(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 73
  • № 72
  • № 71
  • № 70
  • № 68-69
  • № 67
  • № 66
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
20/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2015/№ 74

Обмеження на суму правочину в модельному статуті: як застосовувати?

ТОВ працює на підставі модельного статуту. Він же передбачає обмеження за сумою правочинів, які дозволено здійснювати без участі загальних зборів ТОВ. Підкажіть, як застосовувати це обмеження?

корпоративні відносини

Не секрет, що ТОВ має право працювати на підставі модельного статуту. У зв’язку з цим нагадаємо: модельний статут — це типовий установчий документ, причому для ТОВ його форму затверджено постановою Кабміну від 16.11.2011 р. № 1182.

У ньому прописано, зокрема, компетенцію органів управління ТОВ: загальних зборів, виконавчого органу тощо. При цьому до прав загальних зборів він відносить, у тому числі, і прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт і послуг, які є предметом такого правочину, перевищує 25 % вартості активів за даними останньої річної фінзвітності ТОВ.

У «звичайному» статуті ТОВ це обмеження виглядає інакше. По-перше, поріг значущості встановлюється на розсуд засновників/учасників. По-друге, загальні збори не приймають рішення про вчинення таких правочинів, а тільки затверджують їх.

Як же застосовувати це обмеження ТОВ, що працює за модельним статутом? Спершу розберемося, навіщо взагалі потрібна ця норма. Головним чином, для захисту засновників/учасників підприємства від недобросовісних дій його директора/правління (тобто виконавчого органу).

Комусь таке правило може здатися дивним, але це якщо дивитися на нього щодо підприємств-«малюків». Тим паче, що в них і засновник, і директор часто є однією й тією самою особою. Для великих же компаній це виглядає цілком природно.

Але зауважте: якщо для засновників/учасників ТОВ це правило є підстраховуванням, то для його контрагентів — додатковими ризиками. Адже якщо, наприклад, директор укладе правочин, що вимагав рішення загальних зборів, без прийняття такого рішення, є ризик визнання його недійсним через суд* ( ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV, далі — ЦКУ). Щоправда, судячи з усього, такий наслідок загрожує тільки в тому випадку, якщо загальні збори потім не схвалять подібний правочин ( ч. 1 ст. 241 ЦКУ). Це, у свою чергу, призводить до того, що контрагентам ТОВ перед укладенням з ним договору потрібно:

— отримати витяг з ЄДР, щоб дізнатися, чи є у статуті ТОВ обмеження щодо укладення правочинів (потрібні відомості можна отримати й на сайті Мін’юсту — usr.minjust.gov.ua). У нашому випадку контрагент побачить там відмітку, що ТОВ діє на підставі модельного статуту, а це вже означатиме, що обмеження є (адже положення такого статуту є однаковими для всіх підприємств);

— отримати копію рішення загальних зборів ТОВ на укладення правочину. Це потрібно тільки в тому випадку, якщо сума правочину перевищує зазначене обмеження. Водночас, останнє визначається на підставі фінзвітності, а її ТОВ, як правило, у вільному доступі не розміщують. Тому, насамперед є сенс запросити копію балансу (хоча, зауважимо, надавати цей документ ТОВ відповідно до законодавства не зобов’язане).

* Зокрема, за позовом засновників, якщо ті не погодяться з правочином, укладеним виконавчим органом ТОВ ( ч. 3 ст. 215 ЦКУ).

Тепер переходимо, власне, до зазначеного обмеження, і почнемо з сумового порогу. З його визначенням, у загальному випадку, проблем бути не повинно: 25 % вартості активів беремо безпосередньо з ряд. 1300 ф. № 1 «Баланс»* або відповідних рядків ф. № 1-м або № 1-мс. Запитання може виникнути тільки за новоствореними ТОВ, які річну фінзвітність ще не складали. Адже в такому разі цей критерій просто немає з чим порівнювати. Тут вимальовувалися такі підходи:

— до моменту затвердження першої річної фінзвітності оформляти рішення за кожним правочином. Вважаємо, ви розумієте, що життєздатність цього варіанта наближається до нуля;

— взагалі не оформляти таких рішень — знову ж таки до моменту затвердження першої річної фінзвітності. Якщо ж контрагенти вимагатимуть рішення загальних зборів, то ви можете послатися на дату реєстрації ТОВ (вона фіксується у витягу, а також на сайті Мін’юсту — адресу див. вище) і назвати їм зазначені причини;

— затвердити рішення загальних зборів про схвалення правочинів на певну суму наперед, не прив’язуючись при цьому до суми активів за фінзвітністю. Але знову ж таки, до моменту затвердження першої фінзвітності за рік.

* Причому зауважте: модельний статут прив’язується до всіх активів, незалежно від того, необоротні вони чи оборотні.

З формальної точки зору, останній варіант є неправильним. З іншого боку, він — це щось середнє між двома попередніми і, по суті, він є найоптимальнішим.

Що стосується ринкової вартості предмета правочину (майна, робіт, послуг), яка, власне, і порівнюється з 25 % порогом, то тут орієнтуватися, судячи з усього, потрібно на справедливу вартість. Річ у тім, що якщо брати до уваги тільки договірну вартість, то це може нівелювати значення цієї норми.

Але припустимо, вартісний поріг правочину досягнуто. Наскільки ви розумієте, у цьому випадку, щоб ТОВ могло укласти відповідний договір, буде потрібно рішення загальних зборів. Щоправда, легше сказати, ніж зробити. Особливо, якщо:

— засновників/учасників декілька. Думаємо, ні для кого не секрет, що зібрати їх усіх в одному місці буває непросто;

— обсяг активів за даними фінзвітності малий. У такому разі може вийти, що зазначене рішення доведеться приймати чи не за кожним правочином.

Як же бути? Одразу застерігаємо: ігнорувати цю норму не можна. Як ми вже говорили, потенційно, це може стати підставою для визнання за позовом зацікавленої сторони правочину недійсним** (якщо, звичайно, надалі загальні збори не схвалять цей правочин). З іншого боку, приймати рішення для укладення кожного другого договору — теж не варіант. На наш погляд, виходів із ситуації може бути два:

— укладати правочини без оформлення загальними зборами відповідних рішень. При цьому в майбутньому варто затвердити загальне рішення про їх схвалення ( ст. 241 ЦКУ). Проблема тут, хіба що, у ризиках, які несуть контрагенти. Адже в них немає гарантій, що загальні збори визнають відповідні правочини. Тому не виключено, що дехто з них відмовиться укладати договори з таким ТОВ;

— отримати дозвіл загальних зборів на укладення правочинів на певну суму наперед — до затвердження наступної річної фінзвітності. Такий варіант не передбачено ані модельним статутом, ані Законом України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII, але, вважаємо, він допустимий. По-перше, покарати за це ніхто не може. По-друге, такий підхід понизить ризики контрагентів. По-третє, для нього можна знайти й формальні аргументи. Дивіться: ч. 1 ст. 8 ЦКУ допускає аналогію закону (якщо ті чи інші правовідносини не врегульовано ЦКУ, актами цивільного законодавства або договором). У нашому випадку можливість прийняття загальними зборами рішення наперед передбачено в ч. 2 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI. І хоча це правило передбачено тільки для АТ, вважаємо, що його в цьому випадку можна застосувати аналогічно до ТОВ.

** Про це говорить і пленум ВГСУ (див. п. 3.5 постанови від 29.05.2013 р. № 11).

Ну ось проблему й вирішено ☺. А який з цих варіантів підійде більше, вирішувати вже вам.

модельний статут додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті