висновок документа
Мінфін вкотре уніс зміни до форми звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, виклавши її в новій редакції
Так-так, і це не жарт! А ось Порядок складання звіту залишився тим самим. Навіщо ж тоді треба було змінювати форму? — запитаєте ви. Тому що з 2016 року змінилися ставки ПДФО, які застосовуються до доходу у вигляді надмірно витрачених коштів, отриманих працівником на відрядження або під звіт і не повернених у встановлені законодавством строки (див. п. 170.9 ПКУ). У 2015 році такі кошти оподатковувалися за ставками 15 і 20 % , що було зафіксовано на лицьовому боці бланка авансового звіту. Тепер же ставка ПДФО єдина — 18 %.
Але ось невдача: «старі» ставки прибрали, порядок розрахунку суми ПДФО змінили, а про ВЗ забули!
Річ у тім, що сума підзвітних коштів, за які працівник не відзвітував і не повернув їх у встановлені строки, перетворюється для нього в оподатковуваний дохід на підставі п.п. 164.2.11 ПКУ. Серед доходів, які відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ звільнені від обкладення ВЗ, цей дохід помічений не був ☺. Отже, йому пряма дорога до бази обкладення ВЗ. Ставка внеску — 1,5 %. Враховуйте на це обов’язково, якщо у вас є «забудькуваті» підзвітні особи, які не повертають своєчасно кошти, отримані під звіт чи на відрядження.
Майте на увазі, наказ Мінфіну від 10.03.2016 р. № 350 на дату підготовки коментаря ще не набув чинності. Скоріше за все, залишиться він нечинним і в день, коли ви повинні отримати цей номер, — його опублікування (а з ним і набуття чинності) планується у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.04.2016 р. № 29. Обов’язково стежте за тим, коли ці зміни «запрацюють». Адже якщо після цієї дати авансовий звіт буде подано за старою формою, у податківців будуть формальні підстави визнати такий звіт недійсним. Чим це погано? Дивіться самі.
Працівник зобов’язаний відзвітувати за витрачені гроші підприємства за встановленою формою. Це прямо прописано в п.п. 170.9.2 ПКУ. Якщо форма авансового звіту, подана працівникам до бухгалтерії, відрізняється від установленої, то податківці можуть заявити, що звіт узагалі не подавався. Розмотуємо клубочок далі.
Якщо авансовий звіт не подавався, то за витратами, зазначеними в ньому, працівник не звітував. Отже, раніше затверджена сума коштів, виданих на відрядження або під звіт, може стати для працівника оподатковуваним доходом у вигляді суми надміру витрачених коштів, не повернених протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк з повернення. Ось тобі і ПДФО з ВЗ на рівному місці!
Крім того, можуть виникнути запитання стосовно дотримання касової дисципліни на підприємстві. Перевищення встановлених* строків використання виданої під звіт готівки, а також видача готівки під звіт без повного звіту за раніше видані кошти загрожує підприємству штрафом у розмірі 25 % від виданих під звіт і неповернених сум (абзац п’ятий ст. 1 Указу Президента України від 12.06.95 р. № 436/95).
Звичайно, ми дуже сподіваємося, що подібний сценарій при перевірках не буде реалізовано. Якщо таке й станеться, то впевнені, є всі шанси довести власну правоту в суді. Адже незначні неточності в первинних документах до їх недійсності та втрати ними доказової сили не призводять.
Але в будь-якому випадку будьте уважні!
