Теми статей
Обрати теми

Використовуємо зайві гроші на ПДВ-рахунку: заповнюємо Д4

Адамович Наталія, податковий експерт
Напевно деякі платники, які працюють не зменшуючи темпу, вже встигли накопити надлишок на ПДВ-рахунку і тепер подумують, як би ці гроші з віртуально-недосяжних перетворити на корисні. Наприклад, спрямувати на сплату податків або повернути на поточний рахунок. Головний інструмент у цій справі — додаток Д4. Про те, як і коли правильно скористатися ним, правильно заповнити і, звичайно ж, уточнити його, ми сьогодні й поговоримо. Тим більше, що податківці дали деякі рекомендації в цьому ділі*. Розпочнемо.

електронне адміністрування ПДВ

* Див. лист ДФСУ від 26.08.2015 р. № 31730/7/99-99-19-03-02-17, а також консультації в підкатегорії 101.08 БЗ.

Про суму грошових коштів, що зависли на електронному ПДВ-рахунку, будь-який платник цього податку може дізнатися, зазирнувши до ряд. 1 «Витягу» (форма J1401204) — детальніше про цей рядок див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 58, с. 36.

Гроші на ПДВ-рахунку могли накопичитися виключно за рахунок грошових коштів, якими платник поповнював свій електронний ПДВ-рахунок, щоб зареєструвати «вихідні» ПН в ЄРПН або сплатити поточні зобов’язання з ПДВ.

Майте на увазі! Показник ряд. 1 формується не наростаючим підсумком і покаже вам реальну суму коштів на електронному ПДВ-рахунку на конкретну дату і час надання «Витягу». І для «реанімації» завислих грошей «Витяг» має бути найсвіжіший — отриманий на дату подання декларації за поточний період.

Хто може скористатися ПДВ-грошима

Вільно розпоряджатися завислими грошовими коштами на ПДВ-рахунку не можна. Ці кошти призначено для сплати ПДВ-зобов’язань до бюджету за поточною декларацією ( п. 2001.5 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, далі — ПКУ). І тільки коли такі завислі гроші перетворюються на «надмірні», дотримуючись приписів п. 2001.6 ПКУ платник (!) має право за заявою ці кошти:

а) або перерахувати до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку (у сумі податкового боргу, що значиться в інтегрованій картці платника податку, зобов’язань за УР, розстроченого і відстроченого ПДВ);

б) або повернути на поточний рахунок.

Зверніть увагу! Механізм повернення надмірних коштів з електронного ПДВ-рахунку не поширюється на електронний ПДВ-рахунок, відкритий для сільгосппідприємств, які обрали спецрежим обкладення згідно зі ст. 209 ПКУ (ср. ). На цьому стоять і податківці.

Сільгоспникам повернути надмірно зараховані гроші на ПДВ-рахунок не вийде

По-перше, повернення коштів з ПДВ-рахунку на поточний рахунок здійснюється за заявою, зробленою в додатку Д4 ( п. 2001.6 ПКУ). А до спецрежимної декларації додаток Д4 не подається (див. п. 11 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 23.09.2014 р. № 966, далі — Порядок № 966).

По-друге, хоча для спецрежимної діяльності й відкриті додаткові електронні ПДВ-рахунки, проте гроші з них одразу ж (протягом операційного дня) перераховуються на спецрахунок з ПДВ ( п. 2001.5 ПКУ). У свою чергу, із спецрахунку з ПДВ кошти можуть використовуватися тільки для цілей, установлених п. 209.2 ПКУ. Повернути їх на поточний рахунок не можна.

Умови для використання

Перша умова: наявність надмірно зарахованих коштів на електронному ПДВ-рахунку. Причому це не просто сума коштів із ряд. 1 «Витягу», якою тут же можна скористатися. Надмірними вважатимуться тільки ті кошти на ПДВ-рахунку, які (!) перевищать ваші зобов’язання за поточною декларацією (ряд. 25.1).

Друга умова (діє з 29.07.2015 р. завдяки Закону № 643*): кошти з електронного рахунку можна повернути на поточний рахунок за умови, що сума ПДВ за податковими накладними (ПН), складеними у звітному періоді та зареєстрованими в ЄРПН, не перевищує суму податкових зобов’язань, задекларованих у цьому звітному періоді.

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 р. № 643-VIII.

Наприклад, ви в ЄРПН «задвоїли» помилково ПН, не склавши до цієї помилки РК. У декларації за цей період ПН врахували один раз. У такому разі сума ПДВ по ПН, зареєстрованим в ЄРПН, перевищуватиме зобов’язання за декларацією. Тому повернути гроші не вийде. Причому не важливо, на яку саме суму з’явилося перевищення, тобто перевищення на 100 грн. цілком може заблокувати повернення 100 тис. грн.

Третя умова: має бути подана сама заява. Такою заявою слугує завершальна частина додатка Д4 до декларації з ПДВ. Тобто до поточної декларації має бути подано додаток Д4 із заповненою другою таблицею і підтабличною частиною. Майте на увазі! Якщо ви не подасте Д4, гроші так і залишаться на ПДВ-рахунку і далі підуть на сплату зобов’язань за наступними ПДВ-деклараціями.

Подали Д4 — зарубали ліміт

Перенаправлення коштів з електронного ПДВ-рахунку (1) або на поточний рахунок (2) або до бюджету одразу ж відобразиться на ліміті реєстрації платника. На момент подання заяви-додатка Д4 на суму «надмірних коштів», що перераховуються до бюджету або на поточний рахунок, платнику зменшать показник ∑ПопРах (з формули за п. 2001.3 ПКУ).

Важливо! «Виїмка» грошей з ПДВ-рахунку зменшить величину «ліміту реєстрації», тобто суму, на яку можна реєструвати ПН в ЄРПН

Тому перш ніж подавати Д4, переконайтеся, що зменшення реєстраційного ліміту не змусить вас після цього чекати реєстрації в ЄРПН вхідних ПН або заново поповнити ПДВ-рахунок.

Спрямовуємо в бюджет

Припустимо, першу умову виконано, зайві гроші є: кошти на ПДВ-рахунку перевищують суму зобов’язань за поточною декларацією. Отже, як варіант, платник має право спрямувати зайві гроші в рахунок податкових зобов’язань з ПДВ.

Про які податкові зобов’язання тут ідеться? Одразу скажемо: спрямовувати лишок до бюджету на сплату ПДВ-зобов’язань майбутніх періодів через Д4 не можна. Без Д4 гроші з ПДВ-рахунку й так автоматично в наступному місяці спишуться Казначейством у рахунок сплати податкових зобов’язань, як прописано в п. 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569 (далі — Порядок № 569). І головне, без зменшення реєстраційного ліміту.

Варіант же спрямування «надлишку» до бюджету через додаток Д4 платник може використовувати для погашення податкового боргу, розстрочених і відстрочених податкових зобов’язань з ПДВ, що враховуються в інтегрованій карті платника, зобов’язань за УР до декларації з ПДВ або ж за іншими ПДВ-платежами — у тому числі й за запізнілими деклараціями (детальніше про це далі).

Зверніть увагу, спрямувати надлишок на ПДВ-рахунку в рахунок сплати інших податків та зборів не можна

Порядок заповнення додатка Д4 описано досить скупо. Добре, що тепер з’явилися хоч якісь пояснення. У гр. 1 другої таблиці додатка Д4 слід зазначити суму коштів, яка є на ПДВ рахунку на момент подання декларації (усю (!) суму з ряд. 1 «Витягу»), у гр. 2 — значення ряд. 25.1 поточної декларації).

Сума коштів, що може бути перерахована до бюджету, відображається у гр. 4. Вона визначається як різниця граф 1 і 2 (гр. 1 - гр. 2). При цьому, враховуючи пояснення податківців, гр. 5 потрібно залишити порожньою (прокреслення та нулі в ній не проставляються).

Важливо! Якщо ваше програмне забезпечення налагоджене так, що одночасно автоматично заповнює і гр. 4, і гр. 5, то, керуючись рекомендаціями податківців, проведіть заповнення в ручному режимі.

У текстовій частині під таблицею потрібно зазначити «реальну» суму, яку ви бажаєте перекинути до бюджету. Запам'ятайте! Така сума завжди має бути меншою або рівною сумі, визначеній у гр. 4 таблиці. Тобто визначивши показник у гр. 4 як «точну» різницю між грошима на СЕА і поточними грошовими зобов’язаннями, що підлягають сплаті до бюджету, спрямувати до бюджету можна як усю суму «надлишку», так і її частину. Бажану суму впишіть словами у відповідний рядок під таблицею. Одночасно у відповідному полі зазначте і її цифрове значення.

Приклад 1. На дату подання декларації з ПДВ за серпень 2015 року платник отримав «Витяг», сума за ряд. 1 якого становить 3000 грн. Поточні зобов’язання за декларацією за серпень (значення ряд. 25.1) — 1200 грн. Надлишок коштів на ПДВ-рахунку в сумі 1000 грн. платник вирішив спрямувати до бюджету.

Як у цьому випадку заповнити додаток Д4, див. на рис. 1.

img 1

Рис. 1. Фрагмент додатка Д4 до декларації за серпень 2015 року (гроші заявлено до бюджету)

Повертаємо на рахунок

Припустимо, першу умову виконано, зайві гроші є: кошти на ПДВ-рахунку перевищують суму зобов’язань за поточною декларацією.

Проте не забудьте протестувати себе й на другу умову: ваші ПЗ за декларацією періоду не має бути менше суми ПДВ за ПН, зареєстрованими в ЄРПН. Якщо з цим усе гаразд, можна розпочинати заповнення Д4.

Сума, яка може бути перерахована платнику на поточний рахунок, відображається у гр. 5 таблиці про відомості про суму на ПДВ-рахунку. Ця сума визначається як різниця граф 1, 2 і 3 цієї таблиці.

У текстовій частині під таблицею слід зазначити суму, яку ви бажаєте перерахувати на поточний рахунок. Важливо! Така сума не може перевищувати суму з графи 5 таблиці.

У спеціально передбачених полях не забудьте зазначити: (1) номер вашого поточного рахунку, на який ви бажаєте отримати «надлишок»; (2) МФО відповідного банку та його найменування. Без цих реквізитів гроші навряд чи потраплять на ваш рахунок.

Приклад 2. На дату подання декларації з ПДВ за серпень 2015 року платник отримав «Витяг», сума за ряд. 1 якого становить 3000 грн. Поточні зобов’язання за декларацією за серпень (значення ряд. 25.1) — 1200 грн. Податкового боргу платник не має і вирішив надлишок коштів ПДВ-рахунку в сумі 1600 грн. повернути на поточний рахунок.

Як у цьому випадку заповнити додаток Д4, див. на рис. 2.

img 2

Рис. 2. Фрагмент додатка Д4 до декларації за серпень 2015 року (гроші заявлено на поточний рахунок)

Якщо 2 в 1

Податківці зазначили, що платник може однією заявою-додатком Д4 спрямувати «надлишок» як до бюджету, так і на поточний рахунок. Проте, як при цьому мають бути заповнені графи 4 і 5 такої «подвійної» заяви Д4, податківці умовчали. Вони тільки вказали, що Д4 в цьому випадку має бути:

— заповнений з урахуванням особливостей, визначених окремо для кожного напряму;

— загальна сума коштів, зазначена для перерахування до бюджету і на поточний рахунок, не повинна перевищувати суму надлишку на ПДВ-рахунку на момент подання звітності.

Для того, щоб у Д4 заявити використання грошей з ПДВ-рахунку одночасно за двома напрямами, вважаємо, правильніше у графі 4 і 5 зазначати не суми — згідно з формулами розрахунку цих граф, а надлишок (ряд. 1 «Витягу» — ряд. 25.1 поточної декларації), що утворився, розподілити між напрямами — гр. 4 і гр. 5. При цьому нічого не залишається як заповнювати ці графи Д4 в ручному режимі.

Приклад 3. На дату подання декларації з ПДВ за серпень 2015 року платник отримав «Витяг», сума за ряд. 1 якого становить 3000 грн. Поточні зобов’язання за декларацією за серпень (значення ряд. 25.1) — 1200 грн. Платник вирішив надлишок коштів з ПДВ-рахунку в сумі 600 грн. спрямувати до бюджету, а в сумі 1200 грн. повернути на поточний рахунок.

Покажемо на рис. 3, як у цьому випадку заповнити додаток Д4.

img 3

Рис. 3. Фрагмент додатка Д4 до декларації за серпень 2015 року (заявлено обидва напрями)

Чи уточнюється Д4?

Помилка в цифрах. Надмірно зараховані гроші можуть бути спрямовані до бюджету тільки в разі відображення правильних цифрових показників у додатку Д4. Податківці попереджають:

1) якщо сума, зазначена в текстовій частині (і одночасно в полі для цифрового значення), буде більше суми, зазначеної у графі 4 таблиці, то до реєстру Казначейства вона не піде і відповідно не буде перерахована до бюджету;

2) при неправильному заповненні цифрових показників у додатку Д4 (особливо податківці звернуть увагу на цифрову розшифровку суми, що «перенаправляється», у підтабличній частині Д4) уточнити такий додаток не вийде.

Якщо при складанні Д4 ви допустили помилку в цифрових показниках, УР для виправлення таких помилок не подається

Правильно заповнений додаток Д4 можна буде подати тільки до декларації з ПДВ за наступний звітний період. І те, звичайно ж, за умови наявності на момент такого «переподання» на ПДВ-рахунку зайвих коштів!

Помилка в номері рахунка або МФО банку. Якщо ви помилилися в реквізитах поточного рахунку, на який мають бути повернені гроші (неправильно зазначили номер рахунку або МФО банку), то вам доведеться поквапитися з виправленнями. Податківці дозволяють у цьому випадку подати УР до декларації з ПДВ, до якої додавався й додаток Д4 з неправильними реквізитами, але (!) до граничного строку сплати податкових зобов’язань за такою декларацією.

В УР до декларації з ПДВ усі графи, крім реквізитів платника, що заповнюються в «шапці», треба залишити порожніми (прокреслення та нулі не проставляти).

В УР до додатка Д4 — зазначити тільки правильні реквізити поточного рахунку, на який мають потрапити гроші. Усі інші поля УР до додатка Д4 заповнювати не треба.

Отримавши такий УР, податківці повинні будуть надіслати Казначейству коригуючий реєстр для уточнення інформації, зазначеної в раніше надісланих реєстрах ( п. 2001.6 ПКУ).

Запізнілі декларації за лютий-травень

Ще одне призначення податківці придумали для додатка Д4.

Сплатити зобов’язання за запізнілими деклараціями за лютий-травень можна тільки подавши додатки Д4 з поточною декларацією

Та й зрозуміло чому. Річ у тім, що запізніла звітність з ПДВ подається як повноцінна декларація з ПДВ за відповідний період, а не УР. При цьому зобов’язання за такою декларацією мають бути сплачені до бюджету з електронного ПДВ-рахунку.

А оскільки прострочена сплата за запізнілими деклараціями пройшла повз загальних реєстрів сплати поточних зобов’язань (що подаються податківцями до Казначейства, як прописано в п. 21 Порядку № 569), то єдина можливість закинути запізнілі гроші до бюджету — через додаток Д4 поточної (що не запізнилася) декларації, відповідно створивши «штучно» надмірні кошти на ПДВ-рахунку. Тоді спрацює процедура, прописана в п. 211 Порядку № 569, Казначейству буде надіслано окремий реєстр і рибка в сітці.

Такий додаток подається платником у складі найближчої поточної декларації з ПДВ. Тобто, наприклад, запізніла декларація за квітень подана до 21 вересня 2015 року*, тоді платник повинен:

1) на дату подання запізнілої декларації на ПДВ-рахунку мати достатньо грошей для сплати зобов’язань за запізнілою декларацією за квітень (за необхідності поповнити електронний рахунок);

2) подати до поточної декларації за серпень 2015 року додаток Д4, в якому зазначити квітневі ПДВ-зобов’язання як надлишок для перерахування до бюджету.

* Граничний строк подання декларації за серпень 2015 року.

Якщо ж запізніла декларація буде подана після 21 вересня 2015 року, то Д4 подаємо до наступної найближчої декларації — за вересень 2015 року.

висновки

  • Одночасно через Д4 можна отримати гроші на поточний рахунок і зарахувати до бюджету. Головне, щоб загальна сума таких коштів не перевищила суму надмірно зарахованих коштів на ПДВ-рахунку на момент подання заяви.

  • Уточнити Д4 можна тільки при помилці в номері поточного рахунку або МФО банку, і то тільки до граничної дати сплати податкових зобов’язань за декларацією з помилковим Д4. В інших випадках (при помилці в цифрових показниках) УР не подається.

  • Спрямувати гроші до бюджету за запізнілими деклараціями за періоди з лютого по травень можна тільки через додаток Д4.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі