Так, ураховуються! Так, зменшують! Як би не було важко в це повірити ☺. Не втомлюємося повторювати: з 01.01.2015 р. ПКУ в цій частині не встановлює жодних обмежень. Давайте ще раз переконаємося в цьому.
Ви вже добре знаєте, що об’єкт оподаткування з 01.01.2015 р. визначають по-новому. Згідно з п.п. 134.1.1 ПКУ ним є прибуток, визначений шляхом коригування бухгалтерського фінансового результату на різниці, передбачені ПКУ. А платники, «бухгалтерський» дохід яких не перевищує 20 млн грн., таке коригування можуть зовсім не проводити ( абзац восьмий п.п. 134.1.1 ПКУ).
Тому відправною точкою при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток для всіх його платників є дані бухгалтерського обліку. У якому, як відомо, підприємство має право відображати будь-які витрати — прив’язка до їх «господарськості» не вимагається.
Єдине правило: вони мають бути підтверджені первинними документами. Адже будь-яка операція в бухгалтерському обліку може бути відображена тільки за наявності документа, що її підтверджує ( ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV). Податківці, до речі, наполягають: тільки належним чином оформлений первинний документ дає право на відображення витрат (листи ДФСУ від 10.02.2016 р. № 2759/6/99-95-42-01-15, від 21.01.2016 р. № 1081/6/99-95-42-03-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 12, с. 5).
Визнані економічні санкції за невиконання підприємством законодавства та умов договорів також є витратами підприємства і в бухгалтерському обліку відображаються на рахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки». Первинним документом, що підтверджує такі витрати, є бухгалтерська довідка, складена на підставі документа, що вимагає їх сплати (наприклад, повідомлення-рішення податкового органу, претензія постачальника).
Отже, факт відображення витрат у бухгалтерському обліку та наявність документа, що їх підтверджує, — достатня підстава для платника, який не коригує бухфінрезультат згідно з абзацом восьмим п.п. 134.1.1 ПКУ, відобразити ці витрати в податковому обліку.
А ось платники, які коригують бухфінрезультат на податкові різниці, повинні також врахувати відповідні вимоги ПКУ. Але й тут для негоспвитрат обмежень немає — ПКУ не передбачає необхідність вилучення з бухгалтерських витрат їх «негосподарської» частини! Немає в ньому й вимоги про виключення штрафів. А тому всі негосподарські витрати, а також штрафи, підтверджені належним чином оформленими первинними документами, на загальних підставах (нарівні з господарськими витратами) зменшують об’єкт обкладення податком на прибуток і у таких платників.
Щоправда, для них є один виняток: витрати на придбання, самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів* у податковому обліку амортизації не підлягають ( п.п. 138.3.2 ПКУ). Отже, і об’єкт обкладення податком на прибуток не зменшують.
* Під невиробничими основними засобами ПКУ розуміє ОЗ, що не використовуються в господарській діяльності.
До речі, право враховувати негосподарські витрати при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток (не забуваючи про зазначений виняток) підтверджують і податківці (див, наприклад, лист ДФСУ від 25.03.2016 р. № 6577/6/99-99-19-02-02-15, від 10.02.2016 р. № 2667/6/99-99-19-02-02-15, БЗ 102.13).
Водночас, пам’ятайте: у ПДВ-обліку «господарськість», як і раніше, важлива. Адже «негосподарський» податковий кредит має бути «відкоригований» податковими зобов’язаннями згідно з пп. 198.5, 199.1 ПКУ.
