Теми статей
Обрати теми

Експорт аграріїв: чи все гладко з відшкодуванням ПДВ?

Бобро Анатолій, податковий експерт
Сьогодні поговоримо про новації порядку відображення в деклараціях з ПДВ операцій з експорту власно вирощеної сільгосппродукції рослинництва сільгосппідприємствами зі спецрежимом оподаткування. Висвітлимо і фіскальну позицію податківців, що стає на заваді відшкодуванню ПДВ.
img 1

Першопричина «експортного» питання аграріїв зрозуміла. Згідно із Законом № 909* із ПКУ** виключено п. 152 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення», яким до 31.12.2017 р. включно встановлювався режим звільнення від оподаткування операцій з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, а також операцій з вивезення таких культур в митному режимі експорту.

* Закон України від 24.12.2015 р. № 909-VIII. Зміни, унесені ним до ПКУ, опубліковані у кодифікованому вигляді у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 3, с. 4.

** Податковий кодекс України.

Причому, на відміну від «внутрішніх» операцій (на митній території України), операції «зовнішні» (експортні) потрапляли під звільнення незалежно від статусу постачальника: сільгосппідприємства — виробники чи підприємства — посередники будь-якого рангу (перші, другі чи наступні).

Виняток було передбачено лише для операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 (рис) та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 (гречка, просо) згідно з УКТ ЗЕД. Постачання таких зернових як на митній території України, так і в режимі експорту оподатковувалось за загальними правилами.

Водночас Законом № 909 було виключено і інший, так би мовити, «експортно-зерновий» п. 197.21 ПКУ (дія якого, до речі, й так була зупинена до 31.12.2017 р.), який теж передбачав особливий порядок обліку та звітності з ПДВ.

За таких новацій запитання аграріїв логічні: що ж залишилось, який порядок діє на сьогодні? Відповідь проста — загальний порядок. Що мається на увазі, які підстави та особливості — про це та інше далі.

ПЗ: ставка 0 % та спецдекларація

Давайте спочатку зазирнемо до п. 209.14 ПКУ. Сільгосппідприємство — суб’єкт спецрежиму оподаткування здійснює оподаткування операцій з продажу (постачання) сільгосппродукції за ставкою, визначеною п.п. «а» п. 193.1 ПКУ. Тобто, за ставкою 20 % (звісно, це стосується «внутрішніх» поставок).

У разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується ставка податку, визначена п.п. «б» п. 193.1 ПКУ, а саме нульова ставка.

Отже, насамперед, акцентуємо увагу на тому, що в 2016 році експортні операції є оподатковуваними (а не звільненими операціями, як то було в попередньому році). Звісно, що визначена за ставкою 0 % сума ПЗ (податкових зобов’язань) з ПДВ теж нульова.

І все ж новації щодо надання «експортно-зерновим» операціям статусу оподатковуваних, безперечно, мають вітатись аграріями ☺. Чому? Та все цілком ясно: у цьому разі сільгосппідприємства мають шанс на отримання бюджетного відшкодування податкового кредиту (ПК). Про це навіть мріяти не доводилось в умовах звільнення.

На думку контролерів (БЗ 101.22, лист № 9983*),

операції з експорту сільгосппідприємством — суб’єктом спецрежиму ПДВ власно вироблених сільгосптоварів відображаються у рядку 2 спецдекларації

* Лист ДФСУ від 24.03.2016 р. № 9983/7/99-99-19-03-02-17.

Відразу скажемо: ми також «за». На наше переконання, такий порядок звітування не тягне викривлень у порядку розрахунку одного з ключових критеріїв спецрежиму — показника сільгоспчастки. На доповнення до слів контролерів варто зазначити, що показник за рядком 2 спецдекларації має дорівнювати сумі значень рядків 2 таблиць 1 — 3 додатку ДС10 до цієї декларації.

Коли відображати експортні операції в декларації? Тут все ясно — за фактом вивезення товарів з відповідним оформленням митної декларації (МД):

— якщо паперова МД, то за записом про вивезення з датою (особистим підписом та печаткою працівника митниці) на зворотній стороні аркуша з позначенням «3/8» форми МД-2;

— якщо електронна МД, то за датою повідомлення митниці (лист ДФСУ від 19.01.2016 р. № 917/6/99-99-19-03-02-15).

Причому, якщо МД на папері, то податковим органам має подаватися її оригінал. Електронну МД податківцям направляє митниця.

Базу оподаткування беремо по курсу з МД. Маємо надію, що після позитивної судової практики податківці відійдуть від своєї фіскальної позиції нараховувати ПДВ за ставкою 20 % на суму перевищення мінбази над договірною ціною у разі експорту (детальніше читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 21, с. 23).

Щодо оформлення податкової накладної. У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000» (п. 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну 31.12.2015 р. № 1307). ПН реєструємо в ЄРПН. Про всяк випадок, нагадаємо, що така реєстрація не зачепить реєстраційного ліміту, а факт нереєстрації не призведе до штрафів.

ПК: перенесення до загальної

На сьогодні набагато привабливіше з точки зору практики реалізації виглядає п. 209.4 ПКУ. При вивезенні сільгосптоварів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство — виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

Водночас пам’ятаємо, що платники податку, які згідно зі ст. 209 ПКУ застосовують спецрежим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, крім декларації 0110 (загальної), подають податкову спецдекларацію з позначкою 0121 (до речі, позначка 0122 — «лісова», 0123 — «рибальська»), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спецрежиму, установленого указаною статтею ( п. 5 розд. I Порядку № 21**).

** Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

Але ж за спецдекларацією (можливо, комусь відразу захочеться зауважити), розраховувати на бюджетне відшкодування не доводиться. Дійсно, це так. Адже все залишається як і раніше: сума перевищення ПК над ПЗ не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ( п. 209.3 ПКУ).

До того ж, це і, так би мовити, технічно неможливо. Пам’ятайте: рядки 19.1, 20, 20.1, 20.2, 20.2.1, 20.2.2, 20.3 у спецдекларації 0121 не заповнюються. А відтак унеможливлюється і подання додатків 3 та 4 до декларації: розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) відповідно.

Проте, на щастя, ніякого «глухого кута» не існує.

Механізм відшкодування, а вірніше, його початковий етап, доволі чітко регламентовано п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21

Якщо коротко, то він зводиться до зміни «прописки» ПК шляхом коригуючих записів.

Суми ПДВ, що включені до ПК за операціями сільгосппідприємств із вивезення сільгосппродукції у митному режимі експорту, мають бути відображені за рядком 14 обох видів декларації: у спеціальній 0121 — зі знаком «-» (мінус), у загальній 0110 — зі знаком «+» (плюс).

Щоправда, наведений вище п. 209.4 ПКУ говорить про право на відшкодування, з чого можна зробити висновок, що за бажанням сільгосппідприємство може й не переносити «експортний» ПК (проте ми не вбачаємо у цьому сенсу).

Показник у рядку 14 спецдекларації 0121 відображається на підставі бухгалтерської довідки. Сума розраховується виходячи із фактично сплаченої (нарахованої) постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано ПК за сільгосптоварами (супутніми послугами), вивезеними за межі митної території України у митному режимі експорту.

Ця бухдовідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до ПК, та містити вичерпний їх перелік.

При цьому не забуваємо, що рядок 14 спецдекларації 0121 є узагальнюючим рядком для показників (до речі, теж зі знаком «-» (мінус), зазначених у рядках 9 таблиць 1 — 3 додатку ДС 10 до такої декларації.

Далі все просто:

після зміни «прописки» спецрежимного «експортного» ПК з набуттям «бюджетного забарвлення» порядок його відшкодування уже цілком звичайний

Всі подальші маніпуляції стосуються лише загальної (!) декларації. З урахуванням такого коригування в ній визначається узагальнена сума податкового кредиту (рядок 17), а в кінцевому рахунку — позитивне (рядок 18) чи від’ємне (рядок 19) значення.

Після чого сільгосппідприємство у загальновстановленому порядку має діяти так.

1. Порівняти показник рядка 19 (звісно, за умови, що він виникає), з так званим реєстраційним лімітом (РЛ) окремого «віконця» рядка 19.1. Пам’ятайте: з рядка 19 до рядка 20 може потрапити сума від’ємного значення, що не перевищує суму РЛ, обчислену на момент подання податкової декларації.

2. Спрямувати суму від’ємного значення (рядок 20) в такому порядку:

— зарахувати у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого), з відображенням у рядку 20.1;

— заявити до бюджетного відшкодування (відображається у рядку 20.2), яке передбачає такі два спрямування: (1) на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або (2) у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (відображається у рядку 20.2.2).

Звертаємо увагу, що розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється:

по-перше, в межах згаданої вище суми РЛ;

по-друге, за вирахуванням від’ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ.

Звісно, треба не забувати й про додатки Д3 та Д4, які є обов’язковими до подання при заповненні рядка 20.2 загальної декларації 0110.

Показник рядка 20.3 — від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, визначається за залишковим принципом після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування.

А от перевищення суми від’ємного значення рядка 19 над сумою РЛ, що вказується у рядку 19.1, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

Увага: фіскальний акцент на сплаті

Звертаємо увагу на висновок контролерів у згаданому раніше листі № 9983. До загальної декларації 0110 зі спецдекларації 0121 можуть бути перенесені суми ПДВ, що були сплачені (!) суб’єктом спецрежиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільгосппродукції та включені до складу ПК. Суми податку, перенесені до рядка 14 декларації 0110, можуть брати участь в обрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальновстановленому порядку.

Як бачимо, такий підхід явно фіскальний, він не узгоджується з наведеною вище нормою п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21 щодо відображення в рядку 14 спецдекларації не лише фактично сплаченої, а й нарахованої суми ПДВ.

На наш погляд, вся нарахована сума пов’язаного з експортом ПК, акцентуємо, — незалежно від факту сплати, повинна переноситись до загальної декларації. Інша справа, що під бюджетне відшкодування можуть підпасти лише сплачені суми, як то і регламентовано п.п. «б» п. 200.4 ПКУ та реалізовано в побудові форми додатку Д3.

висновки

  • Обсяги експорту власно вироблених сільгосптоварів оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою та відображаються у спецдекларації.
  • Підтвердженням експорту сільгосптоварів є належним чином оформлена митна декларація.
  • Суми «експортного» ПК мають бути відображені за рядком 14 обох видів декларації: у спеціальній 0121 — зі знаком «-» (мінус), у загальній 0110 — зі знаком «+» (плюс).
  • В подальшому діє загальновстановлений порядок бюджетного відшкодування ПК.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі