Теми статей
Обрати теми

Позбавляємося «відпускного запасу»

Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці
Якщо відпустка щорічна, то й «ходити» в неї слід щороку. Але не все так складається, як задумано. Ось і виходить, що практично на кожному підприємстві є працівники з відпускними «хвостами». Чому «хвости» — це погано? Як від них позбавитися? Вивчаємо секрети разом!

Накопичилося, так накопичилося... І що за це буде?

img 1

Роботодавець, який не надає працівникам щорічні відпустки повної тривалості протягом двох або більше років підряд, порушує вимоги ст. 80 КЗпП і ст. 11 Закону про відпустки.

Що за це «світить»? Підприємству штраф в 1 мінзарплату (див. ст. 265 КЗпП), а його посадовим особам — адмінштраф у розмірі від 510 грн. до 1700 грн. ( ч. 1 ст. 41 КпАП). Крім того, майте на увазі, що, на думку Мінсоцполітики (див. листи від 06.09.12 р. № 2602/1/18/12-зв та від 21.06.12 р. № 207/13/116-12),

ненадання щорічних відпусток у строки, визначені КЗпП і Законом про відпустки, є грубим порушенням законодавства про працю

А отже, за наявності наміру в таких діях «можна познайомитися» зі ст. 172 ККУ.

Причому зауважте:

по-перше, відмова працівника, у тому числі письмова, від «походу» у відпустку не звільняє роботодавця від відповідальності за недотримання трудового законодавства;

по-друге, строку давності, після якого працівник втрачає право на щорічну відпустку, не передбачено законодавством.

Отже, накопичувати відпустки — це поганий варіант. Як «вирівняти» ситуацію? Почнемо з найбільш простого та прозорого способу.

Узяти та відправити у відпустку

Працівнику можна надати декілька невикористаних за попередні роки відпусток підряд. Заборони на це немає. Головне, щоб не постраждав виробничий процес.

А як же обмеження в 59 календарних днів відпустки, прописане у ст. 10 Закону про відпустки? Воно стосується загальної тривалості щорічних основної та додаткової відпусток, що надаються за один відпрацьований робочий рік. У нас же відпустки надаються за декілька робочих років. Тому це обмеження на нашу ситуацію не поширюється.

«Похід» працівника у відпустки передбачте у графіку відпусток, заздалегідь погодивши з ним бажаний час. На підставі графіка видайте наказ про надання відпустки. Заяву «на відпустку» у цьому випадку працівнику писати не потрібно.

Про дату початку відпустки повідомте працівника під підпис не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку.

А якщо він відмовляється йти в нього? Тоді роботодавець може розцінити таку відмову як порушення трудової дисципліни і застосувати до працівника заходи стягнення, установлені ст. 147 КЗпП.

А якщо все ж таки не відправляти працівника у відпустку? Чи можна «відпускний запас» компенсувати грошима? Читаємо далі!

Замість відпустки — гроші

Без припинення трудових відносин компенсувати грошима можна тільки частину щорічної відпустки (основної та додаткових), що належить працівнику за відпрацьований робочий рік, за умови, що такий працівник старше 18 років ( ч. 5 ст. 24 Закону про відпустки). Яку частину щорічної відпустки можна компенсувати? Ту, що перевищує 24 календарні дні.

Отже, 24 календарні дні щорічної відпустки, що належать працівнику за відпрацьований робочий рік, він повинен використати для відпочинку у відпустці. Решту днів, за його бажанням, дозволено компенсувати грошима. Причому зробити це можна:

по-перше, виключно на підставі заяви працівника;

по-друге, тільки після того, як працівник використає 24 календарні дні відпустки за відпрацьований робочий рік, за який надається відпустка, що не компенсуються. Тобто

не можна спочатку виплатити працівнику грошову компенсацію за частину відпустки, а потім надати йому саму відпустку

На це вказує Мінсоцполітики в листі від 25.06.2014 р. № 248/13/116-14.

А ось додаткову відпустку «на дітей» можна замінити грошовою компенсацією тільки при звільненні ( ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки).

Припустимо, що працівник має право на щорічну відпустку тривалістю 31 календарний день — 24 календарні дні основної відпустки і 7 календарних днів додаткової відпустки у зв’язку з ненормованим робочим днем.

Спочатку цей працівник повинен використати 24 календарні дні відпустки за відпрацьований робочий рік. Після цього на підставі заяви працівника роботодавець має право виплатити йому компенсацію за 7 календарних днів щорічної відпустки, що залишилися.

А тепер давайте розглянемо іншу ситуацію. Є працівник, у якого тривалість щорічної основної відпустки — 24 календарні дні. Права на додаткові відпустки він не має. Працівник не використав щорічні відпустки за 5 робочих років (120 (24 х 5) календарних днів).

Такому працівнику компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки може бути виплачено тільки при звільненні. Адже тривалість його щорічної відпустки становить 24 календарні дні. Як цим скористатися? А ось так!

Звільнили — прийняли

Якщо накопичених днів щорічних відпусток багато, а варіант з компенсацією без звільнення не підходить, можна використовувати варіант звільнення-прийняття. АЛЕ! Працівник повинен розуміти, що в разі його прийняття-звільнення «відпускний запас» обнулиться!

Робочий рік, за який йому надаватиметься згодом щорічна відпустка, обчислюватиметься з дня укладення нового трудового договору.

Працівник згоден на такі «жертви»? Тоді він пише роботодавцю дві заяви. Одну з проханням звільнити його, наприклад, за власним бажанням, а другу — прийняти на роботу з дати, що настає за датою звільнення.

У свою чергу, роботодавець видає два накази. Перший — про припинення трудових відносин з працівником, другий — про його прийняття на роботу. У день звільнення проведіть з працівником остаточний розрахунок і виплатіть всі належні йому суми, у тому числі й компенсацію за всі невикористані дні всіх щорічних відпусток.

Кількість невикористаних днів щорічних відпусток, накопичених за декілька років підряд, визначайте за допомогою формули:

Дкомп = Двідп х Р + Дотп х [(Квідпр - Свілпр) : (Крік - Срік)],

де Дкомп — кількість днів невикористаної відпустки, за які надається компенсація;

Двідп — загальна тривалість щорічної відпустки, що надається за повний відпрацьований робочий рік;

Р — кількість повних робочих років, відпрацьованих на підприємстві, за які не використані відпустки;

Квідпр — кількість календарних днів у поточному робочому році до дня звільнення;

Свідпр — кількість святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, що припадають на поточний робочий рік до дня звільнення;

Крік — загальна кількість календарних днів у поточному робочому році;

Срік — загальна кількість святкових і неробочих днів у поточному робочому році.

Отриману розрахунковим шляхом кількість календарних днів округлюйте з урахуванням математичних правил округлення. Якщо в розрахунку виходить, наприклад, 0,5 і більше десятих — це число округляється до цілого, тобто до 1 календарного дня (див. лист Мінсоцполітики від 27.03.2013 р. № 321/13/84-13).

Важливо!

Про прийняття працівника на роботу обов’язково проінформуйте податковий орган, подавши відповідне Повідомлення

Його подайте незалежно від того, була перерва в днях між звільненням і прийняттям чи ні, на колишню чи на іншу посаду приймаєте працівника.

Цікавий момент. Працівника можна допустити до роботи тільки після того, як буде подано на нього Повідомлення. А отже, якщо трудові договори йдуть один за одним, про укладення нового трудового договору потрібно буде повідомити податківців ще в період роботи працівника за трудовим договором, що діє.

Варіант прийняття-звільнення не для вас? Тоді пропонуємо вам ще два способи позбавлення від відпускних «хвостів»:

— відправити у відпустку та прийняти за сумісництвом;

або

— відправити у відпустку та укласти ЦПД*.

* Цивільно-правовий договір.

Варіант із сумісництвом

Працівник має право укласти разом з основним трудовим договором інші трудові договори про роботу за сумісництвом** (див. ст. 21 КЗпП). Зауважте: працювати на умовах сумісництва він може на тому самому підприємстві, яке є його основним місцем роботи. Таке сумісництво називають внутрішнім.

** Якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

При цьому

посада та трудові обов’язки на роботі за сумісництвом можуть збігатися з посадою і трудовими обов’язками працівника за основним місцем роботи

З наведеного робимо висновок. Працівник може піти у щорічну відпустку і на період відпустки влаштуватися працювати за строковим трудовим договором до того самого роботодавця на ту саму посаду, але за сумісництвом.

Зауважте: не проти роботи сумісника в період його відпустки за основним місцем роботи й Закон про відпустки. Адже роботодавець зобов’язаний надавати відпустку суміснику одночасно з відпусткою за основним місцем роботи, тільки якщо останній хоче цього (див. п. 6 ч. 7 ст. 10).

А тепер два важливі моменти.

1. Про те, що працівник працюватиме за сумісництвом, обов’язково повідомте податківців, надіславши їм Повідомлення про прийняття на роботу.

2. У трудовому договорі про роботу за сумісництвом (наказі про прийняття на роботу) зазначте реальну зайнятість працівника протягом робочого дня. Адже оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання ним роботи повний робочий час і виплата «чорної» зарплати без нарахування та сплати ЕСВ, ВЗ і ПДФО загрожують роботодавцю чималим штрафом у 30 МЗП*за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

Варіант із ЦПД

Такий варіант вкладається в рамки закону. Адже він не забороняє фізособам укладати ЦПД на виконання робіт (надання послуг) з тими підприємствами, на яких вони працюють за трудовим договором.

Проте, укладаючи ЦПД на період відпустки, візьміть до уваги такі нюанси:

1. Прописані в ЦПД умови повинні відповідати умовам підряду/надання послуг. Тобто укладений договір повинен призводити до виникнення саме цивільно-правових, а не трудових правовідносин (див. лист Мінпраці від 11.03.2002 р. № 06/2-4/42).

2. У тексті ЦПД уникайте формулювань на кшталт «працівник» і «роботодавець», а також посилань на назви професій і спеціальностей згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010, Довідником кваліфікаційних характеристик або іншими «трудовими» документами. Обсяг виконуваних робіт за ЦПД повинен відрізнятися від виконуваних раніше за трудовим договором.

3. Підрядник/виконавець самостійно організовує процес праці. Отже, він не підкоряється внутрішньому розпорядку підприємства і не включається до штату підприємства. Майте це на увазі.

4. ЦПД укладають для виконання певної роботи (зазначення послуги), мета якої — досягнення її конкретного кінцевого результату (отримання матеріального результату (послуги)). Якщо результат досягнуто — договір припиняється. А ось трудова функція, як правило, не спрямована на досягнення будь-якого кінцевого результату. Тому якщо її виділити не можна, краще зупинитися на варіанті строкового трудового договору та сумісництва (див. вище).

Важливо! Якщо умови, прописані в ЦПД, відповідатимуть трудовим, контролюючі органи можуть визнати відносини між замовником і підрядником/виконавцем трудовими.

Підсумуємо?

висновки

  • Відмова працівника, у тому числі письмова, від «походу» у відпустку не звільняє роботодавця від відповідальності за недотримання трудового законодавства.

  • Працівнику можна надати декілька невикористаних за попередні роки відпусток підряд.

  • Без припинення трудових відносин грошовою компенсацією можна замінити тільки частину щорічної відпустки, що перевищує 24 календарні дні.

  • У період щорічної відпустки, наданої за основним місцем роботи, фізособа має право працювати за строковим трудовим договором на умовах сумісництва та/або за ЦПД.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі