* І. Шинкарук. «Зоряна криниця» (див.: https://www.youtube.com/watch?v=gxW_QFNfvWU).
Оскільки у запитанні фактично міститься два запитання, розглянемо їх по черзі**.
** З приводу обох ситуацій у БЗ, підкатегорія 121.01, міститься консультація, у якій податківці відповідають на поставлене запитання аналогічно до викладеної тут позиції.
Криниця знаходиться у власності суб’єкта господарювання. У такому випадку суб’єкт господарювання є первинним водокористувачем у розумінні ст. 1 ВКУ та п. 255.1 ПКУ. З усіма наслідками, що з цього витікають. А саме:
(1) незалежно від того, куди використовується вода, забрана з криниці, необхідно отримати дозвіл на спецвикористання води ( ст. 49 ПКУ);
(2) якщо вода використовується для інших цілей, ніж власні санітарно-гігієнічні та питні цілі — такий суб’єкт господарювання є платником спецводоренти ( п. 255.2 ПКУ);
(3) якщо забір води з криниці здійснюється на виробничі потреби без спецдозволу — весь обсяг забраної води буде оподатковуватися як за понадлімітне використання ( п.п. 255.11.15 ПКУ). Тобто у п’ятикратному розмірі — до відповідної ставки застосовується підвищуючий коефіцієнт 5,0 ( п.п. 255.11.13 ПКУ).
Криниця знаходиться у власності фізичної особи. У цьому випадку водокористувачем є фізична особа — власник криниці. А оскільки спецводоренту згідно зі ст. 255 ПКУ сплачують виключно суб’єкти господарювання, ані фізособа (власник криниці), ані суб’єкт господарювання (який забирає воду з криниці) не будуть сплачувати спецводоренту.
Причому, на нашу думку, суб’єкт господарювання не буде платником спецводоренти навіть у тому випадку, якщо укладе з фізособою договір про оренду криниці. Адже навіть за умов такого договору суб’єкт господарювання не зобов’язаний отримувати дозвіл на спецводокористування. Відтак, водокористувачем все одно буде фізособа, а суб’єкт господарювання (орендар) — ні.
Тож для суб’єкта господарювання варіант із забором води з криниці фізособи є безпечним — отримуючи воду від такої фізособи, суб’єкт господарювання не потрапляє у коло платників спецводоренти.
А от про фізособу — власника криниці слід висловити деякі застереження. Дійсно, зі змісту ст. 255 ПКУ випливає, що фізичні особи не є платниками спецводоренти. Але «залізно» у цьому можна бути впевненим тільки тоді, коли фізична особа не зареєстрована як підприємець.
Якщо ж фізична особа (власник криниці) зареєстрована як суб’єкт господарювання — податківці можуть наполягати, що така фізична особа є платником спецводоренти за забрану з криниці воду. В тому числі й за ту воду, яку така фізособа передає суб’єкту господарювання для використання на виробничі цілі, отримуючи за це плату.
Принаймні раніше (в період, коли існував спецводозбір) податківці наполягали: якщо фізособа зареєстрована підприємцем, вона є платником спецводозбору. Навіть якщо договір на постачання води та дозвіл на її спецвикористання оформлені на фізособу як на громадянина (читайте про це у «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 30, 28 с).
