корпоративні відносини
Не секрет, що ТОВ має право працювати на підставі модельного статуту. У зв’язку з цим нагадаємо: модельний статут — це типовий установчий документ, причому для ТОВ його форму затверджено постановою Кабміну від 16.11.2011 р. № 1182.
У ньому прописано, зокрема, компетенцію органів управління ТОВ: загальних зборів, виконавчого органу тощо. При цьому до прав загальних зборів він відносить, у тому числі, і прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт і послуг, які є предметом такого правочину, перевищує 25 % вартості активів за даними останньої річної фінзвітності ТОВ.
У «звичайному» статуті ТОВ це обмеження виглядає інакше. По-перше, поріг значущості встановлюється на розсуд засновників/учасників. По-друге, загальні збори не приймають рішення про вчинення таких правочинів, а тільки затверджують їх.
Як же застосовувати це обмеження ТОВ, що працює за модельним статутом? Спершу розберемося, навіщо взагалі потрібна ця норма. Головним чином, для захисту засновників/учасників підприємства від недобросовісних дій його директора/правління (тобто виконавчого органу).
Комусь таке правило може здатися дивним, але це якщо дивитися на нього щодо підприємств-«малюків». Тим паче, що в них і засновник, і директор часто є однією й тією самою особою. Для великих же компаній це виглядає цілком природно.
Але зауважте: якщо для засновників/учасників ТОВ це правило є підстраховуванням, то для його контрагентів — додатковими ризиками. Адже якщо, наприклад, директор укладе правочин, що вимагав рішення загальних зборів, без прийняття такого рішення, є ризик визнання його недійсним через суд* ( ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV, далі — ЦКУ). Щоправда, судячи з усього, такий наслідок загрожує тільки в тому випадку, якщо загальні збори потім не схвалять подібний правочин ( ч. 1 ст. 241 ЦКУ). Це, у свою чергу, призводить до того, що контрагентам ТОВ перед укладенням з ним договору потрібно:
— отримати витяг з ЄДР, щоб дізнатися, чи є у статуті ТОВ обмеження щодо укладення правочинів (потрібні відомості можна отримати й на сайті Мін’юсту — usr.minjust.gov.ua). У нашому випадку контрагент побачить там відмітку, що ТОВ діє на підставі модельного статуту, а це вже означатиме, що обмеження є (адже положення такого статуту є однаковими для всіх підприємств);
— отримати копію рішення загальних зборів ТОВ на укладення правочину. Це потрібно тільки в тому випадку, якщо сума правочину перевищує зазначене обмеження. Водночас, останнє визначається на підставі фінзвітності, а її ТОВ, як правило, у вільному доступі не розміщують. Тому, насамперед є сенс запросити копію балансу (хоча, зауважимо, надавати цей документ ТОВ відповідно до законодавства не зобов’язане).
* Зокрема, за позовом засновників, якщо ті не погодяться з правочином, укладеним виконавчим органом ТОВ ( ч. 3 ст. 215 ЦКУ).
Тепер переходимо, власне, до зазначеного обмеження, і почнемо з сумового порогу. З його визначенням, у загальному випадку, проблем бути не повинно: 25 % вартості активів беремо безпосередньо з ряд. 1300 ф. № 1 «Баланс»* або відповідних рядків ф. № 1-м або № 1-мс. Запитання може виникнути тільки за новоствореними ТОВ, які річну фінзвітність ще не складали. Адже в такому разі цей критерій просто немає з чим порівнювати. Тут вимальовувалися такі підходи:
— до моменту затвердження першої річної фінзвітності оформляти рішення за кожним правочином. Вважаємо, ви розумієте, що життєздатність цього варіанта наближається до нуля;
— взагалі не оформляти таких рішень — знову ж таки до моменту затвердження першої річної фінзвітності. Якщо ж контрагенти вимагатимуть рішення загальних зборів, то ви можете послатися на дату реєстрації ТОВ (вона фіксується у витягу, а також на сайті Мін’юсту — адресу див. вище) і назвати їм зазначені причини;
— затвердити рішення загальних зборів про схвалення правочинів на певну суму наперед, не прив’язуючись при цьому до суми активів за фінзвітністю. Але знову ж таки, до моменту затвердження першої фінзвітності за рік.
* Причому зауважте: модельний статут прив’язується до всіх активів, незалежно від того, необоротні вони чи оборотні.
З формальної точки зору, останній варіант є неправильним. З іншого боку, він — це щось середнє між двома попередніми і, по суті, він є найоптимальнішим.
Що стосується ринкової вартості предмета правочину (майна, робіт, послуг), яка, власне, і порівнюється з 25 % порогом, то тут орієнтуватися, судячи з усього, потрібно на справедливу вартість. Річ у тім, що якщо брати до уваги тільки договірну вартість, то це може нівелювати значення цієї норми.
Але припустимо, вартісний поріг правочину досягнуто. Наскільки ви розумієте, у цьому випадку, щоб ТОВ могло укласти відповідний договір, буде потрібно рішення загальних зборів. Щоправда, легше сказати, ніж зробити. Особливо, якщо:
— засновників/учасників декілька. Думаємо, ні для кого не секрет, що зібрати їх усіх в одному місці буває непросто;
— обсяг активів за даними фінзвітності малий. У такому разі може вийти, що зазначене рішення доведеться приймати чи не за кожним правочином.
Як же бути? Одразу застерігаємо: ігнорувати цю норму не можна. Як ми вже говорили, потенційно, це може стати підставою для визнання за позовом зацікавленої сторони правочину недійсним** (якщо, звичайно, надалі загальні збори не схвалять цей правочин). З іншого боку, приймати рішення для укладення кожного другого договору — теж не варіант. На наш погляд, виходів із ситуації може бути два:
— укладати правочини без оформлення загальними зборами відповідних рішень. При цьому в майбутньому варто затвердити загальне рішення про їх схвалення ( ст. 241 ЦКУ). Проблема тут, хіба що, у ризиках, які несуть контрагенти. Адже в них немає гарантій, що загальні збори визнають відповідні правочини. Тому не виключено, що дехто з них відмовиться укладати договори з таким ТОВ;
— отримати дозвіл загальних зборів на укладення правочинів на певну суму наперед — до затвердження наступної річної фінзвітності. Такий варіант не передбачено ані модельним статутом, ані Законом України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII, але, вважаємо, він допустимий. По-перше, покарати за це ніхто не може. По-друге, такий підхід понизить ризики контрагентів. По-третє, для нього можна знайти й формальні аргументи. Дивіться: ч. 1 ст. 8 ЦКУ допускає аналогію закону (якщо ті чи інші правовідносини не врегульовано ЦКУ, актами цивільного законодавства або договором). У нашому випадку можливість прийняття загальними зборами рішення наперед передбачено в ч. 2 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI. І хоча це правило передбачено тільки для АТ, вважаємо, що його в цьому випадку можна застосувати аналогічно до ТОВ.
** Про це говорить і пленум ВГСУ (див. п. 3.5 постанови від 29.05.2013 р. № 11).
Ну ось проблему й вирішено ☺. А який з цих варіантів підійде більше, вирішувати вже вам.
