(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 69
  • № 67-68
  • № 66
  • № 64
  • № 63
  • № 62
  • № 61
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/22
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2016/№ 65

Облік і утилізація відпрацьованих моторних мастил

«…— А вот здесь варим кашку для старушек.
— На машинном масле?…»
Із к/ф «12 стільців»
Практично на кожному підприємстві є автомобіль. Тож майже кожен бухгалтер має справу з обліком бензину чи іншого палива. Та не варто забувати про те, що існує іще один витратний матеріал, без якого не може функціонувати будь-яка автівка — моторне мастило. Воно потребує особливих правил поводження, що відображається і на обліку. Давайте розглянемо ці правила!

Головна відмінність моторних мастил від бензину полягає в тому, що бензин повністю згоряє у процесі роботи автомобільного двигуна. Натомість мастила зливаються з автомобіля після того, як відпрацюють свій функціональний ресурс. Відтак постає запитання: що робити із мастилами після того, як вони стануть відпрацьованим матеріалом?

Утилізуємо та звітуємо

Питання щодо утилізації моторних мастил регламентоване Порядком № 1221*. Цей документ передбачає особливий порядок утилізації відпрацьованих мастил. Нещодавно до нього було внесено певні зміни. Тож будемо говорити вже про оновлений порядок утилізації відпрацьованих мастил.

* Затверджений постановою КМУ від 17.12.2012 р. № 1221.

Дія Порядку № 1221 поширюється на суб’єктів господарювання всіх форм власності (п. 3):

— що виробляють або ввозять на територію України моторні мастила;

— що провадять діяльність із збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження мастил;

— у процесі діяльності яких на території України утворюються відпрацьовані мастила;

— які надають послуги з промислової заміни мастил (олив); здійснюють заміну мастил у транспортних засобах у пунктах заміни мастил.

Отож,

кожне підприємство має або самостійно забезпечити утилізацію відпрацьованих мастил, або ж доручити це спеціалізованим підприємствам чи сервісним службам, які здійснюють заміну мастила

При цьому для всіх суб’єктів господарювання — виробників, імпортерів мастил, переробників відпрацьованих мастил та їх споживачів п. 9 Порядку № 1221 встановлює такі норми збирання відпрацьованих мастил (у відсотках загального обсягу мастил): на 2015 — 2019 роки — 40 %; на 2020 — 2024 роки — 50 %; на 2025 — 2029 роки — 60 %; на 2030 — 2035 роки — 70 %.

Певна річ, більшість тих суб’єктів господарювання, які мають справу з моторними мастилами, — це споживачі. У чому ж полягає обов’язок таких суб’єктів господарювання? Згідно з п. 6 Порядку № 1221 споживачі мастил (олив):

— забезпечують роздільне збирання відпрацьованих мастил;

здають відпрацьовані мастила на приймальні пункти або безпосередньо переробникам відпрацьованих мастил (олив);

— здійснюють первинний облік щодо придбаних мастил, їх використання, подальшого поводження з відпрацьованими мастилами;

— подають інформацію про стан поводження з відпрацьованими мастилами. Така інформація подається щокварталу до 10 числа наступного місяця до Держекоінспекції за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 1221**. Це нова форма, яка з’явилася після останніх змін, внесених до Порядку № 1221.

** Крім суб’єктів господарювання, які здійснюють заміну мастил (олив) у транспортних засобах у пунктах заміни. Вони подають зазначену інформацію у добровільному порядку (у ті самі строки, що і решта).

Чи потрібно споживачу, який здає мастила переробнику, укладати з ним угоду на утилізацію? Певно, що так. Про це говорить нам оновлена редакція п. 6 Порядку № 1221. Отже:

будь-який суб’єкт господарювання, який має справу з відпрацьованими моторними мастилами і не може самостійно забезпечити їх утилізацію, укладає договір або з переробником мастил або з пунктом їх прийому

І ще одне. Порівняно нещодавно було затверджено форму декларації про відходи (див. додаток до постанови КМУ від 18.02.2016 р. № 118. Чи потрібно споживачам моторних мастил подавати цю декларацію?

Згідно зі ст. 17 Закону про відходи декларацію про відходи за зазначеною формою подають ті підприємства, у яких відходи утворюються в обсязі від 50 до 1000 у. о. Розрахувати обсяги утворення відходів в умовних одиницях можна за допомогою спеціального калькулятора***.

*** Див.: http://plast.vn.ua/Pzuv.html.

Приймаючи до уваги те, що відпрацьовані мастила є відходами ІІІ (іноді — IV) класу небезпеки, розрахунок покаже нам, що для більшості споживачів достатньо буде просто подати декларацію про відходи за наведеною формою****.

**** Якщо обсяг утворених відходів перевищує 1000 у. о., треба мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Декларація про відходи подається один раз на рік одночасно в паперовій та електронній формі до центру надання адміністративних послуг. Строк — до 20 лютого року, що настає за звітним.

Ведемо облік

Тепер перейдемо безпосередньо до бухгалтерського та податкового обліку. Тут все залежить від того, як замінюється мастило в автомобілі — самостійно чи на СТО?

Якщо мастило замінює СТО. Для підприємства така операція розглядається як технічне обслуговування. При цьому СТО, як правило, включають вартість мастила до загальної вартості робіт з технічного обслуговування.

Тобто в бухобліку вартість мастила уключається до витрат проводкою Дт 91/92/93 — Кт 631. Буде враховано вартість цього мастила і у фінрезультаті до обкладення податком на прибуток (п.п. 134.1.1 ПКУ).

При цьому, якщо після регламентної заміни мастила на СТО відбувається його періодичний долив, обсяг і вартість мастила, що доливається, відображається відповідно до звітів водія (подорожніх листів, затверджених наказами керівників підприємств).

Якщо мастило замінюють самостійно. Після придбання воно оприбутковується на баланс як звичайні запаси — на рахунок 203 «Паливо». Головне питання у цьому випадку полягає у тому, коли придбане мастило слід списувати на витрати?

На нашу думку,

вартість мастила списують на витрати безпосередньо тоді, коли його заливають в автомобіль

Такий порядок випливає з того, що П(С)БО 9 «Витрати» передбачає списувати запаси на витрати саме у момент їх вибуття, у нашому випадку — для використання у власній господарській діяльності (п. 16 П(С)БО 9).

При такому залитті слід враховувати обсяги мастила, зазначені у технічному паспорті на автомобіль. В подальшому обсяги мастила, що доливається, списуються відповідно до звітів водіїв.

Так само, як і випадку з витратами на придбання послуг СТО, вартість мастила буде враховано при обчисленні податку на прибуток (п.п. 134.1.1 ПКУ) у момент, коли воно буде залито в автомобіль. Жодних різниць тут навіть у високодохідних платників виникати не буде.

У момент, коли мастило буде зливатися, списати його на витрати було б складно, а у деяких випадках — неможливо. Тому що частина мастила згоряє у процесі роботи. У таких випадках зливатися буде фізично менше мастила, ніж свого часу було залито, а тому на момент злиття неможливо буде зафіксувати ту кількість мастила, яка заливалася.

Норми витрат мастила встановлено із розрахунку на 100 літрів палива (див. п. 1.10 розд. 3 Норм № 43*****). Тому слід зіставити кількість палива, яке працювало «у зв’язці» із мастилом від періоду заливання до періоду злиття мастила.

***** Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтранспорту від 10.02.98 р. № 43.

Відтак, норма витрат мастила буде розраховуватися за формулою:

Qмаст = Qнорм х Qпал : 100 л,

де Qмаст — нормативні витрати мастила;

Qнорм — норма витрат мастила на 100 літрів витраченого пального;

Qпал — норма витрат пального виходячи з фактичного пробігу автомобіля

Припустимо, що за зміну автомобіль Audi A8 мав фактичний пробіг 140 км. Тимчасова нормативна витрата мастила (відповідно до Норм № 43) становить 1,8 л, а нормативні витрати пального — 17,92 л (12,8 л/100 км х 140 км).

У цьому випадку нормативна витрата мастила становитиме (1,8 х 17,92)/100 л = 0,32 л.

Контролювати цю норму можна буде з огляду на фактично заправлене раніше мастило. Оскільки мастило, як правило, замінюється частіше, ніж один раз на рік, на момент подання декларації з податку на прибуток вам буде достеменно відомо, вписалися ви в «мастильну» норму чи ні.

Втім… навіть якщо ви і не впишетеся — наразі це не матиме особливого значення для податковоприбуткового обліку. Бо ж зараз навіть «негосподарські» витрати враховуються при обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток.

А от у ПДВ-обліку вартість понаднормативних обсягів мастила (як і понаднормативних обсягів пального) не даватиме права на податковий кредит

Точніше, даватиме, але тільки з одночасним нарахуванням компенсаційних податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ.

Після того, як відпрацьовані мастила злито з автомобіля, облік таких мастил ведеться лише у кількісному виразі. Які первинні документи використовувати для такого обліку? Відповідно до п. 13 Порядку № 1221 переробники та інші суб’єкти господарювання, які приймають від суб’єктів господарювання відпрацьовані мастила, оформлюють таке приймання спеціальним актом (згідно з додатком 3 до Порядку № 1221).

У цьому акті буде вказано, яку саме кількість відпрацьованого мастила злили з вашого автомобіля. Він вам потрібен для контролю за дотриманням норми збирання та утилізації відпрацьованих мастил, встановленої п. 9 Порядку № 1221 (див. вище).

Зауважте: переробники мастила (або пункти прийому) можуть платити споживачам мастил за забір у них відпрацьованого мастила, а можуть і не платити. Від цього і залежить, чи буде відпрацьоване мастило визнаватися активом в обліку споживача. Якщо ні, відпрацьовані мастила визнаються безповоротними відходами. У такому разі ведеться їх кількісний облік (читайте про це у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 43, с. 6).

Якщо ж за відпрацьовані мастила споживачу платять, то це — поворотні відходи. Звідси висновок:

у бухгалтерському обліку оплатне здавання відпрацьованих мастил слід відображати як реалізацію відходів

Оприбутковуються відпрацьовані мастила за справедливою вартістю, якою у цьому випадку буде ціна можливої реалізації відпрацьованих мастил переробнику або ж пункту прийому (п. 12 П(С)БО 9). В бухгалтерському обліку при оприбуткуванні відпрацьованих мастил відображається дохід на субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Цей же дохід відобразиться і в оподатковуваному фінрезультаті (п.п. 134.1.1 ПКУ). Подальша реалізація відпрацьованих мастил відображатиметься в обліку за загальними правилами.

Приклад. Підприємство придбало 10 літрів моторного мастила за ціною 180 грн./л (у тому числі ПДВ) і залило 7 літрів у автомобіль Audi A8 адміністративного призначення. На цьому мастилі автомобіль пробіг 3500 км. Норма витрат пального становить 12,8 л на 100 км пробігу, а тимчасова норма витрати мастила — 1,8 л на 100 л пального. Після відпрацювання було злито 5,6 літрів моторного мастила, які підприємство здало за ціною 3 грн./л (у тому числі ПДВ).

Норма витрат мастила становитиме (1,8 х (12,8/100) х 3500)/100 = 8,06 л.

Тобто фактична витрата мастила під час попередньої заправки (7 л) була меншою, ніж мало бути за нормою.

Відобразимо вказані госпоперації в обліку.

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

дебет

кредит

1

Оприбутковано придбане моторне мастило (10 х 150 = 1500)

203

631

1500

2

Відображено суму ПДВ (до реєстрації ПН)

644/1

631

300

3

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

644/1

300

4

Залито 7 літрів мастила в автомобіль (7 х 150 = 1050)

92

203

1050

5

Злито з автомобіля 5,6 літрів відпрацьованого мастила (5,6 х 2,5 = 14). Оприбутковано відпрацьоване мастило як поворотні відходи

209

719

14

6

Здано відпрацьоване мастило переробнику (реалізовано поворотні відходи) (5,6 х 3 = 16,8)

301

712

16,8

7

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ

712

641

2,8

8

Списано з балансу вартість відпрацьованого мастила

943

209

14

На цьому завершуємо нашу розмову про відпрацьовані мастила. Бережіть природу і шануйте норми законодавства! У тому числі щодо відпрацьованих мастил.

висновки

  • Відпрацьовані моторні мастила є небезпечними відходами. Обов’язок кожного споживача моторних мастил — або забезпечити їх самостійну утилізацію, або здати такі мастила переробнику чи на переробний пункт.
  • Вартість моторних мастил треба списувати на витрати в момент, коли таке мастило було залито в автомобіль.
  • У споживачів відпрацьовані мастила переробники можуть як купувати за гроші, так і забирати безоплатно. В першому випадку споживач прибуткує відпрацьовані мастила на баланс як зворотні відходи і відображає їх реалізацію. У другому випадку споживач має справу з безповоротними відходами, а тому веде виключно кількісний їх облік.
Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
моторне масло додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті