і зазначено номер нового листка непрацездатності;

— у наступних лікарняних підкреслено «Продовження листка» і зазначено номер та серію попереднього лікарняного. Зауважте: якщо номер нового листка не зазначено, це не стане причиною для відмови в оплаті такого лікарняного — про цю поблажливість фахівці ФСС говорять в усних роз’ясненнях.

Якщо всі надані листки непрацездатності стосуються одного страхового випадку, то для цілей їх оплати потрібно врахувати: початок хвороби, зафіксований у першому лікарняному, її закінчення — у другому.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності працівника оплачуються за рахунок підприємства відповідно до Порядку № 440. З шостого дня хвороби виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ФТВП, незалежно від кількості листків непрацездатності, які є продовженням попередніх ( ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).

Увага! При оплаті лікарняних, які є продовженням попередніх, для обчислення середньої зарплати береться той самий розрахунковий період, що і для першого листка непрацездатності

Тобто оплата листка непрацездатності, який є продовженням попереднього, здійснюється виходячи з тієї ж середньої зарплати, що була розрахована для оплати першого лікарняного.

По-друге, в останньому лікарняному буде зазначено, що працівнику встановлено інвалідність. Для того щоб розібратися, як правильно його оплатити, звернемося до документів, що регламентують порядок видачі та заповнення такого лікарняного ( Інструкції № 455 та Інструкції № 532).

Отже, листок непрацездатності хворому видадуть на весь період тимчасової непрацездатності до її відновлення або до встановлення групи інвалідності МСЕК ( п. 2.1 Інструкції № 455). Коли можуть направити на МСЕК? За наявності стійкого або необоротного характеру захворювання, а також у разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності або протягом 5 місяців у зв’язку з одним і тим самим захворюванням (його ускладненням) за останні 12 місяців, а при захворюванні туберкульозом — протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності. Рішення про направлення на МСЕК приймає ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування.

МСЕК проводить огляд хворого протягом п’яти робочих днів з дня надходження документів (п. 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317). За наявності підстав для заочного проведення медико-соціальної експертизи (п. 5 зазначеного Положення) комісія проводить експертизу протягом трьох робочих днів з дня надходження направлення ЛКК.

Якщо МСЕК не прийме рішення про продовження тимчасової непрацездатності, то лікарняний закриють. Причому, якщо хворий визнається інвалідом, листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК. При цьому дата встановлення інвалідності повинна збігатися з днем надходження (реєстрації) документів у МСЕК ( п. 3.11 Інструкції № 532) і вона обов’язково повинна зазначатися в листку непрацездатності ( п. 4.3 Інструкції № 455).

Виходить, що дні, протягом яких документи хворого розглядали у МСЕК (уключаючи день, яким закрито листок непрацездатності та встановлено інвалідність), оплаті не підлягають. Зауважте: такий самий висновок випливає з листа Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 31.03.2010 р. № 04-06/Ш-155з-230.

По-третє, після встановлення працівнику інвалідності

право на допомогу по тимчасовій непрацездатності виникне в нього тільки після виходу на роботу при настанні страхового випадку

Тому, якщо працівник надасть листок непрацездатності, що свідчить про його хворобу, в період після встановлення інвалідності і до виходу на роботу, такий листок не оплачується.

Лікарняні до і після встановлення інвалідності: оподатковуємо правильно

На суми виплат з тимчасової непрацездатності, нараховані за період до встановлення інвалідності, нараховується ЄСВ і з них утримується ЄСВ, ПДФО і ВЗ. Начебто, все як завжди, а й тут є нюанс для роботодавців-юросіб*.

* Крім підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ і УТОС, в яких кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що ФОП таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці, оскільки такі роботодавці нараховують ЄСВ на зарплату та лікарняні всіх працівників у розмірі 5,3 %.

Стосується він ставки ЄСВ у частині нарахувань. У зв’язку з тим, що лікарняні нараховують у місяці надання листка непрацездатності, частина лікарняних за дні, що припадають на період до встановлення працівнику інвалідності, будуть нараховані, коли він буде визнаний інвалідом. А отже, на момент нарахування лікарняних працівник вже може надати копію довідки МСЕК.

Нагадаємо: така довідка є підставою для нарахування ЄСВ на зарплату та лікарняні інваліда за спеціальними ставками (8,41 % — у загальному випадку, 5,5 % — для інвалідів підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, у яких їх кількість становить не менше 50 % загальної чисельності працівників, і за умови, що ФОП таких інвалідів — не менше 25 % суми витрат на оплату праці).

ЄСВ за спецставками нараховують на зарплату і лікарняні працівників-інвалідів з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше отримання підприємством копії довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності. На це звертає увагу ДФСУ в листі від 18.09.2015 р. № 21991/10/28-10-06-11.

У зв’язку з тим, що в цій ситуації лікарняні нараховуються працівнику за період до встановлення інвалідності, ЄСВ на такі виплати нараховується в розмірі 33,2 % (навіть якщо працівник уже надав довідку МСЕК). Розмір ставки ЄСВ у частині утримань із сум лікарняних становить 2 %.

Якщо у працівника настане страховий випадок після того, як він буде визнаний інвалідом і фактично стане до роботи, то ЄСВ на лікарняні можна буде нараховувати за спецставкою.

Увага! Роботодавці-підприємці не мають права на застосування ставки 8,41 % до лікарняних інваліда.

висновки

  • Період розгляду документів хворого працівника у МСЕК не оплачується (уключаючи день, яким закрито листок непрацездатності і встановлено інвалідність). Водночас з дня встановлення інвалідності працівник є соціально захищеним і має право на пенсію.

  • На суму лікарняних за період до встановлення інвалідності ЄСВ нараховуйте за ставкою 33,2 %.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі