Так, ви маєте право відкоригувати податкові зобов’язання, нараховані на суму перевищення мінбази над договірною вартістю. У загальному випадку орієнтуємося на дату першої події: повернення товару або повернення грошових коштів.
Як відомо, ПН на суму перевищення мінбази над договірною ціною виписується, коли наявні:
— об’єкт оподаткування
— база оподаткування.
Об’єктом обкладення ПДВ є операція з постачання товарів (п. 185.1 ПКУ), а база визначається як позитивна різниця між мінімальною базою (звичайною ціною, балансовою вартістю необоротних активів або ціною придбання) і фактичною (договірною) вартістю (абзац другий п. 188.1 ПКУ). Тобто, доки у вас є дві складові: об’єкт і база оподаткування, у вас є податкові зобов’язання на суму перевищення.
Тепер розглянемо податкові наслідки повернення товару. Порядок коригування податкових зобов’язань і кредиту з ПДВ при поверненні товару регулює ст. 192 ПКУ. Якщо після постачання товарів відбувається будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перерахунок у випадках повернення товарів або повернення передоплати за товар, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (п. 192.1 ПКУ). Підставою відображення такого коригування є складений постачальником розрахунок коригування до податкової накладної.
У свою чергу, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН:
— постачальником товарів, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника;
— отримувачем товарів, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів.
При цьому розрахунок коригування, складений платником податків до податкових накладних, що не видаються отримувачу, підлягає реєстрації в ЄРПН самим платником незалежно від того, зменшується чи збільшується розмір компенсації під час такого перерахунку.
Таким чином, якщо покупець повертає товар, постачальник одночасно з коригуванням податкових зобов’язань на суму договірної вартості коригує податкові зобов’язання, нараховані на суму перевищення. Адже з цього моменту відсутні підстави для їх нарахування, тобто більше немає ані об’єкта, ані бази оподаткування.
Зауважимо, що контролери також нічого проти такого коригування не мають (101.07 БЗ).
Що стосується моменту відображення розрахунку коригування, то згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, при складанні розрахунку коригування працюють ті самі правила, що передбачені для податкових накладних.
Отже, складаємо і реєструємо розрахунок коригування до податкової накладної на суму перевищення мінбази над договірною ціною одночасно з розрахунком коригування до податкової накладної на договірну вартість. При цьому орієнтуємося на першу подію: повернення товару чи повернення грошових коштів (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 45, с. 8).
