(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 76
  • № 75
  • № 74
  • № 73
  • № 72
  • № 71
  • № 70
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/11
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2015/№ 77

Статутний капітал ТОВ. 3. Інвалютні внески

Як свідчить ст. 2 Закону № 93, іноземні інвестиції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом внесення нерезидентом до статутного капіталу резидента іноземної валюти, а також майна і майнових прав. Причому вносити до статутного капіталу підприємства-резидента можна тільки ту інвалюту, що належить до 1 групи вільно конвертованої валюти за Класифікатором іноземних валют. Про інші нюанси організації інвалютного внеску та відображення його в обліку розповість цей розділ спецвипуску.

3.1. Організаційні моменти

Оцінка іноземних інвестицій

Оцінка іноземних інвестицій, уключаючи внески до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється за згодою сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України в іноземній конвертованій валюті та у гривнях ( ч. 1 ст. 393 ГКУ, ч. 1 ст. 5 Закону № 93). Причому ст. 5 Закону № 93 пропонує оцінювати в такому самому порядку не тільки іноземні інвестиції, а й інвестиції українських партнерів, уключаючи внески до статутного капіталу підприємств. Це означає, що

розмір статутного капіталу підприємства з іноземною інвестицією і вкладів усіх його учасників зазначають у статуті як в іноземній валюті, так і у гривневому еквіваленті

Зверніть увагу: перераховувати інвестиційні суми в іноземній валюті у грошову одиницю України (гривні) потрібно за офіційним курсом, установленим НБУ (ч. 2 ст. 5 Закону № 93). Причому, на наш погляд, такий перерахунок логічно здійснювати за курсом НБУ, що діяв на момент підписання статуту. Тоді для державної реєстрації (тобто включення підприємства до ЄДР) будуть надані установчі документи з чітко визначеними частками кожного з учасників ТОВ.

Порядок інвалютного інвестування

При здійсненні іноземних інвестицій до України слід керуватися приписами Положення № 280. Так, згідно з п. 2.1 цього Положення для здійснення «грошового» іноземного інвестування до України (у тому числі внесення іноземної валюти до статутного капіталу) іноземний інвестор (юридична або фізична особа) має право скористатися одним з таких варіантів:

— перерахувати іноземну валюту з-за кордону на відкритий ним інвестиційний рахунок. Нагадаємо: інвестиційний рахунок — поточний рахунок в іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют та/або в гривнях, відкритий нерезидентом-інвестором в уповноваженому банку України для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні (абзац третій п. 1.1 Положення № 280);

— перерахувати іноземну валюту з-за кордону безпосередньо на поточний рахунок резидента (без використання інвестиційного рахунка);

— продати іноземну валюту з інвестиційного рахунка та зарахувати отримані від продажу іноземної валюти грошові кошти у гривнях на інвестиційний рахунок для подальшого здійснення іноземної інвестиції;

— перерахувати з власного інвестиційного рахунка грошові кошти у гривнях та іноземній валюті на поточний рахунок резидента або інвестиційний рахунок іншого іноземного інвестора;

— перерахувати грошові кошти в іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют та гривні з власного поточного рахунка фізичної особи — нерезидента в уповноваженому банку на його інвестиційний рахунок.

Як бачите, згідно з правилами п. 2.1 Положення № 280 уповноважений банк може зараховувати іноземну валюту, що надійшла на адресу ТОВ від нерезидента як іноземна інвестиція, на поточний рахунок резидента, без використання інвестиційних рахунків*. Щоправда, при цьому уповноваженому банку забороняється зараховувати іноземну валюту 2 або 3 групи Класифікатора іноземних валют, перераховану з-за кордону в цілях здійснення інвестиційної діяльності на території України, як на інвестиційний рахунок іноземного інвестора, так і на поточний рахунок резидента (п. 1.6 Положення № 280). За таких обставин грошові кошти підлягають поверненню на рахунок банку, з якого вони надійшли.

* Зауважимо, що таке зарахування коштів відбувається через розподільчі рахунки після обов’язкового продажу 75 % іноземної валюти, що надійшла, згідно з постановою НБУ від 03.09.2015 р. № 581.

Держреєстрація іноземних інвестицій

У розділі 1 спецвипуску ми згадували, що за бажанням нерезидент може зареєструвати іноземні інвестиції, зроблені ним, у тому числі у формі внеску до статутного капіталу. Нагадаємо: це дасть можливість такому інвестору скористатися пільгами та гарантіями, передбаченими Законом № 93. У загальних рисах розповімо про цю процедуру.

Особливості державної реєстрації іноземних інвестицій визначено Порядком № 139. Реєстрацію здійснюють обласні (Київська міська) держадміністрації.

Так, іноземний інвестор або уповноважена ним особа подає такі документи (п. 4 Порядку № 139):

— інформаційне повідомлення за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 139, у трьох примірниках з відміткою територіального органу ДФСУ за місцем здійснення інвестиції про її фактичне внесення. Заповнювати таке повідомлення потрібно відповідно до Правил № 139, наведених у додатку 2 до Порядку № 139;

— документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції (установчі документи);

— документи, що підтверджують вартість іноземних інвестицій (при інвестуванні майном).

Зверніть увагу: для цілей заповнення інформаційного повідомлення інвестицію, оцінену в іноземній конвертованій валюті, перераховують у валюту України за офіційним курсом, установленим НБУ на дату фактичного внесення інвестиції (п.п. 5 п. 1 Правил № 139). Тут є певна складність. Адже валюта зараховується на поточний рахунок резидента через розподільчий рахунок. При цьому 75 % від отриманої суми підлягають обов’язковому продажу безпосередньо з розподільчого рахунка. Кошти від реалізації такої валюти буде зараховано не на валютний, а на гривневий поточний рахунок товариства.

Як же таку іноземну інвестицію слід відображати? У якій валюті? На яку дату брати курс НБУ? На жаль, податківці ухилилися від відповіді на ці запитання, просто процитувавши п.п. 5 п. 1 Правил № 139 (див. роз’яснення в категорії 114.09 БЗ).

На наш погляд, у графі 5 інформаційного повідомлення логічно відображати загальну суму інвалюти, що надійшла на розподільчий рахунок, за курсом НБУ на дату її зарахування на такий рахунок. Проте не виключено, що в місцевого органу ДФСУ буде інша думка.

Органи державної реєстрації проводять держреєстрацію іноземних інвестицій у 7-денний строк з дня подання іноземним інвестором документів для їх реєстрації (п. 2 Порядку № 139). Така реєстрація здійснюється шляхом присвоєння інформаційному повідомленню реєстраційного номера та внесення таким органом відповідного запису до журналу обліку (п. 6 Порядку № 139). На всіх трьох примірниках повідомлення реєстраційний номер засвідчується підписом посадової особи і скріплюється печаткою органу державної реєстрації. Перший із цих примірників повертається заявнику як підтвердження факту держреєстрації іноземних інвестицій.

Державна реєстрація іноземних інвестицій діє протягом усього періоду їх використання (п. 11 Порядку № 139)

Про загальні організаційні моменти здійснення внесків до статутного капіталу ТОВ іноземними інвесторами ми вам розповіли. Тепер час розглянути облікові питання.

3.2. Облік інвалютних внесків

У плані відображення формування статутного капіталу інвалютними внесками на бухгалтерських рахунках емітента діють ті самі правила обліку, що і при внесках резидентів (див. с. 17).

Тобто величину визнаного статутного капіталу підприємства в установленому установчими документами розмірі показують за кредитом субрахунку 401. Одночасно зобов’язання засновників за внесками до статутного капіталу відображають за дебетом рахунка 46.

Оскільки надходження валюти на поточний рахунок підприємства здійснюється через розподільчий рахунок, відображаємо цю операцію за дебетом субрахунку 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті» у кореспонденції з кредитом рахунка 46.

Якщо нерезидент здійснює внесок майном або майновими правами, надходження такого внеску показують на тих самих рахунках, що й аналогічні внески резидентів (див. розділ 2 спецвипуску на с. 16). У цій частині все просто. Проте, оскільки внески є інвалютними, можуть виникнути питання щодо їх перерахунку у гривні та розрахунку курсових різниць. Про це зараз і поговоримо.

У ситуації, коли як внесок до статутного капіталу виступає іноземна валюта, розмір статутного капіталу необхідно відображати на субрахунку 401 у гривнях за курсом НБУ на дату підписання установчих документів. Адже згідно з п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті при первинному визнанні відображаються у валюті звітності (грошовій одиниці України) шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням курсу НБУ на дату* здійснення операції (дату визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). У такому разі сума інвалютного внеску, відображена на субрахунку 401, відповідатиме сумі внеску, зафіксованій у статуті ТОВ**, чого, власне, вимагає Інструкція № 291.

* Якщо бути точними, у п. 5 П(С)БО 21 зазначено «на початок дня дати здійснення операції». Але оскільки курс інвалют з 31.03.2015 р. протягом дня не змінюється (на початок і на кінець дня він один і той самий), це уточнення не є актуальним.

** Про те, що перерахунок вартості внеску в іноземній валюті у гривні потрібно здійснювати за курсом НБУ, який діяв на момент підписання статуту, ми зазначали на с. 30.

Сальдо субрахунку 401 у зв’язку зі зміною курсу іноземних валют не перераховується

Це підтверджує й Мінфін у листі від 20.08.2012 р. № 31-08410-07-25/20605.

Абсолютно інакше складається ситуація щодо зобов’язань засновників-нерезидентів за внесками в іноземній валюті (сальдо за дебетом рахунка 46).

Така заборгованість є монетарною статтею балансу, якщо вона буде погашена грошовими коштами. За монетарною заборгованістю засновника необхідно визначати курсові різниці ( п. 8 П(С)БО 21):

— на дату повного або часткового погашення заборгованості (у межах її обсягу або за всією статтею***);

*** Відповідно до облікової політики ТОВ.

— на дату балансу.

Як свідчить п. 8 П(С)БО 21, курсові різниці, що виникають унаслідок перерахунку зобов’язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображають у складі додаткового капіталу. На той факт, що курсові різниці в такій ситуації не можуть бути визнані доходом, звертає увагу й Мінфін у листі від 05.12.2013 р. № 31-08310-06-10/29025.

Нагадаємо: для обліку додаткового капіталу застосовують однойменний рахунок 42. У листі від 19.11.2013 р. № 31-08410-07-16/33606 Мінфін уточнює, на якому саме субрахунку цього рахунка потрібно відображати курсові різниці за зобов’язаннями засновника за інвалютними внесками до статутного капіталу резидента. І це не субрахунок 423 «Накопичені курсові різниці», як може видатися на перший погляд. На думку Мінфіну,

«притулком» для курсових різниць за зобов’язаннями нерезидента за внесками до статутного капіталу має слугувати субрахунок 425 «Інший додатковий капітал»

Таким чином, позитивну курсову різницю (курс НБУ виріс) потрібно відображати кореспонденцією рахунків Дт 46 — Кт 425, а від’ємну (курс НБУ знизився) — зворотною кореспонденцією рахунків Дт 425 — Кт 46. На жаль, П(С)БО 8 умовчує, як діяти в разі, коли додаткового капіталу виявилося недостатньо для покриття від’ємних курсових різниць. На наш погляд, у цьому випадку логічно зменшити нерозподілений прибуток (збільшити непокритий збиток), тобто списати курсову різницю в дебет субрахунку 441 або 442.

Пам’ятайте: курсові різниці за розрахунками з учасниками ТОВ не включають до сукупного доходу****, а отже, їх не потрібно показувати в розділі II Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за формою № 2.

**** Сукупний дохід — зміни у власному капіталі протягом звітного періоду внаслідок господарських операцій та інших подій (за винятком змін капіталу за рахунок операцій з учасниками) ( п. 3 НП(С)БО 1).

Майте на увазі: якщо нерезидент здійснює внесок майном або майновими правами, то розраховувати курсові різниці не потрібно, оскільки така заборгованість належить до немонетарних статей.

Зауважимо також, що бар’єр між податковим і бухгалтерським обліком з 01.01.2015 р. зменшився до мінімуму, тому

визначати курсові різниці окремо в податковому обліку не потрібно

Адже із зазначеної дати об’єктом обкладення податком на прибуток слугує бухгалтерський фінансовий результат до оподаткування (для платників податків з річним доходом більше 20 млн грн. — скоригований на різниці, що виникають відповідно до ст. 138 — 141 ПКУ). Для операцій з валютою ПКУ не передбачає жодних окремих коригувань. Отже, у цьому плані між бухгалтерським і податковим обліком можна поставити знак «=».

Що стосується ПДВ, то, як і у випадку з резидентськими внесками, податкових зобов’язань в емітента у зв’язку з переданням іноземному інвестору корпоративних прав не виникатиме, оскільки операції щодо їх емісії згідно з п.п. 196.1.1 ПКУ не є об’єктом обкладення ПДВ.

Ну що ж, основними відомостями про облік інвалютних внесків до статутного капіталу ТОВ ви озброєні. Тепер час поглянути, як усе це реалізується на практиці.

Приклад 3.1. Одним з учасників ТОВ «Аміго» разом з резидентами України є юридична особа — нерезидент, частка якої у статутному капіталі становить 40 %. Установчі документи ТОВ підписано 22.06.2015 р. Іноземний учасник здійснює внесок до статутного капіталу створюваного підприємства іноземною валютою в сумі 50000 доларів США. Підприємство було зареєстроване в червні 2015 року зі статутним капіталом 2646250 грн.

Нерезидент-учасник погасив заборгованість за внесками до статутного капіталу шляхом перерахування іноземної валюти на банківський рахунок ТОВ «Аміго». На розподільчий рахунок грошові кошти зараховано 09.09.2015 р.

Курс НБУ склав (умовно):

— на дату підписання установчих документів (22.06.2015 р.) — 21,17 грн./$;

— на дату балансу (30.06.2015 р.) — 21,25 грн./$;

— на дату погашення заборгованості за внеском до статутного капіталу (09.09.2015 р.) — 22,13 грн./$;

— на дату здійснення обов’язкового продажу іноземної валюти та зарахування коштів на поточні рахунки ТОВ «Аміго» (10.09.2015 р.) — 22,15 грн./$.

Курс продажу валюти — 22,50 грн./$. Комісійна винагорода банку — 500 грн.

У бухгалтерському обліку підприємства-емітента операції щодо внеску нерезидентом іноземної валюти до статутного капіталу відображають такими записами (див. табл. 3.1):

Таблиця 3.1. Облік внеску в іноземній валюті

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, $/грн.

Дт

Кт

Формування статутного капіталу

1

Відображено заборгованість учасника-нерезидента за внеском до статутного капіталу в іноземній валюті ($50000 х 21,17 грн./$)

462

401

$50000

1058500

2

Відображено заборгованість засновників-резидентів за внесками до статутного капіталу (2646250 грн. - 1058500 грн.)

461

401

1587750

Курсова різниця на дату балансу (30.06.2015 р.)

1

Відображено курсову різницю на дату балансу за заборгованістю засновника-нерезидента в іноземній валюті ($50000 х (21,25 грн./$ - 21,17 грн./$))

462

425

4000

Погашення заборгованості засновником-нерезидентом (09.09.2015 р.)

1

Надійшли на розподільчий рахунок ТОВ «Аміго» грошові кошти в іноземній валюті на погашення заборгованості нерезидента за внеском до статутного капіталу ($50000 х 22,13 грн./$)

316

462

$50000

1106500

2

Відображено курсову різницю на дату погашення заборгованості нерезидента ($50000 х (22,13 грн./$ - 21,25 грн./$))

462

425

44000

Списання валюти з розподільчого рахунка (10.09.2015 р.)

а) у зв’язку з обов’язковим продажем валюти:

1

Відображено курсову різницю за розподільчим рахунком ($50000 х (22,15 грн./$ - 22,13 грн./$))

316

714

1000

2

Перераховано з розподільчого рахунка 75 % інвалюти для продажу

334

316

$37500

830625

3

Зараховано на поточний рахунок у національній валюті кошти, отримані від продажу 75 % іноземної валюти (за вирахуванням комісійної винагороди банку) ($37500 х 22,50 грн./$ - 500 грн.)

311

377

843250

4

Відображено суму комісійної винагороди банку у зв’язку з продажем інвалюти

92

377

500

5

Відображено різницю між сумою, вирученою від продажу інвалюти, і балансовою вартістю інвалюти, визначеною за курсом НБУ на дату продажу ($37500 х (22,50 грн./$ - 22,15 грн./$))

377

711

13125

6

Відображено залік зобов’язань з продажу іноземної валюти

377

334

830625

б) у зв’язку із зарахуванням 25 % валюти на поточний рахунок ТОВ «Аміго»:

7

Зараховано залишок валюти на поточний рахунок підприємства

312

316

$12500

276875

висновки

  • Перераховувати інвестиційні суми в іноземній валюті у гривні потрібно за офіційним курсом НБУ, який діє на момент підписання статуту.

  • Нерезидент може зареєструвати іноземні інвестиції, зроблені ним у формі внеску до статутного капіталу. Державна реєстрація таких інвестицій діє протягом усього періоду їх використання.

  • Сальдо субрахунку 401 у зв’язку зі зміною курсу іноземних валют не перераховується.

  • За монетарною заборгованістю засновника-нерезидента в іноземній валюті необхідно визначати курсові різниці на дату балансу та на дату погашення.

  • Курсові різниці за зобов’язаннями нерезидента за внесками до статутного капіталу відображають на субрахунку 425 «Інший додатковий капітал».

ТОВ, статутний капітал, внески, іноземна валюта додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті