(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 70
  • № 68-69
  • № 67
  • № 66
  • № 65
  • № 64
  • № 63
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/17
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2015/№ 71

Стажуємо молодь

«Молодим скрізь у нас дорога…» Воно, звісно, так… доки на підприємстві не з’являється практикант. У такому разі «підростаюче покоління», як правило, усім заважає і особливої радості своєю присутністю не викликає. Але! Стажування і виробнича практика — різні речі! Хто може стажуватися? Який порядок стажування? Як оплатити працю стажера? Ми відповімо на всі запитання.

Стажування і виробнича практика — зведені сестри. Умови і порядок їх проходження багато в чому збігаються. Але мета стажування полягає в підвищенні професійного рівня студентів та учнів ПТУ, створенні умов для професійної адаптації та отримання ними досвіду практичної роботи. Тоді як виробнича практика формально спрямована на закріплення отриманих теоретичних знань.

Отже, стажування підвищує конкурентоспроможність молоді на ринку праці. І перше запитання: кому можна стажуватися?

Знайомтеся, стажер!

Стажером може бути не кожен. Така можливість надана тільки студентам вищих навчальних закладів та учням професійно-технічних навчальних закладів за умови, що вони (ч. 1 ст. 29 Закону про зайнятість):

— здобули професію (кваліфікацію) за образотворчо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст»;

— продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні;

— стажуються за професією (спеціальністю), за якою вони здобувають освіту;

— стажуються у вільний від навчання час.

Якщо будь-яка умова не виконується, то це вже не буде стажуванням

Також урахуйте, що стажування студентів та учнів проводиться на підставі договору, порядок укладення і Типова форма якого затверджені постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 20. Проте такі договори не можуть укладатися:

— зі студентами вищих навчальних закладів, які стажуються в держорганах, органах влади Автономної Республіки Крим та їх апараті;

— зі студентами вищих медичних навчальних закладів та інтернами;

— з курсантами (слухачами, студентами) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;

— з курсантами і слухачами вищих навчальних закладів МВС і МНС.

Такі студенти та учні не можуть бути стажерами.

Крім того, зауважте: стажуватися можна на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності і господарювання. А ось можливість проходження стажування у фізичних осіб — підприємців не передбачена.

До речі, інформацію про можливість проходження стажування повинні надавати вищі і професійно-технічні навчальні заклади і підприємства. При цьому студенти та учні повинні самостійно звертатися до спеціальних підрозділів навчальних закладів, центрів зайнятості і безпосередньо до керівників підприємств.

Готові прийняти стажера? Вивчіть, як документально оформити цей процес.

Документальне оформлення стажування

Як ми вже зазначили, стажування проводиться на підставі договору. А які ще документи супроводжують цей процес? Розглянемо це питання за етапами (див. рисунок на с. 29).

Уточнимо: договір про стажування укладається у 2 примірниках, один з яких зберігається на підприємстві, другий — у стажера. Ще раз підкреслюємо, що підприємець-працедавець не може укладати договір про стажування.

При цьому укладення договорів про стажування, організацію і проведення стажування (у тому числі неповнолітніх осіб) за професіями, пов’язаними з роботами зі шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки, здійснюється відповідно до законодавства з охорони праці і з урахуванням вимог нормативно-правових актів, які регламентують умови праці та навчання за такими спеціальностями (кваліфікаціями) або професіями (кваліфікаційними рівнями).

Отже, з оформлювальною частиною все зрозуміло. Тепер уточнимо деякі організаційні деталі.

Організаційні нюанси

Стажера не кидають напризволяще. Керівник підприємства, на якому таке стажування проходить, призначає стажеру персонального боса — керівника стажування. Призначення відбувається з числа працівників підприємства. При цьому керівник стажування повинен мати стаж роботи з відповідної професії (спеціальності) не менше трьох років (ч. 2 ст. 29 Закону про зайнятість).

Як наголошувалося вище, призначення керівника стажування фіксується в наказі про проходження стажування.

За керівником стажування закріплюється не більше двох стажерів

Згідно з ч. 4 ст. 29 Закону про зайнятість робота керівників стажування, призначених з числа працівників підприємства, може оплачуватися додатково за рахунок коштів підприємства, передбачених на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, щомісячно протягом строку стажування. Тобто на законодавчому рівні встановлено можливість, а не обов’язок підприємства оплачувати працю керівника стажування. Проте, ураховуючи, що керівництво стажуванням вимагає додаткових трудовитрат, логічніше було б установити обов’язкову доплату. Що стосується розміру доплати, то він повинен становити не менше 5 % суми основної заробітної плати, яку керівник стажування отримує за основним місцем роботи. Ця виплата оподатковується у складі заробітної плати: на неї нараховується і з неї утримується ЄСВ, а також утримуються ПДФО і ВЗ.

Але повернемося до наших… стажерів. Строк стажування не може перевищувати 6 місяців (п. 6 Порядку № 20). Ще раз звертаємо увагу: студенти та учні можуть стажуватися тільки у вільний від навчання час.

Підприємство, де проходить стажування, зобов’язане:

— надати стажеру робоче місце, обладнане відповідно до правил і норм охорони праці, безпеки праці та виробничої санітарії;

— надати стажеру необхідні обладнання, інструменти, сировину, витратні матеріали тощо відповідно до ІПС;

— створити належні умови для виконання стажером ІПС, не допускати залучення його до виконання робіт, які не відповідають такій програмі, набутій спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційному рівню);

— проводити обов’язкові інструктажі з охорони праці (вступний і на робочому місці);

— надати спецодяг, запобіжні засоби, забезпечити медобслуговування за нормами, установленими для штатних працівників;

— надати стажерам можливість користуватися спецлітературою, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання ІПС;

— не залучати стажерів до понаднормових робіт і не направляти їх у відрядження, що не пов’язані з виконанням ІПС;

— дотримуватися для стажерів тривалості роботи, установленої для відповідної категорії працівників. Наприклад, для стажера віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для стажера, який стажується на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більше 36 годин на тиждень ( ст. 51 КЗпП).

«А що з оплатою?» — запитаєте ви. Зараз прояснимо й цей момент.

Стажування ≠ безкоштовна праця

Будь-яка праця має бути оплачена. Праця стажерів не виняток. Так, якщо стажер виконує професійні роботи, підприємство за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, виплачує йому зарплату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок (ч. 3 ст. 29 Закону про зайнятість).

Праця стажера в період стажування оплачується тільки в разі, якщо він виконує професійні роботи

Але! На нашу думку, стажер перебуває з підприємством у цивільно-правових відносинах, а тому його робота повинна оплачуватися у формі винагороди за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД), а не зарплати. Ось наші аргументи.

По-перше, робочі місця надаються стажерам на підставі спеціального договору про стажування, який є цивільно-правовим договором і предметом якого є стажування студента (учня), а не на підставі трудового договору, предметом якого є процес праці. По-друге, оплата виконаних стажером робіт здійснюється на підставі акта здавання-приймання робіт (див. п.п. 7 п. 7 Типової форми договору про стажування), а не на підставі штатного розпису і Табеля обліку робочого часу (нарядів — для відрядників).

Як бачите, версії із зарплатою тут просто нема за що зачепитися. А в такому випадку і правила оподаткування мають бути відповідні.

Зокрема, винагорода за ЦПД, за якою виконуються роботи (надаються послуги), уключається до бази для справляння ЄСВ ( п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Ставка ЄСВ у частині нарахування становить 34,7 %, у частині утримань — 2,6 %. Нарахування та утримання ЄСВ здійснюються в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ (у 2015 році: у січні — листопаді — 20706 грн., у грудні — 23426 грн.). Увага! Якщо сума винагороди за місяць буде менше мінзарплати, то визначати додаткову базу нарахування ЄСВ у цьому випадку не потрібно.

Відомості про стажерів, яким нараховано винагороду за виконані роботи, і безпосередньо про суми винагороди необхідно відобразити у Звіті з ЄСВ за формою № Д4.

Крім того, із суми винагороди, нарахованої стажеру, утримують ПДФО і ВЗ ( п.п. 164.2.2 ПКУ). Нагадуємо, що при визначенні бази оподаткування сума винагороди за виконані роботи зменшується на суму ЄСВ у частині утримань. При цьому ПСП до такої винагороди не застосовують.

Виплати за ЦПД оподатковуються за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ, а саме: 15 % і 20 %.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ винагороду, нараховану та виплачену стажеру, відображають з ознакою доходу «102».

Сума винагороди за виконані роботи включається до складу витрат підприємства за правилами бухгалтерського обліку.

У бухгалтерському обліку нарахування винагороди за виконані роботи відображається проводкою Дт 23 (91, 92, 93) — Кт 685.

Як бачите, не такий страшний стажер, як його малюють. 

висновки

  • Стажування підвищує конкурентоспроможність молоді на ринку праці та відрізняється від виробничої практики.

  • Можливість проходження стажування у фізосіб-підприємців не передбачена.

  • Якщо стажер виконує професійні роботи, то його працю оплачують. Такі виплати оподатковують як винагороду за ЦПД, а не зарплату.

практикант, стажування, виробнича практика додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті